24864 (586515), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Гіпотеза про циклічні зміни клімату, тобто чергуванні прохолодних-вологих і тепло-сухих періодів за інтервал 35-45 років, висунута ще наприкінці XІ в. росіянами вченими Е.А.Брикнером [29] і А.І.Воейковим [7]. У наслідку ці наукові положення були розвиті А.В.Шнітниковим [28] і оформлені у виді теорії про внутрішньовікову і багатовікову мінливість клімату Північної півкулі. По А.В.Шнитникову [7] тривалість окремих внутрішньовікових "брикнеровських" кліматичних циклів коливається від 20-30 до 45-47 років, на тлі яких розвиваються цикли тривалістю в 7-11 років. Установлено, що в зв'язку з перерозподілом повітряних мас росту (підвищенню) атмосферного в одній частині Земної кулі завжди відповідає падіння (спад) тиску в іншій зоні Земної кулі, оскільки сумарна маса всієї атмосфери Землі є величиною приблизно постійної [28].
При обґрунтуванні багатовікової мінливості клімату А.В.Шнітниковим показано, що з моменту закінчення льодовикового періоду почався період потеплення названий "голоцен", і наступні 12 тис. років загальна зволоженість материків Північної півкулі змінювалися циклічно, з інтервалом 1500-2100 років. Усього за голоцен виділено 6 макрокліматичних циклів, у кожнім з яких прохолодна-волога епоха займала 300-500 років і змінюючись тепло-сухою епохою тривалістю 600-800 років. За даними про гальмування штучних супутників в атмосфері Землі встановлено, що з ростом сонячної активності збільшується щільність атмосферного газу у верхній атмосфері, тобто іоносфера розігрівається й активніше розсіюється в космічному просторі. Сучасний багатовіковий тренд потеплення особливо помітно проявився в 70-і роки XІ століття й у 30-і роки ХХ століття. Річковий стік і рівні наповнення безстічних водойм як похідні клімату, змінюються також у циклічному режимі. Реконструйована картина внутрішньовікової мінливості гідрологічного режиму ряду водойм Північної Євразії [16], ілюструє розвиток з кінця XІ сторіччя повних двох "брикнеровських" циклів клімату і початок третього.
Малюнок 2.1.1. Встановлена закономірність чергування тепло-сухих і прохолодо-вологих кліматів (кліматичні циклі)
Перший цикл охопив час 1899-1940 роки, склавши 40 років. Він проявився регресією водойм у 1899-1909 р., за якої в 1910-1929 р. пішло високе обводнювання, що перемінилося тепло-сухим періодом 1930-1940 р. Останній яскраво виражений тепло-сухий період по силі прояву був розцінений як віковий.
Другий цикл розвивався в інтервалі 1941-1972 р., склавши 32 року. Ознаменувався він прохолодною-вологою фазою 1941-1950 р., потім - перехідним по зволоженню періодом 1952-1959 р., за яким пішли найбільш посушливі 1960-1968р. Після цього наступила короткочасна, але могутня фаза підвищеної зволоженості, що охопила в 1969-1970 р.
Третій цикл почався з тепло-сухої фази 1973-1979 рр. C 1979-1980р. почався розвиток вікової прохолодної-вологої фази, що продовжується дотепер і приблизно закінчиться в 2005-2007 р. Орієнтована тривалість циклу - 30-34 року. Прохолодна-волога фаза по силі прояву розцінюється як вікова. Її розвиток яскравий ілюструє рівень Каспію, що за останні 20 років підвищився на 2,3 м. За цей же час річний стік Волги зріс до 307 куб. км, у порівнянні з 200 куб. км у сухі 60-і - 70-і рр. Це максимально відома величина стоку Волги в ХХ в. Одночасно істотно наповнилися озера степової і лісостепової зон. Повені останніх років на Лені, Кубані, ряді рік Західної Європи, а також зимової погодної аномалії в Північній Америці і багатьох інших країнах світу - також яскраве підтвердження прояву сучасної вікової прохолодної-вологої фази клімату [30].
У зв'язку з тим, що цикл кругообігу води є незамкнутим (водень і кисень розсіюються в іоносфері) процес садки солей у глибинах океану повинний бути стабільним у масштабі історичного часу. Якщо порушиться режим плинів типу Гольфстрім і почнуть прогріватися глибини океану, то можуть почати розчинятися донні відкладення солей і процес прийме необоротний характер.
2.2 Результати спостережень за кліматичними та гідрологічними умовами зони водозбору річки Дніпр
Офіційно опубліковані дані свідчать про те, що за період 1880-2000 р. підвищення середньої річної температури повітря склало близько 1 градуса Цельсію Особливо помітне підвищення температури відбулося в останні 25-30 років.
Особливістю гідрологічного режиму водного басейну Дніпра, припливом якого є і Десна, є значний обсяг весняного повіддя, на частку якого приходиться більш половини річного стоку ріки.
У зв'язку з цим важливим питанням є зміна висоти сніжного покриву, а також запасів води в снігу, оскільки це зв'язано з проблемами паводків і повеней на досить великій території. До речі міжнародні спостереження підтверджуються і метеостаціями як України так і Білорусії.
В даний час спостерігаються тенденції зменшення обсягу повіддя, а також максимальних витрат води. Одночасно з цим відбувається збільшення стоку протягом зимової і літньої межені.
Повітряні маси, що приходять із заходу (з Північної Атлантики і Середземного моря через Європу), приносять у район півночі України опади, у результаті яких водоносність Десни і Дніпра збільшується. Але якщо холодні вітри з Білорусії блокують приплив вологих західних повітряних мас, кількість дощів зменшується, і водність Десни падає.
Ріст середньорічної температури є доведеним фактом. На мал. 2.2.1. показано середньорічні значення температури для Північної півкулі Європи за період з 1860 по 2008 роки, де зазначена залежність чітко проглядається.
Малюнок 2.2.1. Середньорічні значення температури Північної півкулі для Західної і Східної Європи.
Необхідно відзначити, що басейн ріки Дніпро охоплює величезну територію зі значним промисловим потенціалом для якої як паводки, так і недолік води явище катастрофічне. Усе це вимагає скоординованої роботи системи метеорологічних станцій України, Росії і Білорусі, розміщення яких показане на мал. 2.2.2. Обмін і спільний аналіз метеорологічної інформації ця неодмінна умова в підвищенні надійності прогнозів. На мал. 2.2.3. показано спільну інтерпретацію багаторічних спостережень, що також підтверджують уже відому світову тенденцію росту середньорічної температури [9].
На мал. 2.2.4. показано наскільки активно знижується в часі товщина сніжного покриву по Чернігівській області, що не тільки веде до скорочення лижного сезону, але і не забезпечує харчування вологою заливних лугів і вкрай необхідних для України боліт.
За даними Відділення гідроакустики МГИ НАН України, м. Одеса, по проблемі кліматичної мінливості витрат рік Дунаю і Дніпра в XX сторіччі відзначено, що за період 1851-2000 роки кліматична норма витрати води склала 50,5 км3/рік. Абсолютний максимум у річній величині витрати ріки Дніпро приходився на 1970 р. - 98 км3/рік, а абсолютний мінімум - 23 км3/рік на 1921 р. Та ж тенденція спостерігалася по стоці ріки Десна.
На малюнку 2.2.5. чітко проглядається тенденція нівелювання паводкових процесів, що погіршує очищення території заплав ріки Десна від антропогенного забруднення (агрохімія, радіонукліди, побутові відходи природокористування).
Однієї з можливих причин відзначених порушень у витратах рік і катаклізмів у погоді і кліматі останніх десятиліть можуть бути прояву глобального явища Ель-Ниньо [8]. Глобальні процеси впливають не тільки на обсяг річкового стоку Дніпра, але і на склад води в ріці. Це обумовлено антропогенним впливом на склад атмосферних опадів, що випадають на водозбірних територіях. Зокрема , мінералізація води в атмосферних опадах у даний час вище, ніж кілька десятиліть назад [15].
Розділ 3. Екологічний та гідрологічний стан р. Десна
У розділі 3 узагальнені результаті власних досліджень автора дипломного проекту, які розпочались зі збору інформації і завершились формуванням бази даних та її обробкою.
3.1 Аналіз характеру змін опадів по метеостанції Семенівна
У якості пункту спостережень була обрана метеостанції Семенівка, яка знаходиться приблизно у центрі водозбору річки Десна.
У таблиці 3.1.1. наведено показники опадів, а у таблиці 3.1.2. показники температури по метеостанції Семенівка.
Таблиця 3.1.1.
Сума опадів за місяцями по метеостанції Семенівка
| Роки | Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | Листопад | Грудень | За рік |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
| 1971 | 33,8 | 30,1 | 46,7 | 33,7 | 63,9 | 101,8 | 86,5 | 20,2 | 109,5 | 50,2 | 60,8 | 51,6 | 680,8 |
| 1972 | 4,1 | 3,2 | 12,8 | 32,7 | 60,9 | 67,7 | 82,6 | 38,8 | 17,1 | 42,1 | 64,2 | 13,8 | 440,0 |
| 1973 | 19,9 | 30,0 | 20,2 | 79,3 | 79,5 | 60,1 | 95,8 | 32,8 | 53,4 | 81,6 | 55,1 | 38,7 | 646,4 |
| 1974 | 11,2 | 13,3 | 4,2 | 14,0 | 83,9 | 189,2 | 115,0 | 17,5 | 12,8 | 54,1 | 77,6 | 51,9 | 644,7 |
| 1975 | 28,8 | 14,6 | 35,2 | 31,1 | 40,8 | 83,4 | 52,8 | 37,5 | 7,5 | 25,1 | 9,9 | 41,7 | 409,4 |
| 1976 | 36,6 | 6,6 | 71,4 | 35,8 | 45,7 | 46,9 | 65,5 | 85,4 | 35,6 | 35,6 | 21,9 | 4,6 | 527,6 |
| 1977 | 45,4 | 53,1 | 23,3 | 39,6 | 70,7 | 113,0 | 70,6 | 117,7 | 38,2 | 24,2 | 90,2 | 25,7 | 711,7 |
| 1978 | 16,3 | 35,1 | 53,6 | 22,3 | 52,5 | 57,0 | 168,8 | 52,5 | 122,8 | 37,0 | 15,5 | 34,9 | 678,3 |
| 1979 | 53,3 | 36,5 | 47,5 | 48,7 | 12,3 | 20,0 | 174,6 | 80,6 | 63,2 | 22,5 | 68,0 | 54,6 | 681,8 |
| 1980 | 49,2 | 25,6 | 26,1 | 58,7 | 68,3 | 118,1 | 83,9 | 90,0 | 43,7 | 45,7 | 47,4 | 53,7 | 710,4 |
| 1981 | 34,0 | 51,1 | 34,0 | 40,8 | 18,9 | 83,1 | 43,1 | 75,9 | 27,0 | 123,6 | 80,0 | 88,3 | 699,8 |
| 1982 | 32,9 | 21,8 | 18,4 | 79,8 | 22,9 | 66,5 | 166,7 | 40,7 | 19,8 | 34,1 | 53,4 | 56,7 | 613,7 |
| 1983 | 50,7 | 52,9 | 52,6 | 52,0 | 54,6 | 47,3 | 117,8 | 22,3 | 8,8 | 39,2 | 54,7 | 23,7 | 576,6 |
| 1984 | 45,3 | 9,6 | 29,4 | 7,9 | 78,5 | 122,3 | 187,7 | 32,9 | 79,4 | 37,5 | 33,6 | 37,8 | 701,9 |
| 1985 | 63,0 | 28,6 | 8,1 | 40,4 | 35,8 | 76,4 | 113,9 | 117,8 | 140,5 | 19,5 | 53,8 | 44,4 | 742,2 |
| 1986 | 49,8 | 19,8 | 13,3 | 44,2 | 20,0 | 107,2 | 128,0 | 160,6 | 45,1 | 24,1 | 25,4 | 40,2 | 677,7 |
| 1987 | 45,0 | 27,7 | 20,6 | 19,8 | 64,5 | 133,2 | 41,4 | 116,6 | 86,5 | 0,3 | 54,1 | 52,5 | 662,2 |
| 1988 | 20,4 | 42,1 | 63,1 | 11,1 | 53,2 | 88,3 | 77,9 | 107,4 | 110,3 | 20,2 | 44,3 | 66,0 | 704,3 |
| 1989 | 30,3 | 29,3 | 50,1 | 27,9 | 53,3 | 68,2 | 68,0 | 30,3 | 30,4 | 68,2 | 34,6 | 56,8 | 547,4 |
| 1990 | 57,7 | 41,7 | 27,3 | 132,1 | 60,1 | 84,4 | 85,4 | 52,2 | 109,1 | 42,9 | 80,3 | 28,9 | 802,1 |
| 1991 | 26,2 | 39,4 | 8,5 | 15,9 | 109,8 | 141,1 | 62,1 | 54,0 | 26,0 | 82,9 | 42,0 | 30,1 | 638,0 |
| 1992 | 25,2 | 34,0 | 42,4 | 44,4 | 25,1 | 100,4 | 35,7 | 16,2 | 48,7 | 70,8 | 84,6 | 9,9 | 537,4 |
| 1993 | 44,0 | 20,9 | 29,8 | 35,9 | 40,0 | 85,8 | 138,0 | 36,3 | 94,5 | 34,7 | 14,1 | 72,8 | 649,5 |
| 1994 | 41,6 | 17,5 | 52,5 | 23,0 | 71,6 | 62,5 | 37,4 | 78,4 | 21,7 | 49,8 | 47,2 | 44,7 | 547,9 |
| 1995 | 39,5 | 52,1 | 26,0 | 71,5 | 102,4 | 94,8 | 15,3 | 92,8 | 141,2 | 9,6 | 39,4 | 19,1 | 703,7 |
| 1996 | 24,2 | 26,6 | 33,3 | 7,6 | 44,6 | 46,6 | 54,0 | 34,0 | 122,0 | 38,5 | 50,3 | 28,6 | 510,3 |
| 1997 | 9,0 | 32,0 | 30,6 | 65,9 | 42,3 | 78,4 | 44,0 | 25,5 | 72,0 | 85,2 | 37,4 | 41,7 | 564,0 |
| 1998 | 32,0 | 22,6 | 63,7 | 105,8 | 53,9 | 41,3 | 107,7 | 72,2 | 67,3 | 71,0 | 52,8 | 19,9 | 710,2 |
| 1999 | 23,5 | 49,7 | 26,6 | 23,3 | 99,7 | 9,2 | 115,2 | 91,2 | 61,7 | 64,6 | 55,8 | 49,2 | 669,7 |
| 2000 | 27,7 | 56,2 | 48,0 | 29,9 | 70,7 | 55,5 | 197,1 | 18,2 | 103,7 | 5,7 | 90,3 | 56,5 | 759,5 |
| 2001 | 51,0 | 48,0 | 44,2 | 31,9 | 55,6 | 94,9 | 89,6 | 35,7 | 49,7 | 56,5 | 59,3 | 41,5 | 657,9 |
| 2002 | 37,8 | 49,5 | 10,1 | 40,1 | 66,6 | 25,5 | 19,7 | 58,6 | 132,1 | 21,3 | 53,7 | 24,5 | 609,5 |
| 2003 | 21,7 | 11,8 | 28,6 | 32,6 | 61,6 | 25,1 | 96,0 | 70,3 | 65,2 | 96,4 | 17,9 | 27,6 | 554,8 |
| 2004 | 84,0 | 68,9 | 41,8 | 35,5 | 42,7 | 30,6 | 71,3 | 21,2 | 49,8 | 25,9 | 37,6 | 41,8 | 551,1 |
| 2005 | 61,3 | 50,2 | 26,7 | 39,4 | 56,8 | 189,7 | 36,5 | 133,0 | 19,0 | 58,1 | 64,1 | 56,0 | 790,8 |
| 2006 | 16,2 | 33,9 | 48,0 | 60,5 | 99,1 | 73,2 | 43,7 | 150,9 | 63,2 | 114,7 | 25,5 | 12,1 | 741,0 |
| 2007 | 70,4 | 53,9 | 26,0 | 20,1 | 47,0 | 56,3 | 134,7 | 36,6 | 63,4 | 47,4 | 81,6 | 17,9 | 655,3 |
| 2008 | 39,1 | 29,0 | 50,4 | 72,3 | 32,9 | 18,0 | 107,4 | 62,5 | 54,0 | 34,9 | 63,3 | 41,6 | 635,2 |
| 2009 | 49,7 | 49,9 |
Таблиця 3.1.2.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
