17126 (585816), страница 9
Текст из файла (страница 9)
Основною формою фінансово-господарського контролю визначає ревізію, вказуючи, що це засіб контролю всієї фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації за певний проміжок часу з метою встановлення законності здійснених операцій, їхньої доцільності, правильності обліку та достовірності облікових і звітних даних.
У цьому зв’язку визначено, що ревізія – це форма контролю, що становить систему обов’язкових контрольних дій, спрямованих на документальне та фактичне обстеження здійснених підприємством, установою або організацією господарських операцій та їх наслідків, бухгалтерського обліку та фінансової звітності з метою виявлення незаконних мобілізації, розподілу та використання фінансових ресурсів, недостачі коштів і матеріальних цінностей, нецільового та неефективного їх використання, встановлення винних у порушенні законодавства посадових і матеріально відповідальних осіб і спричинених порушеннями фінансових втрат.
Оскільки таке саме за суттю визначення поняття ревізії закріплено і законодавством ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», треба усвідомити, що під час ревізії перед ревізором поставлена вимога встановити, чи дотримуються посадові особи установи норм законодавства, якщо ні – то виявити, хто, як і коли порушив конкретну фінансово-правову норму у здійснені фінансово-господарських операцій.
Для того щоб викласти в акті ревізії тільки ті фінансово-господарські операції, що проведені з порушеннями чинного законодавства, ревізори змушені звірити на відповідальність законодавству всі управлінські рішення та дії посадових осіб і встановити величину заподіяних збитків чи шкод.
Акт комплексного контрольного заходу.
Аналогічно перевірка – це форма контролю, яка становить систему обов’язкових контрольних дій, пов’язаних з проведенням документального обстеження окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи або організації, з метою виявлення незаконних мобілізації, розподілу або використання фінансових ресурсів.
Як бачимо, основною відмінною рисою ревізії від перевірки є не обсяг питань та операцій, що підлягають контролю, а наявність прийомів зіставлення даних документального і фактичного контролю, тобто поєднання результатів перевірок документів за формальними ознаками, зустрічної перевірки достовірності документів, нормативної перевірки, техніко-економічного розрахунку та економічної оцінки господарських операцій, результатами проведеного обстеження, інвентаризації, перевірки дотримання трудової дисципліни та інше.
Так, під час ревізії, застосовують різноманітні прийоми (методи) документального і фактичного контролю.
Зокрема в частині документального контролю контролери будь-якого органу державного фінансового контролю обов’язково мають володіти такими методами:
- перевірка документів за формальними ознаками;
- перевірка документів за змістом;
- нормативна перевірка документів;
- зустрічна перевірка документів.
Перевірка документів за формальними ознаками є першим ступенем документального контролю. В процесі його з’ясовують:
- точність заповнення бланка, на якому оформлено конкретний документ;
- наявність усіх необхідних реквізитів;
- своєчасність складання документа;
- відповідність підписів осіб, які склали документ.
Цей метод застосовують під час перевірки всіх документів з метою виявлення фактів підробки та дописувань у них, виправлення цифрових даних і зміни реквізитів. За результатами такої перевірки роблять висновок про визнання достовірності документа. Наприклад, бухгалтерії підприємств, установ та організацій не повинні приймати до виконання і відпускати товарно-матеріальні цінності за ксерокопіями платіжних доручень і довіреностей.
Перевірка документів за змістом є другим ступенем документального контролю. Її здійснюють шляхом зіставлення даних операцій, зазначених у документі, з аналогічними або взаємопов’язаними даними з метою встановлення законності, достовірності.
Арифметичні перевірки документів здійснюється шляхом перерахунку результатів таксування, загальних підсумків, узгодження нарахувань та утримань з метою визначення правильності підрахувань і виявлення крадіжок, прихованих за неправильними арифметичними діями.
Нормативна перевірка документів проводиться шляхом зіставлення фактичних втрат, роботи чи послуг з нормативними або плановими (визначеними законами, постановами, кошторисами, лімітами) з метою встановлення обґрунтованості списання на виробництво чи утримання установи матеріалів, палива, використання фонду оплати праці.
Зустрічна перевірка документів проходить шляхом звірки (зіставлення) даних, відображених у документі, що перевіряється, з даними другого примірника цього самого документа чи із записами інших взаємопов’язаних документах, які зберігаються на підконтрольному об’єкті або в інших підприємствах, установах чи організаціях.
Проведення зустрічної перевірки дає змогу виявити такі зловживання, за яких достовірні операції по-різному відображено у кожної із залучених до неї сторін.
Висновок: результатом проведеної ревізії чи перевірки є висновки щодо розмірів допущених фінансових порушень, встановлення винних осіб і, як наслідок, їх покарання та відшкодування завданих державі збитків. Тобто мета ревізії – регулярно виявляти відхилення від встановлених норм і правил, визначити рівень фінансових втрат, забезпечувати їх повернення та засвідчити громадськості про невідворотність покарання за такі порушення.
Завданням аудиту ефективності є оцінка рівня віддачі від вкладених бюджетних коштів (державних ресурсів) та аналіз причин недосягнення окреслених завдань. Бюджетні кошти в цьому випадку виступають як інструмент досягнення певних благ для суспільства. Результатом проведеного дослідження буде висновок: чи доцільно продовжувати вкладення бюджетних коштів у неефективну програму або які зміни необхідно внести для поліпшення управління з її реалізації.
Результати ревізії та перевірки оформляють двостороннім документом (актом або довідкою). Де фіксують тільки документально підтверджені факти, а їх об’єктивність підтверджується підписом ревізора та керівника перевіреного об’єкта. Не допускається внесення до акта чи довідки висновків, пропозицій, а також не підтверджених документами даних про фінансово-господарську діяльність об’єкта, що ревізується.
Згідно розглянутого акту перевірки бюджетної установи за ревізуємий період порушень щодо ведення фінансово-господарської діяльності не виявлено.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.09 р. № 996-XIV // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 1999.— № 40, ст.365.
2. Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 17.02.2000 // ВВР. —2007. —№ 14-16. . Закон України ”Про зайнятість населення” № 665/97 – ВР від 21 лтстопада 1997 року.
3. Закон України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.2005 року, № 996 – XIY.
4. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 2003р. № 2939-XII.
5. Закон України ”Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 11 січня 2001 року № 2213-ІІІ.
6. Інструкція з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затверджена Наказом Державного казначейства України (ДКУ) від 26.12.08 № 242.
7. Інструкція Національного банку України "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті", затверджена постановою правління НБУ від 18.12.08 р. № 527.
8. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 12.11.03 № 49.
9. ”Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання” від 27.07.2005 р. № 68.
10. ”Інструкція з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ” від 17.07.2005 р. № 64.
11. ”Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок державно контрольно-ревізійною службою в Україні, затверджено наказом Головного контрольно-ревізійного управління в Україні від 03.10.07 р. 3 121.
12. Кодекс законів про працю України (зі зміною і доповненням) // Довідник працівника державної контрольно-ревізійної служби. Київ, 2001 р.
13. Методичні рекомендації з питань підготовки аналітичних довідок за результатами ревізій і перевірок, проведених органами державної контрольно-ревізійної служби. Затв. Наказом ГоловКРУ України від 28.04.1999 року № 39 /Київ, 2001 р.
14. Наказ Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 31 березня 2007 р. № 11а.
15. Наказ Головного управління Державного казначейства України від 30.10.1998 р. за № 90, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.11.98 року за № 728/3168 "Про затвердження Типової інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу".
16. Наказ Державного казначейства України від 10.12.99 р. № 114, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.12.99 р. за № 890/4183, "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ".
17. Наказ Державного казначейства України ”Про затвердження Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ” від 26.12.03 р. № 242.
18. Наказ президента України ”Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи” від 27 серпня 2000 р. № 1031/2000.
19. Положення про Головне контрольно-ревізійне Управління України: Указ Президенти України від 28.11.2000 № 1265/2000 / Офіційний вісник України, 2007. - № 29.
20. Постанова про внесення змін і доповнення до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу Україні”: Закон України від 17.06.03 № 3292-ХII.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
