10382 (Привчання собак до пошуку та виявлення речей людини на ділянці місцевості)

Тема

«Привчання собак до пошуку та виявлення речей людини на ділянці місцевості»

Вступ

На сьогоднішній день в Державної прикордонної служби України є велика кількість технічних засобів, які посилюють прикордонні наряди, але службовий собака залишається незамінним засобом посилення.

Використання кінолога з підготовленою собакою у даних прикордонних нарядах значно підвищує їх ефективність завдяки таким фізіологічним особливостям, як:

за допомогою нюхового аналізатора собака орієнтується у концентрації та силі запаху, його давності та свіжості. Установлено, що він здатний розрізняти запахи за давністю з різницею 3-5 хвилин, а запахова пам’ять дозволяє ідентифікувати схожі запахи;

за допомогою слухового аналізатора собака може сприймати звуки з частотою від 12 до 80 тисяч коливань за секунду, диференціювати 7-9 тисяч різноманітних за висотою звуків, має здатність уловлювати звуки середньої сили на відстані до 50 метрів, а краще за все він сприймає звуки в діапазоні від 1000 до 10000 Гц, а в нічний час у тиші здатен уловлювати шерехи на відстані 100 – 150 метрів. Собака має здібності визначити напрямок звуку за допомогою вушних раковин з точністю до 3;

за допомогою зорового аналізатора собака бачить у нічний час на відстані 300-400 метрів, а після відповідного тренування до 800 метрів.

РОЗДІЛ 1 Методичний зміст та теоретичне обґрунтування навику привчання собак до пошуку та виявлення речей людини на ділянці місцевості

Навик привчання собак до пошуку та виявлення речей людини на ділянці місцевості необхідний для виконання службових задач

Умовні подразники:

Основні: команда “Шукай” і жест — показ рукою в напрямку пошуку.

Допоміжні команди — “Апорт”, “Добре”, “Дай”, “Фу”.

Додаткові команди — “Сидіти”, “Голос”.

Безумовні подразники: апортировочний предмет, помічник, ласощі і поглажування.

Навик виробляється на базі вроджених нюхово-пошукової, активно-оборонної і харчової реакції поведінки, а також навика апортировки.

Прийом вводиться наприкінці 2 періоду курсу дресирування пошукових собак, коли виробленні умовні рефлекси пошуку людини по запаховому сліду, затримання помічника і відпрацьовані підготовчі вправи.

До обшуку місцевості :

• привчання собаки рухатися по жесту у вказаному напрямку;

• привчання до пошуку невеликих предметів в траві, кущах і т.п. по їх запаху;

• привчання до послідовного пошуку і підносу 5-7 предметів, які були закинуті в різні сторони від дресирувальника;

• апортування предметів і привчання собаки до виявлення і облаювання тяжких, підвішених і закопаних предметів.

Послідовність

І. Привчання собак рухатися у вказаному жестом напрямку.

Для цього на кожному занятті доцільно визначити учбове місце розміром 50х60 м, яке позначається прапорцями і мітками.

Під час вигулювання собаки дресирувальник подає команду “Гуляй” і жестом правої або лівої руки посилає його в потрібному напрямку і рухається за ним, добиваючись своїми діями, щоб він відходив від дресирувальника на відстань довгого повідка до меж ділянки. Щоденне, багаторазове повторення таких вправ сприяє швидкому виробленню у собаки умовного рефлексу зигзагоподібного руху, а у дресирувальника вміння орієнтуватися і керувати собакою.

ІІ. Привчання до пошуку невеликих предметів в траві, кущах і т.п. по їх запаху.

Для цього виготовляються різні апортировочні предмети (по формі, якості) розмірами не більше 5-10 см довжиною і 1-2 см в діаметрі і кольором, що відповідає фону місцевості.

Вправи виконуються також як і при апортуванні, але киданням предметів в місця, які маскуються і спонукають собаку до виявлення предмета за допомогою нюху.

ІІІ. Привчання до послідовного пошуку і підносу 3-4 предметів, кинутих в різні сторони від дресирувальника.

Ці вправи можна відпрацьовувати 2-ма способами.

І-й спосіб. Підбирається відкрита ділянка місцевості з наявністю рослинного покрову. Дресирувальник з собакою рухається по середині ділянки, а помічник позаду його на відстані 3-5 метрів. По ходу руху помічник послідовно кидає апортувальні предмети вправо і вліво від дресирувальника. На перших 2-3 заняттях собака повинен бачити поле цих предметів і посилається за предметом відразу ж після його кидання.

На подальших заняттях спочатку розкидаються предмети помічником, дресирувальник спостерігає за ним, а потім, після вигулювання собаки, відбувається апортування кинутих предметів.

ІІ-й спосіб. Дресирувальник самостійно розкидає 3-4 предмета в різні сторони (спочатку на виду у собаки) і, знаходячись в центрі ділянки, почергово посилає собаку на апортування предметів.

ІV. Апортування предметів в різних приміщеннях і привчання собак до виявлення і облаювання тяжких, підвищених і закопаних предметів.

Ці вправи відпрацьовуються, як правило, в нежилих приміщеннях з різною ступеню освітлювання в наступній послідовності.

На початку ознайомлюють собаку з приміщенням. Потім, збуджуючи собаку предметом, кидають його в приміщення і відразу ж посилають його на апортування. В подальшому собака посилається на пошук кинутого предмета після 1-2-хвилинної витримки. Паралельно відпрацьовуються вправи по привчанню собак до облаювання виявлених предметів. З цією метою їх кладуть на дерева та інші місця, неприступні для собаки, закопують в землю, застосовують тяжкі предмети, які собака не може підняти. При виявленні собакою предмета, дресирувальник подає команду “Голос” і за виявлення заохочує ласощами. Поступово треба домагатися, щоб собака самостійно облаював неприступні предмети і предмети, які він не може підняти.

Помилки дресирувальника під час дресирування собак та їх наслідки

1. Розкидання предметів помічником, який рухається тільки з однієї сторони ділянки, в результаті предмети знаходяться близько один до одного.

2. Проведення занять на одноманітній місцевості, в одній і тій ж години, в результаті чого собака звикає до роботи тільки в певних умовах.

3. Використання одноманітних предметів. В цьому випадку собака може не виявити предметів інших якостей.

4. Розташування помічника за однаковими місцевими предметами. Собака звикає шукати помічника тільки в певних місцях.

5. Часте керування собакою без повідка, в результаті у собаки знижується дисциплінованість, організованість пошуку.

РОЗДІЛ 2 «Методика дресирування собак по привчанню собак до пошуку та виявлення речей людини на ділянці місцевості. в І-му, періоді дресирування

ПЕРШИЙ ПЕРІОД

Задача: привчити собаку зигзагоподібному пошуку предметів на ділянки місцевості 50х100 м в полегшених умовах.

Вимоги до умов на перших заняттях.

1. Вправи виконуються на початку заняття, коли собака в бадьорому стані, краще, якщо він буде напівголодний.

2. Підбираються апортувальні предмети, які добре зберігають запах людини, на які собака реагує зацікавлено. Вони повинні бути невеликими, різної форми, якості, а по кольору відповідати фону місцевості. На речах повинна дотримуватися чистота запаху. Для цього вони маскуються, використовуються на заняттях один тільки раз і після кожного заняття провітрюються і регулярно замінюються, дотримуються правила дачі ласощів.

3. Підбирається рівна, знайома для собаки ділянка місцевості з наявністю рослинного покриву, без відволікаючих подразників. Ширина ділянки місцевості, яка обшукується на кожному занятті повинна бути біля 50-ти м, вітер завжди повинен бути назустріч собаці.

4. Помічник по вказівці і під контролем дресирувальника, не заходячи на ділянку, розкидає 5-7 предметів так, щоб вони склали трикутник і один від другого були не далі ніж в 30-40 м. В цілях економії часу дресирувальник може сам розкидати апортувальні предмети помічника, які знаходяться в поліетиленових пакетах.

5. Час від початку розкидування предметів до початку обшуку місцевості повинен бути не менше 15-20 хв., з тим, щоб запахові частинки від розшукуємої речі розповсюджувалися по ділянці, створюючи придатні умови для їх виявлення собакою.

6. Вправи повторювати на одному занятті не менше 2-3-х разів.

7. З метою активізації роботи собаки рекомендується на перших 2-3-х заняттях до предметів прикріпити маленькі шматочки м’яса, можна застосовувати полі (пусті) предмети. За кожний виявлений предмет собака заохочується ласощами.

Вимоги до підготовленості дресирувальника.

В ході занять по відпрацюванню підготовчих вправ і ускладнень першого періоду дресирувальник повинен бути навчений:

1. Добре орієнтуватися на місцевості.

З цією метою підбираються різноманітні по характеру (рельєфу, рослинності, розмірам) ділянки місцевості на яких відбуваються тренувальні заняття.

На перших заняттях “оглядаємі” ділянки позначаються додатковими прапорцями на відстані друг від друга до 15 м. Дресирувальник по команді “Гуляй” і жестом посилає собаку в напрямку цих прапорців. Потім поступово умови ускладнюються — забираються додаткові прапорці, змінюються ділянки місцевості.

2. Вміло, швидко розкидати речі на ділянці місцевості, запам’ятовувати їх місцезнаходження.

Дресирувальник повинен бути навчений швидко і правильно розбрасувати предмети так, щоб вони на ділянці розташовувалися рівномірно на кутах трикутника. Такий порядок розкидування предметів на ділянці сприяє виробленню у собаки зигзагоподібного пошуку. Речі розкидаються так, щоб вони лежали не ближче 5 м від краю ділянки. На перших заняттях дресирувальник повинен точно знати місцезнаходження речей, щоб направляти собаку точно на предмет. Тому необхідно перевіряти і тренувати зорову пам’ять дресирувальників шляхом їх опитування.

3. Оцінювати обстановку, приймати доцільні рішення по організації і виконанню вправ.

Перед виконанням кожної вправи дресирувальник повинен оцінити і докласти керівнику занять висновки із оцінки обстановки:

• поставлена задача;

• рельєф місцевості;

• напрямок вітру;

• розміри ділянки, що оглядається і спосіб виконання задачі.

4. Вміло керувати собакою командами і жестами, а при необхідності і повідком.

Навчання дресирувальника керувати собакою відбувається в період вироблення у собаки умовного рефлексу зигзагоподібного руху. Воно наступне.

Спочатку у дресирувальника вироблюють вміння спонукати собаку до зигзагоподібного руху і доходити до бокових меж ділянки: подавати жест правою або лівою рукою без похилу корпуса, енергійно рухатися за собакою, вміло заохочувати собаку. Потім добиваються чіткості керування повідком.

5. Розуміти поведінку свого собаки, своєчасно заохочувати собаку за найдену річ.

Для цього необхідно на підготовлених собаках показати дресирувальнику яскраво виражену поведінку собаки при виявленні речі. Потім, шляхом систематичних вправ по пошуку собакою кинутих предметів, домагатися розуміння ним поведінки свого собаки.

В першому періоді дресирування відпрацьовуються наступні види ускладнень:

• вироблення першопочаткового умовного рефлексу пошуку 5-7 предметів на ділянці місцевості 50х60 м;

• поступове збільшення розмірів ділянки, що оглядається до 50х100 м;

• розкидання різноманітних по якості, формі і кольору апортувальних предметів з рахунком утворення пустих кутів;

• привчання сідати з виявленим предметом у місця його виявлення;

• огляд різних за характером ділянок місцевості, зміна кількості розкидаючих предметів;

• збільшення давності від початку розкидання речей до їх пошуку до 40 хвилин, періодичні обшуки місцевості по невідомим для дресирувальника умовам.

Вироблення першопочаткового умовного рефлексу пошуку 5-7 предметів на ділянці місцевості 50х60 м.

По завданню дресирувальника на вибраній ділянці місцевості помічник розкидає предмети. Через 15-20 хвилин, дресирувальник вигулює собаку, підходить до середини передньої сторони ділянки і садить собаку у лівої ноги. Приєднавши довгий поводок (довгий поводок не розкидається, а кладеться на землю з лівої сторони дресирувальника позаду собаки), по команді “Шукай” і жесту посилає собаку на обшук ділянки місцевості праворуч в напрямку близького предмету і сам слідує за собакою, керуючи повідком.

Як тільки собака виявить і підніме предмет, дресирувальник підходить до нього, забирає предмет, заохочує собаку ласощами і кладе предмет в поліетиленовий пакет. Після цього командою і жестом лівої руки посилає собаку вліво в напрямку другого предмету і слідує за ним. При виявленні собакою другого предмету дресирувальник робить теж саме, що і у першого предмета і т.п.

В тому випадку, якщо собака виявить предмет, підходить до нього і не піднімає його, то дресирувальнику треба посадити його у виявленого предмета, заохотити ласощами і послати в напрямку другого предмету. При виявленні другого предмету посадити його, заохотити ласощами і направити до третього предмету і так до кінця виконання вправи. Кінцевою метою таких вправ є вироблення у собаки умовного рефлексу визначення виявлених предметів. Після виконання таких вправ дресирувальник сажає собаку у лівої ноги, змотує довгий поводок (сигнал закінчення роботи), виходить в район вигулювання і надає собаці відпочинок.

Після 15-20-хвилинного відпочинку вправа повторюється. На одному 4-х годинному занятті відбуваються 2-3 вправи.

Головною метою таких вправ є вироблення у собаки рефлексу зацікавленого, зигзагоподібного пошуку предметів. Тому собака посилається точно в напрямку предмету. За кожну виявлену річ собака обов’язково заохочується ласощами.

Поступове збільшення розмірів оглядаємої ділянки місцевості, розкидування апортувальних предметів з метою утворення “пустих кутів”.

Після вироблення у собаки активного і зацікавленого зигзагоподібного пошуку (через 3-4 дня) поступово збільшується довжина оглядаємої ділянки по 15-20 м і доводиться до кінця періоду до 100 м при постійній її ширині 50 м. При цьому апортувальні предмети розкидаються так, щоб були “пусті кути”. Помічник розкидає речі з великими проміжками так, щоб дресирувальнику при русі з собакою можна було періодично направляти собаку вправо і вліво.