130622 (Проблеми лідерства у шкільному колективі), страница 3

Лідер-організатор відіграє головну роль у детальній організації діяльності колективу, спрямованої на досягнення спільної мети. Як правило, він виконує й функцію «енергізатора» - спонукає своїх товаришів – і словом, і власним прикладом – до енергійніших зусиль щодо виконання поставленого завдання. Лідер-ерудит висловлює авторитетні судження з приводу актуальних питань життя колективу, дає консультації й довідки з окремих питань, пов’язаних з життям колективу, зокрема інформує про стан справ з даного питання в аналогічних групах тощо. Нарешті, не можна не згадати й про таку суттєву для життя колективу неформальну роль, як улагоджував конфліктів і непорозумінь. Свою функцію він успішно виконує завдяки врівноваженості, терплячості, уважності до потреб та інтересів кожного учня, умінню закликати обидві конфліктуючі сторони до принциповості й благородства, до того, щоб позбутися дріб’язковості, більше дбати про спільні інтереси колективу тощо.

Як зазначалося вище, коли формальний лідер є водночас і фактичним лідером, він, як, як правило, виступає – в тій чи іншій формі – і як суб’єкт міжособистісних взаємин у класі. Звичайно, сфера таких взаємин не може охоплювати весь клас – здебільшого вона поширюється на якусь певну групу однокласників. Не виключається й така ситуація, кили формальний лідер зв’язаний з однокласниками лише діловими стосунками, а близьких приятелів, друзів не має за межами свого класу (а, можливо, й узагалі не має). При цьому той тип взаємин, який в учнів-нелідерів належить до категорій міжособистісних, у нього може виступати як своєрідний компонент ділових взаємовідносин.

Хоч лідери нерідко висуваються з відмінників, далеко не всі сильні учні мають шанси стати лідером – для цього, крім відмінної успішності, треба мати ще ряд особистісних якостей, який в окремих відмінників може й не бути. Нерідко в окремих угрупуваннях домінуючий вплив мають учні, які не відзначаються дуже доброю успішністю. Але загалом першорядну роль у процесах колективотворення відіграють саме відмінники.

Отже, досліди показують, що найбільший авторитет серед старшокласників мають ті учні класу, які відзначилися уважністю до товаришів чуйністю, добротою (на цю рису вказали 56% опитаних старшокласників); друге за популярністю місце посідають «веселі, товариські, здатні об’єднувати учнів у колектив», потім, майже з однаковою популярністю (відповідно 27 і 26%) ідуть ті, «хто активно займається громадською роботою» й «хто має фізичну силу».

Показовим є те, що, характеризуючи однокласників, учні, як правило, поєднували їхню високу успішність з незалежністю суджень і самостійністю поведінки, активну участь у громадській роботі – з веселою вдачею і комунікативністю.

Проте в останні роки характер лідерства в шкільних класах істотно змінився. Як буде показано наприкінці цього розділу, у зв’язку з різкими зниженням учбової мотивації неформальними лідерами в шкільних класах дедалі частіше стають учні з позашкільною спрямованістю, з проявами дезорганізаторських тенденцій тощо.

2. Елементи виховання лідерських рис

Елементи виховання лідерських рис слід включати до основних шкільних курсів історії, літератури, іноземної мови, географії, економіки й права.

Потрібен також і спецкурс для спеціально відібраних школярів, розрахований на один семестр або на цілий рік. Учень повинен подавати своє резюме або есе, мати характеристики-рекомендації трьох викладачів провідних предметів, письмове свідчення щодо підтримки батьків, він має бути активним учасником громадсько-політичної та позакласної роботи.

Один раз на місяць група майбутніх лідерів має зустрічатися з експертами, з керівниками різних державних установ, навчальних закладів, психологами. Учнів навчають: спілкуватися, аналізувати прочитати, готувати будь-які ділові папери, бути ораторами, уміти слухати, працювати в команді, групі, колективі і залагоджувати конфлікти, розпоряджатися своїм, творча і критично мислити, в усьому додержуватися принципів моралі, самостійно приймати рішення та розв’язувати проблеми, розвивати навички дослідника. З кожним роком кількість учнів зайнятих у програмі «лідер» треба збільшувати.

Щоб стати лідером, треба не тільки не пропускати уроків без поважних причин та як слід виконувати домашні завдання, а й брати в усіх академічних семінарах, конференціях, тестуваннях, олімпіадах, турнірах, не менш як у 80% класних і шкільних заходів; обов’язково пройти курс занять у лідерства; одержувати високі бали; присвятити громадській роботі не менше 50 годин на рік; вести щоденник корисних справ, писати звіти про найцікавіші з них.

Не кожна дитина може все це виконувати, але всі можуть прагнути до самовдосконалення.

У цілому можна виділити види діяльності, спрямовані на розвиток лідерських якостей в освітньому просторі:

1) навчальна діяльність;

а) індивідуальна;

б) групова;

в) колективна;

2) конкурсна діяльність;

3) дослідницько-пошукова діяльність;

4) проективна діяльність;

5) громадська діяльність;

6) представницька діяльність (уміння належно презентувати себе, групу однолітків, школу, молодіжну організацію).

Метою даної діяльності є формування досвіду громадської поведінки лідерів шляхом залучення їх до реальної участі в пропагандиській, природоохоронній роботі щодо охорони навколишнього середовища.

Також існують якості, які допомагають стати успішним лідером. Головною якістю є спроможність управляти собою, керуватися гаслом – «якщо хочу, то зможу». Спроможність повною мірою використовувати свій час, енергію. Уміння переборювати труднощі, виходити із стресових ситуацій. Піклування про накопичення сил та енергії (у тому числі й фізичних).

Наступна якість – це наявність чітких особистих цілей. Найголовніше гасло – «не знаю, не хочу». Якість характеризується: ясністю у питаннях про мету своїх вчинків; наявність цілей, сумісних з умовами спілкування й діяльності; розуміння реальності поставлених цілей і оцінка просування до них.

Далі – уміння вирішувати проблеми, лідер повинен вміти «знайти вихід у лабіринті думок». Головне у якості вміння розрізнити у проблемі головне і другорядне, оцінити варіанти рішення проблеми, прогнозувати наслідки після ухвалення рішення проблеми, прогнозувати наслідки після ухвалення рішення, визначити необхідні ресурси для рішення проблеми.

Далі – творчий підхід до організації людей («не так, як всі»). Лідер веде пошуки нестандартних підходів до рішення управлінських проблем, вміння генерувати ідеї, прагнення до нововведень.

Одна із головних рис особистості – лідера, це вміння впливати на навколишніх («вести за собою»), а саме

а) впевненість у собі;

б) вміння встановлювати гарні особисті стосунки;

в) спроможність переконувати;

г) вміння слухати інших.

Важливу роль грає знання особливостей організаторської діяльності – «організувати справу». Дана роль включає в себе:

а) вміння підібрати і розставити людей, скласти план і включити людей у його виконання;

б) стимулювати роботу товаришів, тактовно здійснювати контроль за їхньою роботою.

Дитина-лідер повинна володіти організаторськими здібностями, емоційно-вольовим впливом, яка включає у себе вимогливість, критичність, енергійність. Також мати схильність до організаторської роботи.

Ще одне гасло лідера – «згуртувати товаришів на справу».

Лідер повинен розуміти важливість згуртованості колективу, спроможність перебороти обмеження, що перешкоджають ефективній роботі колективу. Лідер аналізує розвиток групи в шукає шляхи їх розвитку.

Більшість психологів розробили 12 кроків правил до лідера з організаторської роботи у класі:

1. Визначити мету та що необхідно зробити.

2. Визначити шляхи для найкращого досягнення мети.

3. поділити весь обсяг роботи на частини.

4. Скласти план виконання.

5. Порадитись з фахівцями.

6. Підібрати помічників, виконавців.

7. Розподілити обов’язки.

8. Пояснити, що саме потрібно зробити.

9. Скоординувати роботу з іншими організаторами та організаціями.

10. Координувати хід роботи, вносити зміни за потребою.

11. Провести саму справу на найвищому рівні.

12. Проаналізувати роботу, підвести підсумки.

Складена схема: «Загальна характеристика лідера.» (див. в додатках)

Загальновідомою є пам’ятка лідеру (щоб прожити повноцінне, щасливе життя лідера). Більшість особистостей, які прагнули до лідерства дані фрази вивчають напам’ять, вішають на видних місцях і повторяють їх. Це допомагає краще поставити ціль, краще сформувати особистість.

А ось сама пам’ятка лідеру:

1. Починати день з улюбленою музикою.

2. Уникати неприємних вам людей.

3. Помічайте добро в людях.

4. Дисциплінуйте себе в заощадженні грошей. Це необхідно для успіху.

5. Оцінюйте свій успіх за тим, як ви насолоджуєтесь спокоєм, здоров’ям, коханням.

6. Не кажіть, що маєте обмаль часу. У вас стільки годин на добу, скільки вам потрібно.

7. Не відкладайте втілення цікавої ідеї. Можливо, хтось інший щойно подумав про це. Успіх приходить до того, хто починає діяти.

8. Читайте уважно все те, на чому має стояти ваш підпис.

9. Пам’ятайте, що крупний шрифт дає, а рідкий забирає.

10. Не залишайте одну роботу, доки не знайшли іншої.

11. Вибирайте роботу, яка гідна вас. Не платіть за роботу, яка не закінчена.

12. Приходьте на роботу завчасно і затримуйтесь по закінченні робочого дня.

13. Ніколи не доїдайте останнього шматка.

14. Не жалійте себе. Тільки-но вас охопить це почуття, зробіть щось добре для знедоленого.

У цілому природа встановлення лідера має цікаву природу. Схематично можна виділити: щира посмішка – сигнал – «я ваш друг» - утворення позитивних емоцій – позитивне ставлення до джерела цих емоцій.

Також існує перелік позитивних рис, які є моральним орієнтиром:

1. Доброта. Піклування про інших людей, про їхні інтереси нарівні зі своїми.

2. Шанобливе ставлення і до людей, і до матеріальних об’єктів.

3. Лагідність.

4. Сміливість.

5. Чесність, щирість.

6. Чемність.

7. Уміння прощати – це потребує надзвичайної сили духу, бо простити крив денника нелегко.

8. Незалежність, здатність думати та діяти самостійно.

9. Скромність (не робити із свого життя «шоу», не жити напоказ.

10. Дружелюбність.

11. Справедливість.

12. відповідальність, зокрема за свої вчинки.

13. Уміння додержувати слова.

14. Щедрість (не шкодування для інших, ані сил, ані знань, ані своїх ідей).

15. Терпіння (не все приходить тоді, коли цього хочеш).

16. Адекватна самооцінка (не перебільшувати того, чого ти насправді вартий).

17. Прямота.

18. Шляхетність.

19. Акуратність.

20. Дбайливість.

21. Передбачливість, поміркованість.

22. Стриманість, уміння контролювати себе.

Кожен учень, який прагне до лідерства повинен вести «банк власних ідей і корисних справ».

Цікаво і те, що дослідники-психологи велику роль звертають і на портфель лідера.

Ось і даний перелік:

1. Підтвердження особистого зростання, розвитку особистості як лідера, успішності і служіння на користь школи, суспільства.

2. Результати роботи з певних предметів (певні реферати, наукові дослідження з предметів, творчі роботи).

3. Найкращі зразки письмових робіт. Для більшості учнів даний перелік сприймається несерйозно, тому що можна бути лідером і без лідерського портфелю.

У практику шкіл вводиться «школа лідерства». Вони грають ігри на виявлення лідера, на поштовх до лідерства. Керівники даної школи, у більшості випадків ділять рід діяльності на:

а) громадську діяльність;

б) моральні та етичні засади;

в) академічна зайнятість;

г) відвідування школи та успішності;

д) творчі роботи;

е) зростання як лідера;

є) самосвідомість;

ж) відповідальність.

За кожну діяльність учневі ставлять бали, також є графа самооцінки, оцінки однокласників та оцінка вчителя.

У кінцевому результаті підбиваються підсумки. У конституції школи лідерства в глави, які називаються звичками:

Звичка №1. Будь активним.

Це означає відповідальність за свої уподобання та вчинки, відповідальність, породжену не настроєм або умовами, а життєвими пріоритетами. Чим більше свободи має людина, для того, щоб зробити свій вибір, тим більше відповідальною вона стає. Розгадка в тому, щоб бути свідком, а не суддею, щоб бути взірцем, а не критиком, програмістом, а не самою програмою. Якщо це так, ми підживлює свої можливості, додержуємо слово і виконуємо обіцяне, а не шукаємо причини для виправдання, ми фокусуємо нашу увагу на сьогоденному впливі, а не на майбутніх клопотах.

Звичка №2. Покладайся на розум.

Кожний день лідера розпочинається з чіткого розуміння того, чого бажаєш і куди прямуєш. Розум посилає імпульс або установу, які служать основою для прийняття рішень. Він (розум) окреслює цінності, і пріоритети для того, як ставити цілі і втілювати їх.

Непродуктивні особи дозволяють іншим керувати їхнім розумом. Вони сприймають цінності й цілі відповідно до рівня своєї культури і, видряпуючись одвічною драбиною успіху, тільки на верхньому щаблі розуміють, що драбина стоїть не біля тієї стіни.

Нам слід менше уваги приділяти справам, хоча й терміновим, але неважливим; і, навпаки – більше уваги тому, що є важливим, але необов’язково терміновим. Тільки вміючи сказати «ні» неважливим справам, можна сказати «так» важливим. Тож якщо ти плануєш кожен день замість планування потижнево або навіть помісячно, ти вирішуватимеш тільки нагальні проблеми.

Звичка №3.

Завжди думай про те, як перемогти. Дістати перемогу – це звичка міжособистісного лідерства. Шлях до перемоги – це пошук взаємовигідних поступок.