14881 (585551), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Середньостиглі гібриди утворили масу однієї рослини, яка відрізнялась в межах 8,2 %. Гібриди Anasta і Valuta утворили однакову масу рослин , PR38F10 - близьку до контролю, меншу – Helga, Clarica та PR38R92.

Маса стебла у ранньостиглих гібридів склала в 2006 році у Sandrina – 41,0%, PR39G12 та PR39Н32 – 39,7 % і дещо менше 38,5 % у PR39Д81. Маса листків відповідно 20,5 %, 17,6 % та 15,5 %, а початків – 38,5; 42,7; 42,8 та 36,0 %.

У середньостиглих гібридів маса стебла найбільшою (41,5 %) була у гібриду PR38F10, меншою на 1,2 % у Clarica (40,3 %), а у Helga, Anasta та PR38R92 відповідно – 39,3 %, 39,4 % та 39,7 % . У гібридів Clarica та PR38F10 маса стебла була більшою ніж на контролі; на 0,6 та 1,8%.

Маса листків склала на контролі 21,2 % і коливалась у інших гібридів в межах 18,5 – 21,3 %. Маса початка склала на контролі 39,4 %, а в інших гібридів – 39,4 – 41,3 %.

Найбільшою масою початка відрізнявся з ранньостиглих гібридів PR39Н32 (42,8 %), а з середньостиглих PR38R92 (41,3 %) та Clarica (40,4%).

Таблиця 4.2.3.

Збір сухих речовин у гібридів кукурудзи селекції «Піонер»

2005 – 2006 р.р. (фаза воскової стиглості)

За даними таблиці 4.2.3 видно, що збір сухих речовин у гібридів кукурудзи селекції «Піонер» за 2005 – 2006 роки становив в середньому 232,8 – 261,6 ц/га і зменшувався із збільшенням ФАО.

В 2005 році гібриди сформували сухих речовин залежно від гібриду 220,0 – 257,3 ц/га, а в 2006 році 231,0 – 274,3 ц/га.

Максимальний збір речовин в середньому за два роки досліджень сформував гібрид PR39G12 – 260,0 ц/га, близьким до нього був гібрид PR39Д81 – 261,6 ц/га.

Мінімальний збір сухих речовин відмічено у гібрида PR38F10 – 232,8 ц/га, що менше на 3,9 % за контроль.

Гібриди середньостиглої групи в роки досліджень нагромадили сухих речовин 232,8 – 244,1 ц/га залежно від гібриду. В порівнянні з контролем гібриди Helga, Clarica, нагромадили більше сухих речовин, а гібриди Anasta, PR38F10 та PR38R92 – менше, різниця склала 0,7 – 4,1%.

Найменший вміст сухих речовин відмічено у гібрида PR38F10 - 232,8 ц/га.

Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що вміст сухих речовин у гібридів залежить від групи стиглості та умов вирощування, як кліматичних так і технологічних і може змінюватися в межах 232,8 ц/га до 261,6 ц/га.

4.3. Фотосинтетична продуктивність гібридів.

Таблиця 4.3.1.

Листкова поверхня у ранньо - та середньостиглих гібридів кукурудзи селекції «Піонер» 2005 – 2006 р.р. (фаза цвітіння).

З даних таблиці 4.3.1. видно, що гібриди ранньостиглої групи в середньому за два роки досліджень утворили листкову поверхню - 44,7 – 49,5 тис. м²/ га, в 2005 році 45,6 – 50,4 тис. м²/ га, в 2006 році 42,5-53,4 тис. м²/ га , що на 5,9 % більше ніж у 2005 році.

Максимальну листкову поверхню в середньому за два роки сформував гібрид PR38F10 - 50,0 тис. м²/ га, майже таку листкову поверхню сформував гібрид Clarica - 49,9 тис. м²/ га.

Мінімальну листкову поверхню в роки досліджень утворив гібрид PR39Д81 - 44,7 тис. м²/ га, що менше за гібрид PR38F10 на 11,2 %.

Група ранньостиглих гібридів у фазу цвітіння мала листкову поверхню в середньому 44,7 – 49,5 тис. м²/ га.

З ранньостиглих гібридів лише гібрид PR39Н32 мав листкову поверхню на 1,6 % більшу за контроль, інші – меншу на 0,9 – 8,2 %.

З середньостиглих гібридів найбільшу листкову поверхню утворив гібрид PR38F10 - 50,0 тис. м²/ га, що на 10,4 % більше за контроль.

Інші гібриди сформували також більшу листкову поверхню : Clarica на 10,1%, Anasta на 9,5 %, а Helga на 5,3 % за контроль.

Виходячи з отриманих результатів можна твердити, що листкова поверхня в значній мірі залежить від умов вирощування як кліматичних так і технологічних і може коливатись в межах 44,7 - 50,0 тис. м²/ га.

Величина асиміляційної поверхні гібридів обох груп стиглості оптимальна для забезпечення високої продуктивності кукурудзи.

Показники чистої продуктивності фотосинтезу відображають результати фізіологічних процесів, що відбуваються на клітинному рівні в організмі рослини і залежать від здатності гібриду максимально використати умови вирощування.

Таблиця 4.3.2.

Чиста продуктивність фотосинтезу у гібридів кукурудзи селекції «Піонер» 2005 – 2006 р.р.

З даних таблиці 4.3.2. видно, що в середньому за два роки чиста продуктивність фотосинтезу у гібридів кукурудзи була в межах 4,56 – 5,87 г/м² за добу.

В 2005 році продуктивність фотосинтезу становила 4,15 – 5,50 г/м² за добу, в 2006 році 4,59 – 6,24 г/м² за добу, що на 9,6 – 12,4 % вище.

Максимальну продуктивність фотосинтезу в середньому за роки досліджень забезпечив гібрид PR39Д81 – 5,87 г/м² за добу, що на 9,5 % вища за контроль.

Характеристики

Список файлов ВКР