23379 (Угорщина)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Хмельницький національний університет

Реферат на тему:

«Угорщина»

2009

План

1. Основні відомості та економічна оцінка природного потенціалу Угорщини

2. Демографічний потенціал Угорщини

3. Загальна характеристика економіки Угорщини

4. Фінансово-кредитна системи Угорщини

5. Відносини Угорщини з Україною

1. Основні відомості та економічна оцінка природного потенціалу Угорщини

Офіційна назва – Угорська Республіка.

Географічне розташування – знаходиться у Центральній Європі (між 45,48' та 48,35' градусами північної широти і 16,05' та 22,58' градусами східної довготи). Межує з Україною (спільний кордон – 103 км), Румунією (443 км), Сербією та Чорногорією (151 км), Хорватією (329 км), Словенією (102 км), Австрією (366 км), Словаччиною (515 км).

Площа території – 93,03 тис. кв. км (109 місце у світі).

Адміністративний поділ – 19 областей. Будапешт має особливий статус.

Чисельність населення – 10,196 млн. мешканців (80 місце у світі).

Столиця – Будапешт (1,739 млн. мешканців).

Інші великі міста: Дебрецен (208,9 тис. мешканців), Мішкольц (181,2 тис.),

Сегед (171,6 тис.), Пєч (163,1 тис.), Дьйор (133,1 тис.).

Державна мова – угорська.

Грошова одиниця – форинт (1 форинт = 100 філлерам).

Релігія – католицизм.

Членство у міжнародних організаціях – ООН, ОБСЄ, НАТО (з 12 березня 1999 року), РЄ, МВФ, МБРР, СОТ, Організація економічного співробітництва і розвитку, Міжнародне енергетичне агентство та інші. З 1 травня 2004 року – являється повноправним членом ЄС.

Угорська Республіка – держава в Центральній Європі.

Угорщина – парламентська республіка. З 20 серпня 1949 р. По 18 жовтня 1989 р. – Угорська Народна Республіка. Діє конституція від 18 серпня 1949 р. – Основний закон Угорської держави – зі змінами від 19 квітня 1972 року, грудня 1983 року, 18 жовтня 1989 року і 17 квітня 2002 року.

Площа країни – 93,03 тис. кв. км., що складає один відсоток від загальної площі Європи. Угорщина межує на півночі з Словаччиною, Австрією, на сході – з Україною та Румунією, на півдні – з Румунією, Сербією та Хорватією, на заході – з Австрією. Найбільша протяжність території республіки з півночі на південь – 268 км, зі сходу на захід – 528 км.

Рельєф

Угорщина розташована в центральній частині Європи, в Карпатському басейні, обмежена відрогами Альп, Карпат та Дінар. Країна займає північну частину Середньодунайської рівнини. Дві третини території займає низовина, висота якої не досягає 200 м над рівнем моря. Науковці виділяють в Угорщині шість крупних рельєфів. Альфьольд (Велика Середньодунайська низовина) знаходиться у середній та східній частинах Угорщини. Її плоска поверхня в межиріччі Тиси і Дунаю і на північному сході має висоту 150–200 м, а в інших районах близько 100 м. Низовина є найбільшою в країні і займає приблизно половину усієї території. Центральна частина Кішальфьольду (Малої Середньодунайської низовини) – «західних воріт» – утворює конусоподібну рівнину, яка виникла завдяки велетенським наносам Дунаю. З південної частини, з країв, вона зруйнувалася під впливами вітрів, води та інших різноманітних геологічних процесів. Кішальфьольд має висоту 120–180 м, і належить Угорщині тільки своєю південною частиною. На заході. вона обмежена передгір'ями Альп, висотою 500–800 м.

Внутрішні води

Угорщина розташована на водозбірній площині Дунаю. Проточні води з навколишніх гір стікають в Альфьольд – найнижчу частину на території, а потім потрапляють у Дунай. Уся річкова мережа Угорщини належить басейну Дунаю, який протягом 140 км тече уздовж кордону з Словаччиною, а потім протягом 270 км перетинає країну із півночі на південь. Протяжність головної річки країни складає 417 км (довжина усього Дунаю – 2860 км).

Східна половина Угорщини лежить у басейні головної лівої притоки Дунаю – Тиси. Друга за довжиною річка Угорщини тече 598 км територією республіки. Мертві русла Тиси в Альфьольді нагадують про потужні роботи з регулювання режиму течії ручки, здійснені угорцями у минулому столітті.

З правих приток Дунаю в межах Угорщини найбільш великі – Раба, Шіо, Драва. Густота річкової мережі порівняно невелика, деякі райони (наприклад, межиріччя Дунаю і Тиси) майже позбавлені поверхневих водостоків. Ріки характеризуються великими коливаннями водоносності і висоти рівня; для захисту від повеней в Угорщині збудовано близько 4000 км дамб.

Варто відзначити крайню мінливість термінів початку та тривалості льодового покриву. Посушливий клімат викликав необхідність у будівництві великих зрошувальних систем. На річці Тиса на півдні від м. Тисалек є зрошувальні канали.

Озер в Угорщині не так багато і вони здебільшого невеликі за розмірами. З 1200 природних та штучних озер, Балатон – найвідоміше у світі та найбільше за розмірами. Його довжина – 77 км, ширина – від 14 км, а площа – приблизно 598 кв. км.

Клімат

Оскільки країна знаходиться в зоні змішування східноєвропейського континентального, західноєвропейського морського та субтропічного кліматів, то погода в Угорщині мінлива. Метеорологи вважають, що клімат в Угорщині помірний, континентальний. Середня температура липня від 20° до 22,5° С, січня від -2° до -4 °С. Середня річна температура 9–11 °С. Кількість опадів зменшується від 900 мм на рік на південному заході країни до 450 мм у центрі і на сході на Великій Середньодунайській низовині, де бувають сильні посухи. Максимум опадів припадає на початок літа, другий максимум – на осінь. На рік припадає близько 2 тис. сонячних годин. Швидкість вітру у середньому складає 2,6 м/с.

Рослинність

У минулому значна частина території Угорщини була вкрита лісами. Суцільний покрив мішаних широколистяних, букових лісів існував на захід від Дунаю. Мала Середньодунайська низовина і райони Східної Угорщини мали рослинність лісостепового типу. Райони Великої Середньодунайської низовини були вкриті степовою рослинністю; вони відомі під назвою «порожня», або «пушта» (Хортобадь, Бугац та ін.). Сучасний рослинний покрив Угорщини сильно видозмінений людиною. Значна частина території розорана. Лісами вкрито 13,5% площі, головним чином, схили гір вище 300–400 м. У деяких гірських районах і на піщаних пагорбах на схід від Дунаю людиною створені штучні лісонасадження. Тваринний світ

В Угорщині поширені зайці, польові миші, ховрашки, лисиці, їжаки, різні степові і лісові птахи (жайворонки, дрозди, дятли, сови). На берегах озер, які поросли очеретом гніздяться водоплавні і болотні птахи, у тому числі біла чапля, лелека.

У водоймах різноманітні види риб: судак, лящ, щука, короп та інші Природні райони: Велика Середньодунайська низовина (Альфьольд) – рівнина, що займає значну частину всієї площі Угорщини. Північний гірський район – ряд гірських масивів (300–1000 м), верхні частини схилів яких, вкриті широколистяними лісами, нижні – переважно садами і виноградниками. Розвинута Мала Середньодунайська низовина (Кішальфьольд). Тут переважають поля, багато лугів і пасовищ. Задунайське середньогір'я – ряд ізольованих масивів у правобережній частині Угорщини. У верхній частині схилів лісу з дуба, бука, липи. Мезефьольд – плато на правобережжі Дунаю. Південно-західна Угорщина – сильно розчленована плато з окремими ізольованими масивами.

2. Демографічний потенціал Угорщини

Чисельність населення Угорщини складає 10,196 мільйонів осіб.

Середня щільність населеності країни складає 109 осіб на кв. км. 64,98 відсотки угорців мешкають у містах та містечках. Територіальний розподіл населення складався залежно від індустріалізації і пов'язаною з нею внутрішньою міграцією робочої сили. У містах і агломераціях, що виникали навколо, а також у деяких промислових районах заселеність дуже висока. У районі Ніршег щільність населення через природній приріст – вищий за середній по країні.

За національністю населення країни поділяється: 90 відсотків – угорці, 10 відсотків – цигани (400–600 тисяч), німці (200–220 тисяч), словаки (110 тисяч), хорвати (80 тисяч), румуни (25 тисяч), поляки (10–15 тисяч), греки (6 тисяч), серби (5 тисяч), словенці (5 тисяч) інші. У 800 з 3000 населених пунктів мешкають люди, які відносять себе до національних меншин. Конституція забезпечує їм абсолютну свободу, повне рівноправ'я і право на користування рідною мовою.

Угорські німці мешкають у західній прикордонній смузі, у Задунайському Середньогір'ї, околицях столиці, районі гір Мечек. Південні слов'яни (серби, хорвати, словенці, шокаци, буневаци) зосереджені у південно-західній прикордонній смузі, румуни – у південно-східній. Словаків можна зустріти на південному сході області Бекеш і в районах, прилеглих до Будапешту.

За статевою ознакою населення Угорщини поділяється наступним чином: чоловіків – 47,5 відсотків, жінок – 52,5 відсотки.

Поділ населення за віковою ознакою:

0–14 років – 16,3%,

15–59 років – 63,1%,

понад 60 років – 20,6%.

У 2007 році зареєстровано народжуваність 95 немовлят на кожні 10 тисяч осіб. При цьому помирав 131 угорець з кожних 10 тисяч.

Рідною мовою для 96,6 відсотків населення Угорщини є угорська. Близько 5 мільйонів угорців мешкають за межами країни; більшість – у румунській Трансільванії.

Трудові ресурси

У повоєнний період основною структурною зміною в системі трудових ресурсів став перетік робочої сили з сільського господарства (в якому в 1949 році працювала понад половина всіх зайнятих країни) у промисловість.

У 1949–1983 роках число зайнятих в гірничодобувній і обробній промисловості зросло до 857 тис., тоді як в сільському господарстві поменшало до 1,113 тис. чоловік. Зареєстроване в 1992 число зайнятих розподілялося таким чином: 29% – в промисловості; 15% – в охороні здоров'я, соціальній інфраструктурі і культурі; 14% – в сільському і лісовому господарстві; 13% – в торгівлі; і 9% – на транспорті і в сфері телекомунікацій. Іншою важливою зміною в структурі зайнятості стало збільшення частки жінок; в 1949 році вони становили тільки 25% зайнятих, але в 1994-му ця цифра становила 52,8%. Відповідна тенденція дещо сповільнилася у другій половині 1990-х, в результаті частка жінок в числі зайнятих знизилася до 49,8%.

Система поселень

Серед географічні та природні причини в Угорщині склалося три типи поселень: хутори, села, міста. За останні десятиріччя прискорився процес урбанізації. Якщо у 1949 році у 50 містах мешкало 37,5 відсотків населення, то у 1998-му населення 218 міст складало вже понад 63 відсотків.

Тенденція до зменшення чисельності населення, що дала про себе знати на початку 1980-х років, зараз стосується також і міст. Починаючи з 1985 року число мешканців збільшилося лише у 75 містах.

Дві п'ятих населення зосереджено в селах, які раніше спеціалізувалися на виробництві сільськогосподарських продуктів. Це визначило як їх формування, так і розміщення в них різних об'єктів. Так звані гніздові села Альфьольда, де вулиці, розходячись від центру, ведуть до пасовищ, забудовувалися без усілякого плану.

У пагорбній і гористій місцевості поширені села з головною вулицею, де будинки розміщені обабіч долини чи магістралі. Система поселень за схемою шахівниці стала типовою для південного Альфьолду. Про існуючий ще в першій половині ХХ століття світ хуторів, що почав зникати мірою масового утворення сільськогосподарських кооперативів (1960–1961), нагадують тепер лише випадково збережені будинки та інші споруди.

Для південної частини Задунайського краю характерним є велика кількість мілких сіл та селищ. У Кішальфьольді села – середньої величини, у ось в Альфьольді – крупні. Навколо Балатону і в горах Матра сформувалися курортні селища, у той час як навколо великих міст і в передмістях Будапешту виникли так звані «сплячі поселення».

1. Загальна характеристика економіки Угорщини

Промисловість

У 2007 році промислове виробництво в країні зросло у порівнянні з попереднім роком на 2,6 відсотки, при тому, що розширення внутрішнього ринку не перевищило 1,5 відсотка. Експорт склав дещо більше половини валового промислового виробництва (52%).Галузева структура промислового виробництва за 2006–2007 роки майже не змінилася. Виробництво електромашин і приладів складає чверть промислового виробництва і 4/10 експорту промислової продукції, зростання виробництва у цій галузі склав 4,8 відсотки, а зростання експорту – 5,5 відсотки. У харчовій промисловості, виробництві напоїв і тютюнових виробів (15% від усього промислового виробництва) спостерігався 1,9 – відсоткове зростання; експорт зріс на 3,1%.
Доля хімічної промисловості – 14 відсотків, при цьому визначальну роль відіграє виробництво гуми і пластмаси. Виробництво транспортних засобів (13%) у 2006 році збільшилося на 1,1 відсотка, а експорт виріс на 0,7 відсотки. Металургійна промисловість (в цілому 6,8%) скоротилася на 3,4 відсотки.

Найбільш динамічно розвивалося виробництво машин, обладнання, що підтверджується 32-відсотковим зростанням, причому експорт у порівнянні з 2005 роком зріс у півтори рази