Як самостійна господарська одиниця підприємства користуються правами юридичної особи, тобто мають право розпоряджатися майном, одержувати кредит, укладати господарські договори з іншими підприємствами.

Акціонерне товариство є підприємством з найбільш складною управлінською структурою, що обумовлено так званою акціонерною власністю, тобто тим, що акціонерне товариство є об'єктом і суб'єктом права колективної власності акціонерів, права на частки якої, за загальним правилом, є трансфертними, можуть вільно передаватися ними іншим особам.

Правління є органом управління товариства, який здійснює оперативне управління його діяльністю. Це орган, підзвітний зборам.

Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту товариства. Голова правління акціонерного товариства має право без довіреності здійснювати дії від імені товариства.

Вищим органом управління акціонерним товариством є збори акціонерів. Голосування на зборах відбувається за принципом: одна акція - один голос. Загальні збори акціонерів збираються раз на рік. Проте акціонери, що мають не менше 20% голосів, мають право в будь-який час вимагати проведення зборів акціонерів.

Акції виконують три головних завдання:

• випускаються під час організації акціонерного товариства;

• з допомогою їх випуску залучаються додаткові ресурси в ході функціонування товариства;

• вони випускаються для обміну для злиття з іншою компанією.

Акції можуть мати номінальну, емісійну, балансову, конверсійну, ліквідаційну, ринкову вартість та курс.

Сума випуску акцій товариства, яке створюється на базі державного підприємства, повинна відповідати сумі статутного фонду підприємства, яка в даному разі визначається відповідно до зазначеної методики.

Право участі в акціонерному товаристві за змістом є комплексним. До нього входять як майнові права та обов'язки акціонера так і членські (управлінські) права та обов’язки.

Управління державними пакетами акцій виступає дієвим засобом реалізації цілей участі держави в капіталі акціонерних товариств: соціально-економічних та комерційних.

Зазначені методи у даній курсовій роботі розрізняються за способами, технологіями, процедурами, наслідками реалізації цілей управлінського впливу держави і характеризуються різним рівнем надійності. Однак спільним є те, що вони орієнтовані на обмежений строк використання. Внаслідок цього на визначення комбінацій та послідовності їх застосування домінуючий вплив справляють короткострокові, часто розрізнені цілі, пов’язані передусім із забезпеченням приватизаційного продажу.

Внутрішні фонди створюються за рахунок грошових потоків від операційної діяльності, а також продажу частини активів.

Зовнішні грошові фонди залучаються шляхом емісії нових акці, а також у вигляді різних форм позик.

У вкладанні капіталу в корпоративні цінні папери беруть участь дві сторони: інвестор і емітент. Інвестор розраховує необхідну ставку прибутку, який має принести вкладений капітал, і відповідно скільки варто заплатити за певний цінний папір, тобто яка розрахункова вартість цього паперу.

Принципи корпоративного управління України враховують основоположні принципи корпоративного управління ОЕСР й виконують роль національного кодексу корпоративного управління.

Для покращення управління АТ можна запропонувати такі шляхи та засоби:

• удосконалення системи захисту прав та законних інтересів акціонерів та забезпечення рівноправності акціонерів;

• удосконалення системи розкриття інформації та забезпечення прозорості діяльності товариств;

• розмежування повноважень між органами управління товариства;

• урахування законних інтересів зацікавлених осіб;

• формування та розвиток культури корпоративного управління.

Сьогодні за допомогою вільного застосування корпоративного управління в АТ можна розв’язати багато, в тому числі й фінансових, проблем. І лише після розв’язання цих завдань українські підприємства стануть конкурентоспроможними і зможуть вийти на світовий фондовий і товарний ринки, що, у свою чергу, значно підвищить рівень економічного розвитку країни.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р., № 514-VІ //Відомості верховної ради. – 2008.- №50-51

2. Білорус О.Г., Рогач В.І. Акціонерні товариства: організація і управління. К., Техніка, 2002;

3. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К., 2000. – 692с

4. Грузинов В.П. и др.. Экономика предприятия. Ученик для ВУЗов (под ред.. проф.. Грузинова В.П.), М., банки и биржи, ЮНИТИ, 1998 - 535 с.

5. Єщенко П.С., Балкін Ю.І. Сучасна економіка, навч.посіб. - К., Вища школа., 2005 - 327 с.

6. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия.- Мн.: Новое знание, 2001.-704с.

7. Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств.-К.: ЦУЛ, 2002.-460с.

8. Сопко В.В. Бухгалтерський облік капіталу підприємства (власності, пасивів): Монографія. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 312 с.

9. Сугеев И.В. Экономика предприятия. Учеб. пособие, М., Финансы и статистика, 2004 – 304 с.

10. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 554 с.

11. Финансовый менеджмент: Практ. пособие / Под рук. Е. Стояновой. – М.: Перспектива, 2002.

12. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна.3-тє вид. — К.: КНЕУ, 2000.

13. Ганієв А. Капітал акціонерного товариства: принципи формування, оптимізація структури //Ринок цінних паперів в Україні. – 2002. – № 9-10

14. Вулицька І. Статутний капітал акціонерного товариства// http://www.yur-gazeta.com/oarticle/32/

15. Кравчук В. Зменшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства// http://www.nalogovnet.com/stat_st.php?x=60

Додаток А

Баланс підприємства