14881 (585551), страница 6
Текст из файла (страница 6)
Мінімальну продуктивність фотосинтезу в роки досліджень мали гібриди PR38F10 4,56 г/м2 за добу, Anasta 4,83 г/м2 за добу, що менше за контроль на 10,5 – 4,9 % відповідно.
Група ранньостиглих гібридів мала продуктивність фотосинтезу в середньому за роки досліджень 5,04 – 5,87 г/м2 за добу; середньостиглі – 4,56 – 5,14, що на 10,5 – 14,2 % менше.
З групи ранньостиглих гібридів PR39Д81 мав продуктивність фотосинтезу на 9,5 %, а PR39Н32 на 5,6 % більшу за контроль.
З групи середньостиглих гібридів найбільшу продуктивність фотосинтезу мав гібрид Helga 5,14 г/м2 що на 2,0 % більше за контроль. Меншою продуктивність фотосинтезу була у гібридів PR38F10 4,56 г/м2 , Anasta 4,83 г/м2 , Clarica 4,96 г/м2 за добу, PR38R92 – 5,03 г/м2 за добу.
Виходячи з отриманих результатів можна вважати, що гібриди в роки досліджень мали оптимальну для отримання високого урожаю чисту продуктивність фотосинтезу
4.4. Продуктивність гібридів кукурудзи.
Таблиця 4.4.1.
Урожайність зерна гібридів кукурудзи селекції «Піонер»
2004 – 2006 р.р.
Варіант досліду (гібрид) | ФАО | Урожайність зерна ц/га | В % до контролю | ||||
2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | середня | ||||
PR39G12-контроль | 180 | 76,0 | 78,0 | 80,2 | 78,1 | 100,0 | |
PR39Н32 | 195 | 71,2 | 72,5 | 84,0 | 75,9 | 97,2 | |
Sandrina | 220 | 72,5 | 89,0 | 102,0 | 87,8 | 112,5 | |
PR39Д81 | 260 | 81,0 | 88,3 | 95,0 | 88,1 | 112,8 | |
Valuta-контроль | 300 | 78,3 | 79,3 | 84,6 | 80,7 | 100,0 | |
Helga | 300 | 79,0 | 79,0 | 79,5 | 79,2 | 98,1 | |
Clarica | 310 | 84,0 | 84,0 | 84,0 | 82,8 | 102,6 | |
Anasta | 330 | 96,5 | 96,5 | 86,0 | 84,4 | 104,5 | |
PR38F10 | 330 | 104,3 | 104,3 | 92,0 | 91,5 | 113,4 | |
PR38R92 | 330 | 94,3 | 94,3 | 91,0 | 92,1 | 114,1 |
З даних таблиці 4.4.1 видно, що урожайність гібридів обох груп стиглості в середньому за три роки становила 75,9 – 92,1 ц/га і зростала із збільшенням ФАО.
Максимальну урожайність в середньому за три роки досліджень сформував гібрид PR38R92 - 92,1 ц/га, близькою була урожайність у гібриду PR38F10- 91,5 ц/га.
Мінімальну урожайність в роки досліджень сформував гібрид PR39Н32 – 75,9 ц/га.
Більш урожайним необхідно вважати 2006 рік, в якому ранньостиглі гібриди забезпечили 80,2 – 102,0 ц/га, а середньостиглі 84,6 – 92,0 ц/га.
Група ранньостиглих гібридів в середньому за три роки забезпечила урожайність 75,9 – 88,1 ц/га, а середньостиглих – 79,2 – 92,1, що на 4,6 % більше.
З групи ранньостиглих гібридів Sandrina, PR39Д81 забезпечили урожайність на 12,5 і 12,8 % більшу за контроль, а гібрид PR39Н32 – на 2,8 % меншу.
З групи середньостиглих гібридів найбільшу урожайність забеспечив гібрид PR38R92 - 92,1 ц/га, що на 14,1 % більше за контроль, більшою урожайність була у гібридів PR38F10 – на 13,4 %; Anasta – на 4,5 %; Clarica – на 2,6 %.
Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що урожайність кукурудзи в значній мірі залежить від умов вирощування , як кліматичних так і технологічних і може коливатись в межах від 75,9 – 92,1 ц/га.
Таблиця 4.4.2
Пошкодження гібридів кукурудзи пухирчастою сашкою та стебловим метеликом 2004 – 2006 р.р.
Варіант досліду (гібрид) | ФАО | Пухирчаста сашка шт.. на 100 рослин | Стебловий метелик шт.. на 100 рослин | ||||||
2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | ||||
PR39G12-контроль | 180 | 1 | 1 | 0 | 2 | 2 | 4 | ||
PR39Н32 | 195 | 1 | 2 | 0 | 2 | 3 | 4 | ||
Sandrina | 220 | 0 | 3 | 0 | 1 | 1 | 12 | ||
PR39Д81 | 260 | 0 | 2 | 0 | 1 | 5 | 12 | ||
Valuta-контроль | 300 | 0 | 1 | 1 | 1 | 7 | 10 | ||
Helga | 300 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 12 | ||
Clarica | 310 | 0 | 0 | 0 | 2 | 4 | 12 | ||
Anasta | 330 | 0 | 0 | 0 | 1 | 2 | 10 | ||
PR38F10 | 330 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 12 | ||
PR38R92 | 330 | 0 | 0 | 0 | 0 | 3 | 8 |
Гібриди кукурудзи селекції «Піонер» характеризуються високою стійкістю проти хвороб та шкідників. Результати досліджень на пошкодження гібридів пухирчатою сашкою та стебловим метеликом приведені в таблиці 4.4.2.
За результатами досліджень можна твердити, що гібриди селекції «Піонер» в 2004-2006 роках практично не пошкоджувалисьпрактично пухирчатою сашкою.
Відмічено лише пошкодження ранньостиглої групи гібридів в 2005 році в межах 1-3%. Найбільше пошкоджень відмічено в 2005 у гібриду Sandrina-3%.
Стебловим метеликом пошкоджувались гібриди обох груп стиглості у всі роки досліджень. Найбільше пошкоджень відмічено у ранньостиглих гібридів Sandrina, PR39Д81 – 12 % у 2006 році , у 2004 році 1-2% ,у 2005 році 5-7 %. З групи середньостиглих гібридів найбільша кількість пошкоджень відмічена у гібриду Clarica у 2004 році - 2 %, у 2005 році - 4 %, у 2006 році – 12%. Пухирчастою сашкою гібриди селекції компанії «Піонер» за три роки досліджень практично не пошкоджувались. Найбільше пошкоджень пухирчастою сашкою зазнав гібрид Sandrina у 2005 році – 3%.
5. Економічна ефективність ранньостиглих і середньостиглих гібридів селекції компанії «Піонер»
Одним із найважливіших завдань агропромислового комплексу України в сучасних соціально-економічних умовах є значне збільшення і стабілізація виробництва продовольчого та кормового зерна, передусім, зерна провідних зернових культур. Причини низької ефективності зернової галузі впродовж останніх років, крім суто економічних факторів, полягають у недосконалості структури виробництва зерна, використання товарних ресурсів і споживання останнього, великих його втратах у процесі виробництва, досить високій собівартості та низькій якості.
Нині в Україні виникає потреба у переорієнтації розвитку зернового господарства, в тому числі вдосконалення структури посівних площ зернових культур із метою збільшення частки фуражних культур, яка у валовому зборі становить близько 45% замість необхідних 65-70%, як у розвинутих країнах світу. Доцільним є розширення посівних площ під кукурудзою, що має важливе значення, не тільки у виробництві високобілкової рослинницької продукції але й в агротехніці: добрий попередник під усі культури, позитивний вплив на родючість ґрунту та ін. Нераціональність структури посівних площ полягає також і в тому, що відповідно до "закону толерантності" лімітуючим фактором розвитку організму може бути як нестача, так і надлишок факторів. Стосовно різних екологічних факторів у кожного виду й сорту рослин існують так звані межі витривалості, чи пристосувальні градієнти.
Розвиток зернового господарства відбувається на основі підвищення економічної ефективності виробництва зерна. За цих умов забезпечується збільшення валової і товарної продукції зернових культур, зміцнюється матеріально-технічна база галузі. Економічна ефективність виробництва зерна характеризується системою таких показників: урожайність, продуктивність праці, собівартість продукції, ціна реалізації 1 ц зерна, прибуток на 1 ц зерна і на 1 га посівної площі, рівень рентабельності виробництва зерна!
Отже в ринкових умовах, коли головною метою кожного підприємства є максимізація прибутку необхідною умовою діяльності кожного підприємства є підвищення ефективності виробництва. Безпосередньо для виробництва кукурудзи на зерно, як однієї з провідних зернових культур можна запропонувати використання високопродуктивних гібридів, як зарубіжної так і вітчизняної селекції, що дають високі врожаї при низьких матеріальних затратах та не значних затратах праці.
Суть даного досліду розглянути та проаналізувати ефективність вирощування кукурудзи на зерно, при застосуванні різних гібридів. В досліді використовувались такі гібриди : PR28G12 (контроль), PR28Н32, Sandrina, P39Д81, Vfluta конроль, Неlga, Clarika, Anasta, PR39G10, PR38R92.
В якості короля використаємо результати отримані при економічному аналізі результатів вирощування таких гібридів : PR28G12 та Vfluta.
Підчас проведення досліду використовувалась подібна технологія вирощування, наведена в таблиці 5.1 «Технологічна карта вирощування кукурудзи на зерно».
Таблиця 5.1
Технологічна карта по виробництву кукурудзи на зерно .
Види робіт | Одиниці виміру | Обєм робіт | Марка та склад агрегату | Норма виробітку | Кількість нормо змін | Розцінка за год або 1 га. | Разом до оплати | ПММ | Добрива,отрутохімікати,гербіциди | Послуги власного автотранспор | сіння | Оренда техніки | Всього витрат | ||||||||||||||||||||||||
В фізичних одиницях | Трактор або автомобіль | Сільскогосподарського інвентарю | Обслуговуючий персонал | Назва | Витрати на 1 га | Витрати на всю площю | Всього затрат грн. | Витрати на всю площу | Вартість грн. | ||||||||||||||||||||||||||||
Механізатори | Інші працівники | Механізатори | Інші працівники | Витрати на 1 роботи кг. | на весь об'єм ц. | Вартість | |||||||||||||||||||||||||||||||
Незавершене виробництво | га | 100,0 | Джонддір | ПНЯ-7/40 | 1 |
| 15 | 6,7 |
|
| 0,0 | 20,0 | 20,0 | 7600 |
|
|
|
|
|
|
|
| 167438,0 | ||||||||||||||
Боронування | га | 100,0 | Т-150 | Сп-16 | 3 |
| 30 | 1,1 | 1,2 |
| 134,3 | 2,5 | 2,5 | 950 |
|
|
|
|
|
|
|
| 1084,3 | ||||||||||||||
Навантаження та підвезення добрив | т | 40,0 | 80 | ПЕ-08 | 1 | 4 | 30 | 1,3 | 4,0 | 4,0 | 1074,2 | 1,0 | 0,4 | 152 |
|
|
|
|
|
|
|
| 1226,2 | ||||||||||||||
Заправка агрегатів(аміачна селітра) | т | 40,0 | в ручну |
| 0 | 2 | 60 | 0,7 | 4,0 | 95,5 |
|
| 0 |
|
|
|
|
|
|
|
| 95,5 | |||||||||||||||
Внесення добрив (аміачна селітра) | га | 100,0 | МТЗ-80 | МВУ-900 | 1 | 1 | 60 | 1,7 | 1,2 | 4,0 | 194,0 | 1,7 | 1,7 | 646 | Ам. Селітра | 0,4 | 40,0 | 48000,0 |
|
|
|
| 48840,0 | ||||||||||||||
Передпосівна підготовка грунт | га | 100,0 | Джондір | Европак 600 | 1 |
| 30 | 3,3 | 3,0 |
| 335,7 | 3,0 | 3,0 | 1140 |
|
|
|
|
|
|
| 1475,7 | |||||||||||||||
Підвезення насіння | т-км | 260,0 | газ 53 |
| 1 |
|
|
|
|
|
|
|
| 0 |
|
|
|
| 279,6 |
|
|
| 279,6 | ||||||||||||||
Посів кукуру | га | 100,0 | Мтз-1025 | Моносем | 1 |
| 20 | 5,0 | 6,0 |
| 671,4 | 2,0 | 2,0 | 760 |
|
|
|
|
| 100 | 25680,0 |
| 27111,4 | ||||||||||||||
Підвезення води | т | 20,0 | Т-150 | РЖТ-10 | 2 |
| 25 | 0,8 | 5,0 |
| 2238,0 | 1,0 | 0,2 | 76 |
|
|
|
|
|
|
|
| 2314,0 | ||||||||||||||
Підживлення мікро добривами(крісталон) | га | 352,0 | Мтз-1025 | Едванс | 1 |
| 60 | 5,9 | 2,0 |
| 1074,2 | 2,0 | 7,0 | 2675 | Крісталоне | 3,0 | 1056,0 | 9504,0 |
|
|
|
| 13253,4 | ||||||||||||||
Підвезення води | т | 20,0 | Т-150 | РЖТ-10 | 2 |
| 60 | 0,3 | 4,0 |
| 4297,0 | 1,0 | 0,2 | 76 |
|
|
|
|
|
|
|
| 4373,0 | ||||||||||||||
Внесення гербіциду | га | 352,0 | Мтз-1025 | Едванс | 1 |
| 60 | 5,9 | 2,0 |
| 1074,2 | 1,5 | 5,3 | 2006 | Майстер | 0,15 | 52,8 | 61060,6 |
|
|
|
| 64141,2 | ||||||||||||||
Збирання врожаю | га | 100,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
| 12,0 | 12,0 | 4560 |
|
|
|
|
|
|
|
| 4560,0 | ||||||||||||||
Відвезення врожаю | т-км | 11000,0 | Камаз |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 0 |
|
|
|
| 2516,4 |
|
| 18000 | 20516,4 | ||||||||||||||
Всього |
|
|
|
|
|
|
|
| 11188,5 |
| 54,3 | 20642 |
|
|
| 118564,6 | 2796,0 |
| 25680,0 | 18000 | 359413 |
Однаковість технологій дасть можливість більш точно порівняти економічну ефективність. Аналіз показників економічної ефективності поведемо по такім критеріям :
-
трудомісткість 1 ц. зерна кукурудзи (витрати праці на 1 ц. продукції)
-
затрати пального на 1 ц. продукції.
-
виробничі затрати на 1 га посіву.
-
виробничі затрати на 1 ц. продукції.
-
повні затрати на 1 га. посіву.
-
повні затрати на 1 ц. продукції.
-
прибуток на 1 га. посіву.
-
прибуток на 1 ц. продукції.
-
прибуток на весь обсяг виробленої продукції.
Отримані результати досліду сформуємо в таблицю 5.2