154027 (Сумщина туристична), страница 4

Конотопська битва 1659 - переможна битва української армії, очолюваної гетьманом І. Виговським, з московськими військами в червні 1659 під Конотопом. Ранньою весною 1659 стотисячна московська армія під командуванням О. Трубецького і Г. Ромодановського вдерлася до Лівобережної України. Неподалік від Конотопа московське військо було на деякий час затримано козаками Ніжинського і Чернігівського полків. Однак під натиском переважаючих сил противника українські частини відступили у місто. В кінці березня 1659 московська армія почала облогу Конотопа. Захисники міста під командуванням ніжинського полковника Г. Гуляницького втратили близько 10 тис. вбитими, але здобути місто не змогли. Героїчна оборона міста скувала основні сили ворога і дала змогу гетьманові І. Виговському зібрати війська і підготуватися до генерального бою.

28-29 червня(8-9 липня) 1659 на землях Шаповалівки та Соснівки поблизу Конотопа відбулася вирішальна битва, в якій московська армія була вщент розгромлена. В ході битви московити втратили близько 50 тис. вбитими і 5 тис. полоненими ( серед яких було кілька бояр, зокрема Пожарський, Львов). Рештки ворожих військ відступили під Курськ. Проте І. Виговський не зміг скористатися перемогою. Проти його політики виступила старшинська опозиція. Виговський зрікся гетьманства. Та все ж блискуча перемога козацької зброї під Конотопом дала шанс Україні утвердити свою незалежність.

На місці битви встановлено пам'ятний знак-капличку.[15;39]

2.4.3 ПАМ'ЯТНИК МАМОНТУ

Сенсаційними знахідками прославилася на увесь науковий світ Кулішівка Недригайлівського району. В 1839 році тут натрапили на величезні кістки: копали яму під фундамент. Останки мамонта в Україні знайшли саме в той час, коли науковці тільки - но почали вивчати цю істоту, тому інтерес до неї був особливим. До того ж, в Україні рештки мамонта були знайдені вперше.

Землевласник, нащадок знатного роду - граф Головкін попечитель Харківського університету був людиною освіченою і про мамонтів чув. Він організував в Кулішівці серйозні розкопки. Запросив професора Харківського університету І.Й. Калениченка. Добули кісток на два кістяки. На цьому місці у 1841р. звели один з найоригінальніших у світовій історії пам'ятник.

Пам'ятник увічнює два історичних факти :

- знахідку добре збереженого кістяка мамонта;

- саме в цій місцевості проходив кордон між московським царством і Польско - Литовською Річчю Посполитою.[30,c.ХIХ;39]

2.4.4 СПАДЩАНСЬКИЙ ЛІС

У роки Великої Вітчизняної війни Спадщанський ліс став колискою Сумського партизанського з'єднання під командуванням двічі Героя Радянського Союзу С.А.Ковпака та Героя Радянського Союзу С.В.Руднєва. Партизани Сумщини пройшли з боями від Путивля до Карпат, а потім у складі Першої Української партизанської дивізії зробили не менш героїчний рейд на Сан і Віслу.

У вересні 1956 року у Спадщанському лісі відкрито музей партизанської слави. В музеї зберігаються особисті речі С.А.Ковпака, С.В.Руднєва, Г.Я.Базими, тачанка Ковпака, друкарська машинка, на якій було віддруковано перші накази партизанського генерала. В експозиції музею багато матеріалів, які розповідають про злодіяння фашистів на Сумщині.

У Спадщанському лісі збереглися німецький танк, захоплений партизанами у першому бою, партизанські землянки, братська могила партизанів.

Спадщанський ліс починається з монументу "Народні месники". Пам'ятник С.А. Ковпаку відкритий 4 вересня 1971р, до 30-річчя партизанського з'єднання, пам'ятник С.В.Руднєву відкрито у 1961р. Біля монументу партизанської слави - прититанкова гармата, захоплена у гітлерівців, перший підбитий німецький танк. Кам'яна брила з написом нагадує про розгром у Спадщанському лісі першої каральної експедиції гітлерівців 19 жовтня 1941р.

Спадщанський ліс - частина Путивльського державного історико - культурного заповідника, входить дотуристичного маршруту "Сумщина в період Великої Вітчизняної війни".[5,c.67;10,c.32;39]

Додаток № 16

2.4.5 СУМЩИНАФЕСТИВАЛЬНА

Фестиваліє одним із видів туристичних ресурсів. Сумська земля багата різними фестивалями: обласними, всеукраїнськими і навіть міжнародними.

Міжнародний фестиваль органної, камерної та джазової музики «Органум» вперше відбувся у 1993 році в м. Суми і з тих пір кожного року збирає учасників з усіх регіонів країни, а також з – за кордону. У програмі – концерти класичної музики, виставки.

Міжнародний музичний фестиваль «Бах – фест» - для шанувальників фортепіанної музики. Проходить в Сумах.

Продюсер цих фестивалів – відомий органіст і артдиректор Орест Коваль.

Всеукраїнський фестиваль військових духових оркестрів « Сурми Конституції», збирає в місто Сумикращі духові оркестри з усієї України.

У рамках фестивалю – Всеукраїнський конкурсдиригентів оркестрів духових інструментів серед студентської молоді, започаткований у 2005 році, присвячений пам’яті заслуженого працівника культури України Л.К.Власенка, що 28 років займав посаду директора Сумського вищого училища культури та мистецтв ім. Бортнянського

Український відкритий фестиваль дитячого, молодіжного кіно, телебачення та радіо «Кришталеві джерела» проходить у Сумах. На нього з’їжджаються представники творчих колективів дитячих, юнацьких студій, телерадіокомпаній з усіх регіонів України.

У програмі: конкурс фільмів, а також -туристична програма: відвідування древнього Путивля, Спадщанського лісу, екскурсія по Сумах та інших мальовничих куточках сумського краю.

Всеукраїнський літературно – мистецький фестиваль «Кролевецькі рушники» прижився у Кролевці. Ось уже кілька років поспіль з’їжджаються у славний Кролевець артисти, майстри мистецтв та гості з усіх регіонів України. У програмі фестивалю – Всеукраїнський конкурс сучасної авторської пісні творчих колективів та окремих виконавців, виставка українського хліба, виставка робіт майстрів художнього ткацтва, виставка декоративно – ужиткового мистецтва майстрів України, гала – концерт переможців.

Всеукраїнський сільський фестиваль «Боромля» проходить у Тростянецькому районі наприкінці серпня. Він спрямований на пробудження інтересу до народної і сучасної пісні. Право першого виступу на церемонії відкриття надається кращому із кращих.

У програмі – конкурс на краще виконання пісні про село, конкурс молодих поетів, виставка – ярмарка сільськогосподарської продукції та інші розваги. У 2006р. у фестивалі взяло участь близько 400 учасників з різних областей України.

«Мистецькі береги Ворскли» - так називається всеукраїнський фестиваль сільської народної творчості, що проходить в Охтирці.

Вже 5 років у Конотопі проводиться всеукраїнський фестиваль «Козацький родослав» , присвячений Конотопській битві. У 2006 році відсвяткували 347-і роковини. У цьому ж році фестиваль одержав статус всеукраїнського.

У програмі – святковий марш козацьких загонів, виступи художніх колективів, виставка козацьких куренів, виставка народних умільців, положення вінків до пам’ятного знаку (каплички) на полі Конотопської битви, гала – концерт.

15 – 16 серпня стало традиційним проведення всеукраїнського свята «Калнишева рада» у Недригайлівському районі. У рамках свята – фестиваль козацької пісні «Дивограй», музейна експозиція «Петро Калнишевський – останній отаман Запорізької Січі».

ОБЛАСНІ :

• фестиваль – конкурс хореографії «Поліські візерунки»;

• фестиваль патріотичної пісні «Партизанські зірниці» (Путивль);

• фестиваль фольклору «Пісенні джерела рідного краю»;

• фестиваль – конкурс «Вишневі усмішки» (Охтирка)

• фестиваль хорового мистецтва «Пісенне Посулля» (Недригайлів);

• фестиваль творчих колективів «Чарівний ключик» (Ямпіль);

• відкритий краєзнавчий мистецько – туристичний фестиваль «Земля Ярославни – золота кувшинка» (Путивль).[39]

3. Актуальні в потенційні види туризму в Сумській області

В області є перспектива розвитку :

- культурно – пізнавального туризму;

- екологічного туризму;

- спортивно – оздоровчого туризму;

- сільського туризму

Завдякинаявності в Сумській області великої кількості пам’яток історії(1,5тис.), пам’яток архітектури ( понад 300), близько 80 давньоруських городищ, поселень, могильників є перспектива розвитку культурно – пізнавального туризму. Йде створення державного історико – культурного заповідника «Посулля» на додачу до вже двох діючих – Глухівського і Путивльського. Він включатиме пам’ятки, розташовані в Роменському та Недригайлівському районах.

Є перспективи для розвитку зеленого туризму. У трьох оселях Лебединського району створені умови длянадання послуг із сільського зеленого туризму.[18;23;28]

Природні заповідники, заказники, урочища, створюють умови для розвитку з багаторічною перспективою спеціальних видів туризму – човнового, кінного і пішохідного.

Область має значні мисливські угіддя, що сприяє розвитку мисливського та рибальського туризму.

Одним з найважливіших центрів туризму в області є національний природний парк «Деснянсько – Старогутський». До послуг – мисливсько -рибальська база ( розміщення у літніх двомісних будиночках) та база «Боровичанка», дерозташований будинок на 20 ліжко – місць. На березі Десни у спеціально відведених місцях можна розбити намети. Туристів та відпочиваючих чекають пляжі, риболовля, катання на човнах, візит – парк з бібліотекою, де можна переглянути відеофільми.

Пропонуються екскурсії по маркованих екостежках «Візитівка Десни», для любителів тихого полювання – вдосталь ягід, грибів.[19]

Нині в області діють 28 дитячих оздоровчих таборів, 88 профільних таборів художньо – естетичного, спортивного, туристсько – краєзнавчого, еколого – натуралістичного спрямування. Свої послуги пропонують 5 баз відпочинку, 2 санаторії, 6 санаторіїв – профілакторіїв, сосновий спа – курорт «Буймерівка», санаторій «Токарі» у Лебединському районі, де можна добре відпочити і оздоровитись.[39]

Розроблені екологічно – туристичні, науково – пізнавальні, навчально – екологічні маршрути, які передбачають ознайомлення з пам’ятниками архітектури національного та місцевого значення, пам’ятками природи, подорожі, відвідування монастирів, стародавніх городищ, експозицій краєзнавчих музеїв – «Духовні святині Путивльського краю», «Золоте кільце Конотопу», «Глухів – Глинська пустинь», «Путивль – перлина «Золотого намиста Славутича», «Стрілецькою течією чарівного Сейму»,Андріяшівсько – Гудимівський гідрологічний заказник, Біловодський гідрологічний заказник, «По Сейму на плотах» та ін.[27,c.30]

Розроблені туристично- екскурсійні напрями допоможуть створити умови для вивчення історико-культурної спадщини області, ознайомлять з природними пам’ятками краю, зможуть забезпечити відпочинок для різних категорій населення, дадуть можливість області вийти на широкий інформаційний простір, гідно заявити про себе на загальнодержавній арені не тільки інформаційно-рекламними засобами, а й конкретними пропозиціями конкурентноспроможним туристично- екскурсійним продуктом.[39]

Розпочато розробку довідника «Сумщина туристична ».[39] Мета довідника :сприяти розвитку внутрішнього та сільського зеленого туризму, збільшити надходження коштів в економіку області від зовнішнього туризму, привернути увагу громадськості до туристичних об’єктів Сумщини.

Тираж 25 тис. екземплярів з додатком у електронному вигляді. Зміст: пам’ятки архітектури, природно – рекреаційні зони, музеї, виставки, санаторії, будинки відпочинку, готелі, агро- садиби, кафе, місця розваг та відпочинку, туристичні організації, туристично – спортивні маршрути, сувенірні лавки, місця, які цікавлять туристів та гостей області.

Електронна версія буде розповсюджена по всім туристичним фірмам України, більш ніж в2 тис. іноземних фірм Росії, Білорусії, Грузії, Європи та Азії.

Найбільш перспективними видами рекреаційної діяльності в області є:[12,c.46]

• довгостроковий відпочинок та санаторно – курортне оздоровлення;

• спортивно – оздоровчий туризм;

• дозвілля – відпочинок (85 – 95% загального контингенту туристів;

• туризм діловий;

• службовий;

• бізнес – навчання;

• культурно – пізнавальний ( у тому числі з метою відвідання театрів, музеїв, спортивних і фестивальних заходів, урочистих свят, тощо);

• сільський зелений та екологічний туризм;

• екскурсійна діяльність.

Пріоритетними видами туризму держава визнає внутрішній та в’їзний туризм, які в області характеризуються такими показниками [39]

До причин, що не сприяють розвитку в’їзного туризму можна віднести:

• зниження мотивації турфірм до залучення іноземців на Сумщину, що викликає скасування у 2005 році нульової ставки ПДВ на послуги українських туроператорів нерезидентам. Негативний вплив від цього спостерігається другий рік підряд ( по Україні у 2005 році туроператори залучили на 25% менше іноземних туристів, а у 2006 році на 6% менше);

• недостатня розвиненість туристичної інфраструктури області. Не вистачає сучасних готельних комплексів з відповідною інфраструктурою;

• не вистачає сучасних кемпінгів, баз відпочинку, немає жодної туристичної бази;

• потребують реставрації більшість пам’яток архітектури та історії;

• потребує реконструкції матеріально – технічна база оздоровлення;

• потребують ремонту дороги по основних туристичних маршрутах;

4. Екологічний стан території області

Нині важко знайти території, які б не зазнали антропогенного навантаження, але Сумщині вдалося зберегти гармонію людини і природи. І хоча в області існує низка екологічних проблем, за більшістю екологічних показників Сумщина належить до найбільш екологічно чистих областей України.