29903 (Організація та забезпечення прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні покарань у виді позбавлення волі)

Генеральна прокуратура України

Академія прокуратури України

РЕФЕРАТ

на тему:

Організація та забезпечення прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні покарань у виді позбавлення волі

Виконала:

Студентка 1 курсу, групи № 1

Бухер О. І.

Перевірила:

в.о. професора кафедри ІПКК

Ніндипова В.І

Київ 2007

План

Вступ

1. Організація прокурорського нагляду за додержанням закону при виконанні кримінального покарання у виді позбавлення волі.

2. Характеристика окремих видів перевірок.

3. Заходи прокурорського реагування на виявлені порушення законів при виконанні покарань.

Список використаних джерел

1. Організація прокурорського нагляду за додержанням закону при виконанні кримінального покарання у виді позбавлення волі

Теорія та практика прокурорського нагляду відпрацювали певну методику прокурорського нагляду.

Завдання зміцнення законності при виконанні покарань у виді позбавлення волі, посилення їх виховного та профілактичного впливу вимагають активізації прокурорського нагляду та підвищення його ефективності.

Практика свідчить, що основними причинами, які сприяють порушенням законності у місцях відбування покарання у виді позбавлення волі є відсутність належного нагляду та контролю за поведінкою засуджених, низький рівень організації і проведення соціально-виховної роботи серед них, неналежне виконання службових обов’язків посадовими особами виправних установ.

Одним з основних засобів прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні покарань у виді позбавлення волі є проведення цільових та комплексних перевірок в установах де відбувають покарання такі засуджені.

Для кваліфікованого проведення перевірки прокурору необхідно знати основні закони та підзаконні акти, що регулюють виконання кримінальних покарань у виді обмеження та позбавлення волі, а саме:

- Конституцію України (розділ ІІ „Права, свободи та обов’язки людини і громадянина”, розділ VІІ „Прокуратура”);

- Конвенцію Ради Європи від 21.03.83 "Про передачу засуджених осіб";

- Європейську Конвенцію "Про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи катуванню" /1987р/, яка ратифікована Верховною Радою України і набула чинності з 05.08.97.Конвенцію і Протоколи до неї № 1 і 2 направлені прокурорам областей О6.ІО.97 за № 17-334 н/т.

- Конвенцію "Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах" /м. Мінськ, від 22.01.93, ратифікована Верховною Радою України 10.10.94;

- Кримінальний кодекс України 2001 р.;

- Кримінально-процесуальний кодекс України;

- Кримінально-виконавчий кодекс України;

- Кодекс законів України про працю;

- Кодекс України про адміністративні правопорушення /ст.ст.188, 218, 264, 265, 273 і 283/ ;

- Закон України "Про прокуратуру";

- Закон України "Про звернення громадян";

- Закон України "Про боротьбу з корупцією";

- Закон України "Про охорону здоров’я";

- Закон України "Про охорону праці";

- Закон України " Про оперативно – розшукову діяльність";

- Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";

- Закон України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі";

- Закон України "Про пожежну охорону";

- Указ Президента України від 22.04.98 "Про утворення Державного департаменту України з питань виконання покарань";

- Указ Президента України від 31.07.98 "Про положення про Державний департамент України з питань виконання покарань";

- Постанову Пленуму Верховного Суду України від 26.03.93 "Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з порушеннями режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі";

- Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміни невідбутної частини покарання більш м(яким”;

- Наказ Генерального прокурора України від 26.12.2005 № 7 "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян";

- Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України та МВС України від 30.04.97 № 17-137-97 дск /2288/ Чр "Про попередження проявів консолідації злочинців у місцях позбавлення волі, протидії їх законним вимогам адміністрації та здійснення заходів забезпечення особистої безпеки персоналу виправно-трудових установ";

- Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань - затверджені наказом Голови ДДУПВП № 275 від 25.12.03;

- Наказ Держдепартаменту та Міністерства охорони здоров’я України від 18.01.00 № 3/6 "Про затвердження нормативно-правових актів з питань медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та установах виконання покарань";

- Наказ Держдепартаменту України з питань виконання покарань від 16.12.2003 року № 261 “Про затвердження Інструкції про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про Апеляційну комісію Держдепартаменту з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі.

Слід мати на увазі, що зазначені перелік не є вичерпним, оскільки на практиці, в залежності від характеру питань, що перевіряються та виявлених порушень, часто виникає потреба у застосуванні інших нормативних актів.

Перед початком перевірки прокурор, складає план її проведення, котрий затверджується керівником відповідної прокуратури. Вивчає матеріали, що надійшли в прокуратуру по цій установі (статистичні дані, довідку про останню перевірку, виявлені порушення законів, які вживались заходи до їх усунення, скільки надійшло до прокуратури звернень засуджених, та їх характер, скільки і яких скоєно злочинів тощо). При підготовці до перевірки він визначає спеціалістів яких галузей необхідно до неї залучити (інженера з техніки безпеки, лікаря, працівників санітарно -епідеміологічної, контрольно-ревізійної служб Держдепартаменту тощо), доводить до кожного з них питання, що потребують перевірки.

Після прибуття до установи перевірку слід починати з попередньої розмови з начальником установи, в ході якої необхідно з’ясувати загальні питання:

- кількість засуджених, які тримаються в установі, розміщення їх в житлових приміщеннях, додержання встановлених норм житлової площі, працевикористання засуджених, виконання економічних показників, стан злочинності та дисципліни серед засуджених;

- кількість осіб, які тримаються в дисциплінарних ізоляторах, приміщень камерного типу, одиночних камерах, кількість засуджених, які працевлаштовані за межами охоронюваної зони, та як здійснюється за ними нагляду;

- випадки застосування до засуджених спецзасобів і зброї, гамівних сорочок, наручників та гумових кийків, наявність заборонених (позаслужбових) стосунків особового складу колонії із засудженими або їх родичами.

Необхідно також ознайомитися з актами інспекторських перевірок, що проводилися працівниками Державного департаменту України з питань виконання покарань України та управління в області, журналом обліку і реєстрації пригод, книгою обліку порушень, журналом обліку тілесних ушкоджень. Перевірити які заходи вживались адміністрацією колонії щодо усунення виявлених попередньою прокурорською перевіркою порушень законодавства.

2. Характеристика окремих видів перевірок

Якщо до прокурора надійшли повідомлення про вчинення в установі правопорушень, що потребують негайного втручання (реагування), комплексну перевірку доцільно розпочати з перевірки цих повідомлень.

Після цього прокурор здійснює обхід усіх житлових, комунально-побутових і виробничих приміщень установи. Обхід території проводиться в обов’язковому порядку з участю начальника колонії (особи, яка тимчасово виконує його обов’язки), медичного працівника, керівників інших служб, від яких прокурор отримує пояснення з приводу питань, що виникають під час обходу. При обході приміщень дисциплінарного ізолятору, приміщень камерного типу і одиночних камер, прокурор перевіряє:

- санітарний стан цих приміщень, їх обладнання відповідно до вимог п.88 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань;

- законність і обґрунтованість застосування до засуджених накладених стягнень, проведення з ними виховної роботи.

У процесі обходу житлових приміщень звертає увагу на забезпеченість засуджених у виправних установах встановленою нормою житлової площі - 3 кв. м на одну особу, у виховних колоніях, виправних колоніях для тримання жінок, виправних центрах – 4 кв. м., лікарнях - 5 кв. м., одягом, взуттям, індивідуальними спальними місцями, постільними речами, миючими засобами. Звертає також увагу на санітарний стан житлових приміщень, наявність холодильників, телевізорів, радіо, бачків для питної води тощо.

Під час обходу прокурор проводить із засудженими бесіди, дає на місці роз’яснення на їх запитання. Якщо засуджені заявили про факти, що потребують спеціальної перевірки, він пропонує написати на його ім’я заяву, яку приймає до свого провадження або доручає її перевірку компетентним особам. Вирішення її береться на контроль. Крім цього, з’ясовує у засуджених, бажання прибути до нього на прийом з особистих питань, записує їх прізвища і призначає час прийому.

У їдальні і на кухні прокурор з’ясовує, чи додержуються вимоги законодавства щодо харчування засуджених. Зокрема чи проводяться аналіз їжі на визначення калорійності. Чи перевіряється її якість працівниками медсанчастини. Різноманітність харчування, технологія приготування страв, дотримання санітарного стану. Додержання при приготуванні страв затвердженого меню-розкладки.

У крамниці прокурор з’ясовує, чи дотримується необхідний асортимент продуктів харчування, терміни придатності та наявність сертифікатів якості і предметів першої потреби, канцелярських приладів, розпорядком роботи крамниці, чи створені безпечні умови роботи продавців. Також цікавиться чи не перевищують ціни рівня, встановленого для даної місцевості.

У медчастині перевіряє облік та обґрунтованість поміщення до стаціонару хворих. Тривалість лікування, своєчасність призначення консультацій фахівців. Порядок обліку зберігання та списання медпрепаратів, в тому числі які належать до групи наркотичних. Ведення медичної документації. В аптеці перевіряє наявність медичних препаратів, їх термін придатності, умови зберігання та порядок видачі. Як здійснюється облік ліків переданих засудженим родичами, їх використання.

По особових справах засуджених прокурор перевіряє підстави для відбування покарання у вигляді позбавлення та обмеження волі. Такими підставами є вирок суду, який набув чинності, або ухвала суду про скасування випробування (іспитового строку), а також рішення про зміну умов тримання засуджених до позбавлення волі у порядку ст.100 КВК України.

Вид виправної колонії кожному засудженому визначається Регіональною комісією управління ДДУПВП відповідно до ст.18 КВК України, Інструкції про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі. Визначаючи засудженому вид колонії та рівень безпеки комісія також керується вимогами ст.12 КК України щодо тяжкості злочинів. Перевіряючи особові справи, прокурор з’ясовує обґрунтованість визначеного засудженому рівня безпеки колонії.

При перевірці особових справ осіб, звільнених з виправних колоній, прокурор звертає увагу на законність і обґрунтованість їх звільнення шляхом проведення звірки вироку (ухвали) суду та інших документів з даними про підстави звільнення. Перевіряє законність переміщення засуджених із однієї колонії до іншої, з урахуванням вимог ст. 93 КВК України, щодо відбування всього строку покарання в одній колонії. Необхідно ознайомитись із статистичними даними про переведення засуджених, з’ясувати, чи були для цього законні підстави (хвороба, виробнича необхідність, конфліктні ситуації, інші виняткові обставини, які перешкоджали б засудженому відбувати весь строк покарання в даній виправній колонії).