154133 (Туризм як основна галузь економіки Туреччини)

План

ВСТУП

Розіл І. Туризм як економічне явище. Його вплив на економіку країни вцілому

Розділ ІІ. Потенціал туристичних ресурсів Туреччини

2.1. Історико-культурні багатства турецьких міст

2.2. Природні курорти

2.3. Гірськолижні курорти

Розділ ІІІ. Рівень розвитку туристичної індустрії

3.1. Гостинність

3.2. Харчування

3.3. Транспорт

3.5. Спорт та розваги

Розділ ІV. Перпективи та проблеми розвитку туризму в Туреччині

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі міжнародний туризм є одним із перспективних напрямків зокрема економічної діяльності багатьох країн. Відомо, що на частку туристичного бізнесу припадає 7% загальносвітового експорту товарів і послуг, що поступається тільки прибуткам від експорту нафти, нафтопродуктів і автомобілебудування.

Останнім часом Туреччина перетворилася на крупний туристичний центр, що користується величезною популярністю у тих, що приїжджають сюди провести свою відпустку.

Туреччина - це казкова країна, що з'єднує європейський стиль життя і східний колорит. Туреччина має багатою багатовікову історією, тут прекрасно збереглися архітектурні споруди й цілі міста грецького і римського періодів.

Відпочинок в Туреччині подарує вам масу незабутніх вражень, високий рівень сервісу забезпечить комфорт від готелів до пляжів і гірськолижні курортів. Відпочинок в Туреччині це тепле і чисте море, чудові пляжі, а також великий вибір видів розваг: дайвінг, рафтінг, парусний спорт, джип-сафарі, гірські лижі, водні розваги в акваленде і інше. Туреччина - це райський куточок на Землі, де багатюща культура, укріплена глибокими національними традиціями, гостинні і мудрі люди, завжди готові прийти на допомогу. Туреччина може похвалитися тривалим купальним сезоном. Турецькі пляжі чекають відпочивальників з перших чисел травня і аж до листопадових свят. Саме у цей період температура повітря встановлюється на відмітці + 30 градусів. Крім того, Туреччина знаменита і зимовим відпочинком. Гірськолижні тури до Туреччини користуються популярністю як у новачків, так і у професійних спортсменів.

Об’єктом дослідження є Туреччина.

Предметом дослідження є туристична галузь Туреччини та її вплив на економіку крани.

Метою роботи є всебічне дослідження туристичної галузі Туреччини та її вплив на економіку країни на сучасному етапі.

Для реалізації зазначенної мети були поставлені такі завдання:

• охарктеризувати вплив туризму на економіку країни;

• розкрити потенціал туристичних ресурсів Туреччини;

• проаналізувати сучасний стан розвитку туристичної галузі Туреччини;

• визначити вплив галузі туризму на економіку Туреччини;

• розглянути загальні перспективи розвитку туристичної галузі Туреччини;

При написанні роботи були використанні такі джерела:

• навчальні посібники;

• підручники;

• наукові журнали;

• путівники;

• інтернет-ресурси.

1. Туризм як економічне явище. Його вплив на економіку країни

Останні десятиліття ХХ- початок ХХІ ст. стали періодом якісних змін у структурі та джерелах економічного зростання у світі, зумовлених новими потребами та мотивами поведінки людини в інформаційному суспільстві, інтегрованістю міжнародного співтовариства з метою взаємопізнання та взаємозбагачення.

Особливого розвитку набула індустрія міжнародних туристичних послуг, стимульована зростанням чисельності та доходів населення в індустріальних країнах, збільшенням часу на відпочинок, значним поліпшенням транспортної інфраструктури.

Поняття «туризм» почало формуватися з початком масовості, тобто переміщень значної кількості людей з метою змістовного проведення дозвілля, хоча можна з впевненістю стверджувати, що подорожування завжди було властиве людині перш за все як біологічній істоті, для якої рух є невід’ємною потребою організму, а з часів посилення урбанізаційних процесів спілкування з природним середовищем все більшою мірою стає психофізіологічною потребою.

По-друге, подорожування є формою пізнання середовища і розширення людських можливостей з адаптації до довкілля, а також одним з найдавніших засобів комунікації, культурного обміну, економічних контактів. Нарешті, подорожування є формою наукового осягнення світу і одним з етапів розвитку сучасної цивілізації. Але подорожування є також засобом долання бар’єрів – об’єктивних обмежень на шляху поширення явища. Можна визначити такі найбільш суттєві бар’єри: природні (гірські системи, водні простори, пустелі та інші несприятливі фізико-географічні явища), культурні (мовні, релігійні, побутові відміни тощо); технічні, пов’язані з доланням відстаней (шляхи сполучення, транспортні засоби). Тобто, мобільність людства є певною рушійною силою суспільного розвитку, спрямованою на інтенсифікацію господарювання, пом’якшення соціального і політичного напруження, поліпшення умов життя шляхом пізнання природного та соціокупьтурного середовища життєдіяльності. Такими є об’єктивні передумови виникнення та поширення туризму як явища, яке охопило значну частину людства. Туризм, як явище суспільного життя, є похідною суспільного розвитку.¹

Туризм як економічне явище сучасного світу: а) має індустріальну форму; б) виступає у вигляді послуг, які не можуть накопичуватися і транспортуватися; в) створює нові робочі місця; г) виконує роль господарського освоєння нових районів; д) виступає як канал перерозподілу ВВП на користь країн, що спеціалізуються на туризмі; е) є мультиплікатором розвитку місцевої інфраструктури і зростання рівня життя місцевого населення; є) характеризується високим рівнем ефективності і швидкою окупністю інвестицій; ж) виступає як ефективний засіб охорони природи і культурної спадщини, оскільки саме ці елементи становлять основу його ресурсної бази; з) сполучний практично з усіма галузями господарства і видами діяльності людини, бо саме їх диференціація і дискретність створюють ту різницю потенціалів рекреаційного середовища, яка викликає потребу людей до зміни місць і пізнання світу в подорожах.

Туризм як форма задоволення потреб людей у відпочинку справляє великий вплив на життя світової спільноти. Надходження від міжнародного туризму нині є однією з найзначніших складових так званого невидимого експорту (invisible export). Розвиток туристських зв'язків є важливим засобом нормалізації міжнародного становища, зміцнення дружби між народами і поглиблення взаєморозуміння. Туризм став об'єктивною потребою сучасної цивілізації.²

Міжнародний туризм розвивається всупереч таким негативним факторам, як політична та економічна нестабільність у багатьох частинах світу,посилення тероризму,коливання валютних курсів, нестабільні ціни на нафту тощо.

Багато країн щорічно приймають понад 1 млн іноземних туристів. За даними UNWTO, найпривабливішою країною світу з позиції туризму є Франція. Друге місце за кількістю іноземних туристів посідає Іспанія, вона випереджує за цим показником навіть таку велику туристичну країну, як США.

Міжнародний туризм не тільки збільшує валютні надходження в країну, він забезпечує зайнятість населення, а також допомагає раціонально використовувати ресурси. Останнім часом міжнародний туризм надзвичайно швидко розвивається, поступаючись лише автомобільній та хімічній промисловості. Таким чином вивчення явища міжнародного туризму є надзвичайно актуальним на сьогоднішній день.

Значення туризму в світі постійно зростає, що пов'язано з впливом туризму на економіку окремої країни. В економіці окремої країни міжнародний туризм виконує ряд важливих функцій:

1. Міжнародний туризм - джерело валютних надходжень для країни і засіб для забезпечення зайнятості.

Туризм є однією з небагатьох галузей світового господарства, де постійно зростає кількість робочих місць, що у 1,5 раза перевищує цей середньогалузевий показник в інших сферах економічної діяльності.

Робочі місця та туристичні підприємства зазвичай створюються в менш розвинутих регіонах країн базування, що сприяє поліпшенню економічної ситуації та заохочує місцевих жителів не полишати традиційні зони мешкання у пошуках економічно привабливіших місць проживання.

Активно розвивається так званий сільський туризм, який у країнах Європи розглядають як найефективніший шлях соціального розвитку сільських депресивних регіонів, шлях до забезпечення зайнятості сільського населення, яке витісняється зі сфери матеріального виробництва внаслідок науково-технічного прогресу.¹

За даними звіту Міжнародної ради з подорожей і туризму (World Travel and Tourism Council), 2009 р. у сфері подорожей і туризму безпосередньо працювало майже 73,7 млн осіб, або 2,8% зайнятих у світовому господарстві, а у суміжних з туризмом галузях — ще близько 215 млн осіб (8,1% працездатного населення планети). За кількістю зайнятих тут лідирують Китай, Індія, США, Індонезія, Японія, Бразилія, Росія, Німеччина, Іспанія і Франція. Очікується, що зайнятість у зазначених сферах світового господарства до 2014 р. сягне 8,6% працездатного населення Землі.

Міжнародний туризм являється активним джерелом надходжень іноземної валюти. Наприклад, велика частина доходів від міжнародного туризму в загальній сумі надходжень від експорту товарів і послуг складає: в Іспанії -- 35%, Австралії і Греції - по 36%, Швейцарії – 12%, Італії – 11%, Португалії – 21% і на Кіпрі - 52%. В більшості країн, що розвиваються, на долю іноземного туризму припадає 10-15% доходів від експорту товарів і послуг. Проте в деяких країнах цей показник значно вище, наприклад, в Колумбії він складає 20%, Ямайці – 30%, Панамі -55% і на Гаїті -73%.

2. Міжнародний туризм розширює внески в платіжний баланс і ВНП країни.

Так у таких країнах, як Угорщина, Чехія, Австрія, Швейцарія, Італія, Франція, Іспанія, Португалія туризм являється одною з пріоритетних галузей, внесок у валовий національний дохід яких складає 15-35%.

3. Міжнародний туризм сприяє диверсифікації економіки, створюючи галузі, обслуговуючі сфери туризму: будівництва, торгівлі, сільського господарства, виробництво товарів народного споживання і т.д.

4. З зростанням зайнятості в сфері туризму ростуть прибутки населення і підвищується рівень добробуту нації.

5. Часто завдяки міжнародному туризму у віддалених територій з'являється стимул до розвитку. Зокрема, там відроджуються забуті ремесла й окремі галузі народної творчості.

6. Надання туристичних послуг є вигідним для держави з точки зору використання рекреаційних ресурсів. Таким чином, іноземний турист платить за туристичні послуги, при цьому не вивозячи рекреаційні ресурси за межі країни. Країна отримує прибутки, зберігаючи свої природні та культурно-історичні цінності.

7. Для деяких слаборозвинутих країн туризм є єдиним рушієм економічного зростання. Кенія, Танзанія, Єгипет, Марокко, Туніс, Мадагаскар та Маврикій – це ті країни, уряди яких стимулюють розвиток туристичної галузі, так як туризм – це єдине джерело надходження капіталу, та іноземних інвестицій.¹

Економічна складова туристичної діяльності проявляється не тільки в комерційній спрямованості, а й в посиленні соціальної та екологічної ролі туризму (реставрація пам’яток історії та культури, природоохоронні заходи, реконструкція матеріально-технічної бази, освітянська та виховна робота засобами туризму тощо), що свідчить про гуманістичну спрямованість туризму. Поліфункціональність туризму відображається комплексним характером мотивації, що спонукає людину до подорожі, і комплексністю в організації подорожей та обслуговуванні туристів. Комплексність можна вважати найхарактернішою рисою туризму, основою задоволення соціальних потреб суспільства. Об’єктивне підґрунтя туризму як явища суспільного життя робить його складним, багатогранним об’єктом наукового пізнання. Як соціально детерміноване явище, туризм потребує наукового осягнення, теоретичного осмислення.²

Водночас розвиток туризму породжує цілу низку проблем.

1. Перспектива отримати більш високооплачувану роботу в туристичному бізнесі може спричинити перехід працівників з інших галузей виробництва в галузі, пов’язані з туризмом. Викликане можливістю працевлаштування масове переміщення людей з віддаленних районів у міста з великою кількістю туристів може спричинити погіршення житлових умов, перевантаження систем забезпечення та обслуговування в цих містах.

2. Туристи забруднюють довкілля. За підрахунками Програми ООН з навколишнього середовища, щодня середньостатичний турист залишає після себе один кілограм сміття.

3. Місцеві жителі часто невдоволені присутністю туристів, особливо якщо тим створюються найсприятливіші умови за рахунок місцевого населення.

Шум, перенаселенність, забруднення навколишнього середовища, втрата самобутності, пошкодження історичних, архітектурних і релігійних обєктів – усе це є наслідками масового напливу туристів.

І все ж позитивних факторів від розвитку туризму більше,ніж проблем, які він породжує.

Становлення і розвиток туризму як галузі характеризуються системою певних економічних показників, які відображають кількісний обсяг реалізації туристичних послуг та їх якісний бік.

Система показників розвитку туризму для регіону (країни) включає: