24960-1 (Економіка зарубіжних країн укр), страница 8

З другої половини ХХст. Помітно проявилася нерівномірність динаміки зрвнішньої торгівлі. Це вплинуло на співвідношшшення сил між країнамина світ. Ринку. Похитнулися домінуючи позиції США , відповідно зросла частка Європи та Японії Західноєвропейські держави з 1950р збільшили частку з 23% до 44,6%.

• КщР , в основному залишаються постачальниками сировини, продовольства та порівняно простих готової виробівб та інших працемістких виробів на світ. Ринок.Відносне зниження попиту на сировину та продовольство на світ. Ринку до поч. 90р означало зменшення можливостей країн, що розвиваються, для розширення експорту. До того ж промислово розвинуті країни (ПРК) збільшили свою частку у світ. Експорті продовольства і сировини (за вийнятком нафти). Частка КщР у світ. Експорті цих товарів (без нафти) скоротилася з 40% (60р) до 28% (на початку 90-х рр).

Прагнення КщР, диверсифікувати свій експорт за рахунок товарів пром. Групи дуже часто натрапляє на протидію в тій або іншій формі з боку пром. Розвинених країн. Разом з тим окремі КщР передусі „Нові індустр. Країни”, домоглися істотних зрушеньу реструктуризації свого експорту, підвищення у ньому частки готової продукції, пром. Виробів, машин, устаткування. Загалом експорт КщР зростає нерівномірно як по групах країн, так і по галузях.

Розвиток та поглиблення МПП між ПРК веде до збільшення їх взаємної торгівлі і зменшення частки КщР. Основні товаропотоки здійснюються в межах „Великої тріади”: США-Зах.Європа-Японія.

32. Етапи розвитку міжнародного співробітництва. Форми і типи міжнар. Співробітництва (на прикладі країн членів ЄС).

Існує декілька основних форм економ. Співробітництва (інтеграції):

1. Зона преференційної торгівлі – яка передбачає зниження внутрішніх тарифів між країнами-учасницями.

2. Зона вільної торгівлі – передбачає усунення внутрішніх митних тарифів між країнами-уч. , але збереження митних тарифів щодо інших країн. (Угода про вільну торгівлю між США та Канадою, ЄАВТ, Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі.)

3. Митний союз - всі внутрішні митні тарифи замінюються єдиними зовнішніми. МС був першим етапом на шляху створення ЄС по суті МС є Антська група, Центральноамер. Спільний ринок.

4. Спільний ринок - ту всі характеристики МС доповнюються відсутністю обмежень для руху факторів виробництва, наприклад праці та капіталу. Сьогодні повністю відповідає вимогам СР лише ЄС.

5. Повна екон. інтеграція - уніфікуються кредитно-грошова та соц. Політики, стратегія екон. Розвитку, оподаткування, а також створюється наднац. Орган, рішення якого обов’язкові для кожного члена союзу. Ця стадія передбачає відповідний рівень політ. Інтеграції. Так, заснування Європейського парламенту було кроком до політ. Об’єднання Європи.Створення Європейського Центробанку сприяло формуванню в Європі єдиної кредитно-грош. Та валютної політики.

Ключові події в ЄС:

1957 - Підписання Римського договору, що поклав початок ЄЕС(Бельгія, Франція,Італія, Люксембург, Голландія,ФРГ)

1959- Перше зниження внутрішніх тарифів

1962- Розробка єдиної аграрної політики

1967- Досягнення згоди щодо податку на додану вартість

1968- Ліквідація всіх внутрішніх тарифів та перехід на єдиний зовнішній тариф

1973- Вступ до ЄЕС Данії, Англії та Ірландії

1979- Перші прямі вибори до Європейського парламенту

1979- Вступ в дію Європейської валютної с-ми

1985- Лорд Кокфилд представляє Європарламенту Білу Книгу з переліком 300 кроків необхідних для усунення всіх залишившихся обмежень щодо торгівлі товарами та послугами. Документ затверджено – стає основою політики ЄС.

186- Вступ до ЄС Іспанії та Португалії

1987 – Вступає в сили Акт про єдину Європу, що сприяє спрощенню прийняття рішень та підвищує роль Європарламенту

1992- Усунення всіх обмежень в торгівлі в середині ЄС

1999- Введення Єдиної європейської валюти (євро) для безготівкових розрахунків

2002- Повна заміна нац. валют на Євро.

33. Міжнародний науково - технічний обмін як динамічний елемент функціональної структури світової ек-ки.

Міжнар. Науково-тех.(МНТ) відносини є одним з елементів економ. Структури світу.

МНТ відносини найбільш концентровано реалізуються у формуванні світового ринку технологій, “ноу-хау”, патентів і ліцензій, інжинірінг. Та інформац. Послуг.

В сучасних умовах різко посилюється значення НТ компонентів господарс. Зростання як факторів динамізації та якісного вдосконалення вир-ва.

• обсяг наукової діяльності подвоюється кожні 10-15 р; к-ть науковців за останні 50р зростала майже в 4 рази швидше ніж загальна чисельність населення.

Провідні позиції в НТ обміні міцно утримують США, частка яких у продажу ліцензій – майже 2/3 світового обсягу.

Слідом йдуть Японія, Велика Британія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Швеція. Останнім часом значну активність проявляють також Австралія, Нова Зеландія, Бразилія, Мексика, Марокко та інш. Країни.

Ліценз. Торгівля переважно охоплю. Електротехн., електрон. Пром-ть, загальне машино-, приладобудування, автомобільну, авіаракетну пром-ть, хімію, нафтохімію, біотехн., ресурсозберігаючіі технології.

Відносно новий напрям дивесифікація міжнар. Ліцензійної торгівлі - галузі обчислювальної техніки та засоби автоматизації.

Широка міжнар. Кооперація в галузі науки й техніки, обмін технологією, патентами та ліцензіями формують постійно діючу МНТ с-му.

34. Місце Франції у всесвітньому господарстві та ЄС.

Посідає V місце серед високоразвинених країн світу.

Населення – 60 млн. чоловік

Площа – 551 тис. кв. км

Обсяг ВВП – IV в світі

ІІІ місце за масштабами банк. Діяльності

17% та 20% - пром-ть та с/г в ЄС

• має потужну індустр. Та ресурсну базу

• існують фундаментальні наук. Дослідження

• ¾ інвестицій в науку припадають на електроніку, авіа-ракетну техніку, косм. Пром-ть(засоби зв’язку), автомобілебуд., хімію, фармацевт, енергетику

• ІІІ Ядерна держава світу (після США та Россії)

• Провідні позиції в ракетнобуд. Та фвіац. Техніці

• ІІ місце у світі за експортом зброї (дані , щодо СРСР невідомі)

• І, ІІ місце в світі за іноземним туризмом (65 млн. туристів).

35. Місце ФРН у всесвітньому господарстві та ЄС.

Населення – понад 80млн. (1 місце у Європі);

ФРН входить до “великої сімки”

28880$ (1997р) ВНП на душу населення ~ = США, поступається лише Люксембургу, Японії, Швеції.

• Питома вага ФРН у світ. Експорті ~ 10%

• Має великий рівень ефективності продуктивності праці;

• Хар-на велика міграція ТР;

• Формування с-ми Гастарбайтерів (імігрантів);

• Для ФРН хар-на проблема безробіття –1990- 5%, 1997 – 11% (у Схід. 18%)

• Висока якість людського капіталу

• Хар-на розвинена база наук. Та техн. Знань

• Високий рівень патентної роботи

• Наявність ТНК

• Позитивне сальдо технологічного балансу

• Наявність держ. Підтримки щодо фундамент досліджень

• Висока конкурентноздатність нім. Товарів

Використали соціальну модель адаптації , що переросла у неоліберальну (70рр)

Високорозвинена країна, що має значне місце у ЄС та світі.

36. Характеристика моделей індустріалізаціј крајн, що розвиваються .

Крајни, що розв-ся, відрізняються між собою ресурсним забезпеченням, рівнем розвитку вир. сил, демогр., соц. показниками.

Оскільки всі ці крајни рухаються в напрямку формування індустр. сусп-ва, то гол. причинами јх різниці є рівень технологій, що викор-ся у вир-ві мат. благ. і група- найменш розвинуті крајни. Вони викор-ть примітивні технологіј основою яких є ручна праця.низький доход на душу нас-ня, низька доля пром. вир-ва у ВНП, високим рівнем неграмотності. 2 група- крајни з доходами нижче сер. рівня. У 60-70рр вони почали проводити політику імпортозаміщаючој індустріалізаціј. Крім вже існуючих харчовој, текст. пром-ті стали створ-ся металургійна, металообробна, машинобуд. галузі. 3 група- крајни з вис. рівнем доходу на душу нас-ня (Гонконг, Сингапур, Пд. Корея, тайвань, Аргентина, Браз., Мексика) – нові індустр. крајни. Для них хар-ний вис. рівень пром. розвитку в т. ч. і обробној пром-ті, вис. рівень зовн. заборгованості

37. Характеристика циклів динаміки світовој економіки.Циклічність – хар-на риса світовој ек-ки. Вона виражається в наявності неперервних коливань – циклів динаміки економ. розвитку. Динаміка екон. розвитку – визначені темпи екон. росту чи спаду. Виділяють середньострокові (5-7 років) і довгострокові (40-60 років) цикли екон. динаміки. Згідно з концепцією Кондратьєва світовегосп-во проходять в своєму розвитку послідовні періоди уповільненого (знижуюча хвиля) і прискореного (звищуюча хвиля) росту. Тривалість кожного циклу – 40-60 років. Такі цикли в розвитку світ. госп-ва спостерігаються з кінця 18ст. Перехід від одного циклу до іншого пов”язаний з необхідністю оновлення виробничого апарату, що викликана розвитком НТП. В кожному такому циклі звищуюча хвиля хар-ся високими ізростаючими темпами росту ВВП. В період знижуючој хв. частішають кризові роки, спостерігається кризове падіння вир-ва. Середньострокові цикли проявляються кілька разів в довгостроковому циклі. Хар-ся наявністю кризових років (безробіття, інфляція, падіння обсягів пром. вир-ва та ін.).

38. Основні види міжнародного кооперування розвинутих країн світу в галузі машинобудування (80-ті – 90-ті рр ХХст)

За специфікою взаємодії в міжнародній торгівлі виділяють торгівлю за кооперацією – вона передбачає , що коопераційні контракти та угоди пов’язують виробн. Процеси господарськ. незалежних фірм та організацій.

Виділяють :

• Виробнича кооперація – суть якої полягає у виготовленні продукції не для ринку взагалі, а за завданням та техн. Вимогами конкретного замовника.

• Збутова кооперація – співробітництво незалежних виробників в сфері реалізації продукції на ринку.

• Виробничо-збутова кооперація – є процесом поглиблення збутової кооперації до виробничої або навпаки.

Найбільшого розвитку виробнича кооперація набула в таких галузях, як автомобілебудівна, суднобудівельна, тракторобудівна, електротехн.. Так, за оцінками фахівців, у машинобудуванні промислово розвинених країн питома вага фірм-субпостачальників у вартості готових виробів коливається від 25% до 75% (літакобудування) , залежно від галузі вир-ва.

39. Основні галузі застосування інвестицій у розвинутих країнах у 80-х – 90-х рр ХХ ст.

Пряме іноземне інвестування (ПІІ) - це будь-яке надання кредиту чи придбання власності зарубіжного підприємства, певна частка якого перебуває у власності резидентів країни-інвестора.

Останнім часом ПІІ особливо їх величина та географічний поділ зазнали певних змін. ПІІ в 1995р зросли на 40%, в1998 – ще на 15%. Це зростання в основному зумовлене зростанням припливів з розвинутих країн.

1995 р хар-.ться зростанням потоків ПІІ до країн Цетр та Схід. Європи.

Спостерігається тенденція до закордонної експансії з боку ТНК через механізми об’єднання і придбання (ОіП).

• поширення ОіП – хвиля приватизації в різних переспективних галузях (комунікація, повітряні перевезення, енергетика).

• У процесі ОіП у Європі простежується чітко секторальних хар-р: 1) Нафтоіий та газоіий сектори пром-ті( багато трансакцій, довгострокові проекти; 2) хімічна та фармакологічна галузь

• фін. Сектор (Європейський) також пережив хвилю ОіП (проникнення німецьких банків на лондонські фін. Ринки , таким чином вони намагалися посилити свої позиції на ринки банківських інвестицій)

• Телекомунікаційний сектор – утворюються тісні міжфірмові зв’язки

Загалом німкцікі компанії є особливо актиіними у сфері ОіП. “Deutsche Bank” після придбання за 15млрд DM восьмого за величиною амер банку “Bankers Trust” став найбільшим банком світу з загальною баланс. Сумою ~ 830 млрд дол.

40.Причини і наслідки процесу інформатизації світового господарства. Інформація-це сукупність знань, даних про мат. І духовний світ , про закономірності й тенденції його розвитку. Вона позитивно впливає на зростання продуктивності праці, підвищення ролі ресурсозберігаючих технологій, поліпшення якості послуг. Становлення й розвиток інформації як ресурсу-процес історичний. Він почався з виникнення людини і суспільства. Етапи розвитку інформатизації – це поява писемності , книгодрукування, пошти, періодичної преси, телефону, телеграфу, фотографії, звукозапису, телебачення, відеозапису. Наслідки –нові можливості, що їх відкриває інформатизація – розробка різних теорій, підходів, проектів щодо перспектив розвитку людської цивілізації.

41.Загальні і специфічні риси індустріалізації с/г( на прикладі США і ФРН).

Для с/г США х-но 1.широко розвинута порайонна і товарна спеціалізація фермерських господарств,2.виважена політика фінансування впровадження технологій,3.створення спец.високопродуктивних машин для обробки різних культур, програм для захисту культур від хвороб,4.посилений розвиток виробничих зв’язків с/г з суміжними галузями.Для с/г США та ФРН спільним є те, що доходи у с/г секторі продовжують відставати від доходів у нес/г секторі. У ФРН с/г є дотаційною галуззю(не забезпечує потреби країни, складає 1,5% у складі ВВП і стільки ж 1,5% Держава виділяє с/г дотацій.Х-не прогресивне сорочення с/г.

43.Характерні риси світових економічних криз 1974-75рр. Та на початку 80-х-90-х років ХХ ст..