113452 (576971), страница 9

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 9)

(36-41) І, очевидно, сила поезії Стуса, її здатність зворушити глибинні шари свідомості читача зумовлена не тільки сумою істин, висловлених у ній. Інша річ, що «секрети поетичної творчості» Стуса не лежать на поверхні, не заявляють голосно про себе. Вони – у «непомітних» взаєминах традиційних і новаторських начал, у непідвладності моді, в майстерному опануванні смисловими глибинами слова, в умінні віднайти різні смислові шари й глибоко заховані асоціативні зв'язки, символічне підґрунтя слова й образу.

(42-47) Сьогоднішня популярність імені Стуса виникла на гребені політичної хвилі. Вона зумовлена навалою пізнання того, що замовчувалося, душилося, а насправді було і є гордістю нації. Широкий загал знає передусім ім'я Стуса: душі, згодовані сурогатами, вабить образ праведника. І що більше його поезія наближатиметься до людей, то глибинніші смислові пласти відкриватимуться в ній. Час уже, нарешті, формувати смаки не дешевими ерзацами поезії, а такими чистими й справжніми взірцями, як Стусове слово.

(48-53) Якби життя Стуса склалося інакше, пролягло б у звичному, «спокійному» річищі, без трагічних випробувань, ми, без сумнівів, мали б поета інтелектуально наповненого, з високою мистецькою ерудицією, оригінальним переосмисленням світового мистецького досвіду, що для української поезії з її вічно актуальною небезпекою провінціалізму – життєво важливо. Але то був би вже інший поет. Феномен Стуса постав саме на такому історичному тлі. І саме такий Стус дорогий нам.

(За Михайлиною Коцюбинською)

(628 слів)

Завдання до тексту

1. Справедливість думки: «На сьогоднішній хвилі оновлення ім'я Стуса ввійшло в життя українського народу як важливий чинник пробудження й самоусвідомлення, набуло значною мірою символічного значення» (рядки 1-3) доводять висловлювання з тексту:

1. Сьогоднішня популярність імені Стуса виникла на гребені політичної хвилі. Вона зумовлена навалою пізнання того, що замовчувалося, душилося, а насправді було і є гордістю нації (рядки 42-44).

2. Вже в ранніх віршах (Стус) болісно шукає втраченої гармонії зі світом, цілісності – не ситої і ледачої, а тієї, що її треба виборювати дорогою ціною – пізнанням самого себе, готовністю не зрадити себе (рядки 16-20).

3. «Секрети поетичної творчості» Стуса – у непомітних взаєминах традиційних і новаторських начал, у непідвладності моді (рядки 37-39).

4. ... З огляду на нашу історичну, національну долю така поезія завжди була актуальною, лишаючись головним, а подекуди чи не єдиним чинником національно-культурного самоствердження (рядки 29-31).

А 1-ше висловлювання;

Б 2-ге висловлювання;

В 3-тє висловлювання;

Г 4-те висловлювання.

1. Принцип «між високою ідеєю і життєвим вибором, між словом і вчинком немає відстані, немає суперечності» (рядки 20-21) характеризує натуру:

А рішучу;

Б цілісну;

В віддану;

Гнерозважливу.

1. Доказ того, що життя і творчість В. Стуса є подвижництвом, містять висловлювання з тексту:

1. В історії кожної національної культури були свої подвижники. Що ж до культури української, то вона давала особливо вдячний ґрунт для подвижництва, інакше вона просто не могла б вижити в тих жорстких і неповноцінних умовах, які визначила їй історія (рядки 4-6).

2. У місткому афористичному слові вона (така поезія) несла правду всупереч заборонам, насильству, фальсифікації. А що за таке слово дорого треба платити – здоров'ям, долею, самим життям (і платили, платили сповна!), – воно не сприймалося як фраза, набувало ваги й закличної сили (рядки 31-34).

3. Що більше його (Стусова) поезія наближатиметься до людей, то глибинніші смислові пласти відкриватимуться в ній (рядки 45-46).

4. Широкий загал знає передусім ім'я Стуса: душі, згодовані сурогатами, вабить образ праведника (рядки 44-45).

А 1-ше висловлювання;

Б 2-ге висловлювання;

В 3-тє висловлювання;

Г 4-те висловлювання.

1. Загальним щодо інших є зміст висловлювання:

А Шевченко для нього – як українська мова (рядки 9-10).

Б Стусову поетику, його «образ вірша» єднає з Шевченком своєрідний кругообіг образів (рядки 14-15).

В Досвідові Шевченка належить особливе місце в поезії Стуса (рядок 8).

Г То, справді, глибоко внутрішня єдність при гострому запереченні наслідування шевченківських форм, інерції «шевченківського кожуха» (рядки 12-13).

1. У вислові «Досвідові Шевченка належить особливе місце в поезії Стуса. Це щось незмірно вагоміше від суто літературного впливу» (рядки 8-9) автор говорить про:

А епігонство;

Б прихильність;

В наслідування;

Г спадкоємність.

1. У реченні «З перших кроків свого творчого самовиявлення Стус брав на себе багато»:

А немає фразеологізмів;

Б ужито фразеологізм «брати на себе»;

В ужито фразеологізм «брати на себе багато»;

Г ужито фразеологізм «творче самовиявлення».

1. Стусове запитання «Як вибухнути, щоб горіть?!» (рядок 19) означає:

А роздвоєність, сумнів;

Б занурення в роздуми, нездатність діяти швидко й рішуче;

В невідворотну потребу в рішенні перед серйозним кроком;

Г визначення творчої позиції, життєвий вибір.

1. Висловлення «Доводиться чути, що вся сила поезії Стуса – у тих ідеях, які вона несе в собі, в образі автора, в той час як суто поетичних відкриттів тут небагато» (27-28) є в тексті:

А висновком із попереднього роздуму автора;

Б тезою автора, яку він має підтвердити або спростувати;

В формулюванням проблеми, спірного питання;

Г аргументом, доказом, що підтверджує або спростовує тезу автора.

1. Думку про те, що поетичних відкриттів у творчості Стуса небагато, він є традиціоналістом, а не новатором, найкраще спростовує висловлювання:

1. Можливо, настане колись такий час, коли ми будемо справді вільними серед рівних – тоді й відмовимося від поетичної публіцистики, але ще не час... (рядки 34-35).

2. Ми, без сумнівів, мали б поета інтелектуально наповненого, з високою мистецькою ерудицією (рядки 49-50).

3. І що більше його поезія наближатиметься до людей, то глибинніші смислові пласти відкриватимуться в ній. Час уже, нарешті, формувати смаки не дешевими ерзацами поезії, а такими чистими і справжніми взірцями, як Стусове слово (рядки 45-47).

4. ... «Секрети поетичної творчості» Стуса – у «непомітних» взаєминах традиційних і новаторських начал, у непідвладності моді, в майстерному опануванні смисловими глибинами слова, в умінні віднайти різні смислові шари й глибоко заховані асоціативні зв'язки, символічне підґрунтя слова й образу (рядки 37-41).

А 1-ше висловлювання;

Б 2-ге висловлювання;

В 3-тє висловлювання;

Г 4-те висловлювання.

1. Посилання автора на «непомітні» взаємини традиційних і новаторських начал» (38-39) у поезії В. Стуса заперечує думку про те, що він як традиціоналіст протистоїть новаторам, оскільки:

А традиціоналіст і новатор – у тексті антоніми, а традиційний і новаторський – ні;

Б слова в обох парах – антоніми;

В традиціоналіст і новатор – антоніми, а традиційний і новаторський – синоніми;

Г слова в обох парах належать до однієї тематичної групи.

ІV. Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього. Із чотирьох варіантів відповідей виберіть ОДНУ ПРАВИЛЬНУ

Гордість Іспанії

(1)Тридцять років тому фашистські заплічники вивезли Федеріко Гарсіа Лорку в гори і там розстріляли. Десь недалеко було рідне село Фуенте Вакерос. Навколо була рідна земля Гранади.

(2)Для холуїв кривавого каудильйо цей молодий і ще наївний в'язень був тільки черговою жертвою. Новітні герострати – не рівня давнім: вони не прагнуть слави, вони ладні були б задушити будь-який поголос про свої звірства. Але людство знає: криваві руки франкістів скроплені кров'ю одного з найбільших поетів XX століття – Федеріко Лорки. Це їм можна було б адресувати поетові слова: «Я іспанець до мозку кісток і не уявляю собі життя поза межами своєї країни, але я ненавиджу тих, хто іспанець тільки тому, що народився в Іспанії».

(3)Вирісши на багатостраждальній іспанській землі, закоханий у трагічні мотиви канте хон-до, перейнятий скорботно-благородними образами Сервантеса і Кальдерона, Веласкеса і Гойї, Лорка не міг не сприйняти цього почуття фатального трагізму, яке мало не стало рисою національного характеру його народу.

(4)Стиль його поезії успадкований од народної творчості. Це стиль іспанських темпераментних хот і народних пісень. Це стиль іспанської історії, яка витворила тип темпераментної людини, що ніколи не звільнюється від почуття життєвої небезпеки.

( 5)Але, будучи виразно національним поетом, Лорка разом з тим є одним з найбільш оригінальних поетів нашого віку. Світова поетична культура була ним дуже добре засвоєна.

(6)Лорка – передусім поет драматичний. Двобій життя і смерті – це магістральна його тема. Навіть книга віршів у його сприйманні нагадує «мертву осінь», вірші – «чорне листя на білій землі». Так виявляється в Лорки суто живописний аспект дійсності: майже кожен його вірш можна «дивитись». Таке його все «Циганське романсеро». У листі до свого друга Хорхе Гільєна сам Лорка писав про цей твір так: «Я намагаюсь поєднати циганську міфологію з відвертою буденністю плинного часу. Виходить щось дивовижне, та, сподіваюсь, і по-новому прекрасне. Я прагну добитися того, щоб образи, якими я зобов'язаний своїм героям, були зрозумілі для них, були видінням того світу, де вони живуть. Залишиться книга романсів, і можна буде сказати, що це книга про Андалузію. Це вже так! Андалузія не повернеться спиною до мене...»

(7)Багатство поетових вражень дивує в кожному вірші. Його рядок ніби доведено до вищої поетичної конденсації. Осінь приходить з гронами туману, равликами та громаддям гір. У вітах яблуні – птахи й тіні. Горбате місто горян має густу нечесану шевелюру зелені. Серце гітари поранене п'ятьма шпагами.

(8)Слухаючи, як вишумовує морська черепашка, можна відчути, як серце повниться бризками води й світла, зеленавою сутінню та срібними рибками. Його образи дуже конкретні, його поетична думка глибока і не завжди осягнена. Часом цю думку легше відчути, аніж збагнути. Треба мати дуже розвинені почуття, щоб любити Лорку.

(9)«Поет розуміє все незбагненне», – писав Лорка. Але незбагненність його самого не слід перебільшувати. Він якось зазначав, що у всьому любить простоту. Його образи «точні до найдрібніших деталей» і здаються багатьом незвичними тільки тому, що «не так уже часто зустрічається нехитре вміння бачити й чути».

(10)Не можна не вказати на ще одну визначальну ознаку його обдарування – виняткову музичність. Інтонаційний малюнок багатьох його віршів неповторний.

(11)«Іспанець до мозку кісток», Лорка міг з повним правом назвати себе «братом усіх людей». Справді, його поезія має інтернаціональний попит, як справедливість і людська доброта. Він писав про негрів, що «зі своєю зворушливою печаллю перетворилися на духовну вісь Америки». Такою духовною віссю іспанського народу є геніальні поезії Федеріко Гарсіа Лорки.

(За В. Стусом)

1. У другому абзаці фразеологізмом є сполучення слів:

А бути (кимось, чимось) до мозку кісток;

Б бути черговою жертвою;

В задушити поголос про звірства;

Г не уявляти життя поза межами країни.

1. Спільною думкою про те, що Лорка засвоїв кращі надбання іспанської літератури, об'єднані абзаци:

А 2,3;

Б 3,4;

В 3,6;

Г 3,11.

1. У будові тексту п'ятий абзац виконує роль:

А вступу;

Б тези;

В аргументу;

Г контраргументу.

1. Словосполучення «новітні герострати» в тексті означає людей, які:

А таємно здійснюють криваві злочини;

Б прагнуть здобути славу будь-якою ціною;

В віддано прагнуть служити своєму вождеві;

Г нещодавно незаконно захопили владу.

1. У тексті публіцистичного стилю використано елементи іншого стилю, а саме:

А розмовного;

Б художнього;

В офіційно-ділового;

Г епістолярного.

1. Вислів Гарсіа Лорки: «Я іспанець до мозку кісток і не уявляю собі життя поза межами своєї країни, але я ненавиджу тих, хто іспанець тільки тому, що народився в Іспанії» є утвердженням думки про те, що письменник:

А протиставляє себе іншим, хто народився в Іспанії;

Б передбачає свою трагічну загибель;

В осуджує будь-які прояви націоналізму;

Г протестує, що владу в Іспанії захопили фашисти.

1. Щоб любити Лорку та відчувати естетичну насолоду від його поезії, треба:

А добре знати факти біографії митця;

Б розуміти парадоксальність мислення поета;

В тонко відчувати образність поетичного рядка Лорки;

Г ознайомитися з традиціями іспанської літератури.

1. Не є особливістю індивідуального поетичного стилю Лорки:

А музичність поетичного рядка;

Б виразні форми європейської класичної гармонії;

В тонке відчуття дійсності й відображення її в конкретно-чуттєвих образах;

Г наявність зорових образів, відображення живописних аспектів дійсності.

1. Думку про те, що «Лорка – передусім поет драматичний», підтверджує речення:

А «Його образи дуже конкретні, його поетична думка глибока і не завжди осягнена».

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)