112990 (566166), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

2. групувати зібраний матеріал, пов’язуючи між собою факти, думки в окремі частини висловлювання (мікротеми);

3. визначити, у якій послідовності доцільно розташувати ці логічно завершені частини;

4. продумувати смислові зв’язки між частинами тексту і сусідніми реченнями та знаходити словесне вираження цих зв’язків;

5. виділяти особливо значимі для висловлення думки слова (за допомогою граматичного та інтонаційного засобу).

Ці способи діяльності називаються структурно-композиційними.

Зібраний і систематизований матеріал може бути викладений по-різному. Мовець обирає певний спосіб викладу думок - розповідь, опис чи міркування. Це залежить від того, які завдання перед ним стоять: потрібно розповісти про якісь події, описати даний предмет або явище чи довести певні твердження. Кожен із способів викладу має свої особливості побудови, потребує відповідного мовного оформлення.

Організовуючи спостереження над стилістичними особливостями текстів, слід подбати про те, щоб вони не нав’язувались учням штучно, а природно випливали із завдань і обставин висловлювання. Такі спостереження мають на меті виробити у дітей внутрішню установку на добір внутрішніх засобів, найбільш доцільних для тексту даного типу і стилю.

Предметом постійної уваги має бути збагачення словника і граматичної структури мовлення молодших школярів. Слід передбачити систему вправ, зорієнтовану на засвоєння синонімічних і співвідносних мовних засобів для вираження означальних, причинових, наслідкових відношень.

Уміння добирати відповідні лексичні, граматичні та інтонаційні засоби для вираження думки називаються граматико-стилістичними. Критика власного тексту є, за визначенням психологів, рушійною силою в оволодінні монологом. Без уміння відхиляти менш точні слова і синтаксичні моделі та знаходити більш влучні для вираження думки неможливо досягти зрушення в мовленнєвому розвитку.

Молодші школярі, навчаючись творити власний текст, на перших кроках навчання не помічають пропусків головного у змісті висловлювання, порушень логічної послідовності у викладі, невиправданих повторів тих самих слів, одноманітних конструкцій.

Потрібна систематична, цілеспрямована робота, щоб виробити в дітей звичку до свідомого контролю за якістю свого мовлення, прищепити їм уміння редагувати власний текст.

Розділ ІІ. Експериментальна методика навчання другокласників умінню складати текст

2.1 Вивчення знань про текст, умінь будувати його на початку навчання в 2 класі

Для вивчення рівня знань про текст, умінь його будувати, використовувати необхідні засоби зв’язку, було проведено констатуючий експеримент.

В його завдання входило:

виявити рівень знань про текст, його основні ознаки;

вивчити рівень сформованості аналітичних умінь, які ґрунтуються на основі засвоєних знань, передбачених програмою і тих, що розвиваються на основі мовного чуття учнів;

проаналізувати можливості школярів розрізняти групу речень, не пов’язаних між собою та текст, добирати заголовок до тексту, виділяти його смислові частини, використовувати у тексті засоби зв’язку та ін.

Констатуючий зріз складався із спеціальних завдань розпізнавального та конструктивного характеру.

Він проводився в 2005-2006 рр. у других класах Нетішинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 4.

У констатуючому експерименті взяли участь 40 учнів.

Завдання 1.

1. Прочитай чотири зразки. Визнач, де текст. Чому так визначив?

Посадіть жолудь у землю. Гра дуже сподобалась дітям. За вікном холодний осінній вечір. Заєць - дика тварина. Білка - маленька господарка.

У лісі живе білочка. На зиму білочка заготовляє харчі. У неї пухнастий хвіст. Білочка живе в дуплі. Білочка дуже прудка. У білочки маленькі чорні очка.

Діти пішли в ліс. Незабаром ніжка зажила. Там вони спіймали білку. Діти поселили білку в живому куточку. Звірка віднесли в ліс. У неї була зламана ніжка.

4. Діти пішли в ліс. Там вони спіймали білку. У неї була зламана ніжка. Діти поселили звірка в живому куточку. Незабаром ніжка зажила. Білочку віднесли назад у ліс.

Дане завдання спрямоване на вивчення рівня умінь учнів відрізняти групу речень не пов’язаних між собою за змістом і тексту.

… дітей правильно визначили, де текст і пояснили чому.

… дітей правильно визначили, де текст.

… учнів неправильно визначили, де текст.

Завдання 2.

1. Прочитай текст.

Іван і Василько вирішили стати будівельниками. Великі і красиві будинки захотіли вони споруджувати. Але це ще не скоро буде. А будувати хочеться вже зараз.

От і вирішили два товариші з маленьких будиночків розпочати - з пташиних. Почали вони будувати шпаківні. Дошки обстругують гладенько, збивають їх щільно, щоб жодної щілини не залишилось.

З’ясуй чи є тут кінцівка. Придумай її.

Про що цей текст?

Добери найвлучніший заголовок

"Красиві будинки",

"Трудівники",

"Умілі будівельники",

"Шпаківня",

"Пташині будинки".

Це завдання спрямоване на вивчення рівня умінь школярів добирати заголовок до тексту, визначати тему тексту, добирати кінцівку.

… дітей влучно і правильно дібрали заголовок і придумали кінцівку.

... учнів дібрали заголовок, який не підходить, але придумали кінцівку.

Завдання 3.

1. Прочитай текст.

Працювали всі дружно і завзято. Спочатку старанно розчистили ділянку від торішнього листя. Потім хлопчики скопали землю, порозбивали грудочки, а дівчатка розрівняли землю граблями. У вузенькі рівчаки вони акуратно висіяли насіння квітів, прикрили вологою землею. Тоді хлопці щедро полили посіяне. Хай прийметься і росте швидше!

Нарешті робота закінчена. Тепер можна й відпочити. Недарма кажуть: попрацюєш гарно - відпочинеш славно.

2. Про що цей текст?

3. Чи зрозумів ти, де працюють діти?

4. Придумай початок розповіді.

Усі діти правильно відповіли, про що цей текст.

… зрозуміли, де працюють діти, придумали зачин.

… не зрозуміли, де працюють діти, придумали зачин.

Завдання 4

1. Прочитай текст.

Щиглик.

Взимку разом на пташиному базарі Миколка щиглика. Хлопчик посадив пташку в клітку. Але щигликові хотілося на волю. І співав він якось тихо і сумно. Коли наступила весна, Миколка випустив птаха на волю. Щиглик оселився в садку він часто співав під вікном свого друга.

2. З’ясуй про що цей текст?

3. Поділи його на абзаци.

Дане завдання дає змогу вивчити рівень умінь ділити текст на абзаци.

… дітей правильно поділили текст на абзаци.

… дітей неправильно поділили текст на абзаци.

Завдання 5.

1. Прочитай і з’ясуй чи це текст.

Зайчик.

У живому куточку жив зайчик. Діти спіймали … у лісі. І поселили у живому куточку. Діти дуже любили … і добре … доглядали. Але … почав сумувати. І діти випустили … на волю.

2. Встав потрібні слова замість крапок.

3. Запиши новий текст.

Завдання допомагає вивчити рівень умінь учнів добирати потрібні засоби зв’язку в тексті.

… учнів з’ясували, що це текст, пояснили чому.

… учнів сказали, що це не текст.

… учнів вставили потрібні засоби зв’язку.

… учнів вставили лише займенники.

Завдання 6.

Прочитай тексти.

І. Дуб - високе кремезне дерево. У нього розлоге гілля, міцний стовбур. Листя на дереві з’являється пізно і восени довго не осипається. На дубі ростуть жолуді. В дуплах зимують пташки.

ІІ. Дуб - міцне дерево. Стовбур у нього товстий, сіро-коричневого кольору. Гілля розлоге з широким листям. Плоди дуба - жолуді.

ІІІ. Дуб - гіллясте, міцне дерево. Восени його плодами харчуються дикі звірі, птахи.

Лісники висаджують саджанці дубків, тому що знають: чим більше цих дерев буде у лісі, тим легше буде зимувати його мешканцям.

До якого тексту можна поставити питання:

Який?

Що відбувається?

Чому?

Дане завдання проведене для виявлення умінь другокласників розрізняти типи текстів.

… дітей правильно поставили запитання до текстів.

… дітей не змогли правильно поставити запитання до текстів.

Завдання 7

Прочитай тексти.

І. Ромашка - дворічна рослина з дуже розгалуженими стеблами і розсіченими листками. Квітки - зеленувато-жовті кошики з білими пелюстками. Росте ромашка біля доріг, на пустирях, коло жител. Цвіте у червні - серпні.

ІІ. Ромашка - ніжна квіточка. Голівка її, наче маленьке жовте сонечко з білосніжними промінцями. Листя ніби прозоре зелене мереживо. Яка чудова квіточка!

Про що говориться в цих текстах?

В якому тексті автор хотів мальовничо, яскраво описати ромашку?

А в якому тексті автор точно подає ознаки ромашки?

Завдання проведене для того, щоб з’ясувати рівень знань про стилі тексту.

… другокласників правильно визначили, про що йдеться у текстах.

… другокласників не правильно визначили, про що йдеться у текстах.

… учнів відповіли правильно на 3 і 4 запитання.

… учнів не змогли дати відповідь на 3 і 4 запитання.

Констатуючий зріз показав, що в учнів на достатньому рівні сформовані такі уявлення про текст:

1). текст - зв’язне висловлювання;

2). текст можна назвати (дібрати заголовок);

3). текст має певну будову, тобто складається із зачину, основної частини і кінцівки.

На достатньому рівні сформовані такі уміння і навички:

1). відрізняти текст від групи речень;

2). добирати заголовок до тексту;

3). доповнювати текст зачином до поданої основної частини та кінцівки, та кінцівкою до поданих зачину і основної частини.

На низькому рівні сформовані уміння поділяти текст на абзаци, використовувати засоби зв’язку, визначати типи тексту, його стилі, з’ясовувати тему і основну думку тексту.

Аналізуючи учнівські твори, можна вказати на те, що їхнє мовлення бідне, словниковий запас невеликий. При побудові зв’язних висловлювань дуже часто трапляється невиправданий повтор слів, невдале використання засобів зв’язку, яке призводить до двозначності, неправильний вибір засобів зв’язності, пропуск необхідних засобів зв’язності, надмірне використання засобів зв’язності.

2.2 Спеціальні вправи на засвоєння поняття "текст" і його характерних ознак

Для ознайомлення учнів із текстом та його характерними ознаками у програмі Міністерства освіти і науки України виділено 8 годин. Для більш ефективного засвоєння учнями теми "Текст " варто виділити більше уроків.

У своїй роботі я пропоную таку систему вправ і таку кількість уроків, яка буде найкращою для засвоєння учнями знань про текст та умінь його будувати.

Пропоную збільшити кількість годин для вивчення даної теми до 11. А подання матеріалу розташувати таким чином:

1 урок. На першому уроці подати учням вправи на порівняння тексту і групи речень, які не пов’язані між собою, з’ясування тематичної єдності, з’ясування змістової зв’язності, логічну послідовність, завершеність, тему і основну думку.

2 урок. На 2 уроці слід повторити і закріпити отримані знання.

3 урок. На цьому уроці логічно працювати над заголовком. Слід дати вправи на добір заголовка, що виражає тему тексту, добір заголовка, що виражає основну думку.

4 урок. На 4 уроці треба подати інформацію про будову тексту та абзац, правила виділення абзацу в тексті.

На 5 уроці повторити матеріал попередніх уроків, поглибити, узагальнити, закріпити.

6 урок. Його слід відвести на опрацювання текстів різних типів та стилів, з'ясувати різницю між ними.

На 7,8,9 уроках слід вчити добирати засоби зв’язку, вчити, які є засоби зв’язку, вчити використовувати займенники, синоніми та антоніми у ролі засобів зв’язку.

10 урок повинен бути підсумковим. На цьому уроці слід повторити усі ознаки тексту, що були вивчені на усіх попередніх уроках.

1, 2 уроки

Вправа 1. Порівняння групи речень, не пов’язаних між собою та тексту.

Прочитайте 2 тексти.

Лев - хижий звір. Живе жирафа в Африці. В Африці жарке сонце немилосердно палить землю. Корова - свійська тварина.

Лев - хижа тварина. У нього чотири лапи. У лева густа грива і довгий хвіст. Лев належить до родини котячих.

Прочитайте написане зліва.

Про що говориться в 1 реченні?

Про що в 2?

Про що в 3?

Чи зв’язані ці речення між собою?

Прочитайте написане справа.

Про що говориться в 1 реченні?

Про що в 2?

Про що в 3?

Чи зв’язані ці речення між собою?

Отже, те, що написане справа являє собою текст. Чому?

Отже, речення в тексті повинні бути зв’язані між собою.

Вправа 2. Вправа на з’ясування такої ознаки тексту, як змістова зв’язність.

Прочитайте 2 тексти.

Настала весна. Сонечко прокинулося вранці і зігріває усіх навколо. Воно розтопило сніг і він став маленькими потічками. Он горобчики весело стрибають по струмочках. Я люблю весну.

Прийшла весна. Весна приходить після зими. Весна - гарна пора року. Весна приносить тепло. Весною повертаються з вирію птахи.

Визначте, де текст. Чому ви так вирішили?

Отже, речення повинні бути пов’язані не лише однією темою, а й за змістом. Кожне наступне речення повинно доповнювати попереднє, розвивати думку, намічену в попередньому реченні.

Вправа 3. З’ясування логічності викладу думки.

Прочитайте речення.

Вони розучили з малятами нову гру.

До дитячого садка "Ромашка" прийшли старшокласники.

Гра дітям дуже сподобалася.

Чи складають ці речення текст? Чому?

Отже, для того, щоб утворився текст, треба, щоб речення були розташовані у логічній послідовності, інакше розвиток подій буде незрозумілий.

Характеристики

Список файлов лабораторной работы