180823 (Аналіз та планування основних фондів торгівельного підприємства (на прикладі ТОВ "БАРС")), страница 2

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 8 Положення (стандарту) 7 [12]. Первісна вартість об'єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" [10] та 16 "Витрати" [11].

Рух основних коштів підприємства включає наступні процеси:

А) Придбання основних засобів та введення їх в експлуатацію

Б) Поліпшення основних засобів в ході експлуатації:

• модернізація;

• модифікація;

• добудова;

• дообладнання;

• реконструкція;

В) Знос та амортизація основних засобів – часткове використання фізичних та моральних ресурсів основних засобів при їх участі в процесі експлуатації, що приводить до:

• фізичного зношення основних фондів;

• морального зношення(застаріння) основних фондів;

• накоплення амортизаційного фонду (відрахувань з доходу підприємства) для відновлення ресурсів основних фондів при іх поліпшенні чи оновленному придбанні;

Г) Тимчасова передача основних засобів в оренду

Д) Продаж основних фондів

Е) Ліквідація основних засобів

Підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт [12].

Основні фонди, як економічна категорія, характеризуються такими ознаками: вони, неодноразово вступаючи у виробничий процес зберігають свою натуральну форму і лише частково споживаються в кожному циклі виробництва. Як сукупність засобів праці основні фонди є вирішальним фактором виробництва, а їхній натурально-речовинний склад визначає характер матеріально-технічної бази підприємства. Поступове перенесення вартості основних фондів торговельного підприємства на товари, які реалізуються ним, пов'язане із зносом основних фондів в процесі тривалого функціонування. Знос буває фізичним і моральним.

Під фізичним зношенням основних фондів розуміють втрату ними першопочаткових техніко-економічних якостей (споживчої вартості) під впливом процесів праці, природних сил та інших факторів. В залежності від причин виникнення розрізняють дві форми фізичного зносу:

І. Внаслідок використання основних фондів у торговельному процесі;

ІІ. В результаті їх бездіяльності та впливу сил природи.

Фізичний знос першого ряду умовно можна розділити на дві частини:

1. знос, який періодично усувається шляхом проведення відповідних ремонтів – усувний;

2. неусувний знос (знос, що не підлягає усуненню) поступово накопичується та обумовлює за витоком часу повне фізичне зношення основних фондів, внаслідок чого вони повинні бути повністю замінені.

Окрім фізичного основні фонди зазнають ще й морального зносу.

Моральний знос (техніко-економічне старіння основних фондів) – це зменшення їх вартості під впливом науково-технічного прогресу по мірі здешевлення відтворення окремих засобів праці та впровадження у виробництві нової, більш досконалої та більш продуктивної техніки. Моральний знос також може бути повним та частковим [19]. Частковий моральний знос може бути усунений шляхом проведення модернізації основних фондів, під якою розуміють внесення певних конструктивних змін в об'єкти основних фондів з метою покращання їх технікоекономічних характеристик. Настання повного морального зносу обумовлює потребу в заміні об'єктів основних фондів підприємства.

Основні фонди торговельного підприємства класифікуються [19]:

І. За характером участі в торговельно-виробничому процесі:

1. Виробничі основні фонди – фонди, що безпосередньо беруть участь у торговельно-виробничому процесі.

2. Невиробничі основні фонди – не пов'язані із здійсненням виробничого процесу (житлові будинки, спортивні споруди, об'єкти охорони здоров'я).

ІІ. За належністю до власника майна:

1. Власні основні фонди – належать підприємству на правах власності і містяться в його балансі.

2. Орендовані та безкоштовно передані основні фонди – фонди, що у строковому або безстроковому порядку передані торговельному підприємству в оренду або абсолютно безкоштовно.

ІІІ. За ланками торговельного виробничого процесу:

1. Основні фонди роздрібної торгівлі.

2. Основні фонди оптової торгівлі.

ІV. За роллю в здійсненні торговельно-виробничого процесу:

1. Активна частина основних фондів.

2. Пасивна частина основних фондів.

До активної частини відносять ті елементи основних фондів, які безпосередньо впливають на предмети праці і в значній мірі визначають рівень продуктивності праці (машини, устаткування, транспортні засоби і виробничий інвентар).

До пасивної частини відносяться будівлі, споруди, господарський інвентар, ті елементи, які створюють умови для здійснення торговельно-виробничих процесів.

Співвідношення між активною і пасивною частинами основних фондів відображає рівень прогресивності основних фондів. Але в торгівлі рівень прогресивності визначається специфічно, так як в торгівлі активну частину основних фондів можна віднести до пасивної, тому що вона не збільшує рівень механізації праці і не підвищує її продуктивність і навпаки, пасивну частину (торговельні площі) можна розглядати як умовно-активну частину основних фондів, тому що вона забезпечує інтенсифікацію продажу товарів, сприяє зростанню продуктивності праці робітників торгівлі. Отже, оптимальний рівень прогресивності праці для підприємств торгівлі в економічній теорії ще не визначений.

Основні фонди класифікуються також за видами:

Споруди

Будівлі

Передавальні пристрої

Машини та устаткування

Види основних фондів

• силові машини та устаткування;

• робочі машини та устаткування;

• вимірюючи прилади пристрої, лабораторне устаткування;

• обчислювальна техніка.

Транспортні засоби

Інструмент

Виробничий інвентар

Інші основні фонди

Рис. 1.2. Видова структура основних фондів [19].

Співвідношення окремих видів основних фондів називають видовою структурою основних фондів. Структура основних фондів торговельного підприємства визначається тим, що в ній переважає частка виробничих фондів над невиробничими. У виробничих основних фондах найбільшу питому вагу має їх пасивна частина.

Проміжок часу, протягом якого відбувається процес формування, використання та відновлення споживчої вартості основних фондів, характеризується поняттям “цикл відтворення основних фондів”. Основні стадії (етапи) циклу відтворення основних фондів наведено на рис. 1.3

Якщо цикл відтворення основних фондів більш тривалий, ніж обіг основних фондів, то підприємство отримує додатковий дохід за рахунок накопиченої амортизації.

І. Створення основних фондів

ІІ. Підготовка до експлуатації

1 . Планування та розподіл капітальних вкладень

2. Проектування

3. Здійснення капітальних вкладень

4. Введення до експлуатації

5. Освоєння основних фондів

7. Формування джерел відновлення основних фондів (амортизація вартості)

1 2. Виведення основних фондів з експлуатації

11. Повна втрата споживчої вартості

9. Протиріччя втрати (відновлення) споживчої вартості

8. Часткова втрата споживчої вартості

6. Використання за цільовим призначенням

10. Капітальний ремонт, модернізація

І\/. Завершення експлуатації основних фондів

ІІІ. Експлуатація основних фондів

Рис. 1.3. Стадії та етапи циклу відтворення основних фондів торговельного підприємства [ 25 ]

Якщо ж в разі неефективного використання цикл відтворення коротший за обіг фондів, то підприємство не має фінансових джерел для відновлення основних фондів (в зв'язку з незавершенням амортизаційного періоду) і несе збитки через списання залишкової вартості основних фондів на фінансові результати діяльності.

Процес проходження основними фондами вказаних етапів циклу відтворення являє собою рух основних фондів, управлінню яким на торговельному підприємстві присвячена дана робота.

Рух основних фондів буде мати особливості у випадку простого та розширеного відтворення:

• Просте відтворення, при якому досягається збереження споживчої вартості основних фондів.

• Розширене відтворення, при здійсненні якого споживча вартість та кількість основних фондів підприємства зростає.

Просте відтворення відбувається шляхом проведення капітального ремонту та заміни застарілих об'єктів основних фондів, розширене – шляхом проведення нового будівництва, реконструкції та технічного переозброєння, модернізації основних фондів. Вибір форми відтворення здійснюється в процесі управління інвестиційною діяльністю торговельного підприємства.

Визначення сутності основних фондів торговельного підприємства та поняття їх руху є теоретичною базою, яка дозволяє поставити основні задачі управління рухом основних фондів торговельного підприємства.

Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Амортизації підлягають витрати на: