71380 (589218), страница 2
Текст из файла (страница 2)
У 1969 р. відкрито підготовче відділення, функціонувало до 1992 р. У 1997 р. відділення відновило свою роботу.
Для оздоровлення студентів і викладачів у с. Більче-Золоте Борщівського району в 1972 р. побудовано спортивно-оздоровчий табір “Берізка". У 1971 р. завершено будівництво спортивного корпусу. У 1989 р. відкрито профілакторій.
У зв’язку з побудовою в 1979 р. потужної обласної психоневрологічної лікарні, для кафедр нервових хвороб та психіатрії були створені належні умови для проведення навчальної роботи.
Зважаючи на кадрові можливості, мережу і потужність клінічних баз, з 1979 р. в інституті, окрім діючого лікувального, відкривається другий факультет - післядипломної підготовки лікарів.
В інституті відкрито навчальні музеї: кафедри біології, кафедри анатомії людини. Останній вважається одним із кращих анатомічних музеїв в Україні. У 1982 р. відкрито загальноінститутський музей.
У квітні цього року інститут відзначив 25-річний ювілей. До 25-річчя ввійшли в експлуатацію нові гуртожитки на 1000 місць. Це дозволило повністю забезпечити студентів місцями для проживання та виділити окремі кімнати для сімейних студентів.
За 25 років значно зріс рівень професорсько-викладацького складу, вдосконалилися форми і методи навчально-методичної та наукової роботи. В інституті на цей час навчалося понад 2500 студентів, лікарів-курсантів та інтернів. На 36 кафедрах працювало 310 викладачів, серед них - 27 докторів та 207 кандидатів наук. Третину викладачів інституту складали його випускники.
Значною подією стало відкриття у 1989 р. Центральної науково-дослідної лабораторії.
В умовах комуністичного режиму частина викладачів та студентів інституту відзначалася нестандартністю мислення, сміливістю думки, вмінням збуджувати свідомість людей. Зокрема, покоління студентів 60-х рр. Добре пам’ятає викладача філософії В.С. Лісового, який працював у медінституті в 1962-1966 рр. Запам’яталися його лекції, а також нестандартні інститутські стінгазети, редактором яких він був. Пізніше В.С. Лісового заарештували за “антирадянську діяльність", 11 років провів у тюрмах і концтаборах. У 1998 р., через 32 роки, він приїхав до Тернополя, прочитав для студентів 2 курсу мед академії лекцію з філософії, зустрівся з ректором, викладачами і студентами. [61].
Слід зазначити, що такі випускники інституту, як Георгій Петрук-Попик, Степан Бабій, Ганна Костів-Гуска, які пройшли “пробу пера” на інститутській лаві, виросли до відомих поетів, стали членами Спілки письменників України.
Із здобуттям незалежності відкрилися нові можливості та імпульси для розвитку інституту: можливості входження його в рикові відносини, в європейський освітній простір.
Ось окремі віхи змін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1992 р. інституту присвоєно ім’я видатного, дійсного члена Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка, Всеукраїнської академії наук, уродженця Тернопільщини Івана Горбачевського [61].
У 1994 р. інститут акредитований за 4 рівнем. Отримано ліцензію на прийом 400 студентів на медичний факультет.
У 1995 р. відкрито медсестринський факультет за спеціальностями “Сестринська справа” (підготовка медсестер і медсестер-бакалаврів) і “Лабораторна справа” (підготовка лаборантів-бакалаврів). Створено навчальний комплекс - медичний інститут-ліцей (нині Галицький коледж) м. Тернополя. Якщо 1 вересня 1995 р. факультет нараховував 82 студенти, то вже в 1997 р. - 450.
30 січня 1997 р. Постановою Кабінету Міністрів інститут отримав статус медичної академії.
У квітні 1997 р. Тернопільська державна академія імені І.Я. Горбачевського урочисто відзначила своє 40-річчя. Протягом 16 років колектив вузу очолював проф. І.Я. Сміян, якому було присвоєно звання заслуженого працівника Вищої школи України, його обрано членом-кореспондентом Академії медичних наук України. Заслуженим працівником Вищої школи став проф. М.П. Скакун. Почесного звання заслуженого діяча науки і техніки України удостоєні проф. Л.Я. Ковальчук, М. А Андрейчин, Я.І. Федонюк, М.І. Швед, О.О. Маркова. Звання заслужений винахідник України уже тривалий час носить проф. О.М. Єдинак. Апарати його конструкції нині широко використовуються для регенерації кісткової тканини під час різних методів остеосинтезу.
З 1997 р. при академії функціонує спеціалізована рада із захисту докторських дисертацій із спеціальності “Хірургія" і кандидатських дисертацій із спеціальностей “Хірургія", “Нормальна анатомія” (медичні й біологічні науки) і “Патологічна фізіологія” (голова ради - проф.Л.Я. Ковальчук).
У 1998 р. навчальний процес забезпечували 334 викладачі. Серед них - 71 доктор (21,3%) і 224 кандидати наук (67,1%), що більше, ніж в інших медичних вузах України. За роки існування академії випущено понад 12000 лікарів, на факультеті післядипломної освіти пройшли підвищення кваліфікації близько 15000 спеціалістів [76].
З серпня 1997 р. академію очолив її випускник - заслужений діяч науки і техніки України, проф. Л.Я. Ковальчук. Кредо ректора: “Ми мусимо стати вищим навчальним закладом високого європейського рівня". [61]
Здійснюється комплексна перебудова всіх напрямів діяльності академії. Насамперед це навчальний процес. Він перебудовується з врахуванням світових вимог кваліфікаційних характеристик спеціалістів. Введено в дію нові навчальні плани і програми. Відкрито потужне видавництво “Укрмедкнига", комп’ютерний центр “Інтернет", студію запису компакт-дисків. Вперше в Україні у вузі створена кафедра медичної інформатики, навчання на якій триватиме шість років.
Академія отримала ліцензію на право довузівської і вузівської підготовки іноземних громадян. Зокрема, в 1998-1999 навчальному році вже навчалося 54 студенти і 8 клінічних ординаторів з 10 країн світу.
У науковій діяльності пріоритетним стає науковий напрям “Остеопороз", у розробці якого бере участь половина кафедр академії.
З метою вдосконалення і розширення обсягу лікувально-профілактичної роботи при академії створено консультативно-лікувальний центр.
Чимало нового з’явилося у виховній, національно-патріотичній роботі, духовному житті. Чітко відрегульовано систему наставників курсів і груп, створено студентське самоврядування. Працює духовний оркестр і хор, танцювальний ансамбль народних інструментів, спортивні секції. Відновлена команда КВК академії, працює студентський театр, створено студентський диспут-клуб. В академії є своя картинна галерея. Нова генерація поетів виростає і серед викладачів, і серед студентів. Побачили світ поетичні збірки викладачів Лесі Романчук, Валерія Дідуха, Романа Ладики.
Кардинальні зміни відбуваються щодо матеріально-технічної бази: реконструйовано і по-сучасному обладнано майже всі корпуси. А навчальна база академії велика: 8 корпусів і 16 лікувальних закладів. Зроблено ремонт в гуртожитках, створено мережу студентських кафе і їдалень. У 1998 р. заново відремонтовано, обладнано і реорганізовано у спортивно-оздоровчу базу для відпочинку студентів і викладачів колишній спортивно-оздоровчий табір “Берізка".
У січні 1999 р. в академії у рамках візиту на Тернопільщину побував Президент України Л.Д. Кучма. Гість поспілкувався зі студентами і співробітниками академії, ознайомився з кафедрами, аудиторіями, розробками науковців ТДМА, побував у видавництві “Укрмедкнига”. Президент був щиро вражений і захоплений досягненнями академії та результатами діяльності її колективу [60].
За розпорядженням № 831-р Кабінету Міністрів України Тернопільську державну медичну академію імені Івана Горбачевського 18 листопада 2004 року реорганізовано в університет. див. додаток №2
Колектив медакадемії до статусу університету пройшов нелегкий, але плідний шлях. Університет - це багатопрофільний навчальний заклад, на відміну від інституту чи академії.
Для того, щоб отримати статус університету, повинні були відкрити нові факультети. П’ять років тому вперше сіли за студентські лави фармацевти. Нині вони здобувають три спеціальності. Напередодні першого вересня 2004 року відкрили стоматологічний факультет. Саме з цією подією в академії з’явилися зримі обриси створення університету - закладу європейського типу [62].
1.2 Історія бібліотеки Тернопільського державного медичного університету
Історія цієї бібліотеки бере початок далекого 1957 року. Тоді біля витоків її заснування стояли такі одержимі люди, як Павло Сидорович Герасимчук, який був завідувачем бібліотеки, Сабіна Іванівна Венгер і Дарія Омелянівна Климчук [18].
Робота бібліотеки Тернопільського медичного інституту була спрямована в основному на забезпеченні учбового процесу в інституті.
На 1.06.1958 року книжковий фонд бібліотеки нараховував 26564 примірників. З них суспільно-політичної - 2950 прим., медичної і з суміжних наук - 22273 прим., художньої - 985 і іншої - 356 прим. [76].
Із загальної кількості літератури до кінця 1958 року оброблено і заінвертаризовано 22229 примірників, з написанням карточок для створення алфавітного і систематичного каталогів. За порівняно короткий час колектив бібліотеки із 4-ох працівників фізично був не в стані повністю обробити всю літературу, яка поступала і приступити до виконання інших важливих завдань бібліотечної роботи. Необхідно також врахувати, що на протязі півроку працювало фактично 3 працівників з обслуговуванням читачів в читальному залі в дві зміни в період підготовки і проведення екзаменаційної сесії.
Комплектування бібліотечного фонду відбувалося за рахунок надходження літератури із інших медичних інститутів України (6980 прим), деяких обласних медичних бібліотек, Харківської наукової медичної і Державної Центральної науково-медичної бібліотек (6940 прим).
Добре підібрана література одержана з бібліотек Київського, Дніпропетровського, Харківського, Одеського інститутів, обласних медичних бібліотек - Хмельницької, Станіславської, Запорізької та інших [76]. Але література, яка поступала з деяких інститутів (Чернівецького, Львівського, Вінницького) і обласних (Закарпатської, Кримської) бібліотек була застарілою, а в окремих випадках не придатною до використання.
Основну увагу при комплектуванні бібліотеки приділялось отриманню літератури за рахунок виділених для цієї цілі коштів через Тернопільський облкниготорг, бібколектор і магазини міст Києва, Львова, Станіслава, Чернівців та інших джерел.
У 1957 році бібліотека по підписці через "Союздрук" отримувала 11 назв газет і 96 назв вітчизняних журналів, а з 1958 р. зроблена підписка на 235 назв вітчизняних і зарубіжних періодичних видань, а також на серії лекцій Всесоюзного і Республіканського закладів по розповсюдженню політичних і наукових знань. Крім того, через Республіканську науково-медичну бібліотеку для бібліотеки інституту виділено 8 журналів, які видавалися в Англії і США.
На протязі 1958 року бібліотека обслуговувала 744 читачів. З них: наукових працівників - 61, студентів (1-3 курсів) - 636, інших читачів - 47. За період учбового року бібліотеку відвідало: абонемент - 6778 чит., читальний зал - 22198. Здійснено книговидачу - 51860 прим. Із загальної кількості книговидач видано літератури: суспільно-політичної - 2599 прим., медичної і з суміжних наук - 46855 прим., художньої - 756 і іншої - 1660 прим. [76].
Бібліотека інституту повністю ще не могла задовольнити запитів читачів на літературу по окремих питаннях, особливо учбову, а також мали місце відмови і на наукову вітчизняну літературу. В бібліотеці також був відсутній фонд іноземної літератури. .
Для задоволення запитів читачів на літературу, якої не було у фонді бібліотеки, входить в практику одержання книг по міжбібліотечному абонементі (МБА) із Республіканської публічної, Державної Центральної науково-медичної бібліотеки, Державної бібліотеки СРСР ім.В.І. Леніна, Всесоюзної Державної бібліотеки іноземної літератури та інших.
За період 1957-1958 рр. від читачів поступило і було відіслано 209 замовлень, по яких було одержано 106 книг. Добре задовольняла потреби бібліотеки Харківська Державна науково-медична бібліотека, Державна Центральна науково-медична бібліотека МОЗ УРСР і Державна бібліотека СРСР ім. В.І. Леніна.
З метою інформації читачів про новинки літератури на абонементі і в читальному залі організовувалися вітрини нових видань, а також виконувалася усна інформація для викладачів про поступлення в бібліотеку літератури, яка їх цікавила.
В період обслуговування читачів працівниками абонементу систематично підбиралася і рекомендувалася література по спеціальних і суспільно-політичних предметах для підготовки викладачів, до лабораторних і семінарських занять, а також по запитах викладачів з конкретних тем.
До знаменних і пам’ятних дат, також в період екзаменаційних сесій бібліотека організовувала книжкові виставки на теми: “40 років Великої Жовтневої соціалістичної революції”, “40 років Комуністичної партії України", “На допомогу студентам в підготовці до екзаменів (по фізіології, анатомії, хірургії, терапії) ”, “Нові надходження медичної літератури (книги, журнали) ”.
В адміністративному корпусі було виділено приміщення, яке складалося із 2-ох кімнат загальної площі 100 кв. м., в одній з яких розміщувався абонемент з книгосховищем наукової, політичної і художньої літератури, при загальному обслуговуванні всіх читачів, і в другій - книгосховище учбової літератури і періодики. Читальний зал бібліотеки на 90 місць знаходився в учбовому корпусі інституту, з відведеним в ньому місця для видачі літератури і зберігання книжкового фонду [31].
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
