16909 (585737), страница 5
Текст из файла (страница 5)
На підприємстві СТОВ”А/Ф”Прилуччина” не має довгострокового залучення коштів Це означає, що підприємство не має довгострокових поточних фінансових інвестицій.
Коефіцієнт маневреності показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться в мобільній формі, яка дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами. Забезпечення власних поточних активів власним капіталом є гарантією стійкості фінансового стану при нестійкій кредитній політиці. Низькі значення коефіцієнту маневрування негативно характеризують фінансовий стан досліджуваного підприємства.
Коефіціент забезпечення оборотних активів ВОК на підприємстві на кінець року нульовий, інформує про те, що в господарстві на кінець року зменшилися обсяги власних оборотних коштів і це негативно вплинуло на забезпечення оборотних активів.
Коефіціент накопичиненої амартизації відображає відношення розміру нарахованого зносу до первісної вартості необоротних активів. На нашому підприємстві цей показник збільшився до кінця року майже вдвічі, і це говорить про те, що підприємство має в своїй власності багато зношених та старих необоротних активів.
Виходячи з вищеотриманих даних, можна зробити висновок про те, ща на підприємстві коефіціент реальної вартості майна має незначний зріст.
Таблиця 1.4
Аналіз ліквідності СТОВ”А/Ф”Прилуччина” у 2006 році.
| №п/п | Показники | На початок 2006р. | На кінець 2006р. | Відхилення,(±) |
| 1 | Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття), К=2:3 | 1,017 | 0,869 | -0,148 |
| 3 | Розмір власних оборотних коштів (ВОК) | 10,2 | -65,8 | -76,0 |
| 4 | Питома вага власних оборотних коштів в активах ( не менше 30%), % | 1,1 | - | -1,1 |
| 5 | Коефіцієнт покриття матеріальних запасів власними оборотними коштами, К=0,6:0,8 | 0,094 | - | -0,094 |
| 6 | Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів | 1,363 | - | -1,363 |
Згідно отриманим даним таблиці 1.4, показник загальної ліквідності має тенденцію до зменшення. Такий рівень показника загальної ліквідності свідчить про не стабільний фінансовий стан підприємства, наявність у підприємства понаднормативних запасів і дебіторської заборгованості.
Коефіцієнт миттєвої ліквідності та коефіцієнт абсолютної ліквідності на данному підприємстві рівні нулю. Це свідчить про те, що короткострокову заборгованость підприємство не може погасити негайно.
А оскільки дані коефіцієнти мають вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, рівень їх значення у 2006 році свідчить на не користь підприємству.
Отже, як бачимо, показники абсолютної і миттєвої ліквідності набагато нижчі нормативних значень. Це викликано перевищенням темпів росту поточної заборгованості над темпами росту ліквідних коштів підприємства.
Отже, можна зробити висновки про не досить високий рівень ліквідності підприємства за період, що аналізується. Це, звичайно, свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства протягом даного періоду. Через брак ліквідних коштів підприємство не здатне покрити короткострокових зобов’язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані в виробничі запаси і дебіторську заборгованість і тому не можуть забезпечити високу платоспроможність
Аналізуючи розмір власних оборотних коштів, можна зробити висновок про їх зменшення.
Питома вага власних оборотних коштів в активах підприємства на кінець року значно зменшилась в порівнянні зпочатком року, що означає те, що господарська діяльність підприємства здійснюється за рахунок власних оборотних коштів, а при їх недостачі підприємство вимушене буде використовувати позикові фінансові ресурси.
РОЗДІЛ 2. Облік виробничих запасівв СТОВ «А/ф «Прилуччина »
2.1 Нормативно-правова база, що регулюэ питання обліку виробничих запасів
Бухгалтерський облік виробничих запасів регулює широке коло нормативних документів.
Нормативно-правові акти, що регулюють питання обліку виробничих запасів:
-
Господарський кодекс України № 436-IV від 16.01.2003р. (зі змінами і доповненнями)
Визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб‘єктами господарювання, а також між цими суб‘єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
-
Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003р. (зі змінами і доповненнями)
Регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
-
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-ХІV (зі змінами і доповненнями)
Визначає правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності в Україні
-
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства»
від 22.05.97 р. №238/97-ВР (зі змінами і доповненнями)
Визначається порядок нарахування податку на прибуток, визначається база оподаткування, базові ставки оподаткування, пільги, порядок розрахунку амортизаційних відрахувань.
-
Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 р. ( зі змінами і доповненнями )
Визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
-
Інструкція щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. №291 (зі змінами і доповненнями)
Встановлює значення та порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку. Інструкція про застосування Плану рахунків направлена на забезпечення однаковості відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках та субрахунках
-
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»,затв. Наказом Мінфіну від 31.03.99 р. №87(зі змінами і доповненнями)
Визначається методологія обліку запасів, порядок розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Норми цього положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ)
-
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затв. Наказом Мінфіну від 18.11.05 р. №790
Визначається методологія обліку біологічних активів, порядок розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Норми цього положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ)
Бухгалтерський облік і звітність в Україні здійснюються з дотриманням єдиних методологічних принципів, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», прийнятих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, законодавчих і нормативних активів з урахуванням специфіки діяльності підприємств.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначає положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».
Відповідно до зазначеного Положення під запасами розуміють активи, які:
-
утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
-
знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
-
утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.
Виробничі запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена.
Структуру П(С)БО 9 «Запаси» представлено в таблиці 2.1.
Загальні положення дають визначення таких термінів як запаси, чиста вартість реалізації запасів. В стандарті дається класифікація запасів, на які розповсюджуються норми П(С)БО 9 «Запаси». В стандарті обумовлено визнання та первісна оцінка запасів, оцінка вибуття запасів, оцінка запасів на дату складання балансу. Окремим розділом визначено розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності.
Таблиця 2.1
Структура П(С)БО 9 «Запаси»
| Розділи | Зміст |
| п.1-4. Загальні положення | Визначається сфера дії положення та терміни, що в ньому використовуються. |
| П.5-15. Визначення та первісна оцінка запасів | Наводиться порядок визнання запасів активами, склад запасів для цілей бухгалтерського обліку, порядок визнання первісної вартості запасів при їх надходженні. |
| П.16-23. Оцінка вибуття запасів | Характеризуються методи оцінки при вибутті запасів, порядок списання вартості МШП. |
| П.24-28. Оцінка запасів на дату балансу | Наводиться порядок оцінки запасів на дату складання звітності та уцінки запасів. |
| П.29. Розкриття інформації про записи у примітках до бухгалтерської звітності | Визначається інформація, яка обов’язково наводиться в примітках до фінансової звітності |
У результаті дослідження встановлено, що в умовах різного тлумачення сутності окремих господарських операцій фінансовим і податковим обліком застосування окремих можливостей, наданих національними положеннями (стандартами) щодо організації та методики обліку запасів на підприємствах не має достатньої ефективності. Наприклад, у фінансовому обліку вартість вибуття запасів унаслідок неможливості визнання їх активами відображається у витратах підприємства, а у податковому обліку – не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток.
Згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», до первісної вартості запасів, окрім вартості придбання, включаються окремі елементи, що потребують розподілу, наприклад: вартість витрат на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, вартість транспортування запасів до місця їх використання (ТЗВ) та інші витрати, які пов’язані з придбанням запасів та доведенням їх до стану, придатного для використання у запланованих цілях.
Особливості бухгалтерського обліку запасів стосовно формування їх первісної вартості полягають в тому, що протягом звітного місяця Т3В можуть обліковуватися за одним з наступних варіантів
-
У складі первісної вартості кожної одиниці запасів;
-
На окремому субрахунку до рахунку обліку запасів. В даному випадку, в кінці звітного місяця здійснюватиметься розподіл ТЗВ що припадають на запаси, що вибули.
Необхідно зазначити, що розподіл ТЗВ здійснюються з розрахунку вартості одиниці запасів, а не з розрахунку їх кількості. На нашу думку більш економічно обґрунтованим була б можливість самостійного вибору підприємством бази розподілу вартість запасів або їх кількість. Оскільки вартість запасів не завжди є прямо пропорційним показником щодо розміру одиниці запасів, а , наприклад, транспорті виграти , як правило, залежать від розміру ваги перевезеного багажу.
Чиста вартість реалізації визначається як очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію. Таким чином, запаси повинні відображатися в балансі підприємства за вартістю, яка в подальшому реально втілиться в економічні вигоди (тобто у збільшення грошових коштів та їх еквівалентів).
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
