182795 (Еластичність попиту та пропонування, способи її визначення та застосування в практиці господарської діяльності підприємства)

Курсова робота

"Еластичність попиту та пропонування, способи її визначення та застосування в практиці господарської діяльності підприємства"

Вступ

Будь-який ринок, незалежно від його конкретного виду, базується на трьох основних елементах: ціні, попиті і пропозиції, конкуренції. Споживачі чутливі не лише до зміни ціни того товару, який мають намір придбати, але й до динаміки цін сполучених товарів, особливо цін товарів-замінників, а також до змін власного доходу. Фірми в свою чергу реагують на зміни цінових і нецінових чинників, змінюючи обсяги і структуру виробництва. З точки зору економічного аналізу важливо визначити конкретну величину цієї чутливості.

Тема «Еластичність попиту і пропонування» є досить актуальною в наш час, адже уміння визначати коефіцієнт еластичності важливе не тільки для теорії, а й для практики підприємства (і виробничого, і торговельного), політики держави, а отже для ефективного функціонування економіки в цілому.

В своїй роботі розглянемо еластичність попиту і пропонування, методи обчислення показників еластичності, охарактеризую види еластичності, а також досліджу процес пристосування ринку до змін попиту та пропонування залежно від часового періоду.

Метою курсової роботи є з’ясування сутності показника попиту та пропонування.

Головним завданням курсової роботи є розглянути такі питання як еластичність попиту і пропозиції, способи визначення ступеня еластичності попиту і пропонування, і застосування теорії еластичності в господарській діяльності підприємств, а також добре засвоїти цей матеріал.

Під час написання курсової роботи я користувалася науковою літературою таких економістів як Базилевич В.Д., Задоя А.О., Косік А.Ф., та інших науковців.

1. Еластичність попиту і пропонування

1.1 Поняття еластичності. Еластичність попиту та її види

Спостерігаючи поведінку покупця на ринку, ми можемо помітити, що він орієнтується не лише на зміну ціни, але враховує також свій доход, смаки, моду, наявність замінників. Тому його реакція на зміну певних умов буде різною. Для одних товарів навіть незначна зміна ціни або доходу може і при чинити значні зміни в обсязі покупок, а для інших товарів навіть значне підвищення або зниження ціни чи доходу буде мало помітним.

Ступінь чутливості функціонально пов'язаних між собою величин можна вимірювати в абсолютних показниках як похідну функції у = f(х);

Або ж її можна вимірювати у відносних показниках як співвідношення процентних змін. Відносний показник має переваги у тому, що він не залежить від одиниць вимірювання. Тому в економічному аналізі застосовується частішс саме показник відносних змін. [6, ст. 46]

Вимірником відносних змін є еластичність. Можна сказати, що еластичність – це міра чутливості однієї змінної до зміни іншої змінної.

У мікроекономіці застосовується багато різновидів еластичності залежно від досліджуваного явища і чинників, що викликають зміну досліджуваного явища – попиту, пропонування чи виробництва. Що стосується попиту, то тут залежно від впливу цінового чи нецінових чинників розрізняють наступні види еластичності:

• еластичність попиту за ціною (Е_d);

• перехресну еластичність попиту (Е_xy);

• еластичність попиту за доходом (Е_I). [6, ст. 47]

Еластичність попиту за ціною – це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару. Показник Е_d вимірює процентну зміну обсягу попиту на товар вздовж кривої попиту на нього.

У відповідності до визначення цінову еластичність попиту можна обчислити за формулою:

Е_d =%ΔQ/%ΔР,

де Е_d – коефіцієнт цінової еластичності попиту,

% ΔQ – процентна зміна обсягу попиту,

% ΔР – процентна зміна ціни. [6, ст. 48]

Коефіцієнт еластичності попиту за ціною, як правило, є величиною від'ємною, оскільки ці дві змінні найчастіше перебувають в оберненому зв'язку. Зазвичай, економісти нехтують знаком «мінус» при Е_d і користуються тільки абсолютною величиною коефіцієнта еластичності.

Такий підхід мотивований тим, що якщо ми захочемо порівняти товари з еластичністю -2 і -3, то математично -2 більше, ніж -3. Але чутливість (еластичність) товару із коефіцієнтом -3 більша, ніж з коефіцієнтом -2. Щоб уникнути плутанини, економісти ігнорують знак мінус при коефіцієнті еластичності попиту за доходом. До речі, для товарів з парадоксальним виявом зв'язку ціни і величини попиту коефіцієнт еластичності буде зі знаком плюс. І, якщо еластичність одного товару дорівнює -3, а іншого +3, то їхня чутливість (еластичність) однакова, але різноспрямована. [1, ст. 75]

Чому для визначення коефіцієнта еластичності беруть відсоткові зміни ціни і попиту, а не абсолютні величини? Пояснюється такий підхід тим, що використання абсолютних величин із цією метою може спотворювати наші уявлення про еластичність попиту товару. Наприклад, якщо зниження ціни на товар X від 2 до 1 грн. збільшує попит на цей товар з 20 до 60 шт., тобто зменшення ціни на 1 грн. спричинило зростання попиту на 40 од., то створюється враження досить високої еластичності попиту за доходом, а якщо ми гривні виразимо в копійках, то, базуючись на тих самих даних, зменшення ціни на 100 коп. збільшило попит на 40 од., що свідчить про нееластичність попиту.

Еластичність попиту за ціною залежить від цілого ряду факторів, зокрема:

• наявності товарів-субститутів. Чим більше існує товарів, здатних досить ефективно замінити один одного, тим активніше реагує попит на зміну цін на них (наприклад, автомобілі одного класу, різні види прохолодних напоїв). Навпаки, якщо на ринку немає товару, що міг би вдало замінити існуючий, то зміна цін на нього майже не спричинить відповідних коливань обсягів продажу. Це може бути, скажімо, інсулін для хворих на цукровий діабет;

• наявність товарів-комплементів теж впливає на еластичність попиту споріднених товарів. Власник автомобіля, який має альтернативні варіанти вибору транспортного засобу для того, щоб добратися на роботу, зростання цін на бензин змусить менше використовувати автомобіль, що призведе до скорочення споживання і таких взаємодоповнюючих товарів, як мастила та гальмівна рідина тощо. Проте для автомобіліста попит на бензин нееластичний за ціною, а тому й попит на мастила та гальмівну рідину (як менш значимі комплементи бензину) буде нееластичним.

– часу пристосування до зміни цін. За короткий проміжок часу споживачі не встигають пристосуватися до зміни ціни, адаптувати свої уподобання до змінених умов, тому в короткостроковому періоді попит буде менш еластичним, ніж у довгостроковому. Це стосується як домогосподарств, так і підприємців. Наприклад, українська сім'я традиційно споживала більше свинини, ніж м'яса птиці. Зміна структури споживання не відбувається миттєво, а потребує тривалого періоду. [5, ст. 49]

• частка витрат на певний товар у бюджеті споживача. Зазвичай, чим вища частка цього товару в загальній структурі споживання, тим вища цінова еластичність товару.

• Обсяг запасів. Чим він вищий, тим більша цінова еластичність попиту.

– Значимість товару для споживача. Товари, споживання яких є неодмінною умовою життєдіяльності людини, нееластичні за ціною. Це, насамперед, товари першої необхідності. Предмети розкоші еластичні за ціною. [1, ст. 83]

Розрахунки еластичності попиту за ціною мають досить широке практичне використання як для прогнозування споживацьких витрат, так і для проведення цінової політики фірми. Для продавця важливо знати, скільки грошей споживач готовий витратити на придбання даного товару при рівному рівні ціни на нього, адже витрати споживача є ні чим іншим, як валовим доходом продавця: загальні витрати покупця = РQ = валовий доход продавця. [5, ст. 49]

На рис. (1.1) (додаток А) показано виграш продавця від збільшення ціни на товар та його програш від спричиненого цим зростанням ціни зменшення обсягу продажу. Якщо площа фігури Р₁Р₂N₂V (виграш від зростання цін) більша, ніж площа фігури Q₂Q₁N₁V (програш від зменшення обсягу продажу), то загальні доходи продавця зростуть. Якщо більшою є площа фігури Q₂Q₁N₁V, то при зростанні ціни загальні доходи продавця зменшаться. Результат залежатиме від еластичності попиту за ціною: при |Еd| > 1 – продавець програє; при |Еd| < 1 – виграє.

В узагальненому вигляді вплив еластичності попиту на реакцію загальних витрат споживача на придбання товару залежно від зміни ціни подано в табл. (1.2) (додаток А). Якщо еластичність дорівнює нулю, тобто попит не реагує на зміну ціни, будучи абсолютно нееластичний, то збільшення чи зменшення доходу продавця буде прямо пропорційним зміні ціни. [5, ст. 50]

Практика господарювання багата на приклади використання показників еластичності попиту за ціною для прийняття економічно обґрунтованих рішень. Досить часто здійснення якихось економічних дій вимагає постійних витрат. Тоді прибуток підприємця буде залежати тільки від обсягу виручки, тобто від тієї кількості грошей, яку погодяться сплатити покупці за запропонований товар. Класичним прикладом такої ситуації є проведення концерту на стадіоні. Витрати організаторів на оренду арени, гонорар артистам, рекламу тощо практично не залежать від кількості глядачів, що прийдуть на концерт, тому можуть розглядатися як постійні. З іншого боку, кількість глядачів, а отже, і виручка, залежать від цін на квитки. Чим мають керуватися організатори, встановлюючи ціни на вхідні квитки?

Можна виходити з того, що ціни мають бути такими, щоб максимально заповнити стадіон, не залишаючи жодного вільного місця. Однак при цьому не обов'язково буде досягнуто максимальної виручки. Якщо попит на квитки нееластичний, то через підвищення ціни зменшиться кількість глядачів меншою мірою, ніж зростуть ціни, а тому загальна виручка зростатиме. Це продовжуватиметься доти, доки не буде досягнуто одиничної еластичності. Подальше підвищення ціни призведе до зменшення кількості глядачів і, як результат, – до зменшення виручки. Таким чином, виручка досягає свого максимального значення при цінах, що відповідають одиничному значенню еластичності попиту. Ось чому ми можемо спостерігати незаповнені зали на концертах знаменитих артистів, напівпорожні салони літаків та вагони потягів тощо. У даному випадку недовикористовуються потужності того чи іншого капіталу, але максимізується виручка підприємця. [5, ст. 51]

Ми розглянули пряму цінову еластичність попиту та чинники, що на неї впливають. Пряма цінова еластичність пов'язана зі змінами, які впливають на еластичність одного якогось товару. Окрім прямої, є перехресна еластичність попиту за ціною. Її наявність пов'язана з тим, що споріднені товари у формі субститутів та комплементів чинять певний вплив на чутливість (еластичність) попиту на споріднені товари. [1, ст. 85]

Перехресна еластичність попиту – це чутливість споживчого попиту на товар А до змін, що відбулися в ціні спорідненого товару В.

Коефіцієнт перехресної еластичності попиту – відношення відсоткової зміни обсягу попи і у на товар А до відсоткової зміни ціни товару В.

Відсоткова зміна попиту на товар А

Е _DAB = Відсоткова зміна ціни на товар В =

Δ Q_DA: Q_DA

_{Δ PB: PB}

де Е_DAB – перехресна еластичність попиту на товар А, зумовлений зміною ціни на товар В;

Δ Q_DA – зміна обсягу попиту на товар A;

ΔP_B – зміна ціни на товар В;

ΔP_{B /} P_B *100% – відсоткова зміна ціни на товар В.

Перехресна еластичність за ціною має важливе значення для виявлення щільності зв'язку між спорідненими товарами та для визначення меж галузі (групи підприємств, що виробляють подібну продукцію).

Для товарів-субститутів обсяг попиту на товар А змінюється прямо пропорційно зміні ціни на товар В: Е_DAB >0. Зобразимо цей зв'язок графічно (рис. 1.3).

На рис. (1.3) (додаток Б) зображено криві попиту на товари-субститути. Нехай цими товарами є кефір і йогурт. Нехай ціна на йогурт (рис. 1.3, б) зменшилася з Р₀ до Р₁. Тоді обсяг попиту на нього зросте з Q₁до Q₂. Але зниження ціни на йогурт вплине на попит на товар В, тобто на кефір (рис. 1.3, а). Крива попиту на кефір зміститься ліворуч від D_A0 до D_A1, а обсяг попиту на кефір зменшиться від Q₀ до Q_1. [1, ст. 84]

Для товарів-комплементів обсяг попиту на товар А перебуває в оберненій залежності від зміни ціни на товар В: Е_DAB < 0. Зобразимо цю залежність графічно (рис. 1.4) (додаток Б). [1, ст. 84]

На рис. 1.4 зображено криві попиту на товари-комплементи. Нехай цими товарами є кава – товар А та вершки – товар В. Якщо ціна на вершки зменшилась від Р₀ до Р₁ (рис. 1.4, б), то попит на них за ціною зріс з Q₁ до Q₂. Водночас здешевлення вершків зумовить зростання попиту на каву (рис. 1.4, а). Крива попиту на товар А (кава) зміститься догори від D_A0, до D_A1, а обсяг попиту зросте з Q₁ до Q₂.