24864 (586515)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

10

Зміст

Вступ 2

Розділ 1. Екологічний стан басейну р.Десна 6

1.1 Фізико-географічна характеристика р.Десна 6

1.2 Антропогенне навантаження на басейн р.Десна 8

Розділ 2. Результати спостережень за довготривалими змінами клімату Європи 22

2.1 Характер кліматичних циклів протягом голоцену 22

2.2 Результати спостережень за кліматичними та гідрологічними умовами зони водозбору річки Дніпр 27

Розділ 3. Екологічний та гідрологічний стан р. Десна 30

3.1 Аналіз характеру змін опадів по метеостанції Семенівна 30

3.2 Аналіз характеру змін стоку річки Десна за багаторічний період 33

Розділ 4. Организаційний, та виробничий базис для екологічно-безпечного користування природними здібностями річки Десна 45

4.1 Основні положення Водного Кодексу України 45

4.2 Загальні положення про екологічне безпечну організаційну форму виробничої діяльності річкового транспорту України 47

4.3 Загальні відомості про технічну оснащеність ВАТ „Чернігівський річковий порт” та пропозиції про більш вигідне застосування його можливостей в умовах фінансової кризи 50

Висновки 56

Список використаних джерел 58

Вступ

Гідросфера, або водяна оболонка Землі, – це її моря й океани, крижані шапки приполярних районів, річки, озера та підземні води. Запаси води на Землі величезні — 1,46*109 км3 (0,025 % її маси). Але це переважно гірко-солона морська вода, непридатна для пиття й технологічного використання. Прісна вода становить усього 2 % її загальної кількості на планеті, причому 85 % її зосереджено в льодовикових щитах Гренландії та Антарктиди, айсбергах і гірських льодовиках. І лише 1 % прісної води містять річки, озера й підземні води; саме ці джерела й використовує людство для своїх потреб. Необхідне відзначити, що без прісної води життя взагалі існувати не може. Тому річки це найважливіша державна цінність, а проблема збереження і раціонального використання чистою води на планеті є най важливим питанням, оскільки вода це джерело життя всіх організмів.

Звісно, що цивілізація людства зародилася біля річок які виконували роль транспортних артерій. Міські поселення здавна виникали по берегах рік і озер, що служили джерелом водопостачання, а найчастіше зручним транспортним шляхом. Одночасно ріки використовувалися для видалення рідких і твердих відходів життєдіяльності людей і домашньої худоби, що приводило до їхнього забруднення, обмежуючи розташовані нижче за течією населені пункти можливості користуватися ними для питного водопостачання. Ріки ставали рознощиками збудників інспекційних захворювань, таких як холера, дизентерія, черевний тиф і ін. Знадобилося не одне тисячоріччя, поки люди навчилися запобігати забрудненню водних об'єктів, очищати і знезаражувати стічні води.

З ростом благоустрою міст розташовані в міській рисі водойми і водотоки здобувають усе більш важливе архітектурно-планувальне, рекреаційне і естетичне значення, Завдяки комфортному мікрокліматові і привабливій естетиці міські набережні є найбільш престижним районом розселення, улюбленим місцем прогулянок городян. Чистота водних об'єктів, архітектурна облаштованість, озеленення берегів і прибережної частини є важливою турботою міської влади. Розмаїтість видів водокористування породжує і розмаїтість вимог до води. Виходячи з цього, поняття якості води повинне бути пов'язане з її використанням. Відповідно до Водного кодексу України якість води є характеристика складу і властивостей води, що визначає її придатність для конкретного виду водокористування. Це накладає відповідні обмеження на застосування річок як транспортних артерій, джерело піску та води для охолодження ядерних реакторів, система утилізації промислових та побутових відходів та ін., оскільки антропогенне навантаження не повинно порушувати екосистему річок як джерела пітної води та ареалу існування відповідних видів флори і фауни. Вищезгадане надає підстави вважати тему дипломного проекту актуальною з відповідних міркувань.

Актуальність теми

При розробці стратегії в області раціонального використання і охорони водних ресурсів, включаючи оптимальне використання і регулювання річкового стоку, необхідно, перш за все, мати науково-обґрунтовані оцінки змін водного режиму, що відбуваються під впливом природних і антропогенних чинників. Складність вирішення цих питань значною мірою обумовлена особливостями кліматичних умов останніх двох десятиліть XX сторіччя. У цей період виразно позначився процес глобального потеплення клімату, для помірних широт північної півкулі. Особливо інтенсивне підвищення температури повітря спостерігається з кінця 1970-х до початку 1980-х років. В зв'язку з цим, однією з найбільш актуальних проблем екологічних досліджень є виявлення закономірностей змін водних ресурсів і водного режиму річок.

Мета і завдання досліджень

Метою досліджень є виявлення основних закономірностей динаміки зміни водного режиму річки Десна і оцінка можливих гідрологічних та гідродинамічних наслідків в зв’язку з глобальним потепленням клімату.

Поставлену мету досягнуто вирішенням таких завдань:

– на підставі аналізу загально-планетарних тенденцій та наслідків глобального потепління здійснити скорочений всесвітній аналіз екологічної ситуації з річковими стоками взагалі, та конкретно по Дніпровське - Деснянському басейну вчасності;

– сформувати базу даних по параметрах температури, опадів та річкового стоку у Чернігівський області за багаторічний період та здійснити математичну обробку накопиченої бази даних;

– використати отримані математичні результати для сумісного аналізу опадів і стоку за багаторічний період та побудувати графіки, які ілюструють отримані об’єктивні висновки які повинні бути такими, які автоматично витікають з первинних даних.

Об’єкт дослідження – Дніпровське - Деснянська річкова система, яка охоплює територію України, Росії та Білорусії.

Предмет дослідження – взаємозв’язок між загально-планетарними та зональними кліматологічними та метеорологічними змінами, у контексті їх екологічних наслідків, у тому числі під впливом антропогенних і чинників в межах об’єкту досліджень.

Методи дослідження – поставлені завдання виконані на основі системного підходу до вирішення складних екологічних завдань за допомогою методів статистичної обробки первинних даних. В процесі вивчення та аналізу даної проблеми використані методи графічної екстраполяції. В роботі присутні історичні довідки та статистичні дані.

Практичне значення одержаних результатів

Отримано висновок про стабільні, довготривалі перспективи річки Десна як судноплавної артерії та структурної основи для розвитку “екологічного туризму”. Крім того, підтверджено, що на території Чернігівської області діють загально-планетарні кліматичні закономірності.

Предметом захисту є виводи про довготривалі тенденції водного режиму річки Десна як повноцінної воднотранспортної артерії. У основі дипломної роботи лежать результати багаторічних спостережень, запозичених в метеослужбі Чернігівської області. Особистий внесок автора дипломної роботи полягає в постановці завдання, зборі інформації, формуванні і обробці таблиць, узагальнення отриманих результатів і формулювання висновків. Головна мета даної роботи дати характеристику еколого-гідродинамічного стану та судноплавним властивостям річки Десна і впливу забруднення, що відбулися, на якість води. Згідно поставленої мети були вирішені такі окремі завдання, які відображені у відповідних розділах дипломної роботи:

– проаналізувати пов’язані з глобальним потеплінням загальні кліматичні тенденції та екологічний стан басейну річки Десна;

– дати загальну характеристику річкового транспорту та можливості перевезення вантажів судноплавною водною артерією річки Десна;

– обґрунтувати та розробити пропозиції на користь конкретної виробничої структури – ВАТ “Чернігівський річковий порт”.

Розділ 1. Екологічний стан басейну р.Десна

1.1 Фізико-географічна характеристика р.Десна

Десна – одна з найкрасивіших річок нашої країни. Вона бере свій початок на території Смоленської області у Росії і впадає в Дніпро. Загальна довжина річки 1126 км, площа басейну перевищує 80 тис. км2. На шляху від Єльні до Дніпра в неї впадає понад 20 великих і малих річок. Основні притоки Десни: Судость, Снов, Болва, Навля, Неруса, Івотка, Сейм, Остер.

Об’єктом дослідження є р. Десна та її притоки в межах Чернігівської області, а головною метою – аналіз використання її водних ресурсів та якості води [7].

Десна – ліва притока 1-го порядку р. Дніпро, її довжина в межах України становить 591 км. Більша частина ріки протікає в межах Чернігівської області (552 км), лише її нижня частина знаходиться в Київський області. Десна – рівнинна річка з широкою (до 15 км) долиною, заплава річки заболочена, з чисельними протоками та озерами.

Гідрологічний режим визначається весняною повінню та низькою літньою меженню. Швидкість течії незначна, найбільша (0,95 м/сек) припадає на квітень, у меженний період вона становить 0,4 – 0,7 м/сек.

Середній багаторічний об’єм стоку Десни оцінюється в 10,2 куб. км на рік. Найбільші притоки Десни на території Чернігівської області – це Снов, Убідь, Мена, Білоус (праві), Сейм, Остер, Дочь (ліві).

Більша частина басейну р. Десни за схемою фізико-географічного районування України розташована в межах зони мішаних лісів (Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся), лише південно-східна – у межах лісостепової зони (Північна область Дніпровської терасової рівнини).

Десна – судноплавна річка, здавна відома як важлива транспортна магістраль. В ІХ-ХІ сторіччях вона була боковим відгалуженням стародавнього торгівельного шляху “з варяг у греки”.

Пасажирське сполучення по Десні здійснюється протягом 206 км.

Обрамлена прекрасними лісами, квітучими луками, заростями верболозу, несе свої води зачарована Десна. Такою вона вступає на територію України, такою впадає в Дніпро. І на кожному кілометрі шляху перед мандрівниками відкриваються дедалі прекрасніші картини. На початку свого шляху по Україні Десні приймає притоки Судость і Зноб і тече вздовж кордону між Сумською і Чернігівською областями. Під Новгород-Сіверським вона проходить біля самого підніжжя городища князя Ігоря і старовинного Спасо-Преображенського монастиря. Приймаючи з водою Сейму і його неспокійну силу, Десна закручує таку карусель, що часом промиває вирву завглибшки до 28 м.

Колись по берегах Десни стіною стояли прадавні непролазні хащі. Нині придеснянські ліси, зрозуміло, дуже поріділи, але й дотепер збереглися численні лісові масиви, які є одною з найбільших окрас Десни. Від Журавки до Білої Берізки шумлять легендарні Брянські ліси. На півночі вони поступово переходять у соснові гаї, а спускаючись далі на південь, височать над Десною численними урочищами [12].

Долина р.Десна становить так званий Деснянський екологічний коридор в рамках Національної екологічної мережі України і Всеєвропейській екологічній мережі. Справа в тому, що вздовж Десни пролягає Деснянський пролітний шлях, яким мігрує багато видів європейських перелітних птахів. Крім того, місцевих видів тварин і рослин тут також дуже багато, адже заплава зберігається в природному стані ще з часів останнього зледеніння і ніколи не освоювалась людиною. Трапляються тут і види тварин, занесені до Червоної книги України, як наприклад, чорний лелека і орлан-білохвіст. Все це надає придеснянським лукам і лісам міжнародного, транскордонного значення. Крім цього, частину заплави науковці пропонують включити до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення. Такі водно-болотні угіддя знаходяться під охороною ратифікованої Україною Рамсарської конвенції.

1.2 Антропогенне навантаження на басейн р. Десна

Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище постійно зростає. Сьогодні перед людством постала необхідність ліквідації протиріччя між зростаючим споживанням природних ресурсів та погіршенням їх якості. Невід’ємною частиною даної проблеми є використання та охорона водних ресурсів.

Води басейну Десни широко використовується в господарстві області. За даними Деснянського регіонального управління водних ресурсів, забір води в 2002 р. в басейні р. Десна в межах Чернігівської області становив 110,7 млн. куб. м. Порівнюючи з 2001 р. забір води зменшився на 3,83%. Загальне використання водних ресурсів також зменшилося на 5,63%. Основними користувачами водних ресурсів є промисловість (58,8%), житлово-комунальне господарство (27,8%), сільське господарство (3,8 %). Основні об’єми зменшення використання води зафіксовані в сільському господарстві. Це пояснюється значним зниженням поголів’я худоби [4].

Якість води р. Десни за останні роки суттєво не змінилась. У 2002 році в басейн Десни підприємствами Чернігівської області було скинуто зворотних вод 85,49 млн. куб. м, що більше ніж у попередньому році на 3,53%. Основними забруднювачами поверхневих водних об’єктів є підприємства комунального господарства, на які припадає до 97,6% скидів від загального обсягу забруднених стічних вод, підприємства м’ясо-молочної промисловості – 1,4 %, переробної промисловості – 0,6 %.

Важливим показником якісного стану річкових вод є кількість у воді біогенних речовин, зокрема сполук азоту (азот амонійний (NH4+ ), нітритний (NO−2 ), нітратний (NO3− )) і фосфору. Основними джерелами надходження біогенних речовин у річкові води є скиди житлово-комунальних та промислових підприємств, поверхневий стік із площ водозбору, зокрема сільськогосподарських угідь, та атмосферні опади.

Найменш стійкою сполукою є нітритний азот. Це – проміжний продукт біохімічного окиснення аміаку або відновлення нітратів.

Присутність у воді нітритів у великий кількості свідчить про фекальне забруднення води, потенціальну токсичність її й канцерогенність, оскільки нітрити легко трансформуються в нітрозоаміни – канцерогенні сполуки.

Амоній сольовий зустрічається в поверхневих водах переважно у невеликий кількості, його вміст у водоймах знижується при одночасному утворенні нітратів. Підвищений вміст амонію часто спостерігається в місцях скиду стічних вод і свідчить про анаеробні умови формування хімічного складу води і про її незадовільну якість.

Кількість нітратів у поверхневих водах, як правило, невелика.

Головним джерелом їх надходження є ґрунтовий шар, у якому нітрати накопичуються як за рахунок природних процесів, так і за рахунок внесення азотних добрив.

Фосфати потрапляють у поверхневі води в основному з комунальними стічними водами, що містять поліфосфати як компоненти миючих засобів, фотореагенти та пом’якшувачі води. Важливим фактором є змив фосфатних добрив із сільськогосподарських угідь.

По течії Десни вміст біогенних речовин за період з 1998 по 2002 роки в цілому досить помірний. Гідрохімічний склад річкової води, яка надходить із території Росії в останні роки значно покращивсь і вона не має помітного впливу на якість води Десни в межах Чернігівської області.

Концентрації амонію сольового коливалися від 0,185 до 0,45 мг/л і не перевищували ГДК для водойм рибогосподарського призначення за винятком гирла р. Шостки (притока 1 порядку), де зафіксовано перевищення ГДК у 2007 і 2008 роках у 1,6 і 3,3 разу відповідно. Басейн р. Шостки розташований на території Сумської області і характеризується значною антропогенною перетвореністю: розораність басейну становить 48,8%, урбанізованість – 7,6%, забір води – 13,3 млн. куб. м, скид забруднених стічних вод – 1,6 млн. куб .м.

Вміст нітритів по течії р. Десни за досліджуваний період не перевищував ГДК, за винятком створу на 0,1 км вище гирла р. Судость на кордоні з Брянською областю Росії, де в 2008 р. зафіксовано перевищення ГДК у 6 разів, і гирла р. Шостки, де підвищений вміст нітритів спостерігався протягом усього періоду (у 2002 році 3,0 ГДК).

Концентрації нітратів по течії р. Десни не перевищували ГДК.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов ВКР