Міністерство освіти і науки України

Київський НАЦіональний торговельно-економічний університет

Кафедра економіки підприємництва

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Економіка підприємства ”

Тема: “ Аналіз та планування основних фондів торгівельного підприємства (на прикладі ТОВ “БАРС”)”

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ УПРАВЛІННЯ РУХОМ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність основних фондів торгівельного підприємства та поняття їх руху

1.2 Основні завдання управління рухом основних фондів торгівельного підприємства

1. ДОСЛІДЖЕННЯ РУХУ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТОВ “БАРС”

2.1 Аналіз наявності, складу та стану основних фондів торгівельного підприємства

2.2 Дослідження інтенсивності відновлення основних фондів торгівельного підприємства

2.3 Оцінка ефективності використання основних фондів торгівельного підприємства

1. РОЗРОБКА ПОЛІТИКИ УПРАВЛІННЯ РУХОМ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Оцінка планових передумов розробки політики управління рухом основних фондів торгівельного підприємства

3.2 Визначення обсягів вибуття та введення основних фондів торгівельного підприємства

3.3 Обґрунтування вибору форм задоволення потреби торгівельного підприємства в прирості основних фондів

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Інтенсифікація потужності торговельного підприємства та підвищення на цій основі ефективності його діяльності, життєздатності та конкурентоспроможності на ринку є одним з головних напрямків розвитку підприємства в сучасних економічних умовах. Необхідною умовою розвитку є підвищення ефективності використання основних фондів, так як вони є основою виробничого потенціалу підприємства. Основні фонди – це база, на якій стає можливим функціонування і дієздатність будь-якого підприємства, зокрема торговельного. Особливо складними в теперішній час стають питання, пов'язані з управлінням формуванням та використанням основних фондів.

Підвищення якості управління підприємством пов'язане з застосуванням сучасних методів оцінки стану основних фондів, аналізу та планування їх розвитку, з формуванням комплексного підходу до оцінки взаємовпливу показників фінансово-господарської діяльності підприємства та показників використання фондів. Пошук шляхів підвищення ефективності використання основних фондів є одним з найактуальніших питань в політиці управління підприємством в цілому.

Мета курсової роботи – викласти теоретичне обґрунтування управління рухом основних фондів, проведення дослідження руху основних фондів на матеріалах діючого торговельного підприємства.

Задачами курсової роботи, які випливають з її основної мети, є:

• розкриття сутності основних фондів та їх класифікація;

• визначення основних завдань управління рухом основних фондів торговельного підприємства;

• аналіз руху основних фондів на підприємстві;

• оцінка ефективності руху основних фондів;

• розробка ефективної політики управління рухом на торговельному підприємстві на основі оцінки планових передумов діяльності даного підприємства на 2006 рік.

Предметом дослідження виступають основні фонди торговельного підприємства, що знаходяться в процесі проходження етапів циклу відтворення.

Об'єктом дослідження є багатофілійне ТОВ “БАРС”, головний офіс якого знаходиться за юридичною адресою в м. Бровари Київської області, вул. Каменяра 20/5. Підприємство почало функціонувати у квітні 1991 року. Загальна кількість засновників в ТОВ “БАРС” становить 4 юричичні особи.

Основним видом діяльності даного підприємства є роздрібна та дрібнооптова торгівля запчастинами для автомобільної та сільськогосподарської техніки. За ознакою складу асортименту товарів, що пропонується до продажу, ТОВ “БАРС” відноситься до спеціалізованих торговельних підприємств.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ УПРАВЛІННЯ РУХОМ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність основних фондів торгівельного підприємства та поняття їх руху

Торгова діяльність - ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян по здійсненню купівлі і продажу споживчих товарів з метою одержання прибутку.

Внутрішня (зовнішня) торгівля - сфера підприємницької діяльності по реалізації товарної продукції на внутрішньому ринку країни (зовнішніх ринках інших країн) суб'єктами господарювання усіх форм власності, що охоплює обертання засобів виробництва і споживчих товарів та розподіляється на оптову торгівлю, посередництво в торгівлі, роздрібну торгівлю(тільки в внутрішній торгівлі).

Торговельна діяльність може здійснюватися [1]:

- громадянами України, громадянами інших держав, які не обмежені в правоздатності або дієздатності в законодавчому порядку;

- юридичними особами всіх форм власності.

Торговельна діяльність в Україні регулюється Законами України "Про підприємництво", "Про захист прав споживачів", "Про підприємства в Україні", "Про споживчу кооперацію", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про лікарські засоби", "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", іншими актами законодавства, а також порядками і правилами.

Торговельна діяльність може здійснюватися у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері, та обмежується тільки умовами Законів України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” [6] та “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” [5] .

Оптова торгівля - сфера підприємницької діяльності по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їхньої реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності. Включає як безпосередні комерційні зв'язки в умовах договорів закупівлі-продажу і постачання між підприємствами-виробниками і споживачами, так і зв'язку між ними через торгових посередників [15].

Господарюючі суб'єкти для заняття торговельною діяльністю можуть мати у сфері оптової торгівлі [15].:

а) оптові бази - основні господарські підприємства оптової торгівлі, що здійснюють оптові закупівлі та поставки (продаж) товарів і надають торговельні послуги підприємствам і організаціям роздрібної торгівлі, громадського харчування та іншим суб'єктам підприємницької діяльності;

б) товарні склади, склади-холодильники - відокремлені або спеціально пристосовані приміщення для зберігання та переробки товарних запасів;

в) склади-магазини, що мають функціональні площі, до яких входять торговельні та складські площі закритих та напіввідкритих приміщень для зберігання і продажу великогабаритних товарів (меблі, будівельні матеріали тощо).

Роздрібна торгівля - сфера підприємницької діяльності з продажу чи товарів послуг на підставі усний чи письмовий договори закупівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для їх власного некомерційного використання [15].

Господарюючі суб'єкти для заняття торговельною діяльністю можуть мати у сфері роздрібної торгівлі - роздрібну торгову мережу - сукупність стаціонарних, тимчасових і пересувних пунктів роздрібного продажу товарів (включаючи аптеки), торгових автоматів, торгових місць на ринках, пунктів продажу поштою і за замовленням, а також пунктів ремонту предметів особистого користування і домашнього побуту, не зв'язаного з виробництвом цих виробів. По ступені постійності місцезнаходження розрізняють стаціонарну і пересувну мережу, а по характері капітальності споруджень - магазини, павільйони, кіоски, ларьки.

Здійснюючи господарську діяльність торговельне підприємство формує матеріально-технічну базу, що являє собою сукупність речових елементів засобів праці, необхідних йому для доведення товарів від виробників до споживачів і їх зберігання.

Засоби праці, як фактор виробництва та складова частина виробничих ресурсів підприємства, вливаючись в процес виробництва, стають частиною виробничих фондів підприємства в залежності від характеру функціонування в процесі виробництва та участі в створенні нової вартості, окремі елементи виробничих фондів можуть бути віднесені до основних та оборотних фондів.

Засоби виробництва

Предмети праці

Засоби праці

Виробничі фонди

Основні фонди

Оборотні фонди

Рис. 1.1. Взаємозв'язок засобів виробництва та виробничих фондів у

розтині їх елементів.

На відміну від оборотних фондів, що беруть участь тільки в одному виробничому процесі, основні фонди функціонують тривалий період; зберігають споживаєму форму, частково використовуються у кожному виробничому процесі і переносять свою вартість на вартість продукції частково, по мірі зношування. Цим основні фонди відрізняються від оборотних, які змінюють свою споживану форму, або повністю її втрачають і повністю використовуються у кожному виробничому процесі. Вартість оборотних фондів торговельного підприємства в повній мірі відноситься на витрати обігу.

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функ-ції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими группами [14]:

1. Основні засоби

1.1. Земельні ділянки.

1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель.

1.3. Будинки, споруди та передавальні пристрої.

1.4. Машини та обладнання.

1.5. Транспортні засоби.

1.6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

1.7. Робоча і продуктивна худоба.

1.8. Багаторічні насадження.

1.9. Інші основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні активи

2.1. Бібліотечні фонди.

2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.

2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди.

2.4. Природні ресурси.

2.5. Інвентарна тара.

2.6. Предмети прокату.

2.7. Інші необоротні матеріальні активи.

3. Незавершені капітальні інвестиції

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів. Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;