Показники вихідних грошових потоків і чисті грошові потоки ДП „Борщівський спиртзавод” за 2007-2008 рр.

Як ми бачимо, вихідний грошовий потік від операційної діяльності зріс на 124,63 %, в той час як вихідні потоки від інвестиційної діяльності і від фінансової діяльності суттєво знизились, що позначилось на показниках чистого грошового потоку. Чистий грошовий потік від операційної діяльності склав: в 2007 р. – 3800,0 тис. грн , в 2008 р. - –346,0 тис. грн., тобто скоротився на 109,11 %, що є негативним і свідчить про недостаток грошових коштів на підприємстві. Чистий грошовий потік від інвестиційної і фінансової діяльності склали відповідно: в 2007 р. –1188,0 тис. грн. і –2251,0 тис грн. відповідно, в 2008 р. - –840,0 тис. грн. і 794,0 тис грн. відповідно.Відхилення по інвестиційній діяльності 29,29%, що є позитивним, так як при відємних значеннях чистого грошового потоку це свідчить про покращення ситуації; по фінансовій діяльності –135,27 %, що є негативним і свідчить про зниження ефективності управління надходженнями від фінансової діяльності.

Загалом чистий грошовий потік зменшився з 361,0 тис. грн в 2007 році до 300,0 тис. грн. в 2008 році, або на 16,9 %, що підтверджує наш висновок про погіршення фінансової ситуації на підприємстві і необхідність залучення додаткових ресурсів.

Наступним кроком має бути аналіз ефективності використання гршових потоків, які покажуть більш ясну картину ефективності господарювання підприємства. Показники ефктивності, наведені в таблиці 2.5, розраховані за формулами 1.2-1.6.

Таблиця 2.5

Показники ефективності грошових потоків на ДП „Борщівський спиртзавод” за 2007-2008 рр.

Як видно з наведених в таблиці 2.5 даних, ефктивність грошових потоків зросла на 1,77 % з 0,048 в 2007 до 0,049 в 2008 році, що є звичайно позитивним явищем, однак цей показник все одно знаходиться в неприйнятних межах на дуже низькому рівні. Коефіцієнт інвестування зріс з 0,954 в 2007 до 1,068 в 2008 році, тобто на 12,0 %, що свідчить про те, що підприємство намагається справитись з виявленими проблемами. Рентабельність активів, визначена на основі грошових потоків, знизилась на 17,0 % з 0,024 до 0,02, що обумовлено зниженням чистого грошового потоку в звязку з зменшенням надходжень від операційної діяльності. Ефективність грошових потоків від операційної діяльності знизилась до відємного значення –0,126 в 2008 р., що дорівнює –104,05 %, що є негативним, так як показує зниження як чистого грошового потоку до відємного значення так і значного збільшення вихідного грошового потоку від цього виду діяльності, що і є визначальними факторами для цього показника. Ефективність грошових потоків від фінансової діяльності навпаки зросла з –0,443 до 0,319, або 172,12 %, що вказує на зростання вхідних потоків, значний розмір чистого потоку від фінансової діяльності, тобто підприємство залучає додаткові кошти для подолання проблем, підвищення ефективності всієї фінансово-господарської діяльності.

Надалі необхідно провести аналіз достатності грошових потоків за допомогою показників, які визначаються за формулами 1.7-1.10. Ці показники характеризують достатність грошових потоків для забезпечення витрат і взагалі господарської діяльності, їх ліквідність, покриття нарахованих відсотків за одержаними кредитами. Вони наведені в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Показники достатності грошових потоків ДП „Борщівський спитрзавод” за 2007-2008 роки

Як ми бачимо з таблиці коефіцієнт Бівера знаходиться в неприйнятних межах (–0,254 в 2007 р. і –0,209 в 2008 році), що свідчить про нездатність підприємства погасити свою заборгованість перед кредиторами через дуже низькі розміри прибутку і велику суму заборгованості і амортизаційних відрахувань. Ліквідність грошових потоків є задовільною: 2007 р. – 0,999, в 2008 році – 1,002, приріст становить 0,34 %, це вказує на те що цей показник не потребує корекції. Достатність грошових потоків в 2007 році була на рівні 0,211, в 2008 році – 0,071, тобто суттєво знизилась(на 66,53 %), що дещо пояснює проблеми підприємства, так як йому не вистачає надходжень для покриття своєї діяльності виплати відсотків за зобовязаннями. Показник покриття відсотків за отриманими кредитами становило в 2007 р. 0,574, в 2008 р. 0,619, тобто зріс на 7,79 %, однак рекомендованими межами є більше 1, тому ситуація потребує корекції.

Отже, за підсумками проведеного аналізу необхідно сказати, що значна частина показників значно відхиляються від загальноприйнятих норм і тому підприємству необхідно вжити заходи, спрямовані на покращення свого фінансового стану,розробці яких присвячений наступний розділ

РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ВХІДНИМИ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ У 2007 РОЦІ

Щоб виконувати термінові платіжні зобов'язання, кожному підприємству потрібно мати у своєму розпорядженні достатній обсяг ліквідних засобів. Якщо їх бракує, підприємство вважається неплатоспроможним. Відновити платоспроможність можна, збільшивши вхідні грошові потоки. Вхідні грошові потоки підприємства класифікують таким чином:

1) виручка від реалізації основної продукції;

2) надходження у вигляді інших операційних доходів;

3) доходи від інвестиційної діяльності;

4) кошти, залучені в результаті емісії корпоративних прав;

5) кошти, залучені на умовах позики;

6) державні дотації та субсидії.

До внутрішніх джерел збільшення грошових надходжень відносять перші три позиції. Можливості підприємства, що перебуває у кризі, скористатися останніми трьома джерелами фінансових ресурсів залежать від суб'єктивних мотивацій та спроможності двох сторін: інвесторів (кредиторів) та власника (у нашому випадку – держави). Однак насамперед треба розраховувати на власні можливості, тобто на внутрішні джерела збільшення вхідних грошових потоків.

Першим симптомом фінансової кризи на переважній більшості підприємств є зменшення рівня реалізації продукції. І навпаки, досягнення необхідного рівня реалізації продукції є головним критерієм успіху санації суб'єкта господарювання. У довгостроковому періоді збільшення виручки від реалізації і на цій основі досягнення прийнятного рівня прибутковості є головним завданням санації підприємства, оскільки всі короткострокові заходи щодо поліпшення фінансового стану підприємства втрачають сенс, якщо через дефіцити у сфері збуту продукції підприємство через деякий час знову стає фінансово неспроможним. Саме тому заходи щодо активізації збутової політики підприємства належать до числа найбільш пріоритетних.

Коли йдеться про мобілізацію внутрішньовиробничих санаційних резервів, аналізуються всі наявні можливості збільшення виручки від реалізації продукції, виробництво і збут якої є предметом діяльності підприємства. Проте малоймовірно, щоб дії, спрямовані на збільшення виручки від основної реалізації, принесли відчутні результати в короткостроковому періоді.