177627 (Основи проектного аналізу та його використання на практиці)

Курсова робота

на тему "Основи проектного аналізу та його використання на практиці"

План

І Теоретична частина

1 Вступ

2 Концепції проектного аналізу.

3. Життєвий цикл проекту.

4. Грошові потоки та їх роль в проектному аналізі.

5. Соціальний аналіз проекту.

Практична частина

1 Вступ

Встановлення проектного аналізу в світі.

Проектний аналіз має історію не більше 30-ти років. Його виникнення пов’язане з поширенням так званого фінансування. Фінансування проекту компанією, що безпосередньо для цього створювалась.

На сьогодні лідерами проектного аналізу та його засновником є Світовий банк. Сьогодні банки фінансують проекти, що пов’язані з сільським господарством (30%), розвиток інфраструктури (20%), підтримання національних економік країн, що розвиваються (10%).

Методичні принципи фінансування проекту, що використовуються банками є базовими, а співпраця з банком має такі переваги:

• банк забезпечує висококваліфіковану експертизу проекту;

• здійснює ефективне управління проекту;

• банк забирає значну силу ризиків на себе.

Проте банки фінансують лише 1% проектів з якими до них звернулися приватні підприємці. Незалежно від того буде прийняте чи відхилено проекти замовник повинен заплатити за експертизу.

Проектний аналіз як наука.

Проектний аналіз – це сукупність методів та прийомів за допомогою яких можна розробити оптимальний проект та визначити умови його реалізації.

Мета проектного аналізу – це максимізація суспільного або приватного добробуту в межах існуючих умов.

Предметом проектного аналізу є вивчення концепцій методологій і критеріїв порівняння та обґрунтування альтернативних проектів за умов обмежених ресурсів.

Завдання вивчення дисципліни:

• ознайомлення з питаннями, які використовуються в міжнародній практиці;

• набуття практичних навик підготовки та експертизи проектної документації.

Аспекти проектного аналізу.

В межах проектного аналізу здійснюється вивчення таких аспектів:

• маркетинговий аналіз;

• технічний (технологічний) аналіз;

• інституційний аналіз (здійсненність проекту з точки зору законодавства);

• соціальний аналіз;

• екологічний аналіз;

• фінансовий аналіз;

• економічний аналіз.

Останні два аспекти полягають в дослідженні ефективності проекту з огляду на його прибутковість на рівні підприємства (фінансовий аналіз), та на рівні держави (економічний аналіз).

2 Концепції проектного аналізу.

Поняття проекту.

Проект – це комплекс взаємопов’язаних заходів спрямованих на досягнення висунутих завдань в межах існуючих ресурсів.

Проект на рівні підприємства – це документ, який містить характеристику взаємопов’язаних в часі та просторі дій, заходів та розрахунок необхідних для здійснення цих дій.

Особливості проекту:

• спрямованість на досягнення висунутої мети;

Будь-яка діяльність має мету але стосовно проекту мета має особливе значення, так як її досягнення означає успішну реалізацію проекту. Чітке формулювання мети дозволяє розробити підпорядковані їй завдання та побудувати таким чином дерево цілей.

• скоординоване виконання всіх дій;

Будь-який проект – це надзвичайно складна система, яка містить взаємозв’язки, що не завжди є явними. Збій на одному з етапів може призвести до загибелі проекту, тому постійно потрібно координувати свої дії, щоб досягти запланованого результату.

• обмеженість в часі;

Будь-який проект має чітко визначені початок та кінець.

• унікальність;

Немає абсолютно однакових проектів.

Кожний проект здійснюється в рамках так званого потрійного обмеження:

ресурси час

технічне завдання

Завдання успішної реалізації проекту полягає в тому, щоб здійснити його вчасно, в межах виділених ресурсів та у відповідності до технічного завдання.

Види проектів.

І. За сферою діяльності:

• промислові – проекти спрямовані на випуск та продаж існуючих та нових продуктів, які пов’язані з будівництвом, реконструкцією, переоснащенням тощо;

• проекти дослідження і розвитку зосереджені в науково-дослідній діяльності, які пов’язані з винаходом нових матеріалів, засобів, надання нових послуг тощо;

• організаційні пов’язані з створенням та реформуванням системи управління або проведення організації заходів;

• економічні пов’язані з економічним перетворенням в державі, зміна податку;

• соціальні проекти – це проекти пов’язані з соціальними заходами, раціональне природокористування, подолання наслідків катастроф;

ІІ За складністю:

• монопроект – це окремий проект певного виду;

• мультипроект – це комплексний проект, що охоплює декілька монопроектів;

• мегапроект – це комплексний проект розвитку регіонів, або секторів економіки.

ІІІ За масштабністю (залежно від того як співвідносяться власні та залучені кошти, що необхідні для реалізації проекту):

• малі;

• середні;

• великі.

IV За тривалістю:

• короткострокові;

• середньострокові;

• довгострокові.

V За метою:

• обслуговування виробництва – це проекти, які мають на меті підтримати існуюче виробництво, їх техніко-економічне обґрунтування ;

• проекти зменшення собівартості – спрямовані на зниження витрат шляхом удосконалення виробничого процесу. Техніко-економічне обґрунтування таких проектів вимагає знання існуючих методик та аналітичних досліджень;

• проекти розвитку – спрямовані на вдосконалення існуючої продукції або виробництво нової продукції; розширення існуючого ринку або створення нового ринку. Техніко-економічне обґрунтування таких проектів є складним і вимагає залучення експертів з різних галузей;

• безпечні (безприбуткові) проекти – це проекти на замовлення держави або за угодою з профспілками.

Роль та особливості широкомасштабних проектів радикально нових технологій.

До широкомасштабних проектів радикально нових технологій відносять весь комплекс багатостадійних, науково-дослідних, проектно-конструкторських та реалізаційних робіт, що здійснюються за єдиною програмою з метою винайдення нетрадиційних, невідомих раніше шляхів вирішення широкомасштабних суспільних проблем. За своєю суттю ці проекти можуть стати основою структурних перетворень в державі.

Об’єктивні особливості проектів:

1. багатоцільовий характер задач, що ставиться перед проектом;

2. часто існує унікальність базисних суспільних потреб, що мають задовольнятися даним проектом та неможливість у ряді задоволення цих потреб іншим шляхом;

3. принципово нові особливості, які раніше навіть не усвідомлювались і які можуть привести до нових потреб;

4. переваги та недоліки високої концентрації виробництва, що є необхідною для проекту;

5. неможливість отримання експериментальних даних для аналізу ефективності проекту;

6. велика ймовірність виникнення як позитивних так і негативних побічних ефектів, які неможливо передбачити;

7. особлива роль і великі масштаби соціальних та економічних наслідків;

8. потреба у значних інвестиціях;

9. неможливість достовірної оцінки ефективності проекту;

10. в цілому низька та спадаюча по роках надійність прогнозованих характеристик;

11. значна залежність економічних показників проекту від надійності технологічної частини, яка часто ідеалізується;

12. значна залежність проекту від зовнішнього середовища;

13. довготривала до експлуатаційна фаза проекту та наявність перехідного періоду;

14. мала гнучкість проекту, щодо змін у зовнішньому середовищі.

Зовнішні та внутрішні середовища проектів.

Значна увага в проектному аналізі надається середовищу в якому здійснюється проект. Поява ідей проекту напряму пов’язана з потребами ринку, тому проект слід розглядати невідривно від ринкового середовища.

Методично вірно розглядати зовнішнє середовище не лише як ринок, а й як сукупність факторів, що об’єднуються в групи:

політичні:

• політична стабільність;

• державна підтримка;

• міжнаціональні, міждержавні відносини;

економічні:

• рівень інфляції;

• рівень оподаткування;

• структура ВВП;

• стабільність національної валюти;

• розвиток банківської системи;

суспільні (умови існування):

• рівень соціального захисту;

• рівень охорони здоров’я;

• рівень освіти;

• свобода слова;

правові:

• стабільність законодавства;

• корумпованість;

• право власності;

• права людини;

науково-технічні:

• рівень розвитку фундаментальної і прикладної наук;

• рівень інформаційних і промислових технологій;

• рівень розвитку транспорту і зв’язку;

природні:

• місце розташування;

• клімат;

• охорона НПС;

• наявність природних ресурсів;

культурні:

• національні та релігійні традиції;

• рівень освіченості населення.

На проект впливає і внутрішнє середовище, яке визначається розподілом прав, обов’язків, відповідальності між учасниками проекту.

До основних учасників проекту відносять:

• ініціатор;

• замовник;

• виконавець;

• інвестор.

До внутрішніх чинників відносять:

• взаємини між учасниками;

• професіоналізм проектної команди;

• стиль керівництва;

• наявність комунікацій.

Для забезпечення професіоналізму проектної команди в її склад рекомендується включати спеціалістів наступних сфер:

• економіка галузі

• маркетолог

• технологія галузі

• менеджер персоналу

• бухгалтерія і фінанси

• охорона НПС

• інші вузькі спеціалісти залежно від специфіки проекту.

До внутрішнього середовища також відносять проектну компанію – фізичну особу, яка створюється спеціально під певний проект і являє собою об’єднання інвесторів.

3. Життєвий цикл проекту

Проект існує протягом певного періоду часу, що розпочинається при формуванні мети проекту та закінчується реалізацією проекту, цей проміжок часу називається життєвий цикл проекту.

Протягом ЖЦП грошові кошти рухаються таким чином, що проходять 5 стадій:

• стадія зародження проекту;

• початок експлуатації;

• швидке зростання;

• стабільне функціонування;

• затвердження проекту.

Функції керівника проекту:

• вибір – обравши проект А, керівник відмовляється від вигод, які міг принести проект Б. при цьому значна кількість ресурсів вже задіяна, і не може бути використана іншим чином;

• планування – здійснюється протягом всього ЖЦП. На початку завжди є попередній план, який постійно змінюється, вдосконалюється і деталізується;

• здійснення (організація) – серцевина проекту. Точна форма здійснення проекту залежить від галузі;

• контроль – постійна функція. Керівник повинен контролювати досить малі відхилення від запланованих показників. Прийнятий діапазон відхилення повинен бути запланований з початку (20%);

• оцінка – як і контроль є важливою функцією зворотнього зв’язку, але відрізняється від нього:

• контроль передбачає постійне прослідковування просування проекту, а оцінка базується на підведенні проміжних чи кінцевих підсумків;

• контроль сфокусований на деталях проекту, а оцінка – на загальній картині;

• контроль здійснює керівник проекту, а оцінку – незалежний експерт.

• оцінка – об’єктивне, періодичне підведення підсумків для визначення ступеню досягнення мети;

• завершення проекту.

Поділ життєвого циклу проекту на фази і стадії.

Поділ ЖЦП на етапи не є однозначно визначеним. Він залежить від того, хто здійснює аналіз проекту і з якою метою. Основним принципом поділу ЖЦП на складові є визначення так званих ключових точок, які дозволяють відслідковувати та контролювати просування проекту.

Традиційно ЖЦ інвестиційного проекту поділяють на фази:

• передінвестиційна;

• інвестиційна;

• експлуатаційна (виробнича).

Зміст цих основних фаз розкривають стадії та етапи на які вони розрізняються:

• передінвестиційна фаза містить такі стадії та етапи:

• перед ідентифікація;

• ідентифікація (етапи):

• мікроаналіз;

• мікроаналіз;

• підготовка проекту (етапи):

• розробка та експертиза;

• детальне проектування.

- стадії інвестиційної фази:

• підготовка і проведення тендерів;

• будівництво;

• введення в експлуатацію;

- стадії виробничої фази:

• виробнича експлуатація;

• заміна та оновлення;

• розширення та інновація;

• завершення проекту.

З точки зору фінансових інститутів ЖЦП поділяють на наступні стадії:

• ідентифікація проекту – охоплює період від виникнення ідеї проекту, аналізу можливостей його реалізації та завершується попереднім техніко-економічним обґрунтуванням (ТЕО). Виділення попереднього ТЕО є важливим з метою економії коштів за результатом такого ТЕО приймають такі рішення:

• проект не доцільний;

• проект доцільний;

• проект потребує додаткових досліджень.

  • розробка проекту;

  • оцінка проекту;

  • підписання всіх необхідних документів;

  • здійснення проекту;

  • експлуатація проекту та проведення підсумків.

4. Грошові потоки та їх роль в проектному аналізі.

Поняття грошового потоку.