143941 (Архітектурно-конструктивний проект житлового будинку), страница 2

2. Термічній опір шару утеплювача з мінераловатних матів за формулою складе:

_ΔR=1,8-0,984=0,816 (м²·^оС/Вт)

3. Товщина утеплюючого шару складе:

δ =0,816·0,041=0,033 м

ТЕПЛОТЕХНІЧНІЙ РОЗРАХУНОК ПОКРІТТЯ

Розробляємо варіанти утеплення даху. Для цього нам потрібні наступні параметри:

1. Розрахункова температура повітря для будівлі t_В =19С.

2. Розрахункова температура зовнішнього повітря в зимову пору долі tЗ= - 23С.

3. Норматівній температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і температурою внутрішньої поверхні огороджуючої конструкції Δt^н =4єс.

4. Коєфіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні огороджуючих конструкцій бв=8,7 Вт/м²·єс.

5. Коєфіцієнт положення зовнішньої поверхні огородження стосовно зовнішнього повітря n=1.

6. Коєфіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджуючих конструкцій α_з =23 Вт/м²·єс.

7. Товщина металочерепиці δ₁=0,01 м, розрахунковий коефіцієнт теплопровідності металочерепиці λ₁==0,58 Вт/м·єс.

8. Товщина дерев'яної обрешітки δ₂=0,03 м, розрахунковий коефіцієнт теплопровідності дерев'яного обрештування λ₂=0,29 Вт/м·єс.

9. Товщина листів гипсокартону δ₃=0,01 м, розрахунковий коефіцієнт теплопровідності гипсокартону λ₃=0,29 Вт/м·єс.

10. Розрахунковій коефіцієнт теплопровідності кулі утеплювача (мінеральна вата) λ_у =0,064 Вт/м·єс.

ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ:

Визначимо необхідний опір теплопередачі за формулою:

Вт/м²·ºС

Товщина утеплюючого шару складе:

3.Таким чином, товщина покриття складе

Теплотехнічний розрахунок

РОЗРАХУНКОВІ УМОВИ

1. Розрахункова температура внутрішнього повітря tint приймається по табл.3.2.

Для житлових будівель tint=23оС

2. Розрахункова температура зовнішнього повітря text. Набуває значення середньої температури найбільш холодної п'ятиденки забезпеченістю 0,92.

Для м. Луцька text= -10^оС

Приймається по табл.3.1.

3-5. Тривалість опалювального періоду zht. Приймається по табл.3.3.

Для м. Луцька z_ht =124сут.

6. Середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період textav.

Приймається по табл.3.1.

Для м. Луцька textav=4,4оС

7. Градусосутки опалювального періоду Dd приймаються по табл.3.3.

Для м. Луцька Dd=2090оС.сут

ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ, ТИП І КОНСТРУКТИВНЕ ВИРІШЕННЯ БУДІВЛІ

8. Призначення – житлове.

9. Розміщення в забудові – стоїть окремо.

10. Тип – 2 поверхове.

11. Конструктивне рішення – залізобетонні монолітні стіни.

ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ БУДІВЛІ ПАРАМЕРИ

12. Загальна площа зовнішніх конструкцій будівлі Аesum, що захищають, встановлюється по внутрішніх розмірах "в світлу" (відстані між внутрішніми поверхнями зовнішніх конструкцій, що захищають, протистоять один одному).

Площа стенів, що включають вікна, балконні і вхідні двері в будівлю, вітражі, Aw+F+ed, м2, визначається по формулі:

Aw+F+ed=pst * Hh

де рst - довжина периметра внутрішньої поверхні зовнішніх стенів поверху, м, рst =34,8 м.

Hh - висота опалювального об'єму будівлі, м, Hh=5,5 м.

Aw+F+ed =191,4 м2

Площа зовнішніх стенів Aw, м2, визначається по формулі

Aw= Aw+F+ed-AF-Aed

де АF - площадь вікон, Аf =11,67 м2

Aed -площадь вхідних дверей, Aed =1,71 м2

Aw=178,02 м2

Площа покриття Ас, і площа перекриття над підвалом Af, рівні площі поверху Ast:

Ас=af =Аst=75,69 м2

Загальна площа зовнішніх конструкцій Аesum, що захищають, визначається по:

Aesum= Aw+F+ed + Ас +Аf= 342,78 м2

13-15. Площа опалювальних приміщень (загальна площа) Ah, і житлова площа Аr визначаються за проектом:

Ah=140 м2

Ar=78,8 м2

Площа житлових приміщень і кухонь:

Ae=90,6 м2

16. Опалювальний об'єм будівлі Vh, м3, обчислюється як твір площі поверху, Аst, м2, (площі, обмеженій внутрішніми поверхнями зовнішніх стенів) на висоту Нh, м, цього об'єму, що є відстанню від підлоги першого поверху до стелі останнього поверху.

Vh=416,295 м3

17-18. Показники об'ємно-планувального вирішення будівлі визначаються по формулах:

Коефіцієнт остеклення будівлі:

р =A_F/Aw+F+ed=0,06097

Показник компактності будівлі kedes:

kedes=Aesum/Vh=0,82341

ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ

ТЕПЛОТЕХНІЧНО ПОКАЗНИКИ

19. Згідно Сніп II-3-79* приведений опір теплопередачі зовнішніх обгороджувань R0r, м2.°С/Вт, повинно прийматися не нижче необхідних значень R0req, які встановлюються по табл.1б Сніп II-3-79* залежно від градусосуток опалювального періоду. Для Dd = 2090 °СЧсут необхідний опір теплопередачі рівний для:

для стін Rwreq =1,8м².°С/Вт;

вікон і балконних дверей Rfreq=0,35м2.°С/Вт;

вхідних дверей Redreq =1,2м².°С/Вт;

покриття Rcreq =2,4м².°С/Вт;

перекриття першого поверху Rfreq=1,6м2.°С/Вт.

20. Приведений трансмісійний коефіцієнт теплопередачі будівлі Кmtr, Вт/(м2.°С):

Kmtr=0,63818Вт/(м2.°С)

21. Повітропроникність зовнішніх обгороджувань Gm, кг/(м2Чч), приймається по табл.12* Сніп II-3-79*, Згідно цієї таблиці повітропроникність стенів, покриття, перекриття першого поверху Gmw=Gmc=Gmf=0,5 кг/(м2Чч), вікон в дерев'яних палітурках і балконних дверей GmF=6 кг/(м2Чч).

22. Необхідна кратність повітрообміну житлової будівлі na, 1/ч, згідно Сніп 2.08.01 встановлюється з розрахунку 3 м3/ч повітря, що видаляється, на один кв.м житлових приміщень по формулі

na=3ЧArЧ/(вVЧVh)

де Ar - житлова площа, м2;

вV - коефіцієнт, що враховує долю внутрішніх конструкцій, що захищають, в опалювальному об'ємі будівлі, приймається рівним 0,85;

Vh - опалювальний об'єм будівлі, м³.

na=0,66808 (1/ч)

23. Приведений інфільтраційний (умовний) коефіцієнт теплопередачі будівлі Кinf, Вт/(м².°С):

Kinf=0,19658 Вт/(м².°С)

24. Загальний коефіцієнт теплопередачі будівлі Km, Вт/(м².°С):

Km=0,83477 Вт/(м².°С)

ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ

25. Загальні тепловтрати через оболонку будівлі, що захищає, за опалювальний період Qh, Мдж: Qh=51670,2 Мдж

26. Питомі побутові тепловиділення qint, Вт/м², слід встановлювати виходячи з розрахункового питомого електро і газоспоживання будівлі, але не менше 10 Вт/м². У нашому випадку прийнято: 14 Вт/м²

27. Побутові теплопоступления в будівлю за опалювальний період Qint, Мдж: Qint=13589,1 Мдж

28. Теплопоступлення в будівлю від сонячної радіації за опалювальний період Qs Мдж: Qs=32783 Мдж

29. Потреба в тепловій енергії на опалювання будівлі за опалювальний період Оhy: Qhy=16466,8 Мдж

30. Питома витрата теплової енергії на опалювання будівлі qhdes, кДж/(м2Ч°СЧсут): qhdes=56,2776кДж/(м2Ч°СЧсут)

Різниця між питомими витратами енергії на опалювання будівлі і потрібним проти, що перевищує допустиму різницю 5%, отже ця будівля задовольняє вимогам СНКК 23-302-2000:

q_e^des≤qe^{reg .}

Вносимо зміни до пункту 19

Умови експлуатації Б:

Схема зовнішньої стіни:

1.Штукатурка-известково-песчаный розчин:

щільність г=1600 кг/м³;

коеф. теплопровідності л=0,81 Вт/(м².°С);

товщина 0,002 м.

2.Монолітний залізобетон:

щільність г=2500 кг/м³;

коеф. теплопровідності л=1,69 Вт/(м².°С);

товщина 0,26 м.

3. Утеплювач-мінераловатні мати (ТУ В-56-70, ТУ 67-98-75, ТУ 67-87-75):

щільність г=125 кг/м³;

коеф. теплопровідності л=0,056 Вт/(м².°С);

19. В результаті заміни отримуємо наступні опори теплопередачі вказаних частин будівлі:

для стін Rwreq =2 м².°С/Вт д=0,0944 м =94,4039 мм;

вікон і балконних дверей Rfreq =0,42 м².°С/Вт;

вхідних дверей Redreq =1,02 м².°С/Вт.

20. Приведений трансмісійний коефіцієнт теплопередачі будівлі Кmtr, Вт/(м².°С): Kmtr=0,58503 Вт/(м².°С)

21. Повітропроникність зовнішніх обгороджувань Gm, кг/(м²Чч), приймається по табл.12* Сніп II-3-79*, Згідно цієї таблиці повітропроникність стенів, покриття, перекриття першого поверху Gmw=Gmc=Gmf=0,5 кг/(м²Чч), вікон в дерев'яних палітурках і балконних дверей GmF=6 кг/(м²Чч).

22. Необхідна кратність повітрообміну житлової будівлі na, 1/ч, згідно Сніп 2.08.01 встановлюється з розрахунку 3 м³/ч повітря, що видаляється, на один м² житлових приміщень по формулі na=3ЧArЧ/(вVЧVh). де Ar - житлова площа, м²;

вV - коефіцієнт, що враховує долю внутрішніх конструкцій, що захищають, в опалювальному об'ємі будівлі, приймається рівним 0,85;

Vh - опалювальний об'єм будівлі, м³. na=0,66808 (1/ч)

23. Приведений інфільтраційний (умовний) коефіцієнт теплопередачі будівлі Кinf, Вт/(м².°С): Kinf=0,19658Вт/(м².°С)

24. Загальний коефіцієнт теплопередачі будівлі Km, Вт/(м².°С): Km=0,78161 Вт/(м².°С)

ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ

25. Загальні тепловтрати через оболонку будівлі, що захищає, за опалювальний період Qh, Мдж: Qh=48380,1 Мдж

26. Питомі побутові тепловиділення qint, Вт/м², слід встановлювати виходячи з розрахункового питомого електро- і газоспоживання будівлі, але не менше 10 Вт/м². У нашому випадку прийнято: 14 Вт/м²

27. Побутові теплопоступлення в будівлю за опалювальний період Qint, Мдж: Qint=13589,1 Мдж

28. Теплопоступлення в будівлю від сонячної радіації за опалювальний період Qs Мдж: Qs=32783 Мдж

29. Потреба в тепловій енергії на опалювання будівлі за опалювальний період Оhy: Qhy=12749,1 Мдж

30. Питома витрата теплової енергії на опалювання будівлі кДж/(м²Ч°СЧсут): qhdes=43,5717 кДж/(м²х°Схсут)

Різниця між питомими витратами енергії на опалювання будівлі і потрібним проти, що не перевищує допустиму різницю 5%- дана будівля задовольняє вимогам СНКК 23-302-2000.

5. Конструктивні рішення

Зовнішній вигляд будівлі, як правило, визначається варіантом його зовнішньої обробки. У даному проекті передбачена обробка зовнішніх стін з використанням матеріалу сайдинг. Сайдінг - це не лише матеріал, але і технологія обшивки фасаду панелями. І, відповідно, термін "сайдинг" визначає панелі сайдинга для зовнішньої обробки будівель і процес обшивки фасаду цими панелями сайдинга.

Сборні панелі сайдинга (так само називаються "вагонкою" (пластикова вагонка, вінілова вагонка, вагонка ПВХ і так далі)) виготовляються з металу (сталева вагонка) або винилополимерных матеріалів (пластикова вагонка).

Сайдінг - відносно молодий будівельний матеріал. Вперше сайдинг був використаний в США в кінці 50-х років. З тих пір сайдинг став дуже популярен на будівельних ринках Америки і Канади, звідки прибув до Європи. У Росії сайдинг з'явився в 90-х роках і популярность його постійно зростає. Догляд за сайдингом обмежується миттям водою з садового шланга. Міцну грязь можна видалити за допомогою будь-якого засобу. Цей захід можна проводити 1 раз на рік.

Цоколь будівлі зроблен за допомогою штучного декоративного каменя. Штучний декоративний камінь - це повноцінна імітація натурального природного каменя і виробів з нього із застосуванням сучасних штучних і синтетичних матеріалів по спеціальних технологіях.

Предмети, виготовлені з високоякісного штучного каменя, викликають повну ілюзію натуральності, як зовні (поєднання кольорів, фактури і текстури, блиск), так і на дотик.

Вікна і зовнішні двері будівлі забарвлюються водовідштовхувальною емаллю в темно-коричневий колір, який чудово поєднується практично з будь-яким кольором стін котеджу, не порушує гармонії кольорів фасаду. До даху з боку фронтонів прибиваються дошки, що додають будівлі особливі риси, які здатні виділити його з архітектурного ансамблю району забудови. Ці дошки забарвлюються в зелений колір емаллю того ж типа.

Обробка поверхні внутрішніх стін і перегородок виконується за допомогою штукатурки. Для даної обробки ми застосуємо цементну штукатурку, завтовшки 20 мм, оскільки її доцільно застосовувати у тому випадку, коли необхідно отримати максимально міцне і довговічне покриття. Термін експлуатації якісної і правильно виконаної цементної штукатурки- багато десятиліть навіть в умовах перепадів температури і вологості. Стіни ванних кімнат і санвузлів обшиваються керамічною плиткою на висоту 1,8 м. Цементним же штукатуркам для висихання і повного набору міцності потрібно не менш 24-28 діб.

У приміщеннях використовуються підвісні стелі різних текстур. Виключеннями є хол, коридори, тамбур і бойлерна, де стелі обклеюються шпалерами. Внутрішня обробка визначає інтер'єр будівлі і може бути виконана в різних стилях, залежно від бажання замовника.

Стіни

Стіни будівлі призначені для обгороджування і захисту від дій довкілля і передають навантаження від конструкцій, що знаходяться вище, — перекриттів і покриттів до фундаменту.

Стіни возводятся з монолітного залізобетону. Зовнішні стіни — найбільш складна конструкція будівлі. Вони піддаються багаточисельним і всіляким силовим і несиловим діям .Стіни сприймають власну масу, постійні і тимчасові навантаження від перекриттів і дахів, дії вітру, нерівномірних деформацій підстави, сейсмічних сил і ін. Із зовнішнього боку зовнішні стіни схильні до дії сонячної радіації, атмосферних опадів, змінних температур і вологе зовнішнього повітря, зовнішнього шуму, а з внутрішньою — дії теплового потоку, потоку водяної пари, шуму. Виконуючи функцію зовнішньої конструкції, що захищає, і композиційного елементу фасадів, а конструкції, що часто несе, зовнішня стіна повинна відповідати вимогам міцності, довговічності і вогнестійкості, відповідним класу капітальної будівлі, захищати приміщення і несприятливих зовнішніх дій, забезпечувати необхідний режим температурної вологості приміщень, що захищаються, володіють декоративними якостями. Одночасно конструкція зовнішньої стіни повинна задовольняти вимогам індустріальності, а також економічним вимогам мінімальної матеріаломісткості і вартості, оскільки зовнішні стіни є найбільш дорогою конструкцією (20—25 % вартості конструкцій будівлі). Спочатку товщина зовнішньої стіни розраховується 260мм. Така товщина необхідна для забезпечення стійкості по відношенню до вище перелічених навантажень. Оскільки статичні функції стін і їх ізоляційні властивості досягаються при взаємодії з внутрішніми конструкціями, що несуть, розробка конструкцій зовнішніх стін включає вирішення природно-кліматичних і інженерно-геологічних умов будівництва, а також з врахуванням особливостей об'ємно-планувальних рішень. Зовні стіни обшиваються панелями сайдинга. З середини стіни штукатуряться цементно-піщаним розчином товщиною внутрішнього шару 20мм.