14915 (585557), страница 13

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 13)

- налагодження вітчизняного виробництва засобів механізації для вирощування окремих овочевих культур;

- реконструкція і модернізація переробних підприємств та зміцнення їх матеріально-технічної і сировинної бази;

- розвиток кооперування та інтеграції виробників товарних овочів і

- удосконалення системи взаємовідносин з переробними то торгівельно- закупівельними підприємствами, в тому числі Із системою споживчої кооперації;

- розвиток інфраструктури ринку овочевої продукції (оплотові ринки, аукціони, ярмарки, торгівельно-закупівельні підприємства тощо). [22, с. 42]

Для ефективного функціонування овочевого ринку в Україні та розширення і наповнення його різноманітним асортиментом продукції овочівництва необхідно шляхом реформування АПК відродити гармонічну дію технологічного ланцюга: виробництво - зберігання - транспортування -переробка - реалізація - постачання - ремонт - будівництво - банківський кредит - наукове забезпечення - управління.

Овочевий ринок України повинен формуватися і розвиватися у нерозривному взаємозв'язку із створенням і зміцненням національного ринку продовольства та його інфраструктури.

На основі економіко-математичних розрахунків на 2006 рік запропоновано такий обсяг виробництва овочевої продукції:

- овочі відкритого грунту - 700 ц.

- овочі закритого грунту - 300 ц.

Вартість продукції за цінами реалізації 2003 року становила:

- овочі відкритого фунту - 42 тис. грн.

- овочі закритого грунту 24,6 тис. грн.

Затрати виробництва складатимуть 30,6 тис. грн. Розмір прибутку досягне 36 тис. грн., що на 9,9 тис. грн. більше, ніж у 2003 р. Рівень рентабельності даних видів продукції підвищиться до 42%, або це більше проти 2003 р. на 7%.

Таблиця 4.1.1.

Оптимізація розвитку овочівництва у підприємстві на перспективу

[власна розробка]

№ п/п	Види продукції		2003 р.					2006 р.						Прибуток				Прибутки (збитки) 2003 р.2004 р.
			Кількість,		Вартість реалізованої продукції, тис. грн.		Затрати виробництва		Кількість,		Вартість реалізованої продукції, тис. грн.		Затрати виробництва		2002 р.	2005 р.
1	Овочі в/г		558		33,48		13,7		700		42,0		17,3		19,8	24,8		+5
2	Овочі з/г		169		13,85		7,56		300		24,6		13,4		6,3	11,2		4,9
Разом прибутку														26,1		36	9,9
Всього затрат						21,3						30,6

Прибуток, одержаний від виробничо-фінансової діяльності приватному підприємстві у 2006 р. передбачається розподіляти таким чином:

Розширене відтворення виробництва - 30%.

Поточні ремонти - 25%.

Матеріальне стимулювання - 15%.

Інші витрати і резерв - 30%.

4.2. Шляхи підвищення економічної ефективності овочівництва в господарстві.

Важливою умовою підвищення ефективності галузі овочівництва є ріст урожайності овочевих культур та зниження матеріально-грошових затрат на виробництво і реалізацію овочевої продукції.

Овочеві культури вибагливі до умов вирощування, а тому потребують організації спеціальних сівозмін на кращих полях. Проте зараз науково обґрунтовані сівозміни в господарствах практично відсутні, що знижує врожайність на 20-25%, а також призводить до масового поширення бур'янів, зокрема стійких проти сучасних засобів захисту рослин, розвитку шкідників і хвороб.

Одна з причин зменшення врожайності овочів та зниження економічної ефективності овочівництва - різке скорочення обсягів внесення органічних та мінеральних добрив, до яких овочеві культури дуже чутливі. Дослідження інституту овочівництва і баштанництва ІААН встановлено, що внесення 100 кг д.р. НРК підвищує врожайність овочів на 30-40%. Важливим резервом підвищення врожайності овочів є також хімічні засоби боротьби із шкідниками та хворобами. Однак, за нинішніх умов господарства практично не в змозі придбати сучасні високоефективні та малотоксичні препарати.

Шляхи підвищення ефективного виробництва овочів:

1. Ріст урожайності овочевих культур:

- застосування високопродуктивних сортів і гібридів овочевих культур;

- внесення органічних та мінеральних добрив;

- використання хімічних та біологічних засобів захисту рослин від шкідників і хвороб;

- розміщення посівів овочевих культур на родючих і зрошуваних землях.

2. Скорочення затрат праці при вирощуванні овочевих культур:

- застосування індустріальних технологій вирощування і збирання овочів;

- підвищення рівня механізації навантажувально-розвантажувальних робіт;

- використання прогресивних форм організації праці.

3. Зниження собівартості виробництва овочів:

- поглиблення спеціалізації і розвиток концентрації овочівництва;

- поєднання виробництва овочів у відкритому і закритому ґрунтах;

- зменшення затрат на насіння і розсаду;

зменшення затрат на оплату праці;

- зменшення затрат на ремонт матеріально-технічних засобів виробництва;

покращення матеріального стимулювання праці.

4. Покращення способів заготовки та реалізації овочевої продукції:

- ефективні канали реалізації овочів;

- встановлення ринкових цін;

- підвищення якості овочів;

- зменшення затрат овочів у процесі виробництва;

- зменшення затрат овочів у процесі їх реалізації. [25, с. 259]

Урожайність овочевих культур у перспективі може бути підвищена до 200-250 ц/га за рахунок підбору високопродуктивних сортів і гібридів овочевих культур, які відповідають даному природнокліматичному регіону, удосконалення структури посівів, застосування індустріальних технологій виробництва овочів. Овочеві культури досить добре реагують на внесення органічних і мінеральних добрив, засобів хімічного і біологічного захисту рослин. Під овочеві культури при поливі можна вносити не менше 30 т органічних і 250 ц діючих речовин мінеральних добрив.

Другим напрямком підвищення ефективності овочівництва є ріст продуктивності праці та зниження собівартості виробництва овочів. Основним фактором, підвищення продуктивності праці в галузі являється введення системи машин по догляду, збиранні та товарної доробки продукції, удосконалення організації і матеріального стимулювання робітників галузі.

Затрати праці при введенні комплексної механізації у овочівництві можуть бути скорочені у розрахунку на 1-цю продукції у 2-2,5 рази. Особливо великі затирати праці на вирощування овочів спостерігаються у приватному секторі.

Важливого значення на сучасному етапі набуває проблема якості овочевої продукції, а у зв'язку з цим стає актуальною економічна оцінка якості сировини у процесі оптової заготівлі овочів. На мою думку, необхідно ввести інтегральну оцінку якості, з одного боку, економічну (оцінка витрат на вирощування, зберігання, транспортування і т.д.), а з іншого - поживну (оцінка біологічних властивостей продукту) чи технологічну (оцінка властивостей, необхідних для ефективної переробки).

Перш ніж приступити до вирішення даної проблеми визначимо, що означає, якість продукції. В економічній літературі даний термін означає „сукупність споживчих властивостей, що обумовлюють її придатність до задоволення виробничих і особистих потреб у відповідності до призначення”. [19, с. 32] Властивість продукції - її об'єктивна особливість. Важливо, щоб якісні показники:

- могли точно кількісно вимірюватися;

- їх кількість була достатньою для оцінки рівня якості відповідно до призначення;

- були найсуттєвішими та не перевищували розумних меж витрат на оцінку якості (бажано, щоб це були експрес-методи).

Допустима величина кількісного показника якості може виражатися:

- діапазоном можливої їх зміни (приклад для огірка: вміст сухих речовин не більше 4-6%, коренеплоди - від 11 до 17%, часник не більше 35%);

- обмеження (тобто не більше і менше певної величини);

- забороною (тобто такий стан продукту не допускається).

Плодоовочі характеризуються різним вмістом основних поживних та інших необхідних людському організму речовин.

Конкретний вміст речовин визначається багатьма факторами: сортовими особливостями плодоовочів, грунтово-кліматичними, агротехнічними умовами вирощування, видами, дозами та співвідношенням добрив, умовами транспортування, закладки та зберігання, ступенем зрілості тощо.

1) Із сукупності споживчих показників якості овочів і фруктів потрібно вибрати найсуттєвіше для даного продукту, причому ц показники повинні визначитись об'єктивними інструментальними методами.

При визначенні якісних показників використовуються найчастіше коефіцієнт конкордації, який характеризує середній ступінь погодженості думок спеціалістів про роль впливу на результативну оцінку окремих факторів, за яким дається експертна оцінка. Його значення коливається від 0 до 1.

Методика експертних оцінок базується на основі рангової кореляції. За допомогою анкетного тестування виявляється думка спеціалістів (експертів) про те, яке місце (ранг) повинен займати той чи інший фактор в залежності від його впливу на результативний показник. Експерт повинен ранжувати фактори у порядку зменшення їх внеску.

Коефіцієнт конкордації (XV) розраховується за формулою:

де, 2 іj - ранг i-го фактору вказаного j-тим експертом, m - число експертів, n - число факторів.

У випадку, коли два чи декілька факторів мають однаковий ранг у формулу коефіцієнта вносять поправки (віднімання їх від знаменника).

Враховуючи, що:

отримуємо:

де Тj - сума поправок на фактори, що мають однакові ранги по кожному

де, tj - число однакових рангів у j-му ран жуванні

Значимість коефіцієнта координації оцінюється за допомогою критерію х При наявності об'єднаних рангів значимість розраховується за формулою:

На сучасному етапі з'явилася потреба і є можливість створювати інтегровані інформаційні системи, іншими словами, програмне втілення знань та способу міркувань людини-експерта. За допомогою створених таким чином експертних систем вирішуються завдання, які важко формалізувати, оскільки алгоритмічного знаходження розв'язку не існує в силу неповноти, неточності або невизначеності. Створення експертних систем дозволяє широко використовувати ЕОМ як інтелектуального помічника в даній області і цим самим сприяти виробництву приватному підприємству, то підвищення економічної ефективності виробництва овочів за рахунок застосування більш сучасної техніки можна прослідкувати при співставленні і подальшому аналізі основних показників виробництва овочів по простій і інтенсивній технологіях. Розглянемо табл. 4.2.1., де показано основні показники виробництва овочів відкритого грунту по звичайній та інтенсивній технологіях.

Таблиця 4.2.1.Аналіз основних показників виробництва овочів в/г по звичайній та інтенсивній технологіях [15, с. 18]

Як бачимо з табл. 4.2.1. при тій самій площі валовий збір овочів збільшився більше, ніж на 100 ц по інтенсивній технології вирощування, збільшились виробничі затрати, а вартість валового продукту у відносних цінах зросла майже на 10 тис. грн., при незначному підвищенні реалізаційної ціни.

Для підвищення ефективності овочівництва у закритому грунті велике значення має забезпечення закладки першої сівозміни овочевих культур у зимових теплицях в оптимальний для кожної світлової зони строк.

Характеристики

Список файлов ВКР