24960-1 (630308), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

В с/г зосереджено 64% ек.активн. нас. Продуктивність галузі на дуже низькому рівні. У багатьох районах Тр. Аф. грунти перенасичені вологою, що стримує розвиток рослинництва. Ерозія грунтів. Екстенсивний хар-р вир-ва, примітивна агротехніка і матеріало-технічна база, великий демографічний тиск на природне середовище. Землеробство – провідний сектор с/г – 80% обсягу вир-ва, але хар-ся низькою продуктивністю. Нйбільш помітне місце Тр. Аф. занімає у вир-ві таких видів рослинництва: какао-боби, сизаль, бавовна, чай, кава, арахіс. Значна частка нас., що займається твар-м – кочівники. Помітне місце в госп-ві кр. тропічної зони континенту займає лісівництво. Видобувна про-сть є однією з найб. Розинутих та технічноспоряджених галузей ( ін-й кап-л). Розв. гірничовидобувна. Поклади корисних копалин розташовані нерівномірно.

1. Економічний потенціал країн СНД,

Біловезька угода у грудні 1991 р. — Союз незалежних держав (СНД). Колишні союзні республіки стали незалежними країнами, які самостійно визначають власний шлях вну­трішнього розвитку та взаємин із світовим співтовариством. Тим самим докорінно змінилося їхнє становище у світовій економіці — раніше вони брали участь у ній як складові частини єдиного народногосподарського комплексу, а зараз кожна із суверенних країн вирішує складне питання — утвердження у системі світогосподарських зв'язків, виборення власного місця у МПП.

Найбільш прикметною рисою сучасного економічного розвитку цих держав і СНД у цілому є складне переплетен­ня процесів взаємодії та розмежування як наслідок форму­вання національних господарських комплексів в умовах неможливості повної ліквідації закладеної раніше економіч­ної взаємозалежності. Розрив багатьох міжреспубліканських зв'язків є однією з основних причин швидкого наростання кризових явищ в економіці нових незалежних держав. Крім негативного впливу на можливість приступити до будівництва раціонально функціонуючої національної еко­номіки, кризові явища істотно обмежують перспективи здобуття цими країнами вигідних позицій у світовій еконо­міці, Складність проблеми ефективного інтегрування поси­люється тим, що подолання падіння економічних показни­ків вимагатиме тривалого часу — за прогнозами Всесвіт­нього банку, стабілізація в народному господарстві країн СНД може бути досягнута не раніше другої половининаступного десятиріччя.

Загальною особливістю сучасного етапу розвитку всіх країн СНД є незавершеність формування цілісної моделі функціонування їхніх господарств. Усі вони, крім Туркме­нистану, в стратегічному плані обрали шлях прискореного переходу до ринкової моделі господарювання, але, як ви­явилося, найскладнішим для них є вирішення практичних завдань тактичного порядку — послідовність та взаємоза­лежність конкретних заходів у сфері роздержавлення, при­ватизації, демонополізації тощо. Незадовільний в цілому перебіг ринкових реформ також гальмує приєднання цих держав до світової господарської співдружності. На сучасному етапі складність пристосування до загальносвітових еконо­мічних процесів викликана іншою причиною — відсутніс­тю у нових незалежних державах ринкового механізму як системного утворення.

Невизначеність шляхів подальшого політичного та еко­номічного розвитку є основною причиною відсутності у багатьох із цих країн чітко окреслених схем входження до регіональних і світових господарських структур. Дещо чіткіша їхня позиція щодо регіональ­них угруповань — Україна, Молдова, Грузія, Росія, Азер­байджан, Вірменія від 1992 р. почали співробітничати з Туреччиною, Болгарією, Албанією, Грецією, Румунією у межах Чорноморського економічного співробітництва. Ес­тонія, Латвія та Литва активно включилися до співробітни­цтва з країнами Північного Союзу.

Туркменистан, Узбекистан, Киргизстан (визначення по­зиції Таджикистану було утруднене громадянською вій­ною), крім намагань жвавіше співробітничати між собою й рештою середньоазіатських держав, орієнтуються, разом із Азербайджаном, також на збалансований комплекс зв'язків як з Росією та іншими державами СНД, так і на розширен­ня відносин з економічними угрупованнями Азії — насам­перед з Організацією економічного співробітництва мусуль­манських країн (ЕКО), а також на використання можливос­тей взаємодії із сусідніми державами — Китаєм, Іраном, Туреччиною та ін. Чітко визна­чили свою позицію Естонія, Латвія та Литва — вони мають найбільш вагомі шанси до поступової інтеграції з ЄС.

Національна економіка кожної з нових суверенних дер­жав, природно, має істотні відмінності у своїй структурі, співвідношенні матеріальних, трудових та фінансових ре­сурсів, потенційних можливостях до саморозвитку і вклю­чення у загальносвітові й регіональні господарські процеси. Так, для України, крім Балтії, Білорусі, характерна висока питома вага обробної промисловості порівняно з Росією та середньоазіатськими республіками, де вагому частку скла­дають галузі видобувної промисловості. Чорна металургія зосереджена у Росії та Україні, в інших країнах Співдруж­ності є лише окремі підприємства цієї галузі. Водночас у Казахстані, Узбекистані, закавказьких республіках висока частка кольорової металургії. Важке машинобудування зо­середжене насамперед в Росії та Україні, монопольними виробниками багатьох виробів цієї галузі є інші республіки колишнього СРСР (мікроавтобусів — Латвія, бавовнозби­ральних комбайнів — Узбекистан тощо).

Істотні відмінності є і в забезпеченості народного госпо­дарства трудовими ресурсами. У країнах Балтії, східних регіонах Росії, частково в Білорусі та Казахстані до перехо­ду до ринкової економіки відчувалася нестача робочої сили, а в більшості середньоазіатських республік та Азербайджані й за часів директивно-планової економіки існувало прихо­ване безробіття, особливо в сільській місцевості. Значні відмінності відчутні й у життєвому рівні окремих нових незалежних держав. За експертними оцінками, серед­нє споживання товарів та послуг між ними відрізнялося більш ніж у 2,2 раза. При цьому на початку 90-х років це споживання на одного громадянина складало відповідно до загальної шкали індексів у Білорусі, Росії, Україні та Молдові — від 4,7 до 4,1 тис. крб., у Вірменії й Казахста­ні — 3,9 тис. крб., Азербайджані, Киргизстані та Узбеки­стані — 3,3—3,2 тис. крб., Туркменистані — 2,7 тис. крб., а в Таджикистані — всього 2,1 тис. крб.

17. Економічні реформи у госп-ві Чехії і Словаччини.

Чехія – ВНП – 11 тис.дол. Словаччина – 7,5 тис.дол.

Після відокремлення цих країн не були розірвані економічні звязки.

На початку проведення реформ і преходу до ринкової ек-ки підвищилося безробіття: Чехія – 9,4 %, Словаччина – 19,2% (99р.).

Приватизація проводилась хвилями:

1 хвиля – 92-94рр. 2 хвиля – 94-96рр., 3хв. – 96-98рр.

Машинобудування в Чехії не зазнало кризи на відміну від Сл. Великий обсяг інвестицій залучивалось у металургійний комплекс.

У Чехії помічалась висока питома вага в аграрному комплексі.

У Словаччині – 25%.

Відбувався розвиток сфери послуг (туризм).

60% експорту і імпорту в Чехії припадає на ЄС (15кр.)

39-40% ек. і ім. В Словаччині на кр. ЄС.

18. Х-ка этапов межд научно-тех обмела.

Научн ресурсы(научн техн потенціал,наука) определяют возможности той или иной страны осущ у себя научно-исследоват и опытно-констр работы(НИОКР).

На научн-техн потенціал страны влияют две групы факторов. 1-я образует кол-ые факторы- наличие в стране подготовленых научных исследователей, и матеріально-технического обеспечения НИОКР, прежде всего объем выделяемых на науку и научное обслуживание финансовых ресурсов. 2-я группа факторов (качественных) включает систему организации НИОКР. Приоритеты науч разработок , а также уровень развития такой отрасли как науч обслуживание.

Высокие темпы науч-тех прогресса во второй половине 19в привели к расширению тех-го обмена. Международный тех-кий обмен может осуществляться: 1) на не коммерческой основе (науч-тех публикации, конференции, симпозиумы, миграция ученых и специалистов), этот обмен распространяется на фундаментальные НИОКР; 2) на коммерческой основе (передача на условиях лицензионного соглашения прав пользования изобретениями – патентов, лицензий, ноу-хау, т.е. секретов производства и технологического опыта и т.д.).

19. Вплив прямих іноземних інвестицій на розвиток країн латинської Америки.

В 90-е годы увеличился приток прямых иностранных инвестиций в латинскую Америку.

Так, в 1986-1991 его величина 9,5 млрд.$ возрос до 56 млрд.$ -1997, за счет Аргентины 6,3млрд.$ , Бразилии 16,3; Венесуэлы 4,9; Колумбии 2,4; Чили 5,4; Мексика 12,1. В результате объем накопленных иностранных инвестиций возрос с 48 млрд.$ 1980 и 124 млрд.$ 1990г до 375млрд.$ 1997г, причем 1/3 приходится на Бразилию (126 млрд.$ ) и ¼ на Мексику (87 млрд.$ ). В результате прямые иностранные инвестиции 1996г обеспечивали около 13% всех капиталовложений в основной капитал на континенте.

Тем неимение основным видом иностранного капитала являются портфельные инвестиции преимущественно в покупку ценных государственных бумаг, а не в акции компании. При ухудшении экономической ситуации эти “горячие деньги” быстро уходят из страны, предавая возможному финансовому кризису неизбежный характер. Так, в конце 98г иностранные инвесторы, подгоняемые сомнениями способностями бразильского правительства покрыть 65-млрдный

20 Фактори економічного зростання Китаю у 80-90рр. 20ст.

Высокия динамика эконом роста Китая проявляеться прежде всего в таком обобщающем экомон показателе,как рост ВВП. В период эконом реформ с конца 1978г. 1997г. ВВП КНР вырос 5,7 раза, что соотвецтвует 9,6% прироста в год.

Динамика экономического роста в Китае в 80-90гг. х-ся ярко виражной неравномерностью.

Если в 1978г. китайск ВВП был меньше российск на 23%, то в 1997г. он превысил его 6,2 раза. Если в 1997г. производство ВВП составляло 11% от российск уровня то 1990г. оно увеличилось до 23%, а к 1997г.- до 75% от уровня Росси.

Общий подъем и устойчивый динамичный рост соц-эконом показателей К.базируеться на разкрепощении и активизации производственых сил деревни, где проживает обсолютное большенство жителей страны . Также важный фактор роста К. эконом и ее промышлености развитие мелкого, технически примитимного производства.(с81-97гг. валовая продукция промышлености выросла более, чем в 9 раз). Стимулятором эконом роста- си-ма “подрядной ответственности , внедрявш на предприятиях К. с середины 80-х г.(Это способствовало постоянному расширению инвестиционного спроса прелприятий и подребительскогго спроса населения.) Гигантские резервы послушной робочей силы ее низкая себестоимость привлекают в страну ТНК.(в середине 90-х г. на долю К. приходилосоь около половины всех прямых инвестиций в развиавющихся страны.

При очень высоких среднегодовых показателей экономического роста в КНР там неимения он весьма не равномерен. Динамике роста свойственны циклические тенденции, а именно колебания между резкими ускорениями роста и вспышками инфляции, с одной стороны, и дефляционными замедлениями эк роста- с другой. Причини такой цикличности связаны с незавершенностью институциональных преобразований в эк, в частности, с сохранением среды “мягких бюджетных ограничений” в государственном секторе и связанных с ним хоз-х укладах.

21. Закономірність розвитку свтового господарста на сучасному етапі.

Мировое хозяйсво того воемени отличалось прежде всего тем что уровень эконом развития был намного ниже чем сейчас, в США ВВП был почти в 25 раз меньше чем сейчас. В 1997г. в России примерно 70 млн. жителей была неграмотной, средняя продолжительность жизни составляла 32 года (против нынешних 65 лет).

В сруктуре мировой экономики доминировало с/х.В промышленлости преобладала легкая и пищевая индустрия, базировавшаяся в основном на кустарных и малых предриятиях. Сфера услуг была представлена преимуществено торговлей, а также домашней роботой по найму,которая выполняла домашняя прислуга.В России накануне 1-й мировой войны в с/х было занято 75% населения, в промышлености и строительсве-9%, в сфере услуг- 16%.

С нач 1-й мировой войны до начала 50-х гг. х-ся сворачиванием мирохозяйственых связей.

Период 50-70-х гг.- х-ся временем когда возникли интеграционные групировки (ЕС,СЭВ) бурно шел процес интернационализации.

Период 80-90-х гг. х-ся временем перехода в эру постидусриализации для развитых стран, и для многих отставших стран- активного преодоления своего экономического отставания, для бывшех социалистических стран – возвращение в лоно рыночной экономики, для всех –либерализации внутреней хозяйственой жизни и ее глобализации.

22.Зовнішні фактори розвитку країни, що розвиваються (на прикладі країни Північної Африки).

Вгрупу развивающихся стран входять государства с рыночной экономикой и низким уровнем экономического развития.Из 182стран-членв Международного валютного фонда к развивающимся относяться 121.Несмортя на значительное число этих стран, а также на то, что для многих из них х-ны большая численость населения и огромная територия, на них приходиться около 28% мирового ВВП. В особую подгрупу выделяют страны-экспортеры нефти. Ядро этой группы составляют 12 учасников Орган стран экспортеров нефти(ОПЕК), несмотря на то что деференцииация ВВП на душу населения в этой групе велика.

Основными внешними факторами оказывающими влияние на экономический рост развив сран, являються

• Внешняя торговля

• Иностраный капитал

• Иностарнная помощь

• Передача технологий

• Помощь в подготовке нац кадров

Внеш т-ля являетьяс каналом через который уходит большая часть производимой в стране продукции.

Инстр ка-л (основными инвесторами в развивающихся странах –ТНК. Хотя основной мотив присуцтаия ТНК- получения максм прибыли, и развив страны вынуждены считаться с интересами принимающих капитал стран. )

Иноср помощь(в отдельных странах иностр помощь сотавляет боллее 1/3 их ВНП, по каналам иностр помощи поступает как финансовые, так и материальные ресурсы.)

Передача тех-й (основные тех-ии ,независимо от степени их морального износа ,для большенства развивающихся стран выступает как новые в том смысле что ранее они в старне не использовались.)

Подгот спец-в (она осуществ 2-я путями –направление молодежи из развиавющихся стран на обучение в развитые и обучение местного населения на месте специалистами из развитых стран.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)