38491 (Висвітлення морально-етичної проблематики на шпальтах преси Православної церки Волині (1867-2006рр.))

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістки

ЛЕВЧУК Марія Андріївна

УДК 070.482 (477.82) : 241.13

ВИСВІТЛЕННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ НА ШПАЛЬТАХ ПРЕСИ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ВОЛИНІ (1867–2006 рр.)

Спеціальність 27.00.04 – теорія та історія журналістики

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук із соціальних комунікацій

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Р обота виконана на кафедрі теорії масової комунікації Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Бойко Алла Анатоліївна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики,

професор кафедри теорії масової комунікації

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Крупський Іван Васильович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка, факультет журналістики,

професор кафедри радіомовлення і телебачення

кандидат філологічних наук,

Ґабор Василь Васильович,

Львівська національна наукова бібліотека імені Василя Стефаника НАН України;

керівник відділу досліджень іншомовної періодики

відділення «Науково-дослідний центр періодики»

Захист дисертації відбудеться «___» вересня 2008 р. о ___ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.33 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ-119, вул. Мельникова, 36/1, Інститут журналістики.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М. О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий «___» серпня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,кандидат філологічних наук, доцент В. Е. Шевченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Періодичні видання церков і релігійних організацій є одним із сегментів українських мас-медіа, тому без їх розгляду неможливо ґрунтовно осмислити процес функціонування величезного масиву періодики України кінця ХІХ – початку ХХІ ст.

Ідеологічні причини стали тим чинником, що гальмував розвиток релігійної періодики та її дослідження в радянські часи. Зацікавлення науковців пресою Православної Церкви значно зросло в період становлення незалежності нашої держави. Духовне відродження України спричинило поштовх до об’єктивного наукового аналізу конфесійної преси. У цьому контексті варто наголосити на важливому місці, яке посідає Церква в процесі державотворення і формування суспільної думки.

Церква як соціальний інститут за допомогою мас-медіа, що виходять під її егідою, активно пропагує морально-етичні цінності, вибудовує цілісне світобачення, забезпечує можливість релігійної комунікації, об’єднує громаду та регламентує поведінку людей у ній, дає емоційну підтримку тощо. Церковна преса виконує в суспільстві ті ж функції, що й релігія: світоглядну, компенсаційну, інтегративну, регулятивну, комунікативну, культурологічну та ін.

Саме мораль є універсальним засобом розвитку самосвідомості та спілкування (ширше – комунікації). Звідси висновок – мораль регулює систему етичних норм і цінностей, виступає регулятивним чинником людської комунікації.

Ґрунтовним матеріалом для вивчення є волинська православна преса. Вихід першого офіційного видання Православної Церкви на Волині датується 1867 р. Історичні та політичні обставини стали причиною того, що релігійна преса в Україні видавалася до 1917 р., а на західноукраїнських землях (і на Волині) продовжувала виходити до 1939 р. У цьому полягає унікальність преси Православної Церкви Волині.

До 1990-х рр. конфесійна преса Волині з ідеологічних причин залишалась поза увагою науковців. Духовне відродження незалежної Української держави неможливе без опанування і нинішнім, і прийдешнім поколіннями вічних істин християнського благочестя і моралі. Саме ці проблеми активно висвітлюються на шпальтах волинської православної преси. У потребі комплексного вивчення проблемно-тематичного рівня православної преси Волинського регіону полягає актуальність дослідження. Проекція основ християнської моралі через православні мас-медіа на свідомість читачів дає можливість Церкві декларувати свою позицію і, таким чином, впливати на аудиторію. З’ясування проблем християнської моралі на шпальтах преси Православної Церкви Волині від зародження до сучасності (1867–2006 рр.) в українській журналістиці розглядається вперше.

Зв’язок роботи з науковими програмами, проблемами, темами. Дослідження має безпосередній зв’язок із науковими розробками Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тема дисертації пов’язана з комплексною науковою темою Інституту журналістики НДР № 06БФ045-01 «Дослідження у галузі українського журналістикознавства: методологія і стандарти», що виконується в рамках комплексної наукової програми «Наукові проблеми сталого державного розвитку України».

Метою дослідження є вивчення концептуальних засад функціонування, тематичного спектру, висвітлення морально-етичної проблематики православної преси Волині (1867–2006 рр.).

Поставлена мета дослідження зумовила такі його завдання:

1. Визначити історичний контекст розвитку православної преси Волині.

2. Виявити ті конфесійні видання, які виходили на Волині в кінці ХІХ – на початку ХХІ століття та з’ясувати культурно-історичне тло їхнього функціонування.

3. Дослідити проблематику публікацій в пресі Православної Церкви Волині.

4. Проаналізувати аспекти висвітлення морально-етичної проблематики у волинській православній пресі.

5. Узагальнити складові морально-етичної концепції, що є основою видань Православної Церкви Волині.

6. З’ясувати жанрову специфіку церковних публікацій та визначити вплив проблематики на жанр матеріалу.

7. Встановити місце преси Православної Церкви Волині в системі мас-медіа церков та релігійних організацій України.

Об’єкт дослідження – періодичні видання Православної Церкви Волині (1867–2006 рр.) як цілісний комплекс (на рівнях синхронії та діахронії).

Предметом дослідження є висвітлення концептуальних засад публікацій морально-етичної проблематики на шпальтах православних волинських часописів.

Хронологічні межі дослідження охоплюють кінець ХІХ – початок ХІ століття (1867– 2006 рр.).

Територіальні межі дослідження охоплюють Волинь, яка в досліджуваний період називалася Волинською губернією, входила до складу Російської імперії (1867–1917 рр.), перебувала в складі Польщі (до 1939 р.), а в період незалежності України стала однією із областей держави (1991–2006 рр.).

Джерельна база дослідження. Основи християнської моралі є визначальним чинником проблематики православної преси Волині. Її варто розглядати не в статичному, незмінному вигляді, а в контексті історичної динаміки. Тому джерельною базою дослідження стало 22 волинських православних видання кінця ХІХ – початку ХХІ ст. Для всебічного вивчення визначеної нами проблематики досліджено часописи 1867–1917 рр., що зберігаються у фондах бібліотек України: «Волынские епархиальные ведомости» (Кременець, Житомир, 1867–1917), «Почаевский листок» (Почаїв, 1887–1917), «Почаевские известия» (Почаїв, 1906–1909), «Русский инок» (Почаїв, 1910–1917), «Волынская земля» (Кременець, Почаїв, Здолбунів, 1912–1915), «Православная Волынь» (Житомир, 1917–1918).

Важливим джерелом вивчення преси Православної Церкви Волині початку ХХ ст. (1922–1939 рр.) є пласт видань, що зберігаються у фондах Волинського обласного державного архіву в місті Луцьку: незалежний орган українського культурного і церковного відродження «На варті» (Володимир-Волинський, 1925–1926), незалежний місячник українського церковного відродження «Рідна церква» (Володимир-Волинський, 1927), церковно-народний ілюстрований тижневик «Духовний сіяч» (Кременець, 1928–1931), неперіодичний орган Товариства ім. Митрополита Петра Могили «За соборність» (Луцьк, 1932–1935), двотижневик, присвячений церковним і громадським справам «Церква і нарід» (Кременець, 1935–1938), релігійно-громадський часопис для народу «Шлях» (Луцьк, 1937–1939).

Також матеріалом дослідження стала сучасна преса Православної Церкви Волині періоду незалежності України (1991–2006 рр.): «На варті» (Луцьк, 1991–1994), «Православ’я» (смт. Голоби, 1991–1997), «Дзвони Волині» (Луцьк, 1991–2006), «Єдина церква» (Луцьк, 1998–1999), «Волинь православна» (Володимир-Волинський, 1998–2006), «Волинські єпархіальні відомості» (Луцьк, 2004–2006), «Почаївський листок» (Почаїв, 1991–2006).

Для з’ясування ґенези православної преси Волині, аналізу доробку церковних публіцистів, опрацьовано фонди Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського: «Дмитро Богдашевський» (ф. 191, ф. 175), «Михайло Ковальницький» (ф. 175), «Орест Новицький» (ф. 201), «Маркелин Олесницький» (ф. 160, ф. 175), «Яким Олесницький» (ф. 160, ф. 175), «Андрій Хойнацький» (ф. 112, ф. 175) та ін. Джерельна база дослідження дала змогу не тільки зафіксувати публіцистичну спадщину церковних публіцистів, а також визначити основні проблемно-тематичні аспекти їх творчості, реконструювати історичну релігійну ситуацію на західноукраїнських землях, зокрема на Волині, і з’ясувати особливості функціонування та концептуальні засади волинської православної преси в динаміці її розвитку (1867–2006 рр.).

Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об’єктивності, комплексності та достовірності. Використано загальнонаукові методи аналізу і синтезу. Під час вивчення історіографії та джерельної бази дослідження послуговувались бібліографічно-описовим методом. Для аналізу морально-етичної проблематики на шпальтах православних волинських видань застосовано такі методи: проблемно-хронологічний, порівняльно-аналітичний, системно-типологічний, жанрово-видовий та метод контент-аналізу.

Наукова новизна дисертації полягає у виокремленні часописів, що виходили під егідою Православної Церкви Волині, їх комплексному дослідженні в контексті морально-етичної проблематики. Розглянуто структуру, зміст, жанрову специфіку та проблемно-тематичні аспекти друкованих православних мас-медіа досліджуваного регіону, акцентовано увагу на висвітленні морально-етичної проблематики на шпальтах преси Православної Церкви Волині, що в цьому аспекті досі системно не аналізувалася, з’ясовано її місце в інформаційному просторі України.

Практичне застосування одержаних результатів. Представлений у роботі фактичний матеріал, основні теоретичні положення і висновки можуть бути використані у розробці спеціальних і узагальнюючих курсів лекцій з українського журналістикознавства, у підготовці довідкової та навчальної літератури вказаного комплексу дисциплін. Основні положення дисертації можуть бути використані також для доповнення та уточнення матеріалів у викладанні курсу «Історія української журналістики», для створення спеціальних курсів із проблематики ЗМІ України для студентів спеціальностей «Журналістика» і «Видавнича справа та редагування» вищих навчальних закладів, а також для спеціалістів, які готують студентів у духовних релігійних закладах. Поданий у дисертації фактологічний матеріал може бути використаний при підготовці систематичних покажчиків змісту церковних періодичних видань та при упорядкуванні бібліографії православної преси Волині, підручників, навчальних посібників.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, автореферат і публікації, в яких викладено основні положення роботи, виконані дисертанткою самостійно.

Апробація результатів дослідження відбувалася під час виголошення доповідей на десяти конференціях: ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Вплив ЗМІ на мовну свідомість сучасників» (Київ, 2005), ІХ Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Українська періодика: історія і сучасність» (Львів, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції «Журналістика–2005 у контексті сучасних професійних стандартів та трансформації журналістської освіти» (Київ, 2005), ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Текст як засіб комунікації» (Київ, 2006), ХV Міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго «Мова і культура» (Київ, 2006), ІІ Міжнародній науковій конференції «Сучасний інформаційний простір: журналістика і медіаосвіта» (Алушта, Крим, 2006), ІV Тикторівських читаннях «Видавнича справа в Україні: міст між минулим і майбутнім» (Львів, 2006), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-літтю газети «Рада», «Національна періодика початку ХХ століття: розвиток і реалізація української ідеї державотворення» (Київ, 2006), Міжнародній студентській науковій конференції «Журналістська практика студентів у контексті Болонського процесу» (Київ, 2007), ХІІІ Міжнародній науково-практичній конференції з проблем функціонування і розвитку української мови «Мовні процеси в сучасному медіапросторі» (Київ, 2007).

Результати дисертаційного дослідження обговорено на кафедрі теорії масової комунікації Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основні положення й результати дисертації викладено в одинадцяти наукових статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України та чотирьох тезових повідомленнях у збірниках матеріалів конференцій.