70857 (589201), страница 4
Текст из файла (страница 4)
«Закон, вчинок, відповідальність»
«Розвиток автомобільного транспорту»
«Нехай святиться ім’я твоє» (Великдень)
«Різдвяно-новорічні свята і традиції українського народу»
«Шлях України до незалежності (До Дня Соборності України)»
«А Чорнобиль болить…..»
«Голодомор (1932-1933рр)»
«День Європи в Україні»
«Рік Грузії в Україні»
«Обережно: СНІД»
«День знань»
«Вища освіта в Україні і Болонський процес »[50].
Традиційними стали бібліографічні огляди. Вони користуються великою популярністю. Наприклад:
«Традиції і звичаї українського народу»
«Літературні імена Рівненщини»
«Свічка пам’яті нашого земляка письменника Уласа Самчука».
«Спілкування з мудрістю» (до Дня писемності і мови)
„Невербальне спілкування”[50]
Не залишаються на другому плані і бібліографічні огляди з основ екології, з охорони водних ресурсів для студентів молодших курсів. Ще одна форма інформування читачів – плакати. У бібліотеці НУВГП – їх декілька. Є, наприклад, плакат який розповідає історію бібліотеки технічного вузу, дає загальну характеристику фонду, кількісні показники тощо. Хоча інформація щодо кількості одиниць зберігання бібліотечного фонду дещо застаріла, там вказано 600 тисяч одиниць зберігання документів, а на кінець 2005 року фонд складав 706762 примірника.
Згідно з новим надходженням книг кожні 2 місяці складаються «Бюлетні нових надходжень в центральну бібліотеку НУВГП », всього за 2005 рік було складено 6 списків.
Під кожним списком керівні кадри вузу засвідчують підписом, що вони ознайомилися з даним бюлетенем.
Є ще одна форма інформування – газета НУВГП «Трибуна студента». З метою інформування більш широкого кола читачів про інформаційні видання, що надходять до бібліотеки, співробітниками довідково-бібліографічного відділу були написані бібліографічні огляди до цієї газети („Інформація про патентні видання”, „Інформація про реферативні журнали України” та ін.)
У практиці бібліографічної роботи всі форми обслуговування та пропаганди бібліографічних знань взаємодіють та взаємодоповнюють одна одну. Виставка, вдало підібрана та вміло, професійно оформлена, сама по собі не може мати необхідну взаємодію. Інша справа, коли вона супроводжується живим словом під час бесід та оглядів. Успіх консультацій, переглядів, лекцій в значній мірі залежить від того, наскільки широко бібліотекар застосовує наочність.
Всі форми та методи обслуговування читачів у вузівській бібліотеці стануть ще більш ефективними при організації вільного доступу до довідково-бібліографічних та інформаційних видань. Відкритий доступ здійснюється не до всього підсобного довідкового фонду, а до певної більшої- чи меншої- його частини. У бібліографічному відділі бібліотеки НУВГП декілька таких стелажів, на яких розміщуються різноманітні інформаційні видання – реферативні журнали, збірники тощо. Організовано також вільний доступ до довідкових видань – різні енциклопедії, словники. Довідники з різних галузей знань – з біології, екології, математики тощо.
Слід зазначити про Дні інформації. Протягом 2005 року їх було проведено 10 [50].
4.2 Довідково-бібліографічне обслуговування
Довідково-бібліографічне обслуговування (ДБО) організовано у всіх вузівських бібліотеках. Цей вид обслуговування є дуже важливим як для студентів, так і для професорсько-викладацького складу вузу. Довідково-бібліографічна робота бібліотеки полягає у підборі літератури з різних питань, у пошуку за допомогою книг і періодичних видань відомостей та допоміжних матеріалів[40].
Довідково-бібліографічне обслуговування – це бібліографічне обслуговування відповідно до разових інформаційних запитів споживачів інформації, пов’язане з наданням довідок та інших бібліографічних послуг[40].
Разовий інформаційний запит –це такий запит, з яким споживач звертається до інформаційної установи, розраховуючи на негайну відповідь і не пов’язуючи своє звертання з бібліографічним обслуговуванням у майбутньому.
На разовий інформаційний запит бібліограф дає негайну відповідь у тій формі, яка можлива: підбирає відповідні документи чи шукає інформацію про такі документи і видає її у вигляді бібліографічної інформації.
Інформаційний запит може бути перетворений споживачем у бібліографічний запит, тобто в інформаційний запит на бібліографічну інформацію, чи у фактографічний запит –вимогу на фактографічну інформацію. Відповідь бібліографа може бути надана у вигляді довідки, консультації або відмови. Довідки та консультації можуть бути бібліографічні чи фактографічні.
Бібліографічні довідки містять БІ у відповідь на разовий запит споживача. Бібліографічні консультації містять поради щодо самостійного пошуку БІ споживачем[40].
Фактографічні довідки містять відомості про конкретні факти, події і явища реальної дійсності, дані з різних галузей знань, трактування термінів тощо. Фактографічна довідка може містити також посилання на джерело фактографічної інформації, але тільки після фактографічних даних. Фактографічні консультації містять поради щодо самостійного пошуку фактографічної інформації споживачем[40].
Відмова бібліографа у відповіді на інформаційний запит споживача повинна містити мотивацію неможливості видати інформацію.
Найбільшу частину відповідей у процесі ДБО складають бібліографічні довідники, які поділяються на адресні, тематичні та уточнювальні.
Адресна бібліографічна довідка встановлює наявність та місцезнаходження документа у фонді. Видається вона спочатку у вигляді бібліографічного опису документа, що супроводжується шифром зберігання документа у фонді. Тематична бібліографічна довідка містить бібліографічну інформацію з визначеної теми(як правило, у вигляді бібліографічного списку).
Уточнювальна бібліографічна довідка – та, в якій встановлюється та уточнюється елементи бібліографічного опису документа, що були відсутні чи перекручені у запиті споживача [40].
Довідки в процесі ДБО можуть бути усними чи письмовими.
Якість довідково-бібліографічної роботи залежить від кваліфікації бібліографа, широти кругозору, знання літератури. Бібліограф повинен уміти правильно організовувати ДБА своєї бібліотеки і раціонально використовувати, володіти методикою довідково-бібліографічної роботи [1].
Працівники бібліотеки можуть добре організувати довідково-бібліографічне обслуговування своїх читачів лише в тому випадку, якщо вони знають профіль вузу, який обслуговують, завдання, які стоять перед ним, культурний рівень окремих груп читачів[1].
Більш кваліфіковану допомогу надасть бібліограф, який спеціалізується у відповідній галузі знань. Знання найважливіших сучасних проблем основних і суміжних наук, термінології, історії науки, обізнаність в спеціальній літературі, у діяльності науково-дослідних закладів – дає можливість вести довідково-бібліографічне обслуговування на високому рівні.
Бібліографам необхідно мати педагогічний такт у роботі зі студентами, проявляти настирливість у пошуку необхідних відомостей про літературу, вміти швидко орієнтуватися в питаннях[1].
Студент отримує відповіді на питання, що стосується літератури уДБВ, на абонементі, також у читальному залі і біля каталогів, по МБА.
ДБВ у більшості випадків відповідає на більш складні запитання. Зазвичай студент звертається до ДБВ після того, як потрібна література не була самостійно знайдена ні по каталогам чи картотекам, ні за допомогою бібліотекаря на абонементі і в читальному залі.
Читачі зацікавлені в найшвидшому отриманні потрібних їм відомостей. Швидкість виконання запиту залежить від ДБА, від уміння бібліографа використовувати бібліографічні та довідкові видання. Чим краще організовано ДБО, тим оперативніше дається відповідь на запит читача.
У практиці роботи вузівської бібліотеки НУВГП при виконанні усних і письмових запитів найчастіше застосовується консультації для пошуку літератури самостійно в довідниках, каталогах, картотеках.
Бібліограф дає пораду, вказує шляхи пошуку літератури по визначеній темі, вчить, як правило, оформляти списки літератури до курсової, дипломної, наукової роботи.
Студенти звертаються у довідково-бібліографічний відділ з найрізноманітнішими запитами, які стосуються навчального чи науково-дослідного процесу.
За 2005 рік в центральній бібліотеці НУВГП довідково-бібліографічним обслуговуванням було охоплено 6905 читачів, зо на 1343 користувача більше, ніж у 2004 році.
Загальна кількість довідок становить 9722, а це на 757 більше ніж у 2004 році. В тому числі 6533 тематичних довідок. В порівнянні з 2004 роком, де кількість тематичних довідок становить всього 2186.
Така відмінність показників в порівнянні з 2004 роком в бік підвищенням, пов’язана зі збільшенням кількості студентів у НУВГП.
5 Бібліографічне навчання читачів
Навчання користувачів є сервісною пропозицією бібліотек. Її специфіка полягає в тому, що навчальні ситуації створюються штучно.
Тобто бібліотекарі навчають користувача користуватись бібліотекою та всіма бібліотечними послугами, застосовуючи при цьому певні методичні підходи.
Користувачі вчаться проводити цільовий пошук літератури. Їм надається підтримка на їх бібліотечному шляху. Це відбувається через передачу фахових знань, а також певних методик. В рамках таких навчальних програм для користувачів їх учасники мають можливість для тренування вже існуючих та нових спеціальних навичок, а також етапів роботи в процесі пошуку та отримання інформації. Навчання користувачів є педагогічним процесом, хоча він відрізняється від інших дидактичних ситуацій, як то уроки школі, академічний навчальний процес, педагогіка вільного часу. Педагогічні моделі, розвинені для названих вище галузей не можуть бути перенесені на навчання для користувачів бібліотек, тому треба розвивати додаткові, розроблені на конкретну (бібліотечну ) ситуацію концепції.
Загальнодоступність предмету веде до того, що для користувачів часто залишається незрозумілим, навіщо, власне, їм взагалі брати участь в такого роду навчальних заходах. З іншого боку складність предмету веде до того, що користувачі саме на практиці пересвідчуються у тому, що їх знань та навичок не завжди вистачає для цього і тому вони приймають участь у навчанні або вимагають відповідної опіки з боку персоналу.
Зміст навчання користувачів полягає в інформативності, що охоплює певні здібності та навички знаходити і діставати необхідну інформацію та матеріали, розуміння потрібних для цього методів та прийомів, а також знання про бібліотеку як центр інформації.
З огляду на це, навчання має за мету розвиток у користувачів навичок базових видів діяльності, що виконується протягом всього життя в сучасному інформаційному суспільстві.
Багато з користувачів бібліотек, розуміють, що в достатньому обсязі володіють базовими навичками, тому і не вважають необхідною для себе участь у навчанні.
Але ж з іншого боку предмет вивчення є настільки специфічним, що у користувачів виникає потреба у тому, щоб їх навчали.
Користувачі розуміють університетську бібліотеку як свого роду скриньку з інструментами, як допоміжний засіб у їх духовній праці. Бібліотека розглядається як надавач послуг.
Готовність до надання послуг користувачам персонал бібліотек повинен виявляти безпосередньо на місці, на практиці, тобто, наприклад, на традиційно повторюване питання „Як мені це зробити(знайти)?”. Відповідно повинна бути не суха довідка, а користувачу треба надати роз’яснення і запропонувати навчальну допомогу.
Навчальні заходи повинні презентуватися у якомога нескладній формі. Саме тому у НУВГП чільне місце у бібліографічному навчанні посідає проект навчальної програми.
Корінні перетворення в соціально-економічному житті країни істотно вплинули на вимоги, пропоновані до випускників вищого навчального закладу. У нових умовах формування професійно-значимих якостей випускника НУВГП повинне бути орієнтовано не стільки на обсяг і повноту конкретного знання скільки на здатність самостійно поповнювати знання, ставити і вирішувати різноманітні задачі, шукати авторитетні рішення, виробляти критерії добору найбільш ефективних з них. Досягнення цієї мети в значній мірі залежить від рівня інформаційної культури.
Усвідомлення інформаційної культури як особливого, відносно аспекту культури стало можливим у результаті оновлення інформаційного підходу до пізнання дійсності, розвитку представлень про інформаційне суспільство, у якому інформаційні ресурси по своїй значимості не поступаються енергетичним, фінансовим і іншим стратегічним ресурсам, а сама інформація оцінюється як економічна категорія – товар, ефективно використовуваний в сучасному діловому світі для підвищення кваліфікації.
Предмет курсу: У даний час відсутнє загальноприйняте тлумачення поняття „інформаційна культура”. У рамках пропонованого для студентів НУВГП курсу „Основи інформаційної культури”. Під нею розуміється систематизована сукупність бібліографічних знань, умінь, навичок, що забезпечує оптимальне здійснення індивідуальної інформаційної діяльності, спрямованої на задоволення як професійних так і непрофесійних потреб в інформації. Інформаційна культура відбиває ступінь володіння людиною основами знань в області методів і технологій роботи з інформацією, а також наявність досвіду, навичок виконання інформаційних процедур.
Курс ”Основи інформаційної культури„ призначений для студентів першого курсу всіх спеціальностей і форм навчання.
Основна мета курсу „Основи інформаційної культури” - дати студенту знання, уміння і навички інформаційного самозабезпечення його навчальної і науково-дослідницької діяльності.
Досягнення цієї мети здійснюється в ході рішення наступних задач:
-
Освоєння раціональних прийомів і способів самостійного введення пошуку інформації і систематизації даних відповідно до задач навчального процесу у вузі.
-
Оволодіння формалізованими методами АСОД.
-
Вивчення і практичне застосування технології підготовки й оформлення результатів самостійної науково-дослідної діяльності (підготовка курсових і дипломних робіт, рефератів, доповідей).
Як випливає з мети та задач курсу, він покликаний стати основою раціональної навчальної діяльності студентів. Це обумовлене тим, що курс цілком підлеглий задачам професійної підготовки фахівців. Цінність курсу обумовлена його взаємозв’язками з загальнонауковими і спеціальними дисциплінами, а також задачами навчального процесу (підготовка доповідей, рефератів, курсових і дипломних робіт та ін.), що стоять перед студентом із самого початку навчання.