30597 (587175), страница 13

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 13)

Закон запобігає можливості переведення працівником своїх коштiв з пенсійного фонду роботодавця у період роботи в нього. Закон захищає інтереси роботодавця, де йому бракує гнучкості щодо можливості припиняти і відновлювати працівником плату пенсійних внесків у період трудових відносин з цим роботодавцем. У нинішніх економічних умовах працівникові слід дозволити припиняти і відновлювати сплату пенсійних внесків, якщо він заздалегідь повідомляє пенсійний фонд про свій намір. У будь-якому випадку працівник не має права зняти чи перевести кошти зі свого пенсійного рахунку, поки він працює в певного роботодавця.

Автори законопроекту пропонують обчислювати вартість активів учасника на основі одиниці пенсійних активів. Така методика обліку спрощує процес оцінки вартості активів і процедуру звітування.

Відповідно до законопроекту, першого дня діяльності пенсійного фонду одиниця пенсійних активів дорівнює 10 грн. Якщо цього дня учасник вкладає 20 грн., йому належить у фонді дві одиниці загальною вартістю 20 грн. Щороку учасник отримуватиме звіт про стан свого рахунку із зазначенням сум сплачених внесків, інвестиційного доходу, кількості належних йому одиниць пенсійних активів та їхню вартість у гривнях на початку і в кінці звітного періоду.

Регулятивний орган визначає форму і зміст щорічного звіту. Ми склали типову форму такого звіту. Нехай учасник заробляє 500 грн. на місяць і відраховує до пенсійного фонду 10 відсотків свого оподатковуваного заробітку. На початку року на його рахунку знаходиться 50 грн. (5 одиниць). Протягом року він щомісяця сплачує до пенсійного фонду 50 грн., і внески використовуються для придбання у фонді додаткових одиниць. Ціна одиниці залежить від чистої вартості активів фонду в момент оплати внесків. У більшості місяців інвестиційний дохід і внески накопичуються швидше, ніж з фонду здійснюються трансфери і витрати, внаслідок чого вартість одиниці зростає. Припустимо також, що у двох місяцях (у жовтні та грудні) вартість одиниці активів зменшилася.

Зразок звіту про стан рахунку учасника показано у таблиці 1. Протягом року на рахунок учасника надійшло 600 грн., і було придбано 55,98 одиниці активів. В кінці року вартість одиниці активів дорівнює 11,20 грн. Додавши 55,98 одиниці до залишку на початку року (5), отримуємо величину залишку на рахунку учасника в кінці року – 60,98 одиниці або 60,98 х 11,20 грн. = 682,98 грн.

Адміністратор зобов'язаний безкоштовно надавати не рідше одного разу на рік кожному учаснику пенсійного фонду, яким він управляє, письмовий звіт про стан пенсійних активів фонду, види і обсяги адміністративних видатків пенсійного фонду та вартість пенсійних активів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника, а також надавати таку інформацію за письмовим запитом учасника за плату, максимальний розмір якої встановлюється регулятивним органом.

Законопроект вимагає від відкритих пенсійних фондів проведення щоденної оцінки вартості активів. Це означає, що адміністратору відкритого фонду доведеться звітувати про вартість пенсійних активів у кінці кожного робочого дня, а банку-зберігачу, відповідно, визначати суму нових внесків, отриманих фондом протягом дня, збільшення чи зменшення вартості інвестицій на накопичені пенсійні кошти, обсяг витрат, здійснених фондом і суму пенсійних виплат і перерахованих (переказаних) коштів. Вартість одиниці пенсійних активів у фонді дорівнює загальній вартості пенсійних активів за вирахуванням витрат і виплат, поділеній на суму одиниць активів, належних всім учасникам. Вартість активів, належних одному учаснику, дорівнює вартості одиниці активів фонду, помноженій на кількість одиниць, належних цьому учаснику.

Виплати з пенсійного рахунку здійснюються, коли учасник досягає встановленого законом пенсійного віку, визнається інвалідом або у разі смерті учасника. Проект Закону “Про недержавне пенсійне забезпечення” встановлює такий самий вік, як і проект Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. В системі недержавного пенсійного забезпечення передбачається, що за бажанням особа може отримувати пенсійні виплати за десять років до або після встановленого пенсійного віку. Якщо законопроектом “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” буде визначено інший пенсійний вік, то він автоматично пошириться й на недержавне пенсійне забезпечення.

При виході на пенсію учасник може отримати або довічну пенсію згідно з відповідним контрактом або пенсію на визначений строк. Інколи накопичена на пенсійному рахунку сума виплачується одноразово.

При виборі виплат за договором страхування довічної пенсій, накопичення на рахунку учасника перераховуються до відповідної страхової компаній за його вибором. Страхові компанії пропонують різні види договорів. Спільним для всіх договорів страхування довічних пенсій є те, що виплати здійснюються протягом всього життя учасника. Можливі й інші варіанти. Наприклад, виплати здійснюються впродовж певного встановленого періоду. Якщо учасник помирає до закінчення цього періоду, виплати протягом решти часу у такому ж розмірі отримує визначена ним особа. В умовах нерозвинутого ринку страхування життя, який є в Україні, у вартість договору страхування довічної пенсії закладається чимала плата за ризик. Чим більша вартість договору страхування, тим меншими є щомісячні пенсійні виплати. 3 цієї причини законом, як альтернатива, передбачена можливість вибору учасником періодичних виплат на визначений строк з пенсійного фонду. У цьому разі обчислюється максимальна сума виплат на рік, виходячи з величини накопичень на рахунку, віку й очікуваної тривалості життя. Такі обчислення робляться щорічно, й учасника інформують про визначений розмір щомісячних виплат на наступний рік. Залишок на рахунку продовжують інвестувати за консервативною стратегією для мінімізації інвестиційного ризику. Управляти рахунком може пенсійний фонд або страхова компанія.

Згідно із законопроектом учасник мусить вибрати для себе варіант пенсійних виплат під час укладання пенсійного контракту. Якщо під час укладання контракту учасник вибирає довічну пенсію, то перед виходом на пенсію, за бажанням, він зможе змінити форму виплати на пенсію на визначений строк та навпаки.

Виплата накопиченої на пенсійному рахунку суми одноразово дозволяється лише тоді, тоді, коли вона виявляється меншою за визначену регулятивним органом величину, тобто у випадках, коли вона недостатня для укладання договору страхування довічної пенсій, або розмір пенсій на визначений строк, обчисленої, виходячи з цієї суми, буде надто малим.

Оскільки пенсія з обов'язкової (солідарної та обов'язкової накопичувальної) системи є довічною, то у добровільній системі слід дозволити періодичні виплати без обов'язкового укладання договору страхування довічної пенсій. Таку можливість повинні мати всі учасники. У пенсійному контракті повинні вказуватися можливі варіанти отримання пенсійних виплат, а вибір того чи іншого варіанта має здійснюватися учасником напередодні чи при виході на пенсію, а не під час укладання пенсійного контракту.

Накопичена на рахунку учасника відкритого пенсійного фонду сума може бути виплачена одноразово до досягнення пенсійного віку у таких випадках:

• відкритий пенсійний фонд ліквідується, а учасник, замість того, щоб перевести накопичені на його рахунку кошти до іншого пенсійного фонду, вирішує отримати їх як одноразову виплату;

• учасник відкритого пенсійного фонду, ставши інвалідом першої або другої групи, подає заяву про виплату накопичених на його рахунку коштiв;

• учасник відкритого пенсійного фонду виїжджає на постійне місце проживання до іншої країни;

спадкоємці померлого учасника відкритого пенсійного фонду мають право на отримання одноразової виплати відповідно до положень закону.

Висновки

Якщо не встановити залежність розміру пенсії від віку виходу на пенсію, то доведеться далі виплачувати неприпустимо малі пенсії пенсіонерам, які становлять надто велику частку в суспільстві. 3 іншого боку, надання можливості виходу на пенсію в пізнішому віці дозволить збільшити розмір пенсій і скасувати обмеження на максимальний розмір виплачуваних пенсій.

Запровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування сприятиме перебігові таких процесів:

• забезпечення диференціації пенсій залежно від трудового стажу;

• легалізація доходів громадян, які працюють;

• збільшення доходів Пенсійного фонду;

• скорочення неформальної зайнятості;

• зменшення масштабів тіньового сектору економіки.

Список використаних джерел

1. Закон про працю України. – 1992. – №2. – Ст. 47; №3. – Ст. 68; №4. – Ст. 104; №6. – Ст. 139; №8. – Ст. 208; №8. – Ст. 200; №9. – Ст. 209; №11. – Ст. 272; №12. – Ст. 295.

2. Закон …..Урядовий кур”єр. – 1992. – 1 січня.

3. Закон Урядовий кур”єр. – 1992. – 4 жовтня.

4. Урядовий кур”єр. – 1994. – 19 листопада

5. Урядовий кур”єр. – 1994. – 7 листопада.

6. Урядовий кур”єр. – 1996. – 20 серпня.

7. Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №25. – Ст. 102.

8. Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №26. – Ст. 113.

9. Соціальне страхування: Збірник нормативних актів, ч. II, Київ, 1993 р. – Ст. 38.

10. Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №46. – Ст. 617.

11. ЗП України. – 1992. – №2. – Ст. 39; 1994. - №9.– Ст. 229.

12. ЗП України. – 1992. – №8. – Ст. 200; 1993. - №4-5. – Ст. 76.

13. ЗП України. – 1992. – №3. – Ст. 68.

14. ЗП України. – 1992. – №4. – Ст. 104.

15. ЗП України. – 1992. – №1. – Ст. 12; №6. – Ст. 139; №8 – Ст. 188.

16. ЗП України. – 1991. – №2. – Ст. 39; №8. – Ст. 162; №9. – Ст. 226, 227; №10. – Ст. 242.

17. ЗП України. – 1992. – №9. – Ст. 209; №11. – Ст. 271; 1994. - №4. – Ст. 70.

18. ЗП України. – 1992. – №9. – Ст. 211; 1993. - №12. – Ст. 273.

19. Урядовий кур”єр. – 1996. – 4 січня, 21 березня, 30 липня.

20. “Про порядок введення в дію Закона України “Про пенсійне забезпечення”: Постанова Верховної Ради України від 6 грудня 1991 р. / / Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №3. – Ст. 11.

21. Порядок організації та проведення медично-соціальної єкспертизивтрати працездатності. Затверджено постановою Кабінета Міністрів України від 4 квітня 1994 р. / / ЗП України. – 1994. – №8. – Ст. 190.

22. ЗП України. – 1992. – №2. – Ст. 39.

23. ЗП України. – 1994. – №9. – Ст. 229.

24. Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №29. – Ст. 304; №44. – Ст. 243.

25. Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №8. – Ст. 37.

26. Урядовий кур”єр. – 1996. – 4 січня.

27. Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України: Закон України від 13 липня 1995 р. / / Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №36. – Ст. 233.

Характеристики

Список файлов ВКР