183492 (566985), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Використовуючи оператор оцінювання МНК, отримуємо
Рівняння регресії має вигляд:
Y = -23,83+0,23X1+9,018X2+0,097X3
Ця модель має бути проаналізована на значущість в цілому (2), а також на значущість кожного коефіцієнта регресії зокрема (3).
2. Перевірка значущості моделі
Значущість всієї моделі в цілому будемо проводити для рівня значущості =0,05 за допомогою F-крітерія при (m-1) і (n-m) ступенях свободи. Розрахункове значення F-критерію розраховується по формулі:
де ,
Y – спостеріганні значення фактора (вихідні дані),
n – число спостережень,
m – число оцінюваних параметрів.
Нульова гіпотеза для перевірки значущості моделі: Н0: b0 = b1 = …… = bm= 0.
Проведемо необхідні попередні розрахунки.
Використовуючи вихідну матрицю Х і побудовану модель, отримуємо розрахункові Yp:
Yp = X*BT і залишки е = Y - Yp :
Сума квадратів відхилень значень регресії від середнього та сума залишків дорівнює:
583,5752
,
Табличне значення для (m-1), (n-m) F-критерію (0,95) = 4,76. Оскільки Fp>Fтабл , модель можна вважати статистично значимою. (нульова гіпотеза відхиляється).
Далі оцінюєтья значущість кожного з параметрів bj.за допомогою t-статистики.
3. Оцінка значущості окремих коефіцієнтів регресії.
Гіпотезу про значущість кожного з параметрів bj економетрічної моделі можна виконати за допомогою t-крітерію. Нульова гіпотеза, найбільш поширена притестуванні економетричної моделі - bj несуттєво відрізняються від 0, тобто H0: bj = 0. Поширеність такої постанови нульової гіпотези – в тому, що якщо вона підтверджується, то це має означати, що відповідний Xj статистично незначущо впливає на Y, його вплив з високою вірогідністю дорівнює 0, залежності між Y та Х практично немає і відповідна змінна повинна бути виключена з моделі. Виключенням є випадок, коли при незначущому bj залежність між X і Y таки існує, але нелінійна. В цьому випадку треба змінити специфікацію моделі (надати їй іншу аналітичну форму).
Розрахункове значення t-критерію:
де Sbj – стандартна помилка коефіцієнта bj,
cjj – діагональний j-й елемент матриці С=
Визначимо значення стандартних помилок коефіцієнтів регресії Sbj як корінь з дисперсії коефіцієнта bj:
Для отримання оцінок дисперсії Dj розрахуємо дисперсійно-коваріаційну матрицю (іноді її називають коваріаційною).
Розраховується вона за формулою
,
де - дисперсія залишків
Матрицю С= ми маємо.
, де
n – кількість спостережень, n=10
m – кількість оцінюваних параметрів моделі, m=4.
Стандартне відхилення залишків = 4,912352.
Отримуємо:
=
На діагоналі коваріаційної матриці отримуємо дисперсії коефіцієнтів регресії bj:
D(b0) = 318,9421,
D(b1)=0,002358,
D(b2)=272,2121,
D(b3)=0,007489
Визначимо значення стандартних помилок коефіцієнтів регресії Sbj:
Sb0 = = 17,85895,
Sb1 = = 0,048839,
Sb2 = = 16,49885,
Sb3 = = 0,086537
17,85895 |
0,048839 |
16,49885 |
0,086537 |
Sb =
Розрахункове значення t-статистики отримуємо для кожного коефіцієнта:
tb0 = b0 / Sb0 = -23,83/ 17,85895 = -1,33433 і т. п.
-1,33433 |
4,658181 |
0,546609 |
1,121298 |
tp =
Розрахункові значення t-статистики порівнюються за абсолютною величиною з табличним t10-4 = 1,943. Параметр вважається статистично значимим (нульова гіпотеза не підтверджується), якщо
Це означає, що в нашому випадку тільки b1 є статистично значущим і суттєво впливає на модель.
Довірчі інтервали для оцінок регресії будуються за формулою:
b0 =-23,829834,699 |
b1 =0,22750,0949 |
b2 =9,01842332,0573 |
b3 =0,0970340,1681 |
:
4. Якість побудованої моделі можна визначити за допомогою коефіцієнта детермінації:
,
Його значення показує, що на 85,8073% варіацію змінної Y можна пояснити варіацією пояснювальних змінних Х.
5. Тіснота зв’язку між Y і X для множинної регресії визначається за допомогою коефіцієнтів кореляції трьох типів:
-
коефіцієнта множинної кореляції R (визначається як корінь з коефіцієнта детермінації) – показує тісноту зв’язку між Y і всією множиною пояснювальних зміннихX (1 на модель) ;
-
парних коефіцієнтів кореляції r, що знаходяться в кореляційній матриці r* і характеризують тісноту зв’язку між Y та окремим Xj . Вони діляться на два типи:
а) парні коефіцієнти кореляції між Y та окремим Xj
б) парні коефіцієнти кореляції між окремими Xk і Xj rXkXj (їх для моделі існує m*m);
-
частинних коефіцієнтів кореляції, що також характеризують тісноту зв’язку між Y та окремим Xj , але при умові, що інші незалежні змінні сталі, тобто їх варіація не впливає на залежність між Y та Х:
де Rkj – алгебраїчне доповнення до (j,k)-го елемента кореляційної матриці r;
Rkk та Rjj – відповідні діагональні елементи цієї матриці.
За вимогами роботи треба розрахувати коефіцієнт множинної кореляції R:
R =
де R2 – коефіцієнт детермінації;
0,926322 – тіснота зв’язку між Y і X для нашої регресії є досить великою.
Його значущість перевіряється також за допомогою t-статистики (нульова гіпотеза – R незначущо відрізняється від 0). В цьому випадку розрахункове значення крітерію визначається за формулою:
Розрахункое значення t-статистики порівнюється за абсолютною величиною з табличним t10-4 = 1,943. Оскільки розрахункове значення більше, коефіцієнт кореляції є статистично значущим.
4. Побудова прогнозу по регресійній моделі
Точковий прогноз. Задані прогнозні Х01, Х02, Х03 для певного 0-го періоду. Прогнозне значення Y0 для цього періоду розраховується по формулі:
Y0 =
Якщо Х01 = 252, Х02=0,35, а Х03 = 128 (задаються дослідником або визначаються по продовженню тенденції їх зміни), то точковий прогноз на 0-й період складе:
Y0 = = -23,83+0,23 * 252 + 9,02 0,35 + 0,10*128 = 49,07704,
чи в матричному вигляді:
Y = BТ*X0=
49,07704
Де В – матриця оцінок параметрів моделі. Його стандартна похибка складає
16,60574
Інтервальний прогноз визначається як
=49,07704
1,943*24,1312*
= =49,07704
11,58627