24960-1 (630308), страница 10
Текст из файла (страница 10)
4. після 1992 Масовий вихід на зовнішній ринок. Реалізація гасла “фонд з/плати повинен відповідати рентабельності”.
Здійснення нової економічної стратегіі – освоєння чотирьох смуг територіі впродовж р. Янцзи. Ці райони вирізняються або сприятливою економічною базою або міцним економічним потенціалом.
Кредитно-банківська реформа. Система єдиного відкритого кредитного ринку.
Утворення ВЕЗ:
- 5 особливих відкритих економічних районів у пд-східній частині країни
- 14 відкритих приморських міст (Далянь, Шанхай)
- 13 безмитних зон
57.Особливості галу-зевої структури Пів-нічної Європи. До кр. Північної Європи належать Данія, Ісландія, Норвегія,Фінляндія та Швеція.Майже всі ці країни є високорозвинутими інду-стріално-аграрними кр.В пром. цих кр. переважають дрібні та середні фермерські під-ва. Провідними галузями є машинобуд., харчова, хімічна, текстильна. С/г в цмх кр. є одною з найб. продуктивних галузей, вир-во с/г прод. майже в 2-3 р. перевищує потреби. В розвитку ек. Ісландії вагоме місце займає рибальство та рибопереробка. Головним видом транс-порту для Ісландії, Норвегії є морський.Норвегія має також значні запаси нафти та газу. (14% ВНП та понад 30% екпорту). Фінляндія та Швеція відрізняється своїм лісовим госп (Швеція –1-е місце в Зах.Євр.). Швеція також займає 2-ге місце світі в Зах. Європі). Кр Північ. Європи підтримують торг. стосунки з такими кр. ЄС(Великобрит., Німеч.), США, Росією
58. Характерні риси трансформаційної моделі ек. Угорщини у 90-ті роки. В Угорщині на відміну від польської “шокової терапії” була запропонована інша модельрозвитку, так звана “грудуалістська теор. ек. розвитку ( Януш Корнай).Ця модель мала еволюційну форму.У. завжди мала спільні під-ва, в неї навіть були іноз. інвестиції, тому У. Було менш складніше перейти до ринку. У. щорічно відвідує 15 тис. іноземців(австрійці). У із ресурсів має боксити та наавіть вони потребують для перетворення в алюміній багато електроен. Рівень безробіття в угор. знижувався 97р-10,4%, 99р-9,6%. Угор. першою відкрила двері для нових технологій – ноу-хау та проголосила про пріорітети приват. власності. Угор. має найб рівень близькості щодо експорту та імпорту до кр.ЄС: експорт-71%,імпорт-62%, хоч це і не дуже радує європейців.
59.Особливості та наслідки ек. зростання Півд. Кореїв останній чверті ХХст. Південна Корея посідає Півд. част. острову. 43 млн. осіб, що=0,8% світу. Вал світ продукт=2% В Півд. Кореї позитивні зміни відбув. Протягом життя одного покоління. У 50-х р. Півд. Корея визначалась як одна з найбідніших кр. Азії. ВВП на душу нас-ня> 100$ на р. Для кр. хар-н високий приріст нас-ня,високий рівень безробіття,перважання аграрного сектора та дефіцитторгового ба-лансу. 80-ті роки були найбільш вдалими, що-річний приріст ВВП=10,4%, у 90-х р.=7% Якщо у 70 р. темп інфляції =20-30%, то у 90 р.=5-6%. Відбулася диверси-фікація госп. комплексу, доля с/г впала, доля пром-ті збільш. З 30 до 43% У 70 р. почався розвиток наукоємн. галузей. В рамках МПП Корея виділила суднобуд., сталь та телевізори, автом, текстиль, напівфабрикати. Джерелами ек. зрос-тання є: накопичення кап-лу, запозичення кредитів з-за кор-дону,розвиток влас-ноі наук.-тех. бази. Сформувалися особливі пром-фін. групи (Део)Домінує сімейн. бізнес-60%. 10% ВВП припад. на держ сектор.Специфіка Півд.Кор. моделі: макс.
мобілізація рес,дикта-торські методи керівництва, роль уряду виявилась більше в ек. ніж в Японії.
60. Особливості зовн. торгових зв. країн Латинської Америки.
Зовн. торгівля кр Лат. Амер. Має нерівномірний хар-р, імпорт>експорту, а отже спостер. Дефіцит торг. балансу. У 70-перша полов.80 р. постійний деф. торг. балансу мали Бразилія, Мексика, Гаїті, Ямайка таінші кр. Активне сальдо було у Венесуелі.Предметом експорту кр є продовольчі товари. До найб. експортерів с/г прод. належать Браз.-кава, Агентина-зернові, Еквадор-банани. Вене-суела, Евадор,Болівія- єекспортерами нафти. Лат. Амер. Відома також як великий експорер руд чорних та кол. Металів, бавовни, вовни, шкір, інш. сировини. Лат. Амер. є постачальником своїх товарів лише до вузького кола висо-корозвинутих держав( США-36,9%, ЄС-20,2%).
61. Сис-ма організації підприємництва в Япо-нії. В Японії висока питома вага припадає на дрібні та середні під-ва, це пов’язано з існуванням каскадних під-в. Характерною особ-ливістю Япон. є суспільство, де “корпорація понад усе”.Багатство сконцентровано у руках корпорації-юрид. особи. Ще важливою особливістю є об’єднання
великих компаній в з дрібними, так звана модель кейрецу.В 90-х р. відбувся відхід від моделі традиційної моделі кейрецу.Це було зумов-лено спадом вир-ва та відсутністю стратегії на ХХ ст. Для Японії хар-не взаємне володіння ак-
ціями компанії.В Я. відбувся перехід володіння акціями від приват. до юр. осіб.В Я. становилися довгострок. зв. між банками та корпораціями. Треба зауважити, що японські під-ва також мають свою перевагу- вони досить швидко переходять до випуску нової продукції.
62. Диспропорції у галузевій і терито-ріальній структурі господарства Італії. За особливостями ек. розвитку в Італії виділяють три райони: Південь, Центр, Північ. На особливу увагу заслуговують протилежні за своїм розвитком райони-Північний та Південний. Південний р. має виражену спе-ціалізацію зі значним переважанням рослин-ництва (80% с/г продукції).Великий рі-вень безробіття, велика релігійність породжують тут складні соціальні проблеми.Пром-ть роз-міщена дисперсно, найб пром. центр – Неаполь. Тут розвинуте маш. буд., чорна металургія, наф-тохімія, легка та харчова пром. Традиційна галузь району- туризм (острови Капрі). Північний район-найрозвинутіший у кр.
Тут зосереджене точне маш. буд., тонка хімія, текстильна, швейна пром.,високоорганізоване с/г. Головним пром. центром є Мілан. Велик пром. центром є Турін, в якому знах. Відомі в світі заводи “Фіат”. Тут знах. великий порт кр. – Генуя.
63. Характерні зміни у структурі промисловості США. Вплив НТР на галузеву специфіку
США відносять до постіндустріального типу. Це означає, що питома вага промисловості є меншою ніж сервісних галузей. За структурою сукупної робочої сили: 40% - сервісні галузі, 20-30% - промисловість, 2,7-2,9% - сільське і лісове господарство.
Причини зменшення частки промисловості: 1)швидка диверсифікація виробництва 2)швидке зростання технологій “ноу-хау” (мікроелектроніка, лазерна техніка, генна інжинерія, біотехнологія). Характерною рисою США є виникнення зон швидкого економічного зростання (кластерів).
США- найбільший в світі виробник пром. товарів(і послуг).Пром-ть США залишається дуже динамічною сферою ек-ки. Пром-ть США включає 3 підрозділи сусп. вир-ва: обробну, видобувну пром-ть і електроенергетику. Обробна пром-ть дає більше 80,4% загальнопромисловој продукціјј, електроенергетика- 13%. Під впливом НТР швидко розвиваються новітні наукоємкі галузі виробництва: мікроелектроніка, лазерна техніка, генна інженерія, біотехнологія. Річні темпи вир-ва роботів 40%. Доля США в світовому вир-ві продукціј новітніх технологій- близько 40%.
64. Особливості товарної структури та географії зовнішньої торгівлі Японії
В 1991р на цю країну припадало 6,2% світового імпорту та 9,2% світового експорту. У структурі експорту найбільшу частину посідають машини і обладнання – 75,7% (автомобілі, радіоелектроніка, прилади та оптика, судна); метали – 6,3%; хімпродукти – 5,6%; текстиль – 2,5%; продовольство – 0,6%; сировина і паливо –0,3%.
Країна імпортує сировину і паливо – 35% (паливо, нафта, руди, металобрухт); машини і обладнання – 18,2%; продовольство – 16%; хімпродукти – 7,4%; текстиль – 0,9%. Отже, Японія вивозить переважно промислові товари, а довозить сировину, напівфабрикати, відсутні види обладнання та хімікатів. Країнами, що імпортують сировину в Японію є 1) р-н Пд-Зх Азії – нафта; 2) США і Канада – вугілля, ліс, пшениця, кукурудза, соя; 3) Пд-Сх Азія – ліс, нафта, кольорові метали; 4) Австралія, країни Океанії та Латинської Америки.
Існує тенденція до зростання довозу готової продукції, особливо з НІК Азії (калькулятори, телевізори, відеомагнітофони, одяг, взуття).
В експорті Японії 98% прпадає на готові промислові вироби. Структурно застарілі виробництва переміщуються в країни нової індустріалізації чи в ек-о розвинені країни. У географічній структурі експорту зростає значення ринків ек-о роз-х країн, особливо Пн Америки та Європи.
З 80-х років Японія продає ліцензій, ноу-хау більше, ніж купує. За сумами надходжень від експорту технологій вона поступається лише США та Великобританії.
Країна має позитивне сальдо торгового обороту, в зв”язку з цим розвинені країни вимагають добровільні обмеження експорту.
65. Еволюційна стратегія ЄС щодо постсоціалістичних крајн Європи.
Швидкий економ. рост ЄС і масштаби його впливу на міжнар. життя зробили його привабливим і для ін. членів світового співтовариства. З такими постсоціалістичними крајнами як Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина і Чехія ЄС має угоди про асоціацію (“Європейські угоди”). Всі вони претендують на членство в ЄС, так само, як і крајни Балтіј і Словенія, що уклали в 1994-1995рр. і 1996р відповідно угоди про асоціацію і створення зони вільној торгівлі. Асоціація призвела до істотного укріплення відносин між ЄС і постсоціалістичними крајнами. Однак реальна інтеграція цих держав в ЄС в найближчий час малоймовірна. Тому що прийняття јх в ЄС в теперішній час може дезорганізувати його роботу через погану сумісність господарського, політ. і правового механізмів теперішніх і майбутніх членів.Крім того це потребує різкого збільшення бюджетних витрат ЄС.
66. Міжнародна спеціалізація господарства Франції
Структура ВВП Франції відображає постіндустріальний характер економіки: 2% - с/г, 8% - будівництво, 20% - фінансові та нетоварні послуги, 25% - торгівля і товарні послуги, 42% - промисловість.
Франція виробляє 17% промислового та 20% с/г виробництва Зх Європи. Вона має потужну індустріальну та ресурсну базу. Країна має провідні позиції у ракетобудуванні та авіаційній техніці, вона займає 2-е місце у світі за експортом зброї, та 1-2 місце за іноземним туризмом.
Для країни характерно: 1) в машинобудуванні переважає транспортне маш-ня (авіа- та залізничний)
2) в суднобудуванні – військові кораблі
3) висока питома вага харчової промисловості (вино, сири)
4) атомна енергетика
5) займає 2 місце після США за експортом с/г продукції (не є спеціалізованою, на рівні фермера).
Франція посідає 3 місце за маштабами банківської діяльності
67. Особливості зовнішньоекономічних зв”язків в економіці ФРН
Питома вага ФРН у світовому експорті складає 10%. Для країни характерно: 1) розвинена база науково-технічних знань 2) високий рівень патентної роботи 3) начвність ТНК 4) позитивне сальдо технологічного балансу 5) державна підтримка фундаментальних досліджень
6) висока конкурентоздатність німецьких товарів.
Німеччина займає лідируючі позиції у ЄС (високий рівень експорту та імпорту). Частка ФРН у західноєвропейському ВНП складає 20%. Німеччина є найбільшим експортером сталі, також вона входить до трьох найбільших у світі експортерів (і імпортерів) хімічних продуктів.
Серед 50 найбільших компаній світу 7 німецьких. Високий рівень монополізації характерний для банківської сфери.
У 60-70 рр. Відбулось посилення зростання галузей ноу-хау, що призвело до швидкого нарощування інвестицій, яке використовується: 80% - на модернізацію виробництва, 20% - на розширення.
ФРН має високу конкурентоздатніст економіки через: 1)високу якість товарів та послуг 2)використання міжнародних стандартів 3)дотримання угод 4)широка мережа збуту.
ФРН займає найкращі позиції порівняно з іншими західноєвропейськими країнами в плані балансу зовнішньої торгівлі. Тільки вона досягла активного сальдо торгового балансу і завдяки цьому може “покривати” зростаючий імпорт сировини, палива і продовольства.
68. Структура економіки країн Тропічної Африки
Країни Тропічної Африки відносять до полюсу бідності, через низький життєвий рівень. Загальна питома вага країн Африки у світовому ВП складає 1,5%. Середній рівень ВВП на душу населення становить 340$. Із 43 країн світу з низьким рівнем ек. роз-ку 32 – це країни Тропічної та Південної Африки.
















