71307 (589216), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Через це у виробництві фільмів мають надзвичайно актуальне економічне значення такі міри, як систематичне втілення нових більш прогресивних технічних засобів удосконалених технологій, широкої механізації виробничих процесів, автоматизація засобів управління технікою, покращення організації виробництва. Разом з тим, слід мати на увазі, що цей резерв продуктивності праці на кіностудіях найтіснішим чином переміщується з резервами фонду робочого часу і практично реалізується в формі його більш продуктивного використання знімальною групою.

Таким чином, при вивченні резервів зниження собівартості, як джерела росту рентабельності їх виробництва, основну увагу потрібно звернути на вивчення можливості більш продуктивного використання знімальними групами, фонду робочого часу в знімальному періоді.

1.2. РЕЗЕРВИ РОБОЧОГО ЧАСУ ЗЙОМОЧНИХ ГРУП.

Враховуючи те, що продуктивність праці являється основним фактором, що впливає на зниження собівартості фільмів, а продуктивність праці прямо залежить від якості використання робочого часу знімальної групи в знімальному періоді, то виявлення резервів робочого часу зйомочної групи приймає характер вирішального значення в питаннях підвищення продуктивності праці, а тому в підвищенні рентабельності фільмовиробництва.

В Радянській кінематографії, де кіно розглядалось як „найважливіше із всіх мистецтв” і не тільки як фактор ідеологічного впливу на широкі маси населення, але як і на гілку промисловості ( „інші види промисловості” ), яке приносило досить великі кошти в бюджет держави, яке працювало досить ефективно, а значить досить рентабельно.

Організаційній та економічній сторонам існування кінематографії приділялось досить значної уваги з боку держави. Були створені ряд академічних закладів, які розробляли теоретичні та практичні засоби, як технічного переоснащення кіно виробника, так і втілення нових організаційних та економічних форм.

Плідно працював в Москві інститут „НИКФИ” (Науково-Дослідний Кіно Фото інститут), видавались підручники, теоретичні довідники, нормативні документи та інше.

Для виявлення резервів росту продуктивності праці, як основного чинника росту рентабельності фільмовиробництва, в 70-х роках були створені на всіх кіностудіях країни науково-практичні групи НОП (наукової організації праці). В ці ж роки на студіях втілювались в практику робіт зйомочних груп „сетевые графики”, мета яких чітке планування строків виконання робіт та скорочення термінів виконання зйомочних робіт.

Втілювалась в життя зйомочних груп і ідея постійно-діючих складів зйомочних груп.

Всі ці міри приносили позитивні дивіденди в справі зниження собівартості виробництва фільмів, а значить і в рості рентабельності фільмовиробництва.

При „НИКФИ” плідно працювала група „НОП”, очолювана відомим в колах вітчизняного кіновиробництва спеціалістом Левком Фуріковим, яка робила прогноз успішного просування фільму на базі вивчення інформації про авторів фільму, популярності жанру, імен виконавців головних ролей, строків випуску фільму, адресності фільму на глядача та інше.

Відхилення Л.Фурікова в прогнозах знаходилися в діапазоні вод 0 до 20%. При тих величезних зборах прокатних організацій за прокат фільму, що були на той час, ці прогнози давали повну впевненість в доцільності виробництва (рентабельності) того чи іншого кінофільму. Частина продукції кіностудії не вимагала такого прогнозування, так як вона переслідувала ідеологічну мету, а значить рентабельність виробництва для таких фільмів не мала значення.

Фільми, які одержували прогноз у відповідності до його значення, кіностудією чи запускались у виробництво чи відхилялись.

На кіностудії ім. О.Довженка, як на одній із великих кіностудій країни, була створена група „НОП”, яка успішно працювала , та давала рекомендації щодо росту рентабельності кіновиробництва на кіностудії.

Матеріалами цієї групи автор цієї роботи надалі буде користуватись в своїх спробах науково довести вплив ряду чинників на продуктивність праці зйомочної групи та виявленні резервів робочого часу зйомочної групи, як основного показника росту продуктивності роботи зйомочної групи. (Керівник групи-висококваліфікований фахівець, начальник відділу праці та заробітної платні кіностудії ім. О.Довженка, керівник групи „НОП” О.І.Стрєлков).

З переходом на нові умови виробництва в рамках ринкової економіки групи НОП ліквідовані на всіх кіностудіях.

Проте, проблеми підвищення рентабельності кіновиробництва не зникли, а стали ще більш нагальними. Ось чому це послужило приводом для написання дипломної роботи на тему: „Шляхи підвищення рентабельності при виробництві художніх фільмів”.

Оскільки за останні 15 років вивченню резервів робочого часу зйомочної групи, як основного чинника зниження собівартості фільму на кіностудіях України, та і не тільки, ніхто не приділяв ніякої уваги, та оскільки більшість причин залишаються тими ж, я знаходжу можливим використати в своїй дипломній роботі матеріали групи НОП кіностудії ім. О.Довженка, як такі, що не втратили своєї актуальності. В роботі наряду з матеріалами групи НОП кіностудії ім. О.Довженка використана інформація групи НОП Одеської кіностудії, „Мосфільма”, „Ленфільма”, студії ім. М.Горького, а також довідкова література з цієї теми. (перелік подано в переліку літератури)

Фонд робочого часу знімального періоду складається з :

1) робочих днів знімального періоду;

2) кількості часів робочого дня (зміни)

Відповідно і резерви робочого часу зйомочної групи (різниця між довжиною робочого періоду і продуктивно витраченим часом) складаються за рахунок непродуктивного використання днів календарного періоду зйомок та годин робочих змін.

Розглянемо це питання на матеріалах, що відбивають фактичний стан справ.

Баланс календарних днів знімального періоду на 54 фільми.

Як ми можемо бачити на таблиці, безпосередньо на зйомки фільму використано в середньому 15 днів в місяць (15,4 дні, включаючи до зйомки та пере зйомки), тобто 58% фонду робочих днів зйомочного періоду (який складається з календарних днів за мінусом вихідних днів). Простої складали 4,5 днів в місяць або 17,4% фонду робочих днів. З аналізу виборочних матеріалів можна довести, що близько половини цілоденних простоїв в роботі зйомочних груп виникає із-за неявки акторів та непогоди (при зйомках на натурі), решта простоїв являються даниною поганої організації зйомочного процесу. Навіть при частковій ліквідації цього недоліку, по меншій мірі, 2,5 дні простоїв в місяць можна обернути в фонд продуктивного використання робочого часу.

Про використання зйомочними групами робочого часу можна цілком об’єктивно судити за даними фото хронометражних спостережень за роботою в зйомочному періоді.

Така робота була підготовлена та проведена спільно з кіностудіями лабораторією техніко-економічних досліджень "НИКФИ".

Вперше була здійснена на студії „Мосфільм” в 1948 році і повторювалась по покращеній методиці в розширених масштабах на чотирьох ведучих кіностудіях країни. На кіностудії ім. О.Довженка вона була проведена в 1955 році. Хронометражем було охоплено 252 робочі зміни в павільйонах на виробництві 23 повнометражних художніх фільмів.

Слід відзначити, що спостереженню підлягали не індивідуальна робота кожного учасника зйомок, а заздалегідь визначені найважливіші елементи та операції технологічного кіно зйомочного процесу, зведені в єдину номенклатуру.

Приймаючи до уваги те, що часто на знімальному майданчику одночасно виконуються дві і більше операцій, одна з яких – приймається за основну, а решта за сумісні.

Використання робочого часу зйомочної зміни за даними хронометражу подаються в наступному порядку:

Розглянемо кожну із перерахованих в таблиці операцій.

Робота операторської групи та освітлювачів.

Як бачимо із таблиці на операції по установці світла на об’єкти зйомок та по установці кадру операторською групою було витрачено в середньому 3 години 23 хвилини, або 44,8% робочого часу зміни. Крім того, ніж операції виконувались на протязі 54 хвилин в процесі виконання другими учасниками зйомочної групи інших операцій. Цей додатковий час складає 26,7% до основного часу. Таким чином, робота операторської групи продовжувалась в середньому 4 години 17 хвилин.

Характеристики

Список файлов ВКР