181198 (Методи вивчення трудових процесів працюючих і нормування праці), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Методи вивчення трудових процесів працюючих і нормування праці", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "экономика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "экономика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "181198"
Текст 2 страницы из документа "181198"
Відповідно до мети дослідження виділяють наступні методи: хронометраж, фотографія робочого часу, фотохронометраж.
2.2 Методи вивчення витрат робочого часу
Аналіз затрат робочого часу базується на матеріалах конкретних досліджень (спостережень), які дають змогу одержати об’єктивну інформацію про використання робочого часу. Систематичне ретельне вивчення затрат робочого часу на виробництві сприяє розв'язанню цілого ряду завдань, що стоять перед нормуванням праці: одержанню вірогідних відомостей про фактичні затрати робочого часу; нагромадженню первинної інформації для подальшої розробки нормативів і норм; вивченню досвіду передових робітників; виявленню причин невиконання встановлених норм; визначенню можливостей усунення втрат робочого часу тощо. Регулярні спостереження робочого часу дисциплінують людей, допомагають їм вдосконалювати організацію праці, застосовувати раціональні прийоми й методи праці, збагачувати її змістовність, що, зрештою, сприяє зростанню продуктивності праці.
Широка розмаїтість трудових процесів, нестандартність цілей, що постають перед дослідником (спостерігачем) робочого часу вимагають глибоких знань методичних основ вивчення й аналізу затрат праці на виробництві. На велику увагу дослідника заслуговує правильний вибір об'єкта спостереження, методів дослідження, способів реєстрації затрат часу, форм їхнього запису та точності одержуваної інформації. Недостатні знання методичних основ аналізу затрат робочого часу, брак практичного досвіду нерідко призводять до помилкових результатів, бездоказових висновків і оцінок ефективності використання живої праці в часі.
Значна частина спірних питань щодо об'єктивності встановлення норм часу (виробітку), необхідності їх перегляду у той чи інший бік могла бути знятою або взагалі не виникла б, якби фахівці служби нормування праці мали оперативну і точну інформацію про фактичне використання змінного робочого часу, причини надмірних перерв у роботі, кваліфікацію виконавців, умови їх праці.
У теорії й практиці нормування поширені два основних методи вивчення затрат робочого часу (рис.2.1) : безпосередніх вимірів та моментних спостережень.
Метод безпосередніх вимірів полягає в тому, що спостерігач послідовно фіксує тим чи іншим способом тривалість різних елементів затрат робочого часу. Перевагою цього методу є вірогідність і точність реєстрації часу. Є й недоліки: велика трудомісткість підготовки самого спостереження та обробки його матеріалів, неможливість охоплення значної кількості робочих місць одночасно.
Метод моментних спостережень ґрунтується на використанні теорії ймовірності та таблиць випадкових чисел, коли спостерігач через нерівні проміжки часу (моменти) фіксує те, що відбувається на робочих місцях в обраній зоні спостереження. За цього методу знач-но зростає кількість спостережуваних об'єктів (працівників, верстатів, машин), поліпшується оперативність одержання потрібної інформації, забезпечується достатня точність результатів спостереження.
Підготовка до спостереження складається з обрання об'єкта дослідження та ознайомлення з ним, планування маршруту обходу спостерігачем зони спостереження, визначення кількості моментоспостережень, попереднього заповнення спеціального бланку.
Необхідна кількість моментоспостережень визначається за формулами (таблицями, складеними на підставі цих формул), виведеними із застосуванням математичної статистики.
Рис. 2.1. Класифікаційна схема методів вивчення затрат робочого часу
Для стабільного трудового процесу, притаманного велико-серійному та масовому типу виробництва, кількість необхідних моментоспостережень визначається за табл. 3.1. або за формулою:
де К — питома вага затрат робочого часу на безпосереднє виконання виробничого завдання (коефіцієнт завантаження робітників);
Р — задана або припустима величина відносної похибки результатів спостереження (може коливатися у межах 3—10%).
Для нестабільного трудового процесу число моментоспостережень визначається за табл. 3.2 або за формулою:
.
Таблиця 2.1 Кількість моментоспостережень для умов стабільного трудового процесу
Величина похибки Р | Кількість моментоспостережень М залежно від коефіцієнта завантаження робітників К | ||||||||
0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,8 | 0,9 | |
3 4 5 6 8 10 | 20000 11250 7200 5000 2700 1800 | 8890 5000 3200 2220 1250 800 | 5180 2920 1870 1300 730 490 | 3330 1870 1200 830 470 300 | 2200 1250 800 550 310 200 | 1480 830 530 370 210 135 | 670 540 340 240 130 85 | 60 310 200 140 80 50 | 250 140 90 60 35 20 |
Таблиця .2.2 Кількість моментоспостережень для умов нестабільного трудового процесу
Величина похибки Р | Кількість моментоспостережень М залежно від коефіцієнта завантаження робітників К | ||||||||
0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,8 | 0,9 | |
3 4 5 6 8 10 | 30000 16850 10800 7500 4280 2700 | 13320 7500 4800 3330 1880 1200 | 7780 4380 2800 1940 1100 700 | 5000 2810 1800 1250 700 450 | 3300 1800 1200 830 470 300 | 2200 1150 800 560 310 200 | 1000 810 510 360 180 130 | 840 470 300 210 75 | 380 210 140 90 50 35 |
Що стосується етапів проведення спостережень, то їх налічується чотири: підготовка до спостереження, безпосереднє спостереження, обробка матеріалів та аналіз результатів спостереження. Доцільно також уважно ознайомитися зі змістом структурно-логічної блок-схеми 2.1, що наведена нижче. Тут треба особливу увагу звернути на:
— мету спостереження;
— причини, що зумовлюють вибір того чи іншого об’єкта дослідження;
— точне визначення кількості об’єктів спостереження;
— визначення часу проведення спостережень;
— ознайомлення з особливостями організації праці на конкретному робочому місці (дільниці);
— роз’яснення мети та завдань спостережень;
— заповнення лицьового боку листа спостережень (фотокартки, хронокарти);
— точне визначення кількості об’єктів спостереження;
— визначення часу проведення спостережень;
— ознайомлення з особливостями організації праці на конкретному робочому місці;
— роз’яснення завдань та мети спостережень, що відбуваються;
— заповнення лицьового боку листа спостережень (фотокартки, хронокарти).
Цілком природно постає запитання: чому так важливо зосередитись на першому етапі проведення спостережень?
Структурно – логічна блок-схема 2.1
Основні способи вивчення затрат робочого часу та етапи їх проведення
Етап | Фотографія робочого часу | Хронометраж | ||
Фотографія методом безпосередніх вимірів | Фотографія методом моментних спостережень | |||
Підготовка | 1. Вибір мети й об’єкта 2. Заповнення лицьового боку фатокартки 3. Інструктаж | 1. Вибір мети й об’єкта | 1. Вибір мети, об’єкта, часу спостережень (30 — 60 хв після початку зміни, 1,5 — 2 год до закінчення)2. Заповнення лицьового боку хронокартки 3. Розчленування операції (фіксажні крапки) 4. Кількість спостережень 5. Інструктаж | |
Спостереження | Спостереження: цифри, індекси, графіки | Форма запису | Запис часу з точністю до 0,5 с Дефектні заміри | |
Обробка | 1. Зведення однойменних затрат робочого часу (фактичний баланс робочого часу) у хвилинах, відсотках 2. Визначення показників, що характеризують фактичний баланс робочого часу (К1, К2, К3, К4) | 1. Зведення однойменних затрат робочого часу в моментоспостереженнях, відсотках 2. Визначення показників, що характеризують фактичний баланс робочого часу (К1, К2, К3, К4) | 1. Визначення тривалості замірів 2. Стійкість хронорядів (факт) . Розрахунок середньої тривалості елементів операції та всієї операції загалом | |
Аналіз | 1. Побудова нормативного балансу 2. Можливе зростання продуктивності праці (ущільнення робочого часу) 3. Розробка заходів щодо ліквідації втрат робочого часу 4. Розрахунок економічного ефекту | 1. Побудова нормативного балансу 2. Можливе зростання продуктивності праці (ущільнення робочого часу) 3. Розробка заходів щодо ліквідації втрат робочого часу 4. Розрахунок економічного ефекту | 1. Аналіз затрат робочого часу за елементами операції 2. Стійкість хронорядів (факт-норматив) 3. Режим роботи 4. Проектування раціонального трудового процесу 5. Розрахунок норми оперативного часу |
Відповідь проста: тому що треба отримати дійсні фактичні затрати робочого часу без їхнього приховування, саме такі, які мають місце в обумовлених організаційно-технічних умовах виробництва і праці. Дуже важливо правильно вибрати об’єкт спостереження, який має відповідати меті дослідження. Одна річ вивчати як використовують робочий час висококваліфіковані робітники і зовсім інша — спостерігати затрати робочого часу тих робітників, які не виконують установлені норми.
Приклад 1 Засоби оснащення робочих місць механічного цеху приведені в таблиці 2.1. Вони розміщені не відповідно до теоретичних положень по раціональній організації планувальних рішень. Внаслідок чого верстатник вимушений зробити ряд нераціональних переміщень при виконанні трудових процесів і підготовці до них виготовлення продукції.
Таблиця 2.1 Початкові дані про втрати робочого часу при нераціональних планувальних рішеннях
Засоби оснащення робочого місця | Одноразові втрати робочого часу (мін) | Кількість переміщень в зміну |
1. Допоміжне устаткування | 6 | 7 |
2. Організаційне оснащення - інструментальна тумбочка - підставка під деталі - стелаж | 0,4 0,6 0,9 | 11 10 8 |
3. Технологічне оснащення | 0,6 | 37 |
- набір інструментів | ||
4. Чисельність персоналу в цеху, чіл. | 123 | |
5. Кількість робочих днів в році | 265 | |
6. Рік. об'єм виробництва, тис. шт. | 120 | |
7. Трудомісткість однієї шт., нормо-ч. | 2,21 |
Примітка: Кількість робочих днів у році у році приведено з урахуванням роботи цеху по суботніх днях. Робітники працюють у дві зміни.