154416 (Оздоровчий туризм в Карпатах), страница 3

Розрахований на 168 відпочиваючих, їдальня на 100 чоловік з своїм харчовим блоком, кіноконцертний зал на 100 чоловік, фойє, настільний теніс, більярд, сауна з басейном холодної води, відкритий басейн, спортзал з тренажерами, фізіотерапевтичний кабінет, бібліотека, пункт прокату, бювет моршинської води.

Ворохта

Туристично-оздоровчий комплекс “Керманіч”

Добудований в 2003 році на краю смт. Ворохта на висоті 850 метрів над рівнем моря, розрахований на 56 місць, від Говерли на відстані 18 км. Складається з 7 двоповерхових котеджів.

Пропонує послуги:

• Активний відпочинок в горах;

• Прогулянки в ліс за грибами і ягодами;

• Відпочинок в гуцульських сім’ях;

• Екскурсії по історичних пам’ятках;

• Катання на лижах;

• Прокат спортінвентаря;

• Пасажирські перевезення;

• Конферанс зал на 60 чол.;

• Ігровий зал;

• Фінська сауна;

• Руська баня з масажним кабінетом, басейном;

• ресторан;

• автостоянка;

Яблучниця.

Мотель “Смерекова хата”

Розміщений в с. Яблучниця в 10км. Від Буковелю. Має свій невеликий гірськолижний підйомник з якого відкривається панорама на масиви Чорногорії. Мотель складається з котеджів які обладнані всім необхідним.

Послуги: екскурсії, 3-4 денні тури в гори, рибалка, прокат, трансфери, в Буковель, Яблучницю, Ворохту. Новорічна програма обов’язкова. Ресторан, сауна, баня з контрастним басейном

Проблеми та перспективи розвитку рекреаційного комплексу України

На міжнародному ринку Україна фактично невідома як країна з розвинутою рекреаційною індустрією (окрім серед представників старшого покоління української діаспори, але і цей імідж фактично згасає). На даний час маркетинг туристичного потенціалу України на міжнародному ринку не проводиться. Будучи однією з найбільших країн Європи, вона не має жодного туристичного представництва за кордоном, не здійснює рекламних заходів і не має запланованих на національному рівні рекламних кампаній для зарубіжного ринку. Найсуттєвішими перешкодами є наступні:

1. Негативний імідж України в цілому щодо проведення тут відпочинку. Відсутність належної реклами.

2. Транспортні труднощі, пов'язані з приїздом в Україну та пересуванням по її території. Візовий режим.

3. Низький рівень розвитку інфраструктури, якості продукції і послуг.

1. Недосконалість нормативно - правової бази забезпечення рекреаційної діяльності, несприятливий клімат інвестування.

1. Негативний імідж України в цілому щодо проведення тут відпочинку. Відсутність належної реклами. Досить важко переконати рекреантів приїхати в Україну в той час, як імідж країни практично відсутній в такому розумінні, або ж асоціюється з Чорнобильською катастрофою та радіаційною зоною. Імідж України як країни, куди можна приїхати відпочити, ще зберіг досить сильні позиції на території Росії, що ж до найближчих західних сусідів, то за останні роки набутий тут позитивний імідж було втрачено. Зараз Україна бачиться позаду таких держав як Польща, Угорщина, Чехія та інші. Щоб змінити цей імідж, необхідно розробити і впровадити ряд рекламних та стимулюючих заходів з метою створення нового іміджу, відкриваючи для масового рекреанта Українські природні рекреаційні ресурси, культуру та етнос народу, що проживає на його схилах. Важливим позитивним фактором при цьому може стати випуск найрізноманітніших рекламних матеріалів, починаючи з випуску туристичних друкованих видань та буклетів і закінчуючи рекламними відеофільмами та компакт — дисками.

2. Транспортні труднощі, пов'язані з приїздом в Україну та пересуванням по її території. Значною перешкодою для нормального розвитку рекреаційного комплексу є проблеми, пов'язані з в'їздом на територію України. Повільні поїзди, дорогі авіаквитки, обмежена кількість авіарейсів, черги на митницях, поганий стан доріг при подорожуванні автомобілем — ось тільки деякі з тих складностей, які чекають іноземного відпочиваючого, що бажає приїхати в Україну. Крім того, відсутність належної дорожньої інфраструктури на основних автомагістралях приводять до того, що туристи не завжди мають змогу зупинитись для відпочинку і харчування в належно облаштованих місцях. Змінити ситуацію на краще можна лише запровадженням радикальних змін щодо державного господарювання будівництвом належної дорожньої інфраструктури.

Безпосередньо з цим пов'язані і проблеми візового характеру. Існуючі вимоги до іноземних туристів що до оформлення візи з метою приїзду до України надають нашим конкурентам велику перевагу. Коли перед туристом

існує вибір, він вибере ту крашу, яка не вимагає віз. І це пов'язано не тільки з вартістю візи. Це проблема із запрошенням, поїздкою до Посольства, яке можливо знаходиться у іншому місті і ряд інших супутніх проблем. Тому дуже важливою передумовою створення високоефективної конкурентноздатної рекреаційної галузі є зменшення на державному рівні вимог по оформленню візових документів.

3.Низький рівень розвитку інфраструктури, якості продукції і послуг.

В умовах складної економічної ситуації, збанкрутування ряду підприємств, зростання вимог громадян до якості послуг привело до фактичного припинення діяльності ряду закладів. Як приклад, рекреаційні заклади Закарпаття за функціями, об'ємом і рівнем обслуговування в своїй більшості не відповідають міжнародним стандартам. Коли перед туристом стає проблема, куди поїхати відпочити, на його вибір впливатимуть ряд факторів. У першу чергу його цікавитиме вартість та якість послуг, наявність зручностей. Однак переважна більшість наших об'єктів будувались для рекреантів, які не ставили великих претензій до умов відпочинку і лікування. Тому саме цей стан інфраструктури - в туристично-санаторній галузі, в більшості випадків, не відповідає нагальним проблемам відпочиваючих. Також слід врахувати, що через відсутність великих грошових коштів у основної маси населення України, рекреація в області має перспективу і зможе нормально розвиватись при умовах, якщо на наших турбазах і у санаторіях зможуть; повноцінно відпочивати іноземні громадяни, що можуть повністю оплачувати отримані тут послуги. На жаль, на даний час, потрапляючи в умови нашого рекреаційного і туристичного сервісу, іноземний турист часто адекватно формує негативну громадську думку. Враховуючи це, одне з чільних місць повинно зайняти створення системи належного сервісу, в основу якого покладено бажання та інтереси самого відпочиваючого, а цього, в свою чергу, можна досягнути залученням великих інвестиційних коштів в галузь та проведенням якісної сертифікації всіх наявних готельних установ та інших баз прийому.

Додатковим фактором, що привабить рекреанта, може стати розширення комплексу послуг, що надаються одним рекреаційним закладом.

4. Недосконалість нормативно-правової бази забезпечення рекреаційної діяльності, несприятливий клімат інвестування. Нормальний розвиток рекреаційної галузі може відбуватись за умови створення якісно нової системи господарювання. Базою для цього є економічна зацікавленість як безпосередніх власників закладів, так і їх трудових колективів, тобто отримання ними реальних прибутків, що можуть використовуватись на власний-розсуд. Однак слід відмітити, що діючі норми державно — правового регулювання і особливо податкова система, не стимулює рекреаційної діяльності. Зокрема, гостро стоять питання щодо зменшення податкового тиску, а саме:

І • звільнення від сплати ПДВ на продаж путівок;

• звільнення від оподаткування земельних ділянок, на яких діє рекреаційна інфраструктура;

• зменшення ставок податку на прибуток для туристичних підприємств, що надають пріоритет в'їзду туристів;,

• встановлення протекційної податкової політики на здійснення туристичних подорожей дітей та молоді в межах України;

• звільнення від податку на прибуток частини прибутку тур. організацій, що використовується для розвитку їх матеріальної бази та реклами;

• зменшення ставок готельного збору. к

Крім того, суперечливість українських законів служить відштовхуючим фактором для іноземних інвесторів,

участь яких у рекреаційних процесах є обов'язковою складовою відродження галузі.

Реалізацію рекреаційних послуг в цей час необхідно виводити на рівень розвинутих європейських держав (Німеччина, Великобританія, Франція) та США, а основний принцип індустрії відпочинку і оздоровлення повинен передбачати максимально можливе збільшення грошових надходжень від реалізації конкурентоспроможних якісних N послуг, а не надання дешевих туристичних послуг.

Держава в цей час бере на себе роль стратегічного лідера туристично-рекреаційної індустрії як галузі економіки, регулює цю діяльність за допомогою законів та інших регуляторних актів, контролює дотримання якості і безпеки пропонованих послуг, виконання установлених вимог та стандартів.

Виконання вищезазначених завдань зумовить прискорений розвиток рекреаційно-туристичного та санаторно-курортного комплексів України, зробить його конкурентоспроможним, життєздатним та самоокупним, створить сприятливий клімат для споживача та зацікавленість для інвесторів.

Висновок

У світлі національного і культурного відродження України розвиток рекреації і туризму набуває сьогодні особливого значення. Адже рекреація — це одна з форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, задоволення пізнавальних інтересів, оздоровлення та лікування населення.

В силу зростання ролі інтелектуального капіталу і необхідності підвищення життєдіяльності населення актуальною стає проблема соціального прогресу суспільства і розвитку самої людини. Власне цим визнається головна мета розширеного Відтворення, творчого, найбільш ефективного і постійно зростаючого ресурсу економіки. У цьому контексті рекреація і туризм сьогодні розглядаються як національне явище сфери реалізації прав і потреб людини в системі життєзабезпечення як сфера технології реалізації потреб і попиту в ринкових умовах, як специфічний сектор національної економіки і як невід'ємна складова соціально-економічної політики держави та регіонів..

Необхідність пошуку раціональних шляхів активізації використання рекреаційно-туристичного потенціалу диктується також перспективами економічних результатів та соціальних наслідків розвитку цього сектору національної економки, який може і має стати реальним засобом її оздоровлення, відновлення культурного та духовного потенціалу народу України, його трудового потенціалу.

Довгострокові дослідження показали, що в перший місяць після активного відпочинку продуктивність праці зростає на 15-25%, далі вона знижується і за 4-8 місяців досягає попереднього рівня, це означає, що середнє зростання унаслідок активного відпочинку, який заснований на широкому використанні рекреаційних ресурсів, знаходиться на рівні 3%, а зниження втрат від тимчасової непрацездатності у середньому на одного відпочиваючого складає 6,1 дня на рік. Економічний ефект від надання туристично-рекреаційних послуг населенню тільки в сусідній, Болгарії складає $700-800 млн., або 4-5% ВНП, для порівняння в Україні ті ж цифри складають $300 млн. і 0,4% при ресурсному потенціалі, який у шість разів більший, ніж у Болгарії.

Частка України в міжнародному обміні туристами, за даними Державного комітету з туризму залишається досить малою і становить лише 0,05-0,06%, а сума прибутку - 0,01-0,02% у ВНП, надходження валюти не Перевищує 1% від суми- річного експорту товарів і послуг. Вважається, що рекреаційно-туристичну сферу послуг можна нормально розвивати тільки за умов сильної економіки, проте світовий досвід переконує, що індустрію туризму можна створити у будь-якій привабливій з погляду споживача країні.

Взагалі, необхідність пріоритетного розвитку в сучасних умовах сфери послуг пов'язана з підвищенням її значення як стабілізуючого фактору вирівнювання платіжного балансу держави та важливою умовою її економічної безпеки.

Перспективи розвитку рекреації та туризму в Україні зумовлюються дією широкого спектра природних, історико-культурних, соціальних, економічних та політичних факторів, які мають Чітко виражену регіональну специфіку. Крім цього, особливості сучасної ситуації полягають у тому, що формування високорозвиненої національної індустрії рекреації та туризму та її інтеграція в світовий ринок туристично-рекреаційних послуг пов'язані з "необхідність розв'язання гострих соціально-економічних проблем в період трансформації суспільно-економічних відносин.