Білет № 2

1. Франція в 20-30 роки. Діяльність уряду Народного Фронту.

Після війни

Найбільш постраждала. 1,5 млн. загинуло .

200 млрд. золотих франків. 700тис. Інвалідів.10тис. підприємств зруйновано.

900 тис. Будинків і вся транспортна система знищені.

Умови версальського договору

Грудень 1920 – створена французька комуністична партія.

Листопад 1920 – вибори. Перемога у правих. Партія на чолі О.Мільєра. розпочав репресіі проти робітників і комуністів.

1922 – уряд очолив Раймон Пуанкаре.

1923 – Пуанкаре зробив спробу захопити Рурську область у Німеччини.

Англія та США виступили проти. Франція відступила.

Період стабілізації

1924-1929

1924 – Франція досягла довоєнного рівня.

Причини зростання економіки

Сприятлива економічна кон'юктура.

Використання потенціалу Ельзасу та Лотарінгії.

Експлуатація Саарського басейну.

Держ. Замовлення на відбудову потерпілих районів.

Одержання 8млрд. золотих марок репарацій .

Франція не стала лідером у Західній Європі за двох причин. Дрібний бізнес Франції давав роботу 40% французів. Надіялась на колонії,але вони не збільшували її фінансів.

Велика депресія

1930-1935

Промислове виробництво спало на 1/3

Зовнішня торгівля спала на 60%

Безробітних 3 млн.

Сільське господарство спало на 1/3

З`явились фашистські організації “Королівські молодчики”, “Вогнені хрести”.

Створення народного фронту

6 лютого 1934 р. праві сили (40 тис.) провели мітинг перед бурбонським палацем. Поліція не змогла розігнати їх. Комуністична партія організувала парад і мітинг було припинено. Комуністи об`єднались з лівими силами.

1. В червні 1934 підписали пакт єдності з соціалістами.

2. Припинили розкол у профсоюзах.

3. Провели 500 тисячну демонстрацію у Парижі.

4. 14 липня 1935 штурмом взяли фортецю Бастилію (національне свято).

Так виник Народний фронт – масова суспільна організація, яка об’яднала всі ліві сили (соціалісти, комуністи, радикали, профсоюзи всі демократичні організації). Лідери Є. де Лад’є – радикал, Л. Блюм – соціаліст, М. Торез – комуніст.

Програма Народного фронту

У травні 1936 на виборах Народний фронт набрав 57% голосів. 337 місць з 559.

4 червня 1936 сформований уряд Народного фронту на чолі з Л. Бюмом.

Комуністи не ввійшли в уряд але підтримували його. Було прийнято 133 закони на захист робітників. Але зростали протиріччя між комуністами та соціалістами. Підприємці стали в опозицію до Народного фронту.

1. Організували “втечу капітала” за кордон.

2. Спровокували страйки на підкриємствах державного ектора.

3. Допомогли зростанню інфляції.

Народні маси розчарувалися у діях Нардного фронту. В 1937 Л. Блюм пішов у відставку. Остаточно Народний фронт розпався після “Мюнхінської змови” у 1938.

Висновок : Народний фронт був засобом боротьди проти фашизма він не дав Фашистам у Франції заопити владу. І своїмидіями записав основа сучасної “Держави благоденства”.

2. Розпад Югославії, громодянська війна та її наслідки.

Після смерті Брозтіто (1980) політична криза охопила все життя країни.

Албанці, що мешкали в Косово, вимагали створення своєї республіки. Серби виступали проти. Виник військовмй конфлікт, але війна в Косово не привела до позитивних результатів.

У 1990 Югославія розпалася після вихоу з неї Словенії та Хорватії.

Словенія перша провила референдум на якому 86% населення виступили за самостійність.

25 червня 1991 Словенія та Хорватія офіційно стали суверенними державами.

Кроваві події відбулися у Боснії та Герцоговині. Врезультаті у 1992 тут виникла громодянська війна .

Вже до 1993 загинуло 160 тис. людей.

У листопаді 1995 у місті Дейтоні з ініціативи англійсько-американської дипломатії війна закінчилась.

У 1996 пройшли вибори і ці держави стали самостійними.

У 1992 на території Югославії виникло 4 держави : Словенія, Хорватія, Македонія, Боснія і Герцоговина + Югославія ( Сербія і Чорногорія ).