17126 (585816), страница 8
Текст из файла (страница 8)
Для забезпечення вимог єдиної технології обслуговування населення в центрі зайнятості впроваджена єдина інформаційна автоматизована система (EIAC). Так в установі кожне робоче місце забезпечене комп’ютером. Всього в центрі зайнятості 22 одиниці, комп’ютерної техніки Pentium. Всі вони з’єднані локальною мережею швидкість якої 100 мб/с., 15 принтерів, 2 сканера Epson, 2 ксерокса Canon, 2 факса Panasonic. Також використовується корпоративна мережа (служба зайнятості) та з’єднання з Інтернетом.
Для виходу в Інтернет використовується окремий сервер. База даних та додатки знаходяться на сервері, робочі місця виступають, як «клієнти» єдиної системи.
Для оперативного зв’язку в установі використовується модемний зв’язок, що дозволяє не відходячи від робочого місця зв’язуватися із іншими центрами зайнятості, по всій Україні. В роботі використовується стандартний інтерфейс «WINDWS», текстовий редактор «Word», табличний редактор «Excel».
В центрі зайнятості призначений спеціаліст (адміністратор), який відповідає за технічний стан комп’ютерної техніки та за програмне забез-печення.
EIAS складається з окремих модернів:
- «Бухгалтерія»;
- робота по фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
- обліку безробітних;
- організація надання послуг роботодавцям.
Кожен відділ використовує відповідній модуль. Кожен спеціаліст має право доступу до необхідних даних.
Відділ фінансів працює в підсистемі «Бухгалтерський облік».
Начальник відділу - головний бухгалтер працює в блоці «Бухгал-терський облік» де формуються статистичні та фінансові звіти:
- звіт про фінансові результати
- звіт про рух грошових коштів
- звітність 1-ДФ
- розрахунки по ПДВ
Бухгалтер з нарахування заробітної плати працює блоці «Нараху-вання», де ведеться нарахування заробітної плати та всіх видів матеріального забезпечення . В цій програмі ведуться обліки по рахункам:
- розрахунки з заробітної плати;
- розрахунки з підзвітними особами;
- розрахунки за пенсійним забезпеченням;
- розрахунки за соціальним страхуванням;
- розрахунки за страхуванням на випадок безробіття;
- розрахунки за страхуванням від нещасних випадків.
В блоці «Основні засоби» ведуться рахунки :
- облік основних засобів;
- необоротні матеріальні активи;
- знос матеріальних активів;
- облік матеріалів і МБП.
Введення інформації на підприємстві організовано в режимі ручного введення операцій.
Для відображення в інформаційну систему будь-яких розрахунків які відбуваються на підприємстві, а так само для управління розрахунками і даними використовуються первинні документи. Як правило це кошторис, платіжне доручення, і т.д.
Звіти застосовуються для отримання різної інформації, що містить підсумки або детальну інформацію, підібрану по певних критеріях. Звіти використовуються як для аналізу бухгалтерських підсумків і руху засобів, так і для формування даних для обласного центру зайнятості, пенсійного фонду, інших інстанцій.
Бухгалтерські рахунки в інформаційній системі призначені для зберігання планів рахунків бухгалтерського обліку, тобто об'єктів синтетичного обліку засобів підприємства. Суть даних об'єктів цілком відповідає загальноприйнятому розумінню бухгалтерських рахунків.
Відображення рухів основних засобів в бухгалтерському обліку записується у вигляді операцій і проводок. Операція є повним відображенням господарської операції, що відбувається на підприємстві, в бухгалтерському обліку. Вона містить декілька проводок. Проводки не існують окремо від операцій. Кожна проводка належить одній і лише однієї операції.обліку. Для введення операцій, встановлений відповідний параметр, система перевіряє проводки операції, використовуючи список коректних проводок.
Отже, розглянувши особливості комп'ютерного обліку можна зробити висновок, що упровадження інформаційних систем досить ефективне на досліджуваному підприємстві.
В Біловодськом районому центрі зайнятості використовуються наявні програми обліку, які відповідають специфіці даного підприємства. Впровадження сучасних технологій в роботу установи привело до зменшення помилок в бухгалтерському обліку, спрощенню облікових процедур. На підприємстві ведеться комп’ютерна обробка всіх бухгалтерських даних.
Комп’ютеризація бухгалтерського обліку піднялася на більш високий рівень із застосуванням новітніх технологій, для яких характерна висока продуктивність, надійність і простота експлуатації, наявність розвиненого програмного забезпечення, діалогового режиму роботи, низька вартість і інші.
7. Контроль та ревізія бюджетних коштів в установах
Відповідно до Наказу Президента України «Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи» від 27 серпня 2007 року, № 1031/2007 контрольно-ревізійна служба має забезпечити суровий контроль за використанням коштів бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів, а також контроль за збереження державного і комунального майна всіма підприємствами, установами незалежно від форм власності та відомчої належності й підпорядкованості. Головне контрольно-ревізійне управління України стає центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері фінансового контролю.
Одним з основних питань контролю є визначення його сутності. Контроль (список, який ведеться у двох примірниках; тут-повторне повернення до раніше розглянутого питання, його перевірка), означає перевірку виконання тих або інші господарських рішень з метою встановлення їхньої законності та економічної діяльності.
Основна функція державної контрольно-ревізійної служби – здійснення контролю за витраченням коштів і матеріальних цінностей, їх збереження, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах, державних комітетах, бюджетних установах, а також на підприємствах, утримуваних за рахунок бюджетів усіх рівнів.
Державна контрольно-ревізійна служба має централізовану організаційну структуру. Головне контрольно-ревізійне управління України очолює заступник міністра фінансів України. Керівники регіональних контрольно-ревізійних управлінь і підрозділів призначаються вищими керівниками.
Головною функцією вищестоящих органів контрольно-ревізійної служби України є складання нормативно-правових документів з питань організації і порядок проведення контрольно-ревізійної роботи і т.д.
Ревізійний процес складається із цілої низки послідовних етапів. Кожний з етапів має свій зміст, функціональне призначення й відокремлення за часом.
Етапи у практиці і теорії контрольно-ревізійної діяльності:
-
планування ревізії;
-
підготовка до ревізії;
-
складання завдання проведення ревізії або програми ревізії;
-
документальна і фактична перевірка;
-
організація роботи на місці ревізії;
-
затвердження матеріалів ревізії;
-
узгодження і обговорення наслідків ревізії на підприємстві;
-
контроль за виконанням рішень, прийнятих за матеріалами ревізії.
Міністерства, концерни, відомства, акціонерні виробничі об’єднання, які мають у своєму складі контрольно-ревізійний апарат, складають перспективні й поточні плани проведення ревізій і тематичних перевірок у підвідомчих підприємствах і організаціях.
Перспективні плани складають на п’ять років, поточні - на наступний календарний рік. Слід враховувати, що Указом Президента України „Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи” № 1031/2007 передбачено періодичність проведення державною контрольно-ревізійною службою планових ревізій і перевірок використання коштів бюджетів і позабюджетних фондів не рідше одного разу на три роки. Кожна ревізія має охоплювати період, який починається з дня закінчення попередньої ревізії й завершується датою складання балансу, перевіркою якого закінчується запланована ревізія.
Відповідно до Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні, затвердженої наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 03.10.07 № 121, ревізії та перевірки проводяться на основі піврічних планів:
- головного КРУ, затверджених колегією;
- контрольно-ревізійних відділів у районах, містах, районах у містах.
Відповідно до Положення «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.08 №515, планування контрольно-ревізійної роботи, згідно з доведеними управлінням завданнями, проводиться керівником ревізійного органу.
Плани ревізій у системі міністрів і відомств складаються контрольно-ревізійними управліннями, затверджуються керівниками вище стоячих організацій. План проведення і перевірок зберігається у керівника й не підлягає розголошенню з метою забезпечення раптової перевірки чи ревізії.
У планах вказується: на яку дату об ревізовані підприємства, види ревізії, затрати часу в днях, за який період має проводиться ревізія, час її проведення і робиться відмітка про виконання. Термін проведення ревізії визначається залежно від обсягу діяльності та особливостей підприємств, що ревізується.
За кожним ревізором закріплюються об’єкти ревізії на наступний рік з таким розрахунком, щоб не менше 2/3 робочого часу відводилось на ревізію, звіт і підготовку до наступної ревізії.
При плануванні ревізій, комплексних слід вирішити всі організаційні питання. У зв’язку з цим планування ревізій повинно глибоко вивчити підприємство, що дасть змогу правильно встановити послідовність і порядок проведення ревізій.
Після затвердження планів ревізії починається підготовка до проведення ревізії. Крім того, проведенню ревізії передує вивчення наявних в організації, яка призначила ревізію, фінансових, банківських, та інших статистичних даних, матеріалів попередньої ревізії, поточної інформації, яка характеризує господарську діяльність і фінансовий стан підприємства, що підлягає ревізії. Використовують дані аналізу за матеріалами фінансової звітності, акти попередніх ревізій.
Ревізори ознайомлюються із Законом України з питань оподаткування, платіжної та фінансової дисципліни, заробітної плати, з нормативними актами, як виконано пропозиції за результатами попередньої ревізії.
Перед виїздом на об‘єкт керівник, від імені якого проводиться ревізія, видає ревізору розпорядження на право проведення ревізії, у якому вказується назва підприємства, що підлягає ревізії, дата початку і кінця ревізії. Розпорядження реєструється в журналу ревізії, який містить майже всі ті реквізити, що і розпорядження.
На підставі вивчення даних про минулу фінансово-господарську діяльність підприємства і з врахуванням поставлених у розпорядженні завдань, керівник ревізійної групи, ревізор складає програму ревізії. Програма включає перелік контрольних питань, що підлягають перевірці, період, за який має бути проведена ревізія, а також опис процедури її здійснення.
Програма ревізії затверджується керівником контрольно-ревізійного апарату організації, яка призначала ревізію. Один примірник вручається керівнику ревізії, а другий залишається у справах організації й служить для контролю виконання.
Керівник ревізійної бригади повинен ознайомити всіх членів бригади зі змістом програми і розподілити завдання між ними. Складають робочі плани проведення ревізії, яка затверджується керівником ревізійної групи.
Робочій план включає перелік робіт, які підлягають виконанню під час ревізії, строки їх виконання та спосіб перевірки, термін закінчення ревізії. Після закінчення організаційної роботи на підприємстві ревізор розпочинає документальну і фактичну перевірку. Протягом ревізії на окремих аркушах паперу, або в зошиті чи журналі, ревізор систематизує матеріали ревізії, реєструє факти порушень, зловживання і т.д.
Наслідки ревізії оформляють актом. Акти ревізії поділяються на основні й проміжні.
Основні акти ревізії – це документ, де фіксуються виявлені порушення й недоліки в діяльності підприємства. Підставою фактів виявлених порушень чи недоліків є відомості порушень, довідки, проміжні акти. Проміжні акти – це разові документи, які відображають результати перевірки окремих ділянок або об’єктів перевірки. За виявленими фактами порушень від посадових осіб необхідно взяти письмові пояснення.
Результати ревізії обговорюються на загальних зборах колективу підприємства, на яких приймаються відповідні рішення. Основна форма результатів ревізії – це наказ за її результатами.
Останній етап ревізії – контроль за виконанням рішень, прийнятих за матеріалами ревізії. Виконання прийнятих рішень за результатами ревізії контролюється шляхом одержання інформації від перевіреного підприємства про усунення виявлених недоліків і порушень під час проведення наступної планової ревізії.
На прикладі проведення комплексного заходу перевірки фінансово-господарської діяльності Біловодського районного центру зайнятості розглянемо методику контрольно-ревізійних робіт.
Головною Інструкцією з контролю за збереженням у бюджетній установі матеріальних цінностей і раціональним використанням нею фінансових ресурсів є державна контрольно-ревізійна служба .
Державний фінансовий контроль за діяльністю бюджетної установи – це система заходів, які здійснюються органами державної влади і спрямовані на забезпечення законності дій посадових осіб бюджетної установи щодо використання бюджетних коштів.
Форма контролю – це сукупність прийому (методів, засобів) дослідження, які, виходячи з планової мети контролю, доцільно застосувати для вивчення фінансово-господарської діяльності конкретної установи, організації чи підприємства у даний час.














