13642 (585301), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

(грн за 1 цнт)

Отже із даної таблиці чітко видно яка продукція була прибутковою, а яка збитковою. А тому комплекс по виробництву сільськогосподарської продукції являє собою досить складну структуризовану систему, в яку крім галузей рослинництва та тваринництва входять борошномельна, круп’яна, комбікормова, хлібопекарна та інші галузі промисловості, транспортна інфраструктура і система сервісного обслуговування. Тому концепція його розвитку передбачає модернізацію всіх галузей і складових, удосконалення економічних і технологічних зв’язків між ними, їх збалансований розвиток, комплектування, комбінування і кооперування виробництва, використання найновіших технологій, збільшення асортименту і поліпшення якісних показників кінцевої продукції, підвищення економічної ефективності її виробництва.

Таким чином, для підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції необхідно:

• поліпшити селекційну роботу, направлену на виведення нових сортів;

• забезпечити дотримання технологічної дисципліни на полях та фермах, виконання вимог наукових обґрунтувань;

• забезпечувати правильне зберігання продукції, для чого прискорити спорудження в місцях виробництва добротних сховищ, зерноскладів та навісів;

• створити сучасну елеваторну промисловість, реконструювати старі елеватори, збільшити місткість сховищ зерна, оснастити їх новітнім ваговим та розвантажувальним обладнанням, зерносушарками та всіма необхідними механізмами для гарантування тривалого і надійного зберігання зерна.

Для скорочення втрат сільгосппродукції і збереження її якості потрібно забезпечити господарства сучасною технікою, удосконалити технологію збирання.

Виробничі фонди сільського господарства залежно від економічного значення в процесі виробництва, характеру обороту і способу перенесення вартості на створений продукт поділяються на основні і оборотні.

Основні виробничі фонди – це засоби виробництва, які протягом тривалого часу беруть участь у процесі виробництва, зберігають натурально – речову форму і поступово, частинами переносять свою вартість на створений продукт.

Оборотні виробничі фонди – це засоби виробництва, які повністю споживаються протягом одного виробничого циклу, втрачають натурально – речову форму і повністю переносять свою вартість на готовий продукт .

Основні фонди поділяються на:

• фонди сільськогосподарського призначення;

• фонди не сільськогосподарського призначення;

• невиробничі фонди.

Основні фонди сільськогосподарського призначення – це фонди, які приймають участь в процесі виробництва сільськогосподарської продукції. До них відносяться: будинки, споруди, передавальні пристрої, машини і устаткування, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження і т.д.

Фонди не сільськогосподарського призначення спрямовані на виробництво продукції промислового характеру, ці фонди пов’язані з будівлею, торгівлею, суспільним харчуванням і т. д.

Невиробничі фонди не приймають безпосередньої участі в виробництві продукції, але відіграють важливу роль, створюючи сприятливі умови для життя і високопродуктивної праці сільськогосподарських працівників.

На балансі СВК "Колос" знаходиться основних засобів на суму 33376,0 тис .грн. В тому числі будинків і споруд на суму 24232,0 тис. грн. або 72,6% від загальної суми основних засобів, машин та обладнання на суму 6021,0 тис. грн. або 18,0% від загальної суми основних засобів, транспортних засобів на суму 1086,0 тис. грн. або 3,2% від загальної суми основних засобів, інструментів, приладів, інвентарю налічується на суму 57,0 тис. грн. або 1,7% від загальної суми основних засобів, робочої і продуктивної худоби налічується на суму 1877,0 тис. грн. або 5,6 тис. грн., багаторічних насаджень на суму 35,0 тис. грн. або 0,1% від загальної суми основних засобів, інших основних засобів обліковується на суму 68,0 тис. грн. або 0,2% від загальної суми основних засобів. На протязі 2006 року в господарство надійшло основних засобів на суму 1315,0 тис. грн., в тому числі ввели в дію будинки і споруди на суму 188,0 тис .грн., придбано машин і обладнання на суму 783,0 тис грн., транспортних засобів на суму 832,0 тис грн., інструментів, приладів на суму 7,0 тис. грн. та робочої і продуктивної худоби на суму 315,0 тис. грн. Крім цього на підприємстві на кінець 2006 року залишилось незавершене будівництво на суму 298,0 тис. грн. Середньорічна вартість активі у 2006 році становила в СВК "Колос" 35461,0 тис. грн. в той час як у 2005 році даний показник становив 33788 тис. грн., тобто на 5,0% більше за 2005 рік.

Фондозабезпеченість господарства – це вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на одного средньорічного працівника.

Економічна ефективність використання основних виробничих фондів характеризується фондовіддачею, фондоємкістю продукції та нормою прибутку.

Фондовіддача – це вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення.

Фондоємкість продукції – це середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на 1грн валової продукції.

Для визначення економічної ефективності використання основних і оборотних фондів сільськогосподарського виробництва обчислюють норму прибутку . Цей показник визначають з відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних виробничих фондів:

Н_п ,

де Н_п – норма прибутку, %

П – прибуток, грн.;

Ф_осн і Ф_об – середньорічна вартість відповідно основних і оборотних фондів, грн.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів к_о характеризує кількість оборотів за рік і визначається за формулою:

де В_р – виручка від реалізації продукції, грн.;

М_в – вартість молодняка, переведеного в основне стадо, грн.;

В_с – виручка від реалізації основного стада, грн.;

З_о – середньорічні залишки оборотних засобів, грн.

Тривалість одного обороту визначається діленням кількості днів у році на коефіцієнт оборотності засобів.

Існує два способи збільшення виробництва продукції сільського господарства – екстенсивний та інтенсивний.

Інтенсифікація сільського господарства – це такий спосіб ведення, за якого збільшення виробництва продукції досягається за рахунок додаткових вкладень, спрямованих на широке використання досягнень науково - технічного прогресу, застосування більш ефективних засобів виробництва і прогресивних технологій, що забезпечують підвищення продуктивності земельних угідь і поголів’я худоби.

Основним показником, що характеризує рівень інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є сума основних виробничих фондів, поточних виробничих фондів і поточних виробничих затрат без амортизації в розрахунку на одиницю оброблюваної площі.

Прямий і головний показник, найбільш широко відображає суть рівня інтенсивності, тобто концентрацію живої та уречевленої праці в розрахунку на одиницю земельної площі.

Для аналізу досягнутого рівня основний показник може бути розподілений на 2 частини:

1) Фондозабеспеченність – це відношення основних фондів сільськогосподарського призначення до земельної площі.

2) Фондоозброєнність – це відношення виробничих затрат до земельної площі.

Вони є додатковими показниками.

Економічну ефективність інтенсифікації характеризують наступні показники:

1.Вихід валової продукції з одиниці земельної площі. Вся валова продукція в господарствах оцінюється в співставних цінах, це дозволяє використовувати даний показник в динаміці, а також виконувати співставлення діяльності господарств, що працюють в однакових умовах.

Допоміжні показники: товарна продукція, валовий дохід, чистий дохід, прибуток в розрахунку на одиницю земельної площі.

2.Продуктивність праці – це відношення валової продукції до одиниці затрат праці.

3.Фондовіддача і фондоємність.

Питома вага основних фондів сільськогосподарського призначення по господарству висока. Вона складає 77,6%, з них найбільш питому вагу займають будинки, споруди та передавальні пристрої – 64,7%, машини і обладнання – 23,3%.

Економічна ефективність використання основних фондів зростає з підвищенням фондовіддачі та зниженням фондомісткості виробництва продукції, що і відбувалося в господарстві протягом 2002-2006 років.

За період 2002-2006 років спостерігався прогрес по відношенню до показників рівня інтенсифікації. Ця зміна призвела до того, що фондозабезпеченість збільшилась на 15,1% за рахунок збільшення середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на 15,0% при одночасному зменшенні площі сільськогосподарських угідь на 0,2%. Потрібно звернути увагу на обчислення амортизації основних фондів в розрахунку на 100 га. сільськогосподарських угідь в розрізі кожного року періоду 2002-2006 років. В 2001-2003 роках після реформування господарства всі наявні основні засоби були переоцінені. Закуплялися нові основні засоби. Крім того, деяку частину основних фондів дане підприємство орендує. Тому в 2004 році відрахування амортизації збільшилось на 30,0 тис .грн. в порівнянні з попереднім роком, в 2005 році ще збільшилось на 77,9 тис. грн., а в 2006 році вже зменшилося на 57,9 тис.грн. Вцілому ж економічна ефективність інтенсифікації показала, що валова продукція в співставних цінах 2000 року, а також в розрахунку на 100 гр сільськогосподарських угідь, за останні три роки збільшилась у 1,2 рази, а на 1 робітника у 1,3 рази. Це сталося через те, що валова продукція в співставних цінах 2000 року збільшилась на 24,6%, а чисельність працівників за цей же період зменшилась на 2,7%.

Характеристики

Список файлов ВКР