17126 (585816), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

10 "Основні засоби";

11 "Інші необоротні матеріальні активи";

12 "Нематеріальні активи";

13 "Знос необоротних активів";

14 "Незавершене капітальне будівництво".

У бухгалтерському обліку вартість, за якою відображаються необоротні активи, розподіляється на:

• первісну;

• балансову (залишкову);

• відновлювальну.

Первісна вартість необоротних активів - це вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення.

Балансова (залишкова) вартість необоротних активів - це первісна вартість за вирахуванням суми нарахованого зносу.

Відновлювальна вартість необоротних активів - це первісна вартість, змінена після переоцінки.

Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у разі індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства України, а також при дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об'єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування необоротних активів.

Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп необоротних активів проводиться згідно з коефіцієнтом індексації, який визначається за формулою, передбаченою пунктом 8.3.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". У формулі застосовується індекс інфляції року, який щорічно визначається Державним комітетом статистики України.

Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп необоротних активів може проводитися за самостійним рішенням керівника установи. При проведенні індексації одночасно проводиться індексація суми зносу, нарахованого на необоротні активи, яка склалася на момент проведення індексації.

Індексація проводиться діючою комісією , яка призначається наказом директора центру зайнятості щорічно і діє протягом року у складі:

• заступника директора - голови комісії;

• начальник відділу фінансів-головний бухгалтер, головний спеціаліст, юрист - консультант, та особа на яку покладено відповідальність за збереження необоротних активів – члени комісії.

Облік необоротних активів (за винятком бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання необоротних активів, відноситься на видатки установи.

До основних засобів належать матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю (комплект).

Для обліку власних та отриманих на умовах фінансового лізингу основних засобів у Плані рахунків передбачено рахунок 10 "Основні засоби", який розподіляється на субрахунки:

103 "Будинки та споруди";

105 "Транспортні засоби";

106 "Інструменти, прилади та інвентар";

109 "Інші основні засоби".

Придбані основні засоби зараховуються на баланс установи за первісною вартістю. Внутрішня телефонна та комп'ютерні мережі, та комплекс охоронно-пожежної сигналізації обліковуються як окремий інвентарний об'єкт основних засобів.

Основні засоби в установах обліковуються за місцем їх зберігання (місцезнаходженням) та в бухгалтерії за інвентарними об'єктами.

Малоцінні необоротні матеріальні активи включають:

- господарський інвентар вартістю до 1000 гривень, конторське обладнання, шафи, дивани, столи, крісла, портьєри, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного значення, предмети, термін експлуатації яких більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 1000 гривень включно без податку на додану вартість, - телефони, обчислювальна техніка, холодильник та ін.

Бухгалтерський облік необоротних активів забезпечує правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в облікових регістрах надходження необоротних активів, їх переміщення всередині установи, вибуття з установи та надає достатні дані для здійснення контролю за збереженням та правильним використанням кожного об'єкта необоротних активів.

Надходження необоротних активів супроводжується відкриттям інвентарних карток їх обліку, присвоєнням їм інвентарних номерів та проведенням потрібних записів у регістрах аналітичного обліку.

Особа, відповідальна за збереження необоротних активів, веде інвентарні списки необоротних активів.

У бухгалтерії центру, з метою організації обліку і забезпечення контролю за збереженням необоротних активів, ведеться попредметний їх облік на інвентарних картках, які відкриваються на кожний інвентарний об'єкт (предмет). Однорідні активи обліковуються на картках групового обліку типової форми N ОЗ-9 (бюджет).

У картці зазначаються дата й номер акта введення необоротних активів в експлуатацію та характерні ознаки об'єктів (предметів): креслення, модель, тип, марка, заводський номер, дата випуску (виготовлення). Крім того, записується коротка індивідуальна характеристика об'єкта (предмета). Якщо в складі обладнання, приладів, обчислювальної техніки тощо є дорогоцінні метали, то в розділі "Коротка індивідуальна характеристика об'єкта" зазначаються перелік деталей, у складі яких є дорогоцінні метали, найменування деталі та маса металу, зазначена в паспорті.

Інвентарні картки списаних необоротних активів, після внесення в них відміток про списання, здаються в архів.

Документи аналітичного обліку необоротних активів систематизуються за датами здійснення операцій та оформляються меморіальним ордером N 9 (ф. 438 (бюджет)), який є накопичувальною відомістю про вибуття та переміщення необоротних активів. У накопичувальну відомість записи робляться за кожним документом, дані меморіального ордера N 9 заносяться в книгу "Журнал-головна". Дані обліку необоротних активів у матеріально відповідальних осіб відповідають даним обліку бухгалтерії.

Для контролю за правильністю бухгалтерських записів за рахунками синтетичного та аналітичного обліку складаються оборотні відомості за кожною групою субрахунків, що об'єднуються відповідним синтетичним рахунком. Підсумки оборотів та залишків кожного субрахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів та залишків даних відповідних синтетичних рахунків книги "Журнал-головна".

За рік складається статистична звітність по формі № 5 “Про рух необоротних активів”. В звіті відображаються зміни необоротних активів (збільшення або зменшення).

Облік запасів в установі ведеться згідно “Інструкції з обліку запасів бюджетних установ”, яка затверджена Державним казначейством України.

Запаси - це оборотні активи у матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року.

На субрахунку 234 "Господарські матеріали і канцелярське приладдя" обліковуються господарські матеріали і канцелярське приладдя, що використовуються для поточних потреб установи (електричні лампи, мило, щітки та ін.), будівельні матеріали для капітального і поточного ремонту.

У установі канцелярське приладдя (папір, олівці та ін.), що мають велику вартість), придбані і одночасно видані на поточні потреби, зразу списуються на фактичні видатки з відображенням їх загальної вартості за дебетом і кредитом субрахунку 234. На документах, що підтверджують придбання і одержання цих цінностей ставиться підпис особи, яка одержала ці матеріали.

На субрахунку 235 "Паливо, горючі і мастильні матеріали" обліковуються всі види палива, пального і мастильних матеріалів.

На субрахунку 238 "Запасні частини до машин і обладнання" обліковуються запасні частини, призначені для ремонту і заміни спрацьованих (мотори, автомобільні шини, включаючи покришки, тощо), що не обліковуються на субрахунку 105 "Транспортні засоби".

Запаси обліковуються за місцем їх відповідального зберігання (знаходження) та в бухгалтерії.

Відповідальність за приймання, зберігання і відпуск запасів покладається на матеріально відповідальних осіб, які призначені наказом директора установи. З посадовими особами, які відповідають за збереження матеріальних цінностей, укладено письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

При отриманні запасів матеріально відповідальна особа на документі або на акті про приймання запасів ставить підпис про одержання цих цінностей і прийнятя їх на відповідальне зберігання.

Списання з бухгалтерського обліку витраченого пального здійснюється на підставі подорожніх листів за фактичною витратою, але не більше норм витрат, установлених для службового автотранспорту.

У бухгалтерії облік запасів установи ведеться в кількісному і сумарному вимірах за найменуваннями запасів та в розрізі матеріально відповідальних осіб.

Бухгалтерія установи систематично звіряє свої записи про облік запасів із записами, які ведуть матеріально відповідальні особи за місцями зберігання (знаходження) запасів. Для цього матеріально відповідальними особами кожного місяця надаються в бухгалтерію прибуткові та видаткові документи з реєстром надання документів, який складається в двох примірниках. Один примірник реєстру після перевірки правильності оформлення первинних документів повертається матеріально відповідальній особі, а другий залишається в бухгалтерії.

Списання з балансу установи малоцінних і швидкозно-шуваних предметів, інструментів, виробничого, господарського інвентарю та інших запасів, що стали непридатними, здійснюється на підставі Актів списання.

Акти складаються постійно діючою комісією, призначеною наказом керівника установи і затверджуються керівником установи. У них вказуються дані, що характеризують запаси: найменування, матеріал виготовлення, рік придбання установою, кількість та вартість. Детально вказуються причини списання та спосіб знищення непридатних запасів. Вибуття та переміщення інших запасів (малоцінних і швидкозношуваних предметів) відображається у накопичувальній відомості витрачання матеріалів ф.396 (бюджет)- меморіальний ордер 13.

Про рух матеріалів щорічно складається “Звіт про рух матеріалів” за формою № 6.

Для обліку інформації про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків в установі проводиться інвентаризація.

Єдині вимоги щодо порядку інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, установами й організаціями, які утримуються за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів, встановлює Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затверджена наказом Державного казначейства України від 30 жовтня 1998 року № 90 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 листопада 1998 року за № 728/3168, зі змінами.

Терміни щодо обов’язкового проведення інвентаризації встановлюються згідно з Порядком подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2008 року № 419.

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна.

Інвентаризації підлягає все майно установи. Незалежно від його місцезнаходження, і всі види фінансової звітності.

Основними завданнями інвентаризації є:

- виявлення фактичної наявності основних засобів, матеріальних цінностей, бланків суворої звітності, грошових коштів у касах, на реєстраційних, бюджетних, поточних рахунків;

- виявлення не використовуваних матеріальних цінностей;

- дотримання умов зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів, а також правил утримання та експлуатацію матеріальних цінностей;

- перевірка реальної вартості облікованих на балансі матеріальних цінностей, сум дебіторської та кредиторської заборгованості, в тому числі заборгованості, термін позовної давності якої минув, та інших статей балансу.

Установа проводить інвентаризацію:

- будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів – не менше разу на три роки;

- бібліотечних фондів – раз на п’ять років;

- інших основних засобів, малоцінних і швидкозношуваних предметів – не менше разу на рік.

Інвентаризація основних засобів проводиться не раніше першого жовтня

- грошових коштів, грошових документів, цінностей і бланків суворої звітності – не менше разу на квартал;

- розрахунків платежів до бюджету – не менше разу на квартал;

- розрахунків установи з вищою організацією – не менше разу на квартал;

- розрахунків із дебіторами та кредиторами – не менше двох разів на рік, розрахунків у порядку планових платежів із депонентами – не менше разу на місяць.

Інвентаризація всіх цінностей проводиться в установлені терміни, включаючи цінності, на предмет наявності яких проведено позапланові перевірки впродовж року. Кількість інвентаризацій у звітному році, дати їх проведення й перелік майна та зобов’язань, що підлягають інвентаризації під час кожної з них, визначаються керівником установи – крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим.

Проведення інвентаризації є обов’язковим:

Характеристики

Список файлов ВКР