181437 (Предмет економічного аналізу та його значення в умовах ринкової економіки), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Предмет економічного аналізу та його значення в умовах ринкової економіки", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "экономика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "экономика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "181437"
Текст 2 страницы из документа "181437"
ЕАГ повинна мати добре налагоджені внутрішні та зовнішні зв’язки: з податковою інспекцією, з постачальниками та оптовими споживачами, з партнерами по бізнесу, з банковими, страховими, аудиторськими та консалтинговими установами тощо.
Основні функції ЕАГ:
-
Cиcтeмaтизaція та аналіз інформації, яка надходить до ЕАГ.
-
Розрахунок та аналіз економічної ефективності роботи підприємства (рентабельність, прибуток, збиток).
-
3бір та систематизація інформації про постачальників.
-
Аналіз ринкових цін на сировину, матеріали та комплектуючі.
-
Порівняльний аналіз цін на продукцію підприємства та аналогічну продукцію конкурентів.
-
Аналіз відoмocтeй, які надходять від служб маркетингу та збуту (попит, платоспроможність покупців тощо).
-
Аналіз витрат на рекламу, відрядження, міжміські телефонні переговори.
-
Аналіз витрат на утримання управлінського персоналу підприємства.
9. Контакти з податкового інспекцією, з торговою мережею, управлінням статистики.
10. Контроль за прискоренням обороту " Гроші - товар - гроші".
11. Узгодженість роботи з головним бухгалтером при складанні балансу.
12. Аналіз економічних санкцій, які були застосовані для підприємства.
13. Фінансове прогнозування.
14. Розроблення бізнес-плану підприємства.
Тема 2: Метод і методичні прийоми економічного аналізу
Метод - це засіб дослідження. Таке визначення методу підходить до будь-якої науки, у тому числі і для “ Економічного аналізу". Як наука економічний аналіз (далі скорочено - ЕА) базується на матеріалістичній діалектиці та економічній теорії ринку.
-
Матеріалістична діалектика виходить з того, що всі явища і процеси необхідно розглядати у постійному розвитку, змінах. Звідси - одна з характерних рис методів ЕА - необхідність постійних порівнянь. Наприклад, фактичні результати роботи порівнюються з результатами минулих років, з планом, з результатами інших підприємств.
-
Матеріалістична діалектика вчить, що кожне явище або процес треба розглядати як єдність і боротьбу протилежностей. Звідси - необхідність вивчення внутрішніх протиріч, позитивних і негативних рис кожного явища, процесу. Наприклад, позитивні риси НТП - зріст продуктивності праці, підвищення рівня рентабельності та інше. А негативні - забруднення навколишнього середовища, розвиток гіподинамії тощо.
-
Матеріалістична діалектика вимагає від методів ЕА системного підходу до вивчення об’єктів. Системний підхід передбачає:
-
максимальну деталізацію явищ і процесів на елементи (це і є, власне, аналіз). Деталізація - виділення складових частин для з’ясування найбільш суттєвого і головного в об’єкті. Для такої роботи аналітик повинен мати конкретні знання про суть явища; фактори, що на нього впливають тощо;
-
систематизацію елементів, тобто вивчення їх взаємодії, взаємозалежності і підлеглості;
-
синтез елементів. Після вивчення окремих сторін економічної діяльності підприємства, їх взаємозв’язку і взаємного впливу треба узагальнити увесь матеріал дослідження, тобто провести синтез. Це дуже відповідальний момент в ЕА: необхідно з усієї множини вивчаємих факторів відокремити типові від випадкових, головні від несуттєвих тощо.
КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
1. Традиційні методи обробки інформації:
2. Факторні методи:
-
Порівняння і моделювання;
-
Елімінування, у т.ч.:
-
Графічний; ланцюгові підстановки;
-
Групування; абсолютні різниці;
-
Балансовий тощо. відносні різниці.
Інтегральний тощо.
3. Способи оптимізації показників:
-
Економіко-математичні;
-
Програмування;
-
Теорія масового обслуговування;
-
Теорія ігор тощо.
Розглянемо деякі з методів.
Порівняння - це метод, за допомогою якого предмет (явище), що вивчається, характеризується через співвідношення, зіставлення з іншими одноякісними предметами (явищами). Звичайно, порівняння проводять з еталонами: нормами, плановими показниками, середніми даними тощо.
У практиці ЕА найчастіше використовують такі порівняння:
-
з поточними і перспективними планами;
-
з фактичними показниками за минулий період;
-
з показниками споріднених (або конкуруючих) підприємств;
-
з найвищими або середніми показниками у галузі;
-
з показниками підприємств інших країн тощо.
Для вивчення складних явищ застосовують метод моделювання, при якому будують зменшені предмети або умовні подоби (образи), які замінюють в уяві аналітиків дійсні предмети або явища. Моделі можуть бути матеріальні (фізичні) і абстрактні. З-поміж останніх виділяють: описові (словесні), графічні, математичні.
За допомогою моделей досліджують сутність предметів та явищ найбільш простим і дешевим способом, що сприяє швидкому накопиченню необхідних знань.
Балансовий метод - У колишньому СРСР балансовий метод був головним у плануванні. Різновидом балансового методу є сальдовий метод. За його допомогою можна визначити величину останнього фактора, якщо вже відомий вплив усіх інших факторів, крім нього, і загальна зміна результативного показника. (Сальдо - залишок). Цей метод дуже доречний там, де прямий розрахунок впливу будь-якого фактора технічно складний або трудомісткий. Проте слід дуже обережно користуватись цим методом, бо будь-який прорахунок на попередніх етапах призводить автоматично до помилки на останній стадії розрахунку.
Метод елімінування (від лат. eliminare - виключати, усувати) дозволяє при великій кількості факторів оцінити вплив кожного з них на величину результативного показника шляхом виключення, усунення впливу інших, незмінних факторів.
У практиці ЕА застосовують кілька способів елімінування. Розглянемо три з них: ланцюгові підстановки, абсолютні та відносні різниці.
Найбільш універсальним є спосіб ланцюгових підстановок. Він дозволяє виявити вплив окремих факторів на зміну величини результативного показника шляхом поступової заміни базисної величини кожного фактора на його фактичну величину у звітному періоді.
Розглянемо конкретний приклад.
Обсяг валової продукції (далі - ВП) можна представити у вигляді 4-х факторної моделі:
ВП = ЧР * Д * Т * В г, (1)
де ЧР - середньорічна чисельність робочих на підприємстві, люд.;
Д - кількість днів, відпрацьованих одним робочим за рік;
Т - середня тривалість робочого дня, годин;
В г - середньогодинний виробіток продукції одним робочим, грн.
Таблиця 1 - Дані для факторного аналізу обсягу валової продукції
№ з\п | Назва показника | Умовне позна-чення | План | Факт | Виконання плану, % | Відносне відхилення, % | Абсолютне відхилення (+, - ) |
1 | Валова продукція, тис.грн | ВП | 160 000 | 240 000 | 150 | 50.0 | + 80 000 |
2 | Середньорічна чисельність робочих, люд | ЧР | 1 000 | 1 200 | 120 | 20.0 | + 200 |
3 | Відпрацьовано усіма робочими за рік: днів годин | Д t | 250 000 2 000 000 | 307 200 2 334 720 | 122.88 116.736 | 22.88 16.736 | + 57 200 + 334 720 |
4 | Середньорічний виробіток одного робочого, тис.грн | В р | ? 160 | 200 | 125 | 25.0 | + 40 |
5 | Кількість відпрацьованих днів одним робочим за рік | Д | ? 250 | 256 | 102.4 | 2.4 | + 6 |
6 | Середньоденний виробіток одного робочого, грн. | В д | ? 640 | 781.25 | 122.1 | 22.1 | + 141.25 |
7 | Середня тривалість робочого дня, годин | Т | ? 8 | 7.6 | 95 | 5.0 | 0.4 |
8 | Середньогодинний виробіток одного робочого, грн. | В г | ? 80 | 102.796 | 128.5 | 28.5 | + 22.796 |
Об’єкт аналізу - понадплановий випуск валової продукції на суму 80 млн.грн. Перед аналізом слід зазначити, що алгебраїчна сума впливу факторів обов’язково повинна дорівнювати об’єкту аналізу, тобто змінам результативного показника (у даному прикладі це - обсяг валової продукції). В протилежному випадку - це свідчить про припущення помилок.
Отже, 4 - факторна модель валової продукції:
ВП = ЧР * Д * Т * В г
Тоді за методикою способу ланцюгових підстановок:
ВП пл = ЧР пл * Д пл * Т пл * В г пл
ВП пл = 1 000 * 250 * 8 * 80 = 160 000 тис.грн
ВП умов 1 = ЧР ф * Д пл * Т пл * В г пл
ВП умов 1 = 1 200 * 250 * 8 * 80 = 192 000 тис.грн
ВП умов 2 = ЧР ф * Д ф * Т пл * В г пл
ВП умов 2 = 1 200 * 256 * 8 * 80 = 196 608 тис.грн
ВП умов 3 = ЧР ф * Д ф * Т ф * В г пл
ВП умов 3 = 1 200 * 256 * 7.6 * 80 = 186 778 тис.грн
ВП ф = ЧР ф * Д ф * Т ф * В г ф
ВП ф = 1 200 * 256 * 7.6 * 102.796 = 240 000 тис.грн
Таким чином, на понадплановий випуск валової продукції на суму 80 000 тис.грн вплинули такі фактори:
а) збільшення чисельності робочих:
ВП чр = ВП умов 1 - ВП пл = 192 000 - 160 000 = + 32 000 тис.грн
б) збільшення кількості днів, відпрацьованих одним робочим за рік:
ВП д = ВП умов 2 - ВП умов 1 = 196 608 - 192 000 = + 4 608 тис.грн
в) зменшення середньої тривалості робочого дня:
ВП т = ВП умов 3 - ВП умов 2 = 186 778 - 196 608 = - 9 830 тис.грн
г) збільшення середньогодинного виробітку одного робочого:
ВП в г = ВП ф - ВП умов 3 = 240 000 - 186 778 = + 53 222 тис.грн
Разом + 80 000 тис.грн
Спосіб абсолютних різниць - одна з модифікацій елімінування.
Як і спосіб ланцюгових підстановок, він використовується для розрахунку впливу факторів на зміну результативного показника (у нашому прикладі це - валова продукція).
І хоча його використання обмежене, завдяки своїй простоті він набув широкого застосування в ЕА.
Особливо ефективно він використовується у тому випадку, якщо вихідні дані вже включають у себе абсолютні відхилення факторів.
При його використанні величина впливу факторів розраховується множенням абсолютного приросту вивчаємого фактора на планову величину факторів, які знаходяться у математичній моделі праворуч від нього, і на фактичну величину факторів, які знаходяться ліворуч від нього.
Це видно з моделі нижче.
Розглянемо алгоритм розрахунку для мультипликативної факторної моделі типу X = a * b * c *d. Маємо планові і фактичні показники, а також їх абсолютні відхилення:
a = а ф - а пл; b = b ф - b пл; с = с ф - с пл; d = d ф - d пл. (2)
Алгоритм:
Х а = а * b пл * c пл * d пл
Х b = а ф * b * c пл * d пл
Х с = а ф * b ф * c * d пл
Х d = а ф * b ф * c ф * d
Як бачимо з наведеної схеми, розрахунок базується на послідовній заміні планових значень факторних показників на їх відхилення, а потім на фактичні показники.
Використаємо спосіб абсолютних різниць для нашого прикладу.