Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Біля 60% загальної вартості сценічно-постановчих засобів складають витрати на виготовлення костюмів. Костюми, так же як і декорації найчастіше виступають об’єктом надмірності.

Так по фільму „Сільський лікар” для головної героїні було пошито 18 костюмів, а для решти персонажів по 7-8 костюмів.

Для головної героїні фільму „Випробування вірності” було пошито 20 костюмів.

Великі резерви в справі здешевлення постановочних засобів сховані в системі заготовки та використання сценічного оформлення фільму.

Незалежно від строку служби та ціни окремих пристроїв повна вартість всього виготовленого та придбаного постановочного реманенту списується на фільм, для якого він був призначений. Не дивлячись на те, що реманент може бути використано (безкоштовно) для інших фільмів, при складанні кошторисів на потрібні для них постановочні засоби звичайно планується придбання нових.

Це „вигідно” тому, заплановані закупки потім можна відмовити, та одержати надпланову економію, використавши вже куплені для других фільмів речі. Такій збоченій практиці потурає незадовільна організація збереження сценічно-постановочних засобів, в результаті чого вони швидко приходять в непотрібний стан.

При умові корінного покращення системи зберігання постановочного реманенту та проведення інших мір, що забезпечують його багаторазове використання, а також розумної економії витрат на костюми для персонажів фільмів вартість сценічно-постановочних засобів можна знизити мінімум на 30%.

Необхідно звернути увагу на витрати на комбіновані зйомки, які ґрунтуються на використання багатих можливостей кінотехніки, що спрощують практичне вирішення деяких дуже складних творчих задумів в кіно та збагачують художньо-зображувальні засоби. Комбіновані зйомки використовуються частіше всього в тих випадках, коли реалізація того чи іншого творчого задуму звичайним способом дуже дорога, сильно обтяжена чи не можлива. До комбінованих методів зйомок звертаються і з метою спрощення та здешевлення зйомок.

Крім іншого, економія при комбінованих зйомках формується і по тій причині, що вони проводяться паралельно з другими роботами зйомочної групи, скорочуючи продовженість зйомочного періоду. За окремих випадків комбіновані зйомки практикуються не так об’ємно, як того заслуговують.

Про недооцінку комбінованих зйомок свідчить нижчеприведена таблиця використання комбінованих зйомок та затрат на комбіновані зйомки.

Таким чином, більш широке і сміливе втілення комбінованих зйомок в виробництво фільмів не тільки сприяло б їх більшій художній виразності, але і явилось би фактором зниження їх собівартості.

ІУ. Висновки

Розглянувши організаційні чинники та їх вплив на собівартість виробництва художнього фільму, можна для наочності скласти таблицю, що відбиватиме картину резервів (по видах витрат) собівартості фільму. Основні фактори, розглянуті в роботі, та їх вплив на скорочення витрат, дають змогу скоротити собівартість фільму на 30%,

Нижчеприведена таблиця дає конкретне уявлення про це, з визначенням долі кожного розділу витрат.

Зниження собівартості виробництва фільму один з головних засобів

підвищення рентабельності в кіновиробництві. Ось чому на кіностудіях країни (раніше) так багато приділялося уваги вивченню резервів зниження собівартості виробництва. З переходом до продюсерської системи кіновиробництва знання цих резервів новими кінопродюсерами дає їм в руки цінний інструмент для зниження собівартості, а значить підвищення рентабельності виробництва фільму.

Цілком зрозуміло, що в Україні роль продюсера в кіновиробництві буде зростати, і нарешті у нас з‘являться професійні продюсери, які зможуть позитивно впливати на творчу діяльність, що дозволить покращити якість фільмів, та не менш важливо, вони будуть вишукувати нові шляхи до підвищення рентабельності фільмів, одним з яких є собівартість виробництва.

Одного продюсера запитали – чи вірить він в Бога, "Так, - відповів він, - то молитва в мене продюсерська: Господи! Дай мені смирення, щоб прийняти те, чого не можу змінити; силу, щоб змінити те, що можу, та мудрість, щоб відрізнити одне від одного".

Список

літератури та інших інформаційних джерел, що використовувалися при написанні дипломного проекту.

1. Г.Н. Горюнова

„Организация производства кинофильмов” Москва „Искусство” 1983г.

1. „Справочник по производству художественных фильмов”

Государственное издательство „Искусство” 1958г.

1. „Производство кинофильмов”

Б.Н. Коноплев Издательство „Искусство” 1962г.

1. Б.Н. Коноплев

„Технология производства кинофильмов” Государственное издательство „Искусство” 1956г.

1. Ю.А. Калистратов

„Экономика производства и обращение кинофильмов в СССР” Издательство „Искусство” 1958г.

1. Лекції викладача Київського Державного Університету театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого кафедри кінознавство А. Вінерського.

2. Матеріали групи Наукової організації праці Кіностудії ім. О. Довженка під керівництвом О.І. Стрєлкова.

3. Матеріали нормативної бази планового відділу кіностудії ім. О. Довженка.

4. «Основы экономики и управления» под редакцией профессора И.И. Сигова Издательство «Экономика» Москва 1872г.

Характеристики

Список файлов ВКР