13642 (585301), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Валовий прибуток (збиток) від реалізації продукції
Сальдо доходів та витрат від операційної діяльності
Прибуток (збиток) від операційної діяльності (фінансовий результат)
Сальдо доходів та витрат від фінансової та інвестиційної діяльності

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування (фінансовий результат)
Податок на прибуток від звичайної діяльності


Прибуток (збиток) від звичайної діяльності (фінансовий результат)
Сальдо надзвичайних доходів та витрат

Податки з надзвичайного прибутку
Чистий прибуток (збиток), що залишається в розпорядженні підприємства


Дивіде-нди
Резерв-ний капітал
Нерозподі-лений прибуток (непокри-тий збиток)
Статут-
ний ка-
пітал
Пайо-вий капі-тал
Додат-ковий вкладе-ний ка-
пітал
Інший додат-ковий капітал
Неоплачений капітал
Вилу-чений капітал
Власний капітал підприємства
Рис. 1.23 Модель господарського механізму підприємства, що заснована на оподаткуванні прибутку.
Ефективність управління прибутком на підприємстві, як і його дохідність, характеризується показниками рентабельності. Рівень рентабельності підприємств, пов’язаних із виробництвом продукції, визначається як:
Р = (П / С) х 100, (1.24)
де Р - рівень рентабельності, %;
П - прибуток від реалізації продукції, грн.;
С - собівартість продукції, грн.
Практика рекомендує для оцінки рентабельності використовувати систему взаємопов’язаних показників рентабельності :
а) показники, розраховані на підставі поточних витрат (вартості продажу);
б) показники, розраховані у зв’язку з використанням виробничого капіталу (виробничих активів).
Знайшовши прибуток , можна охарактеризувати чи рентабельно працювала дана галузь. Рентабельність визначаємо діленням прибутка на собівартість (%).Рівень рентабельності за рахунок проведених додаткових міроприємств розраховують діленням вартості додатково отриманої продукції на додоткові затрати на проведення зоотехнічних міроприємств та затрат на реалізацію додаткової продуції за мінусом одиниці та помножити на 100%.
На ринку продовольчих ресурсів молоко і молокопродукти займають значне місце. В останні роки політичні зрушення відбулося в структурі каналів реалізації молока. Так, помітно зросла частка реалізації молока населенню через систему громадського харчування (включаючи продаж і видачу у рахунок оплати праці) на ринку, через власні магазини 16,6%. Водночас скоротився до мінімуму (менше 0,1%) продаж молока організаціям споживчої кооперації.
Аналіз цінової ситуації, що склалась, свідчить, що виробнику більш вигідно продавати молоко на ринку та у власних магазинах. Реалізація молока населенню, через систему громадського харчування, має не велику тенденцію. При бартерних операціях ціна молока була найнижчою. Через низькі ціни продажу, в цілому по Україні, господарства суспільного сектору зазнали великих збитків.
Ускладнення ситуації на ринку молочної продукції полягає в тому, що споживання на одну душу населення (в перерахунок на молоко) зменшилося від норм.
Нині потенційні можливості формування ринкових ресурсів молока використовуються недостатньо.
Загальною вимогою до господарств усіх форм власності на даному етапі є необхідність збільшення обсягу продажу молока для створення відповідних державних та регіональних товарних поставок. Для цього необхідно збільшити питому частку продажу молока через заготівельні організації (молокопереробні підприємства, організації споживчої кооперації та за окремими зв’язками у торгівельну мережу і власні фірмові магазини).
Важливою проблемою, що виникла останнім часом, є також проблема збуту молочної продукції товаровиробником, особливо господарствам приватного сектора. Тому необхідно поліпшити організацію заготовлі молока в них через молоко приймальні пункти, відновивши функціювання багатьох з них, та створити нові і насамперед у віддалених від районних і промислових центрів селах, а також за договорами з господарствами суспільного сектора.
Товарний ринок молока і молокопродуктів має специфічні особливості, пов’язані з їх властивістю – молочною транспортабельністю і непридатністю до тривалого зберігання. Тому повинен бути створений стабільний ринок збуту для виробника протягом всього року, гарантоване надходження молочної сировини на молоко переробні підприємства і відповідно безперебійне забезпечення населення продуктами щоденного попиту: незбираним молоком, кисломолочною продукцією, сиром, сметаною та іншим. При цьому всі ланки технологічного ланцюга „виробництво – заготівля – переробка – реалізація продукції” повинні функціонувати скоординовано і ретельно.
Необхідно також розмірити випуск продукції із знежиреного молока (йогурти, сирки), поглибити його переробку на промислових підприємствах, ширше використовувати для харчових потреб вторинні ресурси переробки – відвійки, сколотини, сироватку, тощо.
2. Сучасний рівень економічної ефективності виробництва молока у господарствах району
2.1. Виробничі ресурси господарства та їх використання у молочному скотарстві
Юридична адреса підприємства :
Кіровоградська обл., Знам’янський р-н., с.Дмитрівка, вул.Фрунзе, будинок 2А, тел. 2-28-43
№ розрахункового рахунку 26008301470514 в Знам"янському відділенні Промінвестбанку.
Сільськогосподарський виробничий кооператив "Колос" був створений шляхом реорганізації колективного господарства "Колос" у 2000 році відповідно до рішення засновників кооперативу, протокол №1 від 06 березня 2000 року.
В процесі виробництва продукціі беруть участь висококваліфіковані працівники з великим досвідом роботи.
Підприємство діє на основі Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію”. СВК "Колос" створений для спільного виробництва сільськогосподарської продукції, товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення, діє на засадах підприємства та самоврядування і здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку. Вищим органом управління кооперативом є збори уповноважених кооперативу. Виконавчим органом кооперативу являється правління, яке здійснює керівництво його поточною діяльністю. Керівництво роботою правління здійснює голова правління Куц Вікторія Григорівна.
За часів економічної кризи в Україні (1991-1999 рр.), коли відбувся різкий спад виробництва промислової продукції та продовольства, через галопуючу інфляцію (у 1993 р. - 6288%, 1994 р. - 850 %, 1995 р. - 232,4%), розрив господарських зв’язків з країнами колишнього СРСР, глибокі диспропорції в економіці (30% припадало на підприємства по виробництву предметів споживання, а 70% - на підприємства по виробництву засобів виробництва), величезне фізичне та моральне зношування основних фондів, відсутність надійної фінансово-банківської системи, повільне роздержавлення, прийняття декретів, постанов уряду, які поставили у невигідне становище виробника (непомірний податковий тягар) і привілейоване посередника, хаос у законодавстві, нестабільність і непередбачуваність в державі, призвели до того, що СВК "Колос" у 2001-2002 роках було у надзвичайно складному становищі за весь час свого існування.
Тепер, зі зміною форми власності підприємства і стабілізації економіки, основною метою створення підприємства є отримання прибутку від операційної діяльності, який поки що не оподатковується, а використовується на покриття збитків минулих років.
СВК "Колос" здійснює свою діяльність шляхом вирощування продукції рослинництва, зокрема зернових та технічних культур, і продукції тваринництва, зокрема відгодівлею великої рогатої худоби, свинарством, птахівництвом, наданням послуг в галузі рослинництва, переробкою сільськогосподарської сировини (борошномельна продукція, виробництво олії, випічка хліба і т.д.). У володінні господарства також знаходяться значні площі багаторічних трав, однорічних трав, що сприяють власній заготівлі кормів.
Сільськогосподарський виробничий кооператив "Колос", в подальшому СВК "Колос" розташований у південній частині Знам’янського району Кіровоградської області і відноситься до Лісостепової зони. В склад СВК "Колос" входять 4 населенні пункти: с.Дмитрівка, с.Гостинне, с.Долина та м.Знам'янка, яке являється районним центром. В районному центрі і знаходиться адміністративний будинок. Через місто проходить автодорога республіканського значення та знаходиться великий залізничний пунк.
В господарстві всі основні виробничі цехи (ферми, тракторні бригади) і населенні пункти зв'язані між собою дорогами, які мають тверде покриття.