168809 (Еколого-економічна оцінка природоохоронної діяльності підприємства СП "Шахта ім. В.І. Леніна"), страница 4

B_i – витрати і-го палива за проміжок часу Р, т;

(Q_i^r)_і – нижня робоча теплота горіння і-го палива, МДж/кг.

Показник емісії для речовин у вигляді суспензивних твердих часток визначається як специфічний та визначається по формулі:

деа_ун – частки золи, яка уноситься з котла у вигляді летючої золи, середнє значення дорівнює 0,07;

A^r – масовий зміст золи у паливі на робочу масу, дорівнює 36%;

q₄ – втрата теплоти, зв'язана з механічним недопалюванням палива, неQ_i^r перевищує 10%;

Q_і^r – нижня теплота спалювання палива, дорівнює 22,2 МДж/кг;

Q_c – теплота спалювання вуглецю до вуглекислого газу, яка дорівнює 32,68 МДж/кг;

η_зу – ефективність очищення димових газів від твердих часток.

Показник емісії твердих часток для даної котельної дорівнює:

Валовий викид твердих часток складає:

Ист.№1 – Е_ТВ=10^-6*1150*1300*22,2=33,189 т/рік

Ист.№2 – Е_ТВ=10^-6*1921,3595*7193*22,2=306,812 т/рік

Ист.№3 – Е_ТВ=10^-6*4195,1081*7*22,2=0,652 т/рік

1. Розрахунок викидів оксиду вуглецю

Валовий викид оксиду вуглецю визначається по формулі:

Де К_СО – показник емісії оксиду вуглецю, який залежить від виду палива, потужності енергетичної установки та технології спалювання, для вугілля дорівнює 121 г/ГДж.

Ист.№1 – Е_СО= 10^-6*121*1300*22,2=3,492 т/рік

Ист.№2 – Е_СО= 10^-6*121*7193*22,2=19,322 т/рік

Ист.№3 – Е_СО= 10^-6*121*7*22,2=0,019 т/рік

1. Розрахунок викидів серністого ангідриду

Валовий викид серністого ангідриду визначається по формулі:

Де К_SO2 – показник емісії, г/ГДж, оксидів сірки SO₂ та SO₃, в перерахунку на диоксид сірки, які викидаються в атмосферу з димовими газами, являється специфічним та розраховується по формулі:

Де S^r – зміст сірки в паливі на робочу масу, дорівнює 1%;

η₁ – ефективність зв'язування сірки золою або сорбентом в енергетичній установці, дорівнює 0,1;

η₂ – ефективність очищення димових газів від оксидів сірки, дорівнює 0;

β – коефіцієнт роботи установки по очищенню сірки, дорівнює 0.

Валовий викид серністого ангідриду буде дорівнювати:

Ист.№1– Е_SO2= 10^-6*2594,5946*1300*22,2=74,88 т/рік

Ист.№2– Е _SO2= 10^-6*2594,5946*7193*22,2=414,317 т/рік

Ист.№3– Е _SO2= 10^-6*2594,5946*7*22,2=0,403 т/рік

1. Розрахунок викидів двоокиси азоту

Під час спалювання органічного палива утворюються оксиди азоту, викиди яких визначаються у перерахунку на NO₂. Показник емісії оксидів азоту К_NO2, г/ГДж, з урахуванням методів по зменшенню викидів визначається по наступній формулі:

де (К_NOх)₀ – показник емісії оксидів азоту без урахування методів по зменшенню викидів, для вугілля дорівнює 100 г/ГДж;

f_H – ступінь зменшення викидів NO_х під час роботи при низькому навантаженні;

η₁ – ефективність первинних методів зменшення викидів, дорівнює 0;

η₂ – ефективність вторинних методів, дорівнює 0;

β – коефіцієнт роботи азотоочисної установки, дорівнює 0.

Q_ф – фактична теплова потужність енергетичної установки, 11,7 МВт;

Q_н – номінальна теплова потужність енергетичної установки, 16,7 МВт;

Z – емпіричний коефіцієнт, який залежить від виду енергетичної установки, її потужності, палива та ін.

Валовий викид оксидів азоту визначається по формулі, т/рік:

Валовий викид оксидів азоту дорівнює:

Ист.№1– Е_NO2= 10^-6*66.4*1300*22,2=1.916 т/рік

Ист.№2– Е_NO2= 10^-6*66.4*7193*22,2=10.603 т/рік

Ист.№3– Е_NO2= 10^-6*66.4*7*22,2=0.0103 т/рік

• Розрахунок валових викидів небезпечних речовин в атмосферу відкритими складами вугілля

Розрахунок викидів небезпечних речовин виконаний згідно з «Галузевою методикою».

Викиди небезпечних речовин в атмосферу відкритими складами вугілля визначається як сума викидів при формуванні складів та при здуванні з їх поверхні.

1. Кількість твердих часток, які виділяються у процесі формування відкритих складів вугілля, визначається по формулі:

де К₀ – коефіцієнт, який враховує вологість матеріалу;

К₁ – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру;

К₄ – коефіцієнт, який враховує ступінь захищеності вузла від зовнішніх дій;

К₅ – коефіцієнт, який враховує висоту пересипання матеріалу;

q_уд^ск – удільне виділення твердих часток з тонни вугілля, яке поступає на склад;

k – ефективність використовуваних засобів боротьби з пилом.

2. Для розрахунку нормативів ГДВ кількість твердих часток, які виділяються в процесі формування складу:

Де П_Г – максимальна кількість вугілля, яке поступає на склад, т/год.

3. Кількість твердих часток, які здуваються з поверхні відкритих складів вугілля, визначається по формулі:

К₆ – коефіцієнт, який враховує профіль поверхні матеріалу, що складується;

S_ш – площа основи штабелів, м².

4. Для розрахунку нормативів ГДВ:

• Розрахунки викидів

Для складу вугілля приймається: швидкість вітру 5 м/с та вологості вугілля 6,0%; на промплощадці склад вугілля відкритий з обох сторін.

Нижче наведені значення розрахункових коефіцієнтів для джерела викидів (ист.№6008):

К₀=0,7П=15000

К₁=1,2П_Г=150

К₄=0,6q_уд^ск=3

К₅=0,7S_ш3500

К₆=1,4

1. Кількість твердих часток, які виділяються в процесі формування відкритих складів вугілля

2. Для розрахунку нормативів ГДВ кількість твердих часток, які виділяються в процесі формування складу:

3. Кількість твердих часток, які здуваються з поверхні відкритих складів вугілля:

4. Для розрахунку нормативів ГДВ кількість твердих часток, які здуваються з поверхні відкритих складів вугілля:

5. Сумарна кількість твердих часток, які здуваються з поверхні відкритих складів вугілля:

М=0,016+2,223=2,239 т/рік

6. Сумарна кількість твердих часток, що здуваються з поверхні відкритих складів вугілля для розрахунку нормативів ГДВ:

М_н=0,0441+0,0706=0,1147 г/с

• Розрахунок валових викидів небезпечних речовин в атмосферу, які виділяються при формуванні відвалів та які здуваються з їх поверхні

Розрахунок викидів небезпечних речовин від породних відвалів виконаний згідно з «Галузевою методикою розрахунку кількості підходящих, впійманих та викиданих в атмосферу небезпечних речовин підприємствами по видобутку та переробки вугілля».

Розрахунок викидів твердих часток

Викиди твердих часток в атмосферу відвалами визначається як сума викидів при формуванні відвалів та при здуванні часток з пиляної поверхні відвалів.

1. Кількість твердих часток, які виділяються при формуванні відвалів

Кількість твердих часток (т/рік), які виділяються при формуванні відвалів визначається по формулі:

Де К₀ – коефіцієнт, який враховує вологість матеріалу (табл.3.3);

К₁ – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл.3.4);

q_уд⁰ - удільне виділення твердих часток з 1м³ породи, яка подається у відвал, г/м³ (табл.3.5);

П – кількість породи, яка подається у відвал, м³/рік;

п – ефективність використовуваних засобів боротьби з пилом, долі одиниць.

Таблиця 3.3

Залежність коефіцієнта К₁ від швидкості вітру.

Для розрахунку нормативів ГДВ кількість твердих часток, що виділяються при формуванні породного відвалу (г/с):

П_r – максимальна кількість породи, що поступає у відвал (м³/год).

2. Кількість твердих часток, які здуваються з поверхні породного відвалу:

Кількість твердих часток, що здуваються з поверхні породних відвалів визначається по формулі:

К₂ – коефіцієнт, який враховує ефективність здування твердих часток, дорівнює:

1,0 – для діючих відвалів;

0,2 – у перші три роки після припинення експлуатації;

0,1 – у наступні роки до повного озеленення.

S₀ – площа пиляної поверхні, м²;

W₀ – удільна здуваність твердих часток з пиляної поверхні відвалу (приймається 0,1*10^-6кг/м²);

Г – коефіцієнт подрібнювання гірської маси (приймається 0,1);

Т_с – річна кількість днів зі стійким сніговим покривом.

Удільне виділення твердих часток при формуванні відвалів.

Таблиця 3.4

Для розрахунку нормативів ГДВ кількість здаваних з поверхні породного відвалу твердих часток:

• Розрахунок викидів небезпечних речовин від породних відвалів шахтодільниці №1

1. На шахтодільниці №1 мається плоский діючий негорящий породний відвал. Порода доставляється автосамосвалами та планується бульдозером. За 2002 рік у відвал вивезено 100000 м³ породи зі середньою вологістю 6,0%. Максимальна кількість породи, що поступає у відвал упродовж години, складає 11,0 м³. Площа пиляної поверхні відвала дорівнює 70 тис.м². Для місцевості, де розміщений відвал, характерні: часто повторювана швидкість вітру 4,8 м/с та 236 днів зі стійким сніговим покривом, дощами або штилями.

Кількість твердих часток, що виділяються при формуванні відвала: