24932-1 (Экзаменационные вопросы по курсу Международная торговля укр), страница 4

Темпи приросту

Тпр.е = Тр.е.з.р./Тр.е.б.р.*100%

Коли ми знаємо ці показники то дуже важливо порівняти їх з темпами росту та приросту ВВП. Якщо темпи росту Е і темпи приросту Е випереджають темпи росту і приросту ВВП значить національна економіка стає більш відкритою на світовому ринку, більш конкурентна здатною.

11. Система об’ємних і результуючих показників.

Показники об’єму Е- вивіз із країн товарів а) вироблених, вирощених або видобутих у країні, б) раніше ввез з закордону і перероб. Або перероб під митним контролем І- ввіз товарів а) іноземне походження з країни виробника або країни посередника з метою кінцевого споживання або для переробки з метою кінцевого споживання, реекспорт- а) раніше ввез. Але ти які неперероблені б) з території вільних зон , реімпорт- а) раніше вивезені але тих які раніше не перероблялися б) з території вільних зон, зовнішньо-торгівельний оборот - сукупність вартостей Е та І за певний період, Генеральна торгівля - є сумою зовнішньоторговельного обігу та вартості транзитних товарів; спеціальна торгівля – це по І товари які були остаточно випущені з митної території до вільного обігу на внутрішньому ринку, а по Е товари які були остаточно вивезені за кордон в країну експортера.,

фізичний обсяг зовнішньої торгівлі.

Результуючі показники

• сальдо торгівельного балансу

• сальдо балансу послуг

• індекс стану платіжного балансу

• індекс умови торгівлі

• індекс концентрації експорту

• індекс імпортної залежності.

11.С-ма об’ємних,резуль-туючих пок-в міжн.тов-го обміну.Об’ємні(абсол.):

1.Експорт(реекспорт).

2.Імпорт(реімпорт).

3.ЗТО=Е+І кр-ни або групи кр-н за певн.пер.часу.Св.товарообіг-сума Е всіх кр-н(Е тов-в із всіх кр-н світу=їх І в ці кр-ни).В-ть св.Е завжди<варт-ті І на суму фрахту та страх-я внаслідок того,що всі кр-ни оцінюють Е по цінах ФОБ,а І-по цінах СІФ.

4.”Генерал.”Т-прийняте у міжн.статистиці познач-я ЗТО з урах-м в-ті транз-х тов-в;покказ.загал.зовн.

торг.навантаж-я на кр-ну: ГТ=Е+І+Т.В обсяг Е та І транзит.оп-ї не включ-я,

Але облік-ся за видами трансп.зас-в;за кільк-тю перевез-го вантажу;за кр-ми відправ-я та признач-я.

5.”Спец.”Т-охопл. по І т-ри,випущені з митниці в вільний обіг,а по Е-т-ри нац-го походж-я(виробл.,

перероб,дороб-ні в кр-ні),ввивезені за кордон остаточно(не тимчасово).

6.Фіз.обсяг зовн.Т-оцінка Е та І т-в в незмін-х цінах одного періоду для отрим-я інф-ї про рух тов-ї маси без впливу колив-я цін.Ін-

декс=віднош-я суми добутку кільк-ті т-ру в пер. що вивч-ся,та ціни т-ру в базис.пер. до суми добутку кільк-ті т-ру в базис.п.

та ціни т-ру в базис.пер. Результ-чі:1.Сальдо торг.балансу: 1.1Сальдо=Е-І (Е,І тов-в) 1.2С.бал-су послуг=Епосл-Іпослуг.1.3 С. бал-су поточн.оп-й=А.По-

точ.оп-ї:1.Т-ри.2.Посл.3.Д. від інвест-й.4.Ін.посл.та Д. 5.Приват.одностор.перека-зи.6.Держ.одност.перекази

2.Індекси стану плат-го б-су:2.1Інд. покриття експ-м ім-ту=Е/І*100%2.2Інд.покриття ім-том експ-ту=І/Е *100%(при негат.С.торг.б-су)..3.Інд.”умови Т”:

Іут=Рх/Рм,деРх-інд.експ. цін,Рм-інд.імп.цін.На інд. 4.Інд.“концентрації Е” Hj=(((Xi/X)))1-1/239,де 239-кільк-ть ви-дів прод-ї за класиф-єю ООН,і-інд.т-ру,Хі-в-ть Е тов-в і кр-ною j,Х-заг.в-ть Е кр-ни.Показ,скільки тов-в експ-є кр-на(знач-я коефіцієнта розміщ-я в межах від 0 до1(-)5.Коеф-т ім.за-

леж-ті кр-ни=віднош-я обсягу І і-го т-ру в j-ту кр-ну до(обсяг вир-ва і-го т-ру в кр-ні j+обсяг І і-го т-ру в j-ту кр-нуЕ т-ру і з кр-ни J).

1. Сучасна структура МТ і її основні зрушення.

МТ характеризує три основні параметри: загальний обсяг (товарооборот), товарна структура, географічна структура

Зрушення які відбулися під впливом НТР, призвели до істотних змін товарної структури МТ. Збільшилась частка готових виробів і скоротилась питома вага продовольства і сировини, окрім палива. Зменшення частки сировини в міжнародній торгівлі пояснюється такими факторами:

• розширенням виробництва синтетичних матеріалів на базі розвитку хімічної промисловості;

- переходом на ресурсозберігаючі технології;

провадженням прогресивних методів обработки первиних матеріалів.

Також НТР дала новий поштовх поділові праці, спеціалізації виробництва, яка набирає особливо широких масштабів у машинобудуванні. Відбувається перехід від міжгалузевої спеціалізації до внутрішньогалузевої, від готової кінцевої продукції - до проміжних видів виробів. Різко зростає обмін вузлами, деталями, компонентами, які часто виготовляються на підприємствах різних країн.

.На сучасному етапі розвитку світових товарних ринків на них з’являється велика кількість принципово нових товарів, здебільшого продукції наукоємких галузей, сфери високих технологій ( лазерна техніка, швидкодіючі ЕОМ , обладнання для АЕС т.д. ).

Отже відбувається інтелектуалізація світової торгівлі. В експорті промислово розвинутих країн зростає частка високотехнологічної продукції ( США, Швейцарія та Японія - понад 20%, Німеччина та Франція - близько 15 % ). Також набирає розвитку торгівля послугами.

Щодо географічної структури то основний обсяг світової торгівлі припадає на розвинуті країни, хоча їхня частка дещо скорочувалася в першій половині 90-х років за одночасного зростання питомої ваги країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою

США перші позиції у світі за конкурентоспроможністю. За ними впритул ідуть Сінгапур, Гонконг, а також Японія, що раніше протягом шести років посідала перше місце. На 17-му місці Франція, на 34-му - Китай, на 40-му - Туреччина. В самому кінці списку - Греція, Мексика, Польща, Угорщина та Венесуела.

За прогнозами фахівців, у перші роки ХХI століття найбільш конкурентноспроможними будуть США та азійські держави. У 2030 році у трійку найбільш конкурентноспроможних держав увійдуть США, Японія та Китай. Подальші позиції у цьому списку займатимуть Німеччина, Сінгапур, Південна Корея, Індія, Тайвань, Малайзія та Швейцарія.

Щодо країн, що розвиваються, то вони в основному залишаються постачальниками сировини, продовольства та порівняно простих виробів готової продукції на світовий ринок. Відносне зниження попиту на сировину і продовольство на світовому ринку до початку 90-х років означало зменшення можливостей країн, що розвиваються, для розширення експорту. До того ж промислово розвинуті країни збільшили свою частку у світовому експорті продовольства і сировини ( за винятком нафти ). Частка країн, що розвиваються, у світовому експорті цих товарів ( без нафти ) скоротилася з 40 % (1960 p.) до 28 % ( на початку 90-х років).

Характеризуючи основні тенденції в географічному спрямуванні світових товарних ринків, слід підкреслити, що розвиток і поглиблення міжнародного поділу праці між промислово розвинутими країнами веде до збільшення їх взаємної торгівлі і зменшення частки країн, що розвиваються. Основні товаропотоки здійснюються в межах « великої тріади »: США - Західна Європа - Японія.

12.Сучасна стр-ра МТ,осн.зрушення.

Зовн.Т переганяє рост св.вир-ва,рух кап-в,в т.ч. і пром.вир-ва,мінерал-ї сир-ни і с/г прод-ї.По даним ВТО за пер. з 1950 по 2000 об’єм св. Е зріс в 20 раз,а св.вир-во—лише в 7.Св.Е пром.тов-в за цей час зріс в 35раз,а св.вир-во пром. пр-ї—в 10.Динаміка росту МТ:54-63рр.-середньорічн.темп приросту МТ=7,1%;64-73-8,7;

74-90-4,5;91-98-5,6.В 98р. в рез-ті азіат.фін-ї кризи об’єм св. Т скоротився на 2%.Динамізм МТ і підвищ-я її знач-я в св.Т обу-

мовлені:1)процесами глобал-ції і ростом взаємозал-ті більш-ті кр-н;2)активною роботою ВТО по лібераліз-ї екс-імп. оп-й,по зниж-ю і ліквідації тар.і нетар. бар’єрів;3)ліберал-я зовн.торг.пол-ки кр-н,що роз-ся та розшир-я масштабів Т між ними. Але ліберал-я вигідна,перш за все,для пром.роз-х кр-н.Нега-

тивно вона вплинула на навколишнє сер-ще найменш роз-х кр-н(80-90рр.-втрата до 30% прир.потенціалу планети).На ринках пром.пр-ї в кр-х,що роз-ся(особливо в НІК) зберіг-ся сприятлива кон’юктура.Револю-ція в сфері інф-х технологій-ще один фактор росту МТ.В стр-рі МТ в ост. р оки є зміни:значно зросла частка послуг,засобів зв’язку і інф-х технол-й,скороч-ся частка Т сировин-ми тов-ми і с/г прод-єю.Відбув-ся значне зростання реексп-тупром.тов-в,виготовл-х в НІК з викор-м матеріалів,що імп-ся згідно сис-м торг.преференцій.Динаміка св.Т в 2000р:Е тов-в=5690млрд.дол,І=5870. Частка пром.розв.кр-н у св. експ-ті на протязі ост-х 30

рр.складала 70%(як і в імп-ті).В 90-ті ця частка для роз-х кр-н скороч-ся,а для тих,що роз-ся-росте.Так,у св. експ-ті тов-в їх пит.вага зросла з 27% у 92 до 32 у 98Особливо швидк. темпами збільш-ся об’єми товаропотоків з НІК. Незважаючи на фін.кризу в Азії,ця тенденція зберіг-ся і у 2000р.пит.вага цієї групи кр-н зростає до 35%.Велика частина товарообороту припадає на пром.розвин.кр-ни(США,Нім, Яп-- поч.2000р.=понад третина св. експ.-імп.оп-й).Такими д-ми є Фр,ВБ,Італ,Кан,Гонконг,Нідерл,Бельг,Люксем. Із кр-н,що роз-ся,найбільше росте МТ з НІК Азії.По сукупному об’єму зовн.Т(15млрд.дол.в98)Гонконг,Пд.Корея,Сингапур,Малайзія,Тайланд,Індонезія поступалися лише США.На ці кр-ни припад.>10%об’єму св.Т. Серед кр-н з пере-хід-ю ек-ю найб.розв-ся зовн.Т Китаю.

1. Міжнар торгові режими та їх порівн-на хар-ка.

За специфікою регулювання виділяють наступні торгівельні режими: звичайні, дискрем-ні, преференційні і пільгові.

Звичайний режим – між контрагентами не має ніяких барєрів, але не має й ні яких угод на сприянні торгівлі.

Дискрем-ний режим – є барри в торгівлі між контраг-ми.

Преференційні – між контраг-ми є режим найбільшого сприяння, звільнення від мита тощо (застосовуються до товарів тих країн, які входять разом до митних союзів або утворюють спеціальні митні зони).

Пільговий режимом застос-ся, коли дві або декілька країн зменшують взаємні тарифи з імпорту товарів, зберігаючи рівень тарифів в торгівлі з іншими країнами.

Преференційні ставки застосовуються до товарів з країн, з якими встановлено преференційний митний режим або митний союз. Пільгові ставки для товарів з країн з режимом найбільшого сприяння або національним режимом. Повні ставки – для товарів з усіх інших країн.

1. Передумови активізації розвитку компенсаційної торгівлі.

Різновид зустрічної торгівлі. Компенсац. Торгівля буває

Компенсаційні угоди на комерційній основі - угоди при яких поставка і відповідна зустрічна поставкатовару здійснюється протягом встановленого періоду на основі або одного контракту купівлі-продажу, або на основі контракту к-п і доданих до нього угод про зустрчну або авнсовану закупку. Фінансові розрахунки між учасниками угод здійснюється або через переказ іноземної валюти або шляхом врегулювання клірінгових претензій. Клірінгова форма розрахунку: після відправлення товару експортером його платіжні вимоги заносяться на клірінговий рахунок у країні імпортерам. Потім задовольняються через відповідні зустрічні поставки (взаємний залік вимог).

Компенсаційні угоди на основі домовленостей про виробниче співробітництво - Зміст цих операцій полягає в тому, що одна країна використовував устаткування і технології іншої країни, будує на своїй території промислові об’єкти, продукцією якого буде розраховуватися за поставлене устаткування технологію. Більше того, після будівництва об’єкта і виплати по кредитам, відношення між контрагентами продовжуються і в подальшому, коли інший вид має кроткосрочний характер.

Основні передумови ЗТ:

• фін. Мотиви, бо проведення операцій на компенсаційній основі було викликано відсутністю твердою валюти в Укр.

- комерційні мотиви. В ряді випадків компенсаційні операції є єдиним можливим шляхом виходу на зовнішні ринки.

- технологічні мотиви . Завдяки яким більшість країн, що розвиваються одержують можливість придбати відносно новітні технології, а розвинуті країни одержали можливість подовжити життєвий цикл товару.

- соціальні мотиви ЗТ пожвавлює товарообмін, а отже вирішення ряду соціальних питань.

1. Передумови активізації розвитку компен-ної торгівлі.

Зустрічна тор-ля - торгівля, при здійсненні якої в документах (угодах або контрактах) фіксуються тверді зобов'язання експортерів і імпортерів зробити повний або частково збалансований обмін товарами. У останньому випадку різниця у вартості покривається грош-ми платежами.

При ЗУ один і той самий контрагент може бути експортером одних та імпортером інших товарів по відношенню до контрагента, або за домовленістю по відно-ню до іншого підприємства кр-покупця.

В сучасних умовах осбливої уваги потребує зустрічна торгівля. Виділяють декілька аспектів зустрічної торгівлі:

-фінансовий (коли країна – імпортер немає вільноконв-ної валюти або не хоче її витрачати)

-маркетинговий (коли компенсаційні операції виступають як специфічний спосіб виходу на зарубіжний ринок, особливо в умовах високої конкуренції.)

-технологічний (як можливість доступу країни-імпортера до нових технологій)

-соціальний (коли зустрічна торгівля зменшує безробіття, створює нові робочі місця тощо)

Питома вага компенсаційних операцій становить10-20% у загальних обсягах світової торгівлі. Зустрічна торгівля превалює у обміні високими технологіями тощо. Якщо до останніх років домінувала зустрічна торгівля північ-південь, захід-схід, то на сьогодні вона інтенсифікувалась у відносинах північ-північ, захід-захід.

1. Співстав-ня вигідн-ті та доцільн-і здійснення основних видів зустрічних угод (ЗУ).

Основні види ЗУ:

1Бартер – предст-яє собою безвалютний, але оцінений обмін товарами. Вартісна оцінка товарів здійсн-ся для забезп-ня еквівал-сті обміну. Для цих операцій хара-ні наявність контракту, вказівка чи на кіл-ть товарів, що підл-ть обміну, чи на суму поставки. Доцільна, коли країна–імпортер немає вільноконв-ної валюти або не хоче її витрачати

2Компенсаційні угоди - таки ЗУ, за яких відбувається обмін декількома товарами з кожного боку. На відміну від бартеру, предм-ом компенс-х угод є не один товар чи група товарів, а списки товарів, які підлягають обміну. Контрагенти перед укладанням зустрічних угод обмінюються списками тов-ів, які вони хотіли чи могли купити. Потім становлю-ся ціни на товари. Доцільні коли країна–імпортер немає вільноконв-ної валюти або не хоче її витрачати; коли компенсаційні операції виступають як специфічний спосіб виходу на зарубіжний ринок, особливо в умовах високої конкуренції.

3Великомасшт-ні операції на компенс-ій основі – одна кр використовує облад-ня та технол-її іншої країни та будує на своїй території пром-й чи с/г обєкт, проду-цією якого вона буде розрах-ся. Риси: великомасшт-ть, довг/строк кредитування, операції часто здійсн-ся на осн міжурядових угод (через великі кошти, потребу гаранта, велику кіль-ть підпр-ств – учасниць. Доцільно, коли компенсаційні операції виступають як специфічний спосіб виходу на зарубіжний ринок, особливо в умовах високої конкуренції.

4Викуп застарілої продукції – такий вид ЗУ, при якому передб-ся часткова компенс-ція вартості нової техніки однопрофільною старою, т. т. залік залишкової вартості товарів, що викупляються по ціні нових. Застос-ся при обміні машинами, обладн-м. Доцільно, коли є можливість доступу країни-імпортера до нових технологій.

5Операції з давальницькою сировиною, це такі операції за якимх об”єктом угоди є сировина та пр-я, яка виг-я з неї. Розрахунки по ОДС здійснюються:

-частиною прод-ції, що була виготовлена та залишається в країні переробки,
у вигляді оплати сировини частк-во готовою продк-ією, а частково – грошима,
- використ-ня кр-переробки в якості посере-ка для подальшого продажу прод-ії. Доцільно: немає вільних грошей, при завоюванні нових ринків збуту, метою є доступ до нових технологій, розрахунок на довготерм-ву співпрацю.

6Поставки на комплектацію – замовник на вигото-ня обладн-ня вимогає включити в остаточну вартість продукції комплектуючи з власної країни. Доцільно: розрахунок на довготерм-ву співпрацю, при завоюванні нових ринків збуту.

15.Співставлення вигідності та доцільності здійснення основних видів зустрічних угод

Зустрічна торгівля- сукупність угод при закінченні , яких закупка продукції з різних обставин супроводжується у відповідь поставками товарами з метою досягнення балансу Е-І-них операції.

Основні види

1.Товарообмінні операції і компенсаційні угоди на безвалютній основі - передбачають оплату поставок у товарній формі коли продаж одного або кількох товарів одночасно пов’язано з придбанням інших товарів і розрахунку в іноземній валюті не відбувається.

2.Компенсаційні угоди на комерційній основі - угоди при яких поставка і відповідна зустрічна поставка товару здійснюється протягом встановленого періоду на основі або одного контракту купівлі-продажу, або на основі контракту к-п і доданих до нього угод про зустрічну або авнсовану закупку. Фінансові розрахунки між учасниками угод здійснюється або через переказ іноземної валюти або шляхом врегулювання клірінгових претензій. Клірінгова форма розрахунку: після відправлення товару експортером його платіжні вимоги заносяться на клірінговий рахунок у країні імпортерам. Потім задовольняються через відповідні зустрічні поставки (взаємний залік вимог).

3.Компенсаційні угоди на основі домовленостей про виробниче співробітництво - передбачає, що поставки промислового обладнання будуть компенсаційні зустрічні поставки товару, які виробляються за допомогою обладнання що придбана.