30597 (587175), страница 11

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 11)

Пенсійна реформа адресується не тільки старшим поколінням, але й молоді, яка набуває завдяки цьому впевненості у своєму майбутньому.

Реформована пенсійна система стане потужним джерелом довготривалих інвестицій в економіку країни. Протягом 10 років їх обсяги можуть досягти близько 25 млрд. гривень. Це сприятиме розширенню зайнятості, зростанню доходів громадян та зміцненню фінансової бази пенсійної системи.

Дальше блокування пенсійної реформи мало б надзвичайно негативні наслідки для держави і людей, законсервувало б неприпустимо низький рівень пенсійного забезпечення. Спроби підвищити пенсії до рівня 50 – 60% заро6ітної плати без здійснення пенсійної реформи і запровадження багаторівневої пенсійної системи тільки шляхом збільшення нарахувань на фонд оплати праці до 60 – 70% будуть непосильним тягарем.

3.2 Розвиток системи добровільного пенсійного забезпечення

З реформуванням пенсійної системи ми не повинні зволікати. Такої думки дотримуються вітчизняні фахівці та міжнародні експерти. На цьому наголошує і Президент України Леонід Кучма, який нещодавно звернувся до уряду з Посланням “Про основні напрямки реформування системи пенсійного забезпечення населення України”. У ньому глава держави піддав гострій критиці діючу нині солідарну систему пенсійного забезпечення, що соціально несправедлива насамперед до найбідніших верств населення.

Пенсійна реформа стосується не лише старшого покоління, тобто нинішніх пенсіонерів, а й молоді, яка тільки вступає у трудове життя, громадян, котрі незабаром вийдуть на заслужений відпочинок.

Запровадження багаторівневої пенсійної системи - це шлях до поступового збільшення рівня пенсій, а отже можливість для підвищення добробуту людей та зміцнення потенціалу економічного зростання.

Пенсійна реформа в Україні має досягти таких цілей:

• встановити залежність розміру пенсії від величини заробітку і трудового стажу;

• заохотити громадян до заощадження коштів на старість;

• створити ефективнішу і дієвішу систему адміністративного управління в пенсійному забезпеченні;

• забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи;

• забезпечити надійність заощаджень учасників пенсійних програм;

• підвищити рівень життя пенсіонерів.

3.2.1. Підвищення рівня життя людей похилого віку.

Для розв'язання проблем, які постали в системі пенсійного забезпечення, і підвищення рівня життя пенсіонерів потрібно запровадити такі зміни:

• встановити пряму залежність розміру пенсій від розміру внесків. Хто не сплачує внесків, той не отримуватиме пенсії. Хто сплачує внески в більшому розмірі або протягом довшого часу, той одержуватиме пропорційно більшу пенсію, порівняно з тими, хто здійснює менші відрахування з меншого заробітку або працює протягом коротшого часу;

• забезпечити точний облік періодів зайнятості, заробітної платні та сплачених внесків. Саме для цього в Україні тепер створюють систему персоніфікованого обліку відомостей;

• впорядкувати систему призначення пільгових пенсій. Всі працівники, які сплачують однакові внески, мають отримувати однакові пенсії;

• стимулювати пізніший вихід на пенсію. Завдяки подовженню віку виходу на пенсію вдається збільшити кількість платників внесків і підвищити пенсії;

• вилучити програми соціальної допомоги з пенсійної системи. Соціальні пенсії, доплати, адресна допомога та інші види допомоги має фінансувати Державний бюджет. У майбутньому всі ці виплати потрібно об'єднати в єдину програму соціальної допомоги - програму гарантованого мінімального доходу сім'ї;

• для стимулювання платіжної дисципліни встановити оптимальне співвідношення між розмірами пенсій і внесками.

За умови здійснення цих заходів пенсійне забезпечення в поєднанні із соціальною допомогою сформують набагато надійнішу систему захисту від бідності, ніж та, яка існує сьогодні.

Проте, якщо зміни буде запроваджено тільки в пенсійній системі, то виявлені проблеми навряд чи вдасться усунути. Пенсійна реформа має стати складовою частиною комплексної програми економічних і фінансових перетворень.

Створення працівникам надійних умов для заощадження коштів на старість.

Сьогодні українці не заощаджують коштiв на старість, тому що не мають надійних умов для заощадження коштів. Під час гіперінфляції 1993-1994 років мільйони людей втратили практично всі свої заощадження. Крім того, чимало українців, які вкладали гроші до приватних пенсійних фондів, створених на початку 90-х років, зазнали збитків, коли більшість цих фондів збанкрутували. Водночас, через дуже невеликі суми вкладів в українських кредитно-фінансових установах, підприємства України гостро відчувають нестачу короткострокових та довгострокових кредитів.

Забезпечити надійний захист заощаджень та запобігти повторенню помилок минулого потрібно зробити:

• Створити регулятивний орган з елементами самофінансування, який надійно захищає права учасників пенсійної системи, забезпечує її прозорість та оприлюднення інформації.

• Встановити суворі вимоги до диверсифікацй пенсійних активів (інвестування пенсійних коштів у більше ніж один вид активів), щоб забезпечити інвестування пенсійних коштів тільки в інтересах вкладників, а також збільшити дохідність інвестицій і мінімізувати ризики.

• Щоб гарантувати захист інтересів меншості акціонерів, вдосконалити закони, які регулюють функціонування ринків капіталу.

• Встановити суворі кваліфікаційні вимоги до актуаріїв, аудиторів, компаній з управління активами та зберiгачів. У системі пенсійних заощаджень мають працювати лише професіонали з бездоганною репутацією.

• В законодавчому порядку забезпечити розмежування активів учасників і активів надавачів послуг, а також залучення банків- зберiгачів до фізичного зберігання активів учасників.

• Забезпечити стійке економічне зростання. Стабільна й ефективна економіка є необхідною умовою дохідності внутрішніх інвестицій в Україні.

Існує лише два шляхи підвищення розмірів пенсій за рахунок страхових внесків: або збільшити надходження від сплати пенсійних внесків, або збільшити відношення чисельності працівників, які сплачують внески, до чисельності пенсіонерів.

Відношення чисельності працівників до чисельності пенсіонерів залежить від віку виходу на пенсію. Що більше це відношення, то вищими можуть бути пенсії.

Збільшити відношення чисельності працівників до чисельності пенсіонерів можна двома шляхами:

• стимулювати пізніший вік виходу на пенсію через збільшення розміру пенсії в разі відстрочення часу виходу на пенсію;

• змінити механізм фінансування пільгових пенсій, що їх призначають у період роботи і виплачують у повному розмірі.

Стимулювання пізнішого віку виходу на пенсію завдяки збільшенню розміру пенсії в разі відстрочення часу виходу на пенсію є важливою передумовою, що забезпечить фінансову стабільність пенсійної системи. У 2000 році відношення людей працездатного віку до осіб старшого віку становить 2,5:1. Припустимо, встановлений вік виходу на пенсію (55 років для жінок і 60 років - для чоловіків) залишиться незмінним до 2026 року.

За оптимістичного варіанту перебігу демографічних процесів в Україні, згідно з прогнозами українських демографів, відношення людей працездатного віку до осіб старшого віку у 2016 році дорівнюватиме 2,2:1. А у 2026 році це відношення зменшиться до 1,8:1. Треба зазначити, що під час обчислення такого відношення не було враховано кількості пенсіонерів, які отримують соціальні пенсії; пенсії в разі втрати годувальника та пенсії за інвалідністю. Протягом останніх років чисельність цих категорій пенсіонерів становила близько 3 млн. осіб. 3 огляду на той факт, що не всі особи працездатного віку є платниками пенсійних внесків (зокрема ті, хто навчається, доглядає за дітьми, безробітним тощо), у 2026 році відношення платників пенсійних внесків до пенсіонерів, за попередніми підрахунками, становитиме 1,2:1.

Підвищення віку виходу на пенсію не означає, що пенсії нікому буде отримувати.

Дехто вважає, що вирішуючи питання пенсійного віку, потрібно враховувати лише середню тривалість життя в Україні (за даними Державного комітету статистики України, в 1997-1998 роках очікувана тривалість життя при народженні становила 73,5 року для жінок і 62,7 року для чоловіків).

Проте в системах пенсійного забезпечення суттєвим є й інший показник - тривалість життя по досягненні пенсійного віку. В Україні чоловік по досягненні 60-річного віку живе в середньому 14,2 року, а жінка по досягненні такого самого віку - 18,6 року. В поданій далі таблиці вміщено показники очікуваної тривалості життя чоловіків і жінок віком 55, 60, 65 і 70 років (розрахунки здійснено на підставі опублікованих даних про рівні смертності):

Очікувана тривалість життя Таб. 3.2.1

ВІК	ЧОЛОВІКИ	ЖІНКИ
55	17,1	22,5
60	14,2	18,6
65	11,6	15,0
70	9,2	11,6

Аналіз розподілу населення України за віком свідчить, що за станом на 1 січня 1999 року серед 10 млн. осіб, старших за 60 років:

• 69% мають вік 65 років і більше;

• 49% мають вік 70 років і більше.

В Україні вік виходу на пенсію є нижчим, ніж у багатьох країнах, які впровадили пенсійну реформу.

Більшість країн розв'язують проблему старіння населення, підвищуючи вік виходу на пенсію. В наступній таблиці вміщено дані про вік виходу на пенсію для чоловіків і жінок у деяких країнах світу.

Вік виходу на пенсію в деяких країнах світу Таб. 3.2.2

3.2.2. Обгрунтування віку виходу на пенсію.

Будь-яка пенсійна система спирається на фундаментальний принцип: ті, хто сплачує однакові внески, мають отримувати й однакові пенсії. Одна з причин незадовільної сплати внесків до Пенсійного фонду в нинішній системі пенсійного забезпечення полягає в тому, що незважаючи на однакову для всіх працівників ставку пенсійних внесків, деякі категорії пенсіонерів отримують набагато більші пенсії.

Інше важливе питання пенсійного забезпечення - встановлення однакового віку виходу на пенсію для жінок і чоловіків. В ООН вважають, що за умов ринкової економіки диференціація пенсійного віку за ознакою статі є дискримінаційною, тому що рівень життя залежить насамперед від професійної кар'єри тривалості трудової діяльності. Крім того, нижчий вік виходу на пенсію для жінок розбалансовує фінансування пенсій у солідарній системі. В нинішній системі жінки належать до своєрідної категорії пільговиків, оскільки сплачують внески на п'ять років менше, виходять на пенсію на п'ять років раніше, живуть на кілька років довше за чоловіків, але пенсію (обчислену як частка заробітку) мають таку саму.

Персоніфікований облік відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування та індивідуальні накопичувальні пенсійні рахунки.

Персоніфікований облік у солідарній системі пенсійного забезпечення нерідко ототожнюють із створенням індивідуальних пенсійних рахунків у накопичувальній системі. Тим часом йдеться про два різні поняття.

Персоніфікація - це лише облік і зберігання в Пенсійному фонді переданої йому інформації про трудовий стаж, заробіток і пенсійні внески працівників. Запровадження персоніфікованого обліку відомостей дає можливість вдосконалити умови призначення пенсії та порядок обчислення її розміру. Персоніфікація є, по суті, одним із способів точного облікування відомостей, необхідних для реалізації права на пенсію та здійснення диференціації її розміру залежно від трудового внеску особи.

Зовсім інший зміст вкладено в поняття індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунків, що їх створюють в обов'язковій накопичувальній системі для обліку пенсійних активів, належних учасникам пенсійних фондів. На індивідуальному накопичувальному пенсійному рахунку кожної фізичної особи ведуть облік внесків, інвестиційного доходу та відповідних витрат, пов'язаних з наданням повного обсягу послуг з пенсійного забезпечення. Пенсію обчислюють виходячи із суми, облікованої на індивідуальному накопичувальному пенсійному рахунку в день виходу на пенсію.

3.2.3. Переваги персоніфікації.

Завдяки персоніфікації пенсійної звітності та обліку пенсійних даних виграють усі - і підприємства, і працівники, і держава загалом.

Персоніфікація вигідна підприємствам і громадянам, оскільки:

• дозволить запровадити справедливий порядок нарахування пенсій. Завдяки персоніфікованому обліку відомостей Пенсійний фонд матиме у своєму розпорядженні достовірні дані про тривалість трудового стажу працівників, їхні заробітки та суми внесків, а також внесків, які сплатили до Пенсійного фонду роботодавці. Це дозволить поступово відновити диференціацію розмірів пенсій залежно від тривалості стажу та величини сплачених внесків за рахунок ефективнішого обліку даних про трудовий стаж і заробіток протягом усієї трудової діяльності застрахованої особи;

• полегшить визначення права громадян на пенсію. Автоматизований облік пенсійних даних суттєво знизить ймовірність помилок у нарахуванні пенсій і запобігатиме зловживанням під час оформлення документів для призначення пенсій. Водночас це дозволить звільнити громадян від необхідності подання документів про стаж роботи, заробіток, потрібних для призначення пенсій;

• скоротить час роботодавців на подання відомостей про осіб, які в них працюють, і перерахування коштiв до Пенсійного фонду.

• Персоніфікація відомостей покращить діяльність Пенсійного фонду, оскільки:

• сприятиме поліпшенню платіжної дисципліни платників внесків - підприємств і громадян. Кожний працівник матиме можливість контролювати вчасність та повноту перерахування внесків до Пенсійного фонду з боку роботодавця. Персоніфікований облік усуне можливість "заробляти" право на пенсію для громадян, зайнятих у тіньовому секторі економіки;

• усуне потребу заповнення трудових книжок. Всю потрібну для призначення пенсії інформацію зберігатимуть у персоніфікованій базі даних і регулярно оновлюватимуть на підставі звітів роботодавців.

. Персоніфікація стимулюватиме краще функціонування програм соціальної допомоги, оскільки:

• забезпечить органам соціального захисту населення можливіть використовувати дані про зайнятість і заробітки громадян для визначення права окремих категорій громадян на додаткову матеріальну допомогу;

• закладає основу розробки ефективних автоматизованих систем управління іншими програмами соціального страхування, таких як допомога з безробіття, допомога через тимчасову непрацездатність та нещасний випадок на виробництві.

1998 року Кабінет Міністрів, відповідно до Указу Президента України, розробив вимоги до системи персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування.

Характеристики

Список файлов ВКР