70857 (589201), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Спосіб групування матеріалу в картотеці аналогічний систематичному каталогу. У межах кожного ділення картки розставлені у зворотно-хронологічному порядку.
У картотеці представлені картки Книжкової палати України і рукописні. Відображення нових надходжень у картотеці відбувається щомісяця. Директивні матеріали уряду - по мірі їх публікації.
Редагування картотеки поточне, у процесі включення карток у картотеку. Хронологічні межі статей різних галузей залежить від профілю вузу [47].
Зовнішнє оформлення картотеки журнальних статей включає індекси класифікаційної системи ББК і УДК (за таким самим принципом як і в систематичному каталозі), словесні формулювання індексів ББК, номер ящика.
Електронний каталог ”УФД-бібліотека”
На поточний момент термін типу, ,інформаційне століття,, сприймається досить буденно. Дійсно, роль інформації в діяльності окремих організацій та суспільства цілому невпинно зростає. Цей факт відбився на формуванні поняття інформаційного ресурсу як окремого ресурсу організацій, галузі або країни. Як правило, інформаційний ресурс упорядкований в двох- або трьохрівневу структуру. На нижньому рівні знаходиться неформалізована інформація у вигляді паперових документів, магнітних носіїв, кіно фотоплівок, комп’ютерних файлів. На другому рівні розміщується формалізована інформація у вигляді картотек та баз даних. Третій рівень складають словники-довідники, де розміщується інформація про те, де і яким чином можна знайти інформацію. Цей рівень є характерним для випадків використання значної кількості різних технологій збереження і доступу до інформації перших двох рівнів. Він часто відсутній. Тоді його роль в певній мірі виконує другий рівень [14].
Зростання обсягів інформації та дедалі більш жорсткі вимоги до її актуальності й доступності змушують все більше уваги приділяти засобам автоматизації. Так, останнім часом ми стали свідками широкого впровадження комп’ютерних систем фактографічного типу.
Технології, Інтернет суттєво розвинули документальні системи. Друге дихання отримали інформаційно-бібліотечні системи. За останні кілька років вони встановлені у більшості університетів, в багатьох інституціях державного управління, проектно-конструкторських закладах, публічних бібліотеках. Винятком не став і НУВГП. Тут перевага надалась інформаційно-бібліотечній системі «УФД/Бібліотека», що вже зарекомендувала себе з позитивної сторони приблизно у 80 установах України.
Електронний каталог містить інформацію про документи, надаючи можливість здійснювати їх пошук за різними ознаками (атрибутами) та відповідністю до певних класифікаторів (рубрика творів, предметних каталогів і ін.).
Слід особливо зауважити, що на поточний період мало уваги приділяються організації зв’язків між документами. Сучасна система дає можливість ввести зв’язки різних типів (серія-підсерія-документ серії, основний документ-додаток, стандарт – сучасний стандарт)[14].
Основний каталог є центральною ланкою системи. До нього під’єднуються додаткові інформаційні засоби: відомості про примірники (бібліотечний фонд), про складові частини документа (нумерація), предметні каталоги, каталоги персоналій, навчальних дисциплін і т.д.
Особливу роль відіграють тематичні картотеки. Це рубрикатори, предметні каталоги, каталоги персоналій, дисциплін, об’єднані єдиним механізмом побудови і використання. Така картотека є ієрархічною структурою, елементами якої є «теми». Теми повязуються з документами так, що за темою легко відібрати документи які до неї відносяться. Так, досить просто відібрати документи, що стосуються певної персоналії, дисципліни. Теми також можна використовувати в ролі закладок або ключових слів.
Одним з основних призначень системи є створення умов для ефективного відбору документів за різними ознаками. Такими ознаками можуть бути значення окремих атрибутів опису документа, наприклад, його назва, автор або рік чи дата видання, а також належність до тем тих чи інших класифікаторів. При цьому способи в які буде здійснюватись пошук, залежать від багатьох обставин: в першу чергу, від того, що відомо читачу про сам об’єкт пошуку. Розглянемо кілька прикладів. Читач бажає знайти документи, що відносяться до певної теми (галузі знань, прізвища). Оскільки читач не знає точно, які теми передбачені у відповідних класифікаторах, він починає з пошуку теми. Вводиться контекст (частина слова, яку має містити тема).
Так, за контекстом «Економіка» знаходимо кілька тем: «Економічна теорія», «Економічна історія», «Економічна статистика» і т.п. вибираємо, наприклад, «Економічна статистика» і дивимось, яке місце в ієрархії тем даного каталога вона посідає. Тема знаходиться в класифікаторі ББК, в розділі «Економіка. Економічні науки» в підрозділі»705 Економічна статистика. Облік економічна теорія ». Вважається, що це саме те, що треба. Тоді, натиснувши на кнопку »Відбір документів за темою», отримуємо перелік документів, які відносяться до цієї теми. Отже можна шукати документи, що відносяться до призначеної теми і всіх підтем. Можна також додати цю умову вибору до переліку умов і подовжити формування даного переліку.
Але якщо точний контекст задати проблематично, але відомий розділ певного класифікатора, наприклад, галузь знань- «Науки про землю» в класифікаторі ББК. Тоді відкривається класифікатор і поступово розвиваються теми, що відповідають задуму читача. Після того позначається конкретна тема і так само, як у попередньому випадку, знаходиться відповідні документи або доповнюється перелік умов вибору.
Слід зазначити, що ця схема пошуку може доповнювати попередню. Тобто, можна спочатку знайти тему за контекстом, а потім передивитися теми, які оточують її в певному класифікаторі і вибрати найбільш прийнятну.
Виходячи з досвіду експлуатації інформаційно-бібліотечних систем, відбір документів за темами є найбільш поширеним засобом пошуку. Його ефективність безпосередньо залежить від адекватності обраних класифікаторів(ББК, УДК).
Водночас, коли читач має конкретні відомості про документ, який він хоче знайти, наприклад, знає назву, автора чи рік видання, слід скористатися засобами пошуку за атрибутами. Вибирається поле опису документа, наприклад, «Назва документа», умова, наприклад, «містить слова» і слова, які має містити назва в даному випадку – «економіка», «гроші…» і «банк..». одночасно можна задати кілька умов. Можна просто додавати до переліку умов відбору, поєднуючи їх з умовами відбору за темами.
Слід зазначити можливість перегляду каталожної картки поточного документа. Тип картки вибирається в нижньому полі форми. (картка містить основні відомості про документ, які в значній мірі дозволять визначити, чи влаштовує він читача).
Однією з основних задач є створення і підтримка довідково-бібліографічного апарату (ДБА) та різних картотек, в тому числі картотеки аналітики. Для відбору документів застосовується переважно їх класифікаційні ознаки. За базовий береться один з класифікаторів (ББК чи УДК) і на його основі складається тематичні картотеки(каталог ключових слів) і т.п.
Впровадження автоматизованої бібліотечної системи суттєво спрощує введення ДБА, об’єднуючи алфавітний, систематичний каталоги, окремі тематичні напрямки (праці викладачів) та види видань.
З урахуванням можливостей сучасних інформаційно-бібліотечних систем, (а у випадку НУВГП- „УФД/Бібліотека”), відбирати документи, зареєстровані в електронному каталозі, за певними ознаками і формувати з відібраних ті чи інші переліки може будь-який читач, завданням бібліографів стає наповнення електронного каталога.
В НУВГП нові надходження вливаються в електронний каталог з 2002 року. З 2003 року розпочинають вибіркове ретроспективне введення бібліографічних описів літератури з 1990 року. Паралельно роздруковуються картки для паперового каталогу [49].
Всього в 2005 році було введено 7089 описів (заплановано – 8000). загальна кількість введених описів на кінці 2005 року становить 18245 (заплановано – 18000) [ 50].
Створюється електронна картотека „Праці професорсько-викладацького складу НУВГП”.
2.2 Довідково-бібліографічний фонд
Важливу роль у вузівській бібліотеці відіграє фонд довідкових та бібліографічних видань. Одним з основних вимог до нього - поєднання розумної повноти та можливості оперативно з ним працювати. Вузівська бібліотека підбирає довідкові видання певного змісту та характеру, здійснюючи таким чином профільоване комплектування ДБФ.
У вузівській бібліотеці НУВГП довідкові та бібліографічні видання розміщуються у довідково-бібліографічному відділі. Вони представлені широким спектром енциклопедій. Зокрема: „Українська радянська енциклопедія”, „Большая советская энциклопедия”, ”Технічна енциклопедія” „Енциклопедія сучасної України”, „Енциклопедія народного господарства України”.
Галузеві енциклопедії: ”Географічна енциклопедія України”, „Сільськогосподарська енциклопедія”, „Строительство”, „Машиностроение”, „Физическая энциклопедия”, ”Економічна енциклопедія”, ”Українська літературна енциклопедія”.
Наявні енциклопедії з суспільних наук. Наприклад „Енциклопедія українознавства”, ”Философская энциклопедия”.
Вражаюча кількість лінгвістичних, галузевих словників: „Словник української мови” (Під ред. Мандрика М.Л.) в 12 томах. Даль В. ”Толковый словарь живого великорусского языка” 1956 та 1989 років, „Великий тлумачний словник сучасної української мови” 2004року, „Философский словарь”, „Политехнический словарь”, ” Товарный словарь”, тощо.
При виконанні запитів читачів, яким потрібні фактичні або цифрові дані, відповідь можна знайти у різноманітних довідниках, наприклад: „Хто є хто на Рівненщині”, „Фінансові послуги в Україні”, але підвищеним попитом користуються „Статистичні щорічники України”, „Статистичні щорічники Рівненської області”.
У цьому ж довідково-бібліографічному відділі бібліотеки НУВГП є окремі стелажі з реферативними виданнями України. Зокрема, всі серії українського реферативного журналу „Джерело”: „Природничі науки”;”Техніка. Промисловість. Сільське господарство”; „Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво”. Реферативні журнали Книжкової палати України: „Економіка. Економічні науки”, „Політика. Політичні науки”, та інші видання України та Росії.
Також ДБВ має в своєму ДБФ „Літописи газетних статей”, „Літописи журнальних статей”, „Літописи книг”, „Літописи авторефератів дисертацій”.
ДБФ облікується в топографічному каталозі (робочий каталог в якому закріплюються документи за окремими підрозділами бібліотеки). Загальний обсяг фонду складає понад десять тисяч примірників.
2.3 Фонд виконаних довідок
У процесі довідково - інформаційного обслуговування студентів виконуються різні довідки. У бібліотеці НУВГП окремий фонд виконаних довідок не ведеться.
3 Видавничо-бібліографічна діяльність бібліотеки
Видавнича діяльність бібліографічного відділу бібліотеки вузу один з важливих напрямків роботи. В НУВГП щорічно видається „Покажчик періодичних видань, передплачених бібліотекою НУВГП на ___ рік”.
Покажчик видається з метою інформування читачів бібліотеки, і в першу чергу, наукових працівників та викладачів, про передплачені періодичні видання, що отримують різні підрозділи університету та бібліотеки.
Структура:
-
в першій частині в алфавітному порядку, розміщені назви журналів, спочатку українською, потім російською мовами;
-
в другій частині в алфавітному порядку, розміщені назви газет. Спочатку українською мовою, а потім російською.
Після кожної назви періодичного видання вказуються сигли підрозділів бібліотеки і університету, які його отримують.
На початку покажчика подано список підрозділів бібліотеки та університету, які отримують періодичні видання та їх умовні позначення – сигли.
Готується до випуску анотований бібліографічний покажчик ”Наркоманія і алкоголізм у молодіжному середовищі”. Сюди включені статті, з періодичних видань, книги, брошури з фонду бібліотеки НУВГП про стан, причини, і профілактику наркоманії в Україні.
Інформацію подано у трьох розділах за за тематичним принципом а в межах розділів – за алфавітом. Призначений для викладачів та студентів вузу.
Також в перспективі випуску бібліографічний покажчик про вищу освіту в Україні. Сюди буде включена література про Болонський процес, глобалізацію освіти, якість освіти в Україні, освітні технології, організацію науково-дослідної роботи у вищій освіті.
4 Бібліографічний сервіс бібліотеки
4.1 Бібліографічне інформування користувачів
Бібліографічне інформування споживачів (БІС) – це систематичне забезпечення споживачів бібліографічною інформацією відповідно до їхніх довготривалих або постійно діючих запитів та (або) без запитів, згідно із інформаційними потребами споживачів [40].
За допомогою книжкових виставок та бібліографічних оглядів можна показати особливості ДБА, представити широке коло бібліографічних посібників, поширювати раціональні методи бібліографічної роботи тощо. Виставки довідково-бібліографічних матеріалів розрізняються і за змістом, і за об’єктом. Вони можуть різнобічно представляти довідково-бібліографічні видання – посібники всіх видів бібліографії, енциклопедії, словники, путівники, різні довідники. Практикуються також і виставки матеріалів по одній галузі знання, і навіть по одній темі.
Бібліотечна практика знає чимало інших різновидів виставок: повністю присвячених бібліографічній періодичні, виставок методичного характеру, які пояснюють як користуватись бібліографічними покажчики, та інших.
Завдання бібліотекаря – комбінувати виставки з таким розрахунком, щоб їх можна було розмістити по різним відділам і на виставці нових надходження, і щоб у сукупності вони привертали увагу максимальної кількості студентів та викладачів. Виставками слід надавати постійний характер, закріпляючи за ними спеціальні стенди у відділах бібліотека та систематичних їх поповнювати.
У 2005 році у НУВГП було організовано 103 тематичні книжкові виставки та відриті перегляди [50].
Зокрема, організовано цикл виставок, присвячених ювілейним датам видатних людей, таким як Михайло Шашкевич, І.К.Карпенко-Карий, Василь Симоненко, М.Т.Йогонен, Д.І.Яворницький, С.П.Мартос, О.П.Стоженко, Богдан Хмельницького, М.В.Дукин, В.З.Гжинський; цикл виставок присвячених ювілейним датам, відкриті перегляди, виставки на допомогу навчальному процесу та ін.. Такі як:
«День української писемності та мови»
«Кирило-Мефодіївському товариству-160»
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
