24960-1 (Економіка зарубіжних країн укр), страница 7

23. Зовнішньоекономічна експансія в США. Суперечність між США та іншими світовими центарми.

США занимают 1-е место в мире по объемом внешней торговли товарами и услугами. Однако экспортная квота у США остаеться не высокой хотя и ростет. В сруктуре экспорта 1-е место заним готовая прод-я (боллее50%), США экспортирует примерно 25% производимых в стране продуктов с/х. Все большую роль в удовлетворении внутрених потребностей экономики США играет импорт. В конце 90-х гг. ряд америк экономистов было беспокойство по поводу растущей зависимости америк экономики от импорта. В конце 20 века США являеться крупнейшим в мире экспортером капитала, США выступает ведущем реципиентом заграничных инвестиций. Для зарубежних инвесторов США привлекательны (устойчивая и процветающая экономика прибильность капитоловложений прочность позиций доллара).

Либерализация междунар торговли 80-90-х гг. обеспечила приток в США несложних в изготовлении промышленых товаров, галавным образом из развивающих старн, Китая, Тайваня и Гонкога.

В свою очередь, укреплени курса доллара во 2-й полов 90-х гг. оказывало сдерживающие влияние на развитие экспорта и стимулируещее –на увелечение объемов импорта.

Лидерство США в мировой экономике, опредиляемое объемом и разнообразием внутрениго рынка, который превосходит другие страны уровнем научно-тех потенциала, мощными и глубокими торгово-економ связями с другими странами, во многом оказыавет влияние на хозяйственое положение других стран.

Втоже время коньюктурные колебания в экономике США оказывают существенное влияние на экспортеров сырья, главным образом, из развивающихся стран. От реализации интелектульной продукции амеиканских корпораций и различных видов научно-тех информ, зависит производственная и коммерчиская деятельонсть потребителей информации во всем мире. Используя свой мощный эконм потенциал, США оказывают влияние на входящие в круг их интересов государства не только путем непосредственой поддержки и финансовой помощи, но используя возможности Всемирного банка, Межд вал фонда и ряда других междун организаций, в которых они занимают доминируещее положение.

24.Поняття та значення інформаційних ресурсів світового господарства.

Науково-технічна революція сприяла різкому зростанню ролі й такого сучасного світового гос-ва, як інформаційний. Інформація як один з видів ресурсів- зафіксована на матеріальних носіях наукових знань. На сучасному етапі суспільного розвитку інформатизації ек-ки та інших сфер життя стала центром соц-ек процесом в усіх розвинутих країнах.

Управ інф-єю, є по суті управлінням соц і економ процесами.Через це проблеми розповсюдження інформації, широкого її викорис набувають не лише суто економ а і політичного х-ру.

Про зростаюче значенняінформац ресурсів досить красномовно свідчить досвід Японії, де обсяг виробництва різних видів ін форм у структурі ВНП склад приблизно 10%.

З економ точки зору інформація – це 1) вид економ діяльності,її певна галузь,2) фактор виробництва, ресурс, 3) певний товар, 4)суспільний здобуток, 5) елемент ринкового механізму, 6) фактор конкурентної боротьби.

У сучасному світі інформац ставиться в одну шеренгу з матеріальними і енергетичними ресурсами і розгляд як важливий фактор якісних змін у житті сус-ва.

Швидке зрост обсягів інформ ресурсів людства виклик зміни в житті людини, психології.Нові можлив,що відкриває інформатик сус-ва, сприяла розробці різних теорій,підходів,щодо перспектив розвитку людської цивілізації в наступ тисячолітті.

25. Історичний процес формування світовогогос-ва. Етапи розвитку світ гос-ва.

Большенство исследователей сходяться в том что мировое хозяйство хотя и начало складываться очень давно окончательно сформировалось около ста лет тому назад,все началось с международ миров торговли,т.е. движение товаров и услуг между странами.. Также к междунар торговле товарами стали подключаться торговцы услугами.Особено большой вклад в становление миров торговли товарами и услугами внесмло активное распостранение в новое время рыночных отношений. Бысро багатевшие европейские купцы нового времени стремились к новым рынкам и новым источникам капитала . В результате к концу 19века сложилсяы всемирный рын6ок товаров и услуг , т. е. Совокупность нац рынков товаров и услуг . На мировом рынке донимировали товары, широко продовались и некоторые виды услуг – фрахтовые, банковские, биржевые.Также одновременно в мире исиливалось движение всех факторов производства – капитала роб силы, предприним способностей, технологий.

Потоки эконом ресурсов (факторов производства) первонач шли в одном направлении –из небольшой групы наиболее развитых стран во все остальные, менее развитые страны. Затем процес перемещения эконом ресурсов стал более комплексным капитал, предпринимат способности и технол стали не только импортир но и экпортиров средне развитые страны. Таким оброзом , нац эконом стали не только учасниками мирового рынка товаров и услуг,но и движение эконом ресурсов между сранами и регионами.

26.Китайські реформинапрями, особливості, наслідки.

Большой интерес представляет специфика китайського варианта системних реформ. Руководство КНР по-прежнему придерживаеться официального идеологического курса на строительство социализма.

Тем немее за последние 2-а десятилетия в Китае сделаны решительные шаги по переводу экономики на рыночные рельсы. При этом Китаю удалось избежать трансформационного спада и обеспечить високий динамизм эконмического развития, стабильное улутшение показателей уровня жизни населения.

Наиболее характерн черта кит систем реформ – это постепеность этого процеса.

Новые методы обычно обрабатаваються в эксперементальном порядке – в пределах отдельных регионов, отрослей или даже групы предриятий. Однако это не значит что китайск реформы носят более “мягкий” х-р, напротив достаточно жестоки и напористы. Наприер, “урегулирований” экономики – так в Китае обычно назыавают антиинфляционную стабилизиционную политику. В период “урегул” правительство решительно ужесточает бюджетную и денежную пол-ку, ограничевает масштабы потребительского и инвестиционого спроса,вводят ограничения во внешнеэкономической сфере.

Впрочем, возникающая в ходе реформ социальная напряженность окупаеться за счет умелого идеологического обеспечения, при этом идеологич обеспечение реформ не остаеться не изменным со временем на первый план в официальной пропаганде официально выходят установки не столько социал сколько патриотического плана.Населению внушается чувство гордости по поводу успехов китайской экономики, усиление позиций Китая на мировом рынке.

27. Х-ка провідних галузей нац. Е-ки кр-ни Франції.

Соврененное развитие французкой єкономики обусловлено след. Основн. Факторами влием научно-технич. Прогреса, ростом внешнеєконом связей и подготовкой сраны к завершению формирования Эконом и валют союза (ЭВС) в рамках ЕС.

Доля с/г сост 2% в ВВП страны, строительства-8%, торговки и товарних услуг –25%, финанс и других не товарн услуг 20%, промышл-42%, машинострение в пром-ти –31%.

Ведущее место в структуре промышленого производства занимают общее машиностр(12%) и транспортное(10%).Автомоб промыш является одной из основ нац промышленой стру-ры Високий удельный вес пищевой промышлености 12%. Значительно чснизился імпорт нефти за вывода из эксплуатации ТЭС на жидком топливе . Доля нових АЭС в выроботке электроэнергии сост болем 76%, а доля ТЭС –7%.

В с/г занято 6,4% самодеятельного населения, оно дает 25% всей аграрной продукции ЕС, ведущей отрослей с/г – животноводства . На его долю приход 2/3 стоимости аграрной продукции страны.

Большой удельный вес госудорств сектора принад- автомоб аивиакосм електротех химическая нафтогазовая чорная металургия.

Во Ф иторич сложил 3-и основных типа госуд предприятий

1. те которые не входять в состав госуд компаний , но управляемые ими в обычном адин порядке(почта, больницы, депозитне касы, нац издательства).

2. это компании, капитал которых почти полдностью принадле жит государству(исслед в добычи и переработки нефти,управлен аеропортами и морскими портаим) .

3. это компании смешаной экономики ,в которых государству принадлежит контрольный пакет акций.

Одним из главных инсрументов воздействия на французкий рынок являеться бюджетное регулирование, которое включает проведение соответсвуещей налоговрй Пол-ки и выделение средств на реализацию конкретних целевых програм.

28.Людські ресурси світового господарства. Поняття людського капіталу.

Людські ресурси це більш загальне поняття ніж трудові ресурси (труд рес це частина населення яка досягла необхідного фізичного розвитку розумових здібностей і знань для праці у народному господарстві).

Поняття “людський капітал” зі складу трудових ресурсів виділ як найбільш підготовлена частина для участі в сучасному виробництві.

Масштаби трудових ресурсів характеризують потенційну масу живої праці або ж “запас” робочої сили, яким володіє суспільство для задоволення своїх потреб.

Хоча відомо, що НТР, крім позитивних результатів, має негативні – зростання безробіття внаслідок витіснення живої праці. Під впливом НТР відбуваються не лише кількісні, а й якісні зміни в “людських ресурсах”, або “людському капіталі” сучасної індустріальної цивілізації.

29. Методи і наслідки широкомасштабного державного регулювання соц.-екон. Політики Індії.

Сутність постколоніальної господ. Еволюції Індії складають різні масштаби та глибина процесів індустріалізації, яка розглядається як генеральний напрям формування економ. Росту, ліквідації відсталості й залежності. Досягненя цього ускладнювалось необхідністю одночасної перебудови архаїчниї соц.-екон. Відносин, з іншого боку врахування вимог сучасного НТР. За цих умов була обрана екон. Політика – етатизму. У контексті даної стратегії державі відводилась тріада приоритетних напрямів діяльності:

• централізоване планово-господ. Регулювання відтворювальних процесів;

• формування держ сектору ек-ки;

• підтримка нац. Приватного капіталу.

Держсектор створювався переважно за рахунок вводу нових об’єктів (за винятком масштабного одержавлення банків у 70-хрр), тут зосереджена більшість великих під-в базових галузей ек-ки. Контролюючи процеси концентрації та централізації вир-ва й капіталу, держава забезпечила собі монополіні позиції у :

1. Пром-ті – видобуток вугілля, нафти, нафтопереробка, виплавка чавуну й сталі, електроенергія, машинобудування;

2. Кредитно-банківській та фін. Сфері;

3. Соц.-екон. Інфраструктурі – залізничний та повітряний транспорт, зв’язок, радіо, телебачення.

У 70-ті рр. Етатизм все більше виявляє свої „тіньові сторони” – недостатній господарський динамізм, погіршення соц-екон. Показників, низька чутливість до процесів інтерналізації вир-ва. Даються взнаки командного соціалізму: слабкість механізмів стимулювання праці та освоєнь досягнень НТР, низькі продуктивність праці та конкурентоспроможність продукції на держпідприємствах, бюрократичне адміністрування, крупція і соц. Утриманство.

30. Вплив міжнародної валютно-фінансової с-ми на постсоціалістичні країни.

Важливою функціон. Складовою екон. Структури світу є міжнародна валютно-фін. С-ма(МВФС). В умовах розширення ринкових відносин за рахунок держав Центр. Та Півд-східн. Європи та колишн. СРСР роль цієї суто екон. Сфери світ. Господ. Життя незмірно посилюється, збільшуються масштаби та обсяги Міжнар. Валют.-фін. Операцій, зростає кількість суб’єктів ВФ відносин, з’являються нові міжнар. Та регіональні валют.-кредитні організації.

• за оцінками річний обсяг міжнар. Фн. Операцій у 10-15 разів перевищує обсяг міжнар. Торгівлі - ~ 150 трлн дол.

На основі всебічного розвитку валют.-кред. Відносин замкнуті екон. С-ми (як це було ще донедавно в СРСР) трансформуються у відкриті, що зумовлює їхне взаємне зближення, інтегрування в глобальній ек-ці.

Найхарактернішими ознаками міжнар. Вал.-фін. С-ми є:

• Наявність “плаваючих” валют. Курсів (Ямайські угоди 1976)

• Підвищення ролі в міжнар. Розрахунках валют провідних індустр. Країн (США, Японії, ФРН, Англії, Франції)

• Функціонування розгалуженої с-ми міжнар. Фін. Центрів;

• Створення світової телекоммунікац. Мережі (SWIFT), яка об’єднує міжнар. Валют.-фін. С-му в органічну цілісність, надає їй відчутних рис глобального хар-ру.

Після розпаду СРСР нові країни мають змогу користуватися зручностями глобальної вал.-фін. С-ми світу.

31. Характерні риси міжнародної торгівлі розвинутих країн (ПРК) та країн, що розвиваються(КщР): новітні тенденції 90-х рр ХХст.

Основний обсяг міжнар. Торгівлі припадає на розвинуті країни, хоч їхня частка дещо скорочуалась в першій половині 90-х рр за одночасного зростання питомої ваги КщР, і країн з перехідною ек-кою. В цілому в 1996р на індустр. Розвинуті країни припадало 68% світового експорту, на КщР – 28,5% , на країни з прехідною ек-кою – 3,3%.