4992 (Охорона праці - основні положення, зміст і завдання), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Охорона праці - основні положення, зміст і завдання", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "безопасность жизнедеятельности (бжд и гроб или обж)" из 6 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "безопасность жизнедеятельности" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "4992"
Текст 2 страницы из документа "4992"
недостатня професійна підготовленість; невідповідність психофізіологічних даних працюючого виконуваній роботі або його хворобливий стан.
За панні роки на металургійних підприємствах основними при-виробничого травматизму стали організаційні. До них відносять близько 60% усіх нещасних випадків.
До основних організаційних причин належать:
- незадовільна організація робіт - 28%;
- недоліки в навчанні безпечним прийомам праці на інструктуванні –12%;
- інші - 19%.
До основних технічних причин належать:
- несправність машин, механізмів, устаткування - 9%;
- конструктивні недоліки машин, механізмів, устаткування - 5,4%;
- порушення технологічних процесів – 5,6%
Розслідування та облік нещасних випадків
Розслідуванню підлягають раптові погіршення здоров'я, поранення, травми, що призвели до втрати працівником не менш як одного робочого дня (форми по яким проводиться розслідування див. у додатках).
За висновками комісії з розслідування визначаються нещасні випадки, пов'язані з виробництвом, і складається акт за формою Н-1 (див. додатки) про нещасні випадки або гостре отруєння, що сталися з працівником під час:
- перебування на робочому місці;
- проїзду на роботу на транспорті підприємства або у відрядженні;
- прямування працівника будь-куди за дорученням роботодавця;
- природної смерті на підземних роботах;
- самогубства плавскладу.
За висновками комісії нещасні випадки не визнаються пов'язаними з виробництвом:
- через використання транспортних засобів у корисних цілях;
- внаслідок отруєння алкоголем або наркотиками;
- під час скоєння злочину;
- у разі природної смерті або самогубства.
У цих випадках складається акт за формою НТ. Якщо стався нещасний випадок, то сам потерпілий або свідок повідомляють безпосереднього керівника, який, у свою чергу, зобов'язаний:
- надати першу медичну допомогу;
- повідомити роботодавця та профспілкову організацію;
- зберегти, по можливості, обстановку.
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок:
- повідомляє фонд соціального страхування;
- утворює комісію з розслідування і організовує її роботу.
До складу комісії включається:
1. Керівник служби охорони праці (голова).
2. Керівник структурного підрозділу.
3. Представник профспілки або уповноважений з охорони праці колективу, інші особи.
Безпосередній керівник потерпілого до комісії не включається.
При можливій інвалідності потерпілого обов'язково до складу комісії включається представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування (ФСС).
Потерпілий або його довірена особа має право брати участь у розслідуванні нещасного випадку.
Уразі, коли потерпілий забезпечує себе роботою самостійно і за умови добровільної сплати внесків на державне соціальне страхування, головою комісії призначається представник ФСС(до складу комісії також входять потерпілий або його довірена особа, представники держадміністрації І профспілок.
Комісія протягом 3 діб повинна:
- обстежити робоче місце, де стався нещасний випадок, опитати свідків та одержати, по можливості, пояснення;
- перевірити відповідність умов праці вимогам нормативних актів;
- з'ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити його зв'язок з виробництвом;
- визначити винних осіб, розробити заходи щодо запобігання подібних нещасних випадків;
- скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (див. додатки) у 2 примірниках, а також акт за формою Н-1 або за формою НТ (див. додатки) у 6 примірниках І передати на затвердження;
у випадках виникнення гострих професійних захворювань складається також карта обліку за формою П-5 (див. додатки). До першого при мірника Н-5 додаються пояснення свідків, медичні схеми і фотографії, інші документи.
Роботодавець повинен затвердити акт за формою Н-1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування, а якщо нещасний випадок стався за межами підприємства, то в цьому разі він повинен бути затверджений протягом доби після одержання документів.
Затверджені акти за формою Н-1 і Н-5 протягом трьох діб надсилаються:
1. Потерпілому або довіреній особі.
2. Начальнику цеху.
3. Відповідальному робочому органу ФСС.
4. Відповідальному територіальному органу Держнаглядохоронпраці.
5. Профспілковій організації потерпілого.
6. Керівникові служби охорони праці підприємства.
При професійному захворюванні копії актів Н-1 та Н-5 надсилаються також до санітарно-епідеміологічної служби.
Акти Н-1 або НТ разом з Іншими документами зберігають 45 років.
При ліквідації підприємства акти з Іншими документами передаються правонаступникові, а при відсутності останнього - державному архіву.
По закінченні періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого роботодавець складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 (див. додатки) і в 10-денний термін надсилає на адресу, куди надсилався акт Н-1 або НТ.
Нещасний випадок, про який своєчасно не повідомили, або втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується протягом місяця після заяви потерпілого або довіреної особи.
Якщо нещасний випадок стався з робітником іншого підприємства, то розслідується там, де стався, з участю представників свого підприємства і на облік ставиться на своєму підприємстві.
При тимчасовій роботі або за сумісництвом нещасний випадок розслідується і береться на облік на підприємстві, де виконувалась робота, але при виконанні робіт під керівництвом свого начальника - розслідується і береться на облік на своєму підприємстві.
Якщо з учнями і студентами стався нещасний випадок під час практики на підприємстві, він розслідується і береться на облік підприємством за участю представника навчального закладу. Контроль за оформленням, своєчасністю і об'єктивністю здійснюють органи управління, Держнагля-ду, ФСС. Посадова особа Держнагляду має право разом із профспілками та ФСС видавати обов'язкові для виконання роботодавцем приписи за формою Н-9 (див. додатки). У разі відмови роботодавця скласти акт за формою Н-1 питання передається на розгляд до комісії з трудових суперечок.
Спеціальне розслідування нещасного випадку
Спеціальному розслідуванню підлягають:
1. Нещасні випадку із смертельним наслідком.
2. Групові нещасні випадки.
3. Випадки смерті на підприємстві.
4. Випадки зникнення працівника під час роботи.
У цьому разі роботодавець за встановленою формою за допомогою засобів зв'язку негайно повідомляє:
1. Відповідальний територіальний орган Держнаглядохоронпраці (ДНОП).
2. Прокуратуру за місцем знаходження підприємства.
3. Виконавчу дирекцію ФСС.
4. Вищий орган управління.
5. При отруєнні - санітарно-епідеміологічну станцію.
6. Профспілкову організацію потерпілого.
7. Вищий профспілковий орган.
8. Відповідний орган з надзвичайних ситуацій.
Спеціальне розслідування організовує роботодавець, а комісію призначає і узгоджує місцевий ДНОП, до складу якої включаються:
1. Посадова особа ДНОП (голова комісії).
2. Представник ФСС.
3. Представник управління цим підприємством.
4. Представник профспілки потерпілого.
5. Представник вищої профспілки або уповноважений трудового колективу.
6. При отруєннях і професійних захворюваннях - спеціаліст санітарно-епідеміологічної станції.
7. Представники інших органів (лікарі, електрики, атомники, пожежники та ін).
Потерпілий або його довірена особа має право брати участь у розслідуванні нещасного випадку.
Якщо загинуло 2-4 особи, комісію із спеціального розслідування призначають наказом керівника ДНОП, а якщо 5-10 і більше осіб - то також керівника ДНОП - при неприйнятті спеціального рішення Кабінетом Міністрів.
Спеціальне розслідування проводиться не більше 10 днів. У разі необхідності його продовжують. За результатами спеціального розслідування складається акт за формою Н-5, а при отруєнні чи професійному захворюванні додатково - картка обліку за формою П-5, а також додаються такі документи:
1. Копія рішення Кабінету Міністрів або ДНОП про організацію спеціального розслідування.
2. Протокол огляду місця, де стався нещасний випадок.
3. Ескіз місця нещасного випадку, плани, схеми, фотознімки устаткування, обладнання тощо.
4. Протоколи рішень комісії спеціального розслідування про розподіл обов'язків між членами комісії.
5. Припис посадової особи ДНОП (якщо є).
6. Висновок експертизи.
7. Медичний висновок про причини смерті.
8. Висновок лікувально-профілактичного закладу.
9. Протокол опитувань свідків та потерпілих.
10. Копії документів про навчання потерпілих.
11. Копії приписів, виданих роботодавцеві ДНОП.
12. Витяги із законодавчих актів, які були порушені.
13. Довідка про матеріальну шкоду.
14. Копія наказу роботодавця про здійснення приписів комісії.
15. Копія акту за формою Н-1 на кожного потерпілого.
Акт спеціального розслідування підписується головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акту член комісії у письмовій формі викладає свою окрему думку. У разі розходження думок членів комісії керівник може призначити нове розслідування або додаткову незалежну експертизу.
Роботодавець у 5-денний термін з моменту підписання акту спеціального розслідування зобов'язаний видати наказ щодо запобігання подібних випадків, а також притягнути винних у нещасному випадку до відповідальності, про що доповісти письмово органам, які брали участь у розслідуванні нещасного випадку, а також надіслати їм копії документів спеціального розслідування.
Перший примірник матеріалів спеціального розслідування залишається на підприємстві, а потерпілим або членам сім'ї надсилається акт форми Н-1 разом з копією акту спеціального розслідування.
Органи управління підприємством, де стався нещасний випадок, розробляють заходи щодо запобігання подібних випадків, а органи прокуратури надають ДНОП інформацію про порушення кримінальної справи щодо винних чи про відмову. Роботодавець на підставі актів за формою Н-1 складає звіти і проводить аналіз причин нещасного випадку за підсумками кварталу, півріччя і року. Звітність про потерпілих від нещасного випадку здійснюють органи державної статистики.
Сталеплавильне виробництво
Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів у сталеплавильному виробництві визначається вживаним устаткуванням для виплавки і розливання сталі, особливостями технологічного процесу і організації виробництва. Незважаючи на велику різноманітність стале плавильного устаткування, технологічних процесів і схем виробництва сталі, небезпечні та шкідливі виробничі фактори мають неістотні відмінності. Найхарактернішими з них є розплавлений метал і шлак; рухомі машини і механізми, електричний струм, полум'я та інші термічні фактори, а також вантажі, переміщувані вантажопідйомними механізмами. Одні й ч ж виробничі фактори проявляються по-різному залежно від технологій виробничого процесу, типу виробничого устаткування і особливостей трудових операцій.
У мартенівському цеху обслуговуючий персонал постійно має справу з розплавленими металом і шлаком, причому робота ведеться в умовах інтенсивного тепловипромінювання від розплавлених металу і шлаку й від нагрітої до високої температури кладки печі. У сталеплавильних цехах число робочих місць з джерелами інфрачервоного випромінювання значно більше, ніж у доменних. До них належать: міксерне відділення, завалочний майданчик, робочий майданчик біля випускного отвору печі і жолоба, розливний майданчик, відділення підготовки стопорів і роздягання зливків. Факел полум'я, футеровка внутрішнього простору печі і поверхня розплавленого металу або шлаку, чавун, що заливається, - це джерела випромінювання, що забезпечують інтенсивність опромінення від 0,01 до 10,5 кВт/м2. Джерелом значного випромінювання є внутрішня поверхня ковшів у період підготовки їх до подальшої плавки після розливання сталі.
Крім інфрачервоного випромінювання, велика кількість тепла в сталеплавильних цехах виділяється конвекційним шляхом з великих поверхонь розсіяних джерел тепловиділень (печі, виливниці, ковші), а від гарячих газів, що виходять з робочих отворів нагрівальних агрегатів внаслідок деякого надлишку тиску в них або при продуванні.
Пилоутворення супроводжує такі основні операції технологічного процесу виплавлення сталі, як заправка подини, укосів, підсипка порогів, заливка чавуну в піч, випуск, розкислювання і розливання сталі, а також допоміжні операції: підготовка стале випускного жолоба, сталерозливних ковшів, прибирання пилу із склепіння. На характер виробничого пилу впливають склад і властивості шихтових і заправних матеріалів, палива, вогнетривів, вживаних для футерування. Процес виплавлення сталі, що супроводжується випаровуванням металу і шлаку, при подальшій конденсації є джерелом пилу дрібних фракцій. Частина пилу поступає через вікна, різні нещільності вогнетривкої кладки, елементів конструкції головок, склепіння, шлаковиків, регенераторів печі.
З робочого простору печі у виробничі приміщення може поступати окис вуглецю і інші шкідливі гази, що утворюються в процесі плавлення результаті фізико хімічних реакцій. Джерелом їх є вибивання язиків полум'я з-під заслінок вікон, при перекиданні клапанів, при відкритті вікон печі, випуску і розкислюванні сталі в ковші. Одним з джерел окису вуглецю може бути і коксівний газ, що йде на опалювання мартенівської печі.