115794 (Проблема "важких" учнів), страница 7

Організація дозвілля неповнолітніх, їхня зайнятість у гуртках і секціях підліткових клубів за місцем проживання є одним із засобів запобігання правопорушенням та злочинам серед неповнолітніх та дитячій бездоглядності.

На 2003 рік у столиці було 166 підліткових клубів та кімнат школяра, в яких працювало 1 246 гуртків і секцій, які відвідували 16 708 неповнолітніх, з них: дітей-сиріт - 1 123, схильних до правопорушень -2 234, з неблагополучних сімей - 2 165, із багатодітних - 3 044 осіб.[1, c.150]

Профілактичну роботу з запобігання бездоглядності й безпритульності неповнолітніх проводить також Управління сім'ї та молоді. Воно підтримує соціально-просвітницьку роботу серед учнівської молоді міста з профілактики вживання наркотиків та захворюваності на СНІД, розробило програму реабілітаційного центру, який опікується соціальною адаптацією колишніх наркоманів у суспільстві.

Не стоїть осторонь цієї роботи і Молодіжний інформаційний центр. Він випускає єдину в українському телепросторі щотижневу інформаційно-публіцистичну програму "Молодіжна телевізійна служба", в якій висвітлює актуальні для молоді теми: працевлаштування, освіта, студентське життя молоді, громадські, політичні й профспілкові організації, допомога молодим сім'ям. Активно працює і Київський молодіжний центр праці, який є структурним підрозділом Управління у справах сім'ї та молоді і спеціалізується на працевлаштуванні молоді. Основне завдання центру -надання молоді ефективної допомоги з питань тимчасового, сезонного й постійного працевлаштування, правового та економічного захисту, створення нових робочих місць тощо. Вся ця інформація може бути використана вчителем і включена як компонент роботи з важкими учнями. Але необхідний індивідуальний підхід, щоб вирішити, в яку саме організацію необхідно звернутись.

Для окремих категорій учнів встановлено пільги з оплати за навчання в школах естетичного виховання, обслуговування в кінотеатрах, музеях, парках культури та відпочинку за рахунок виділення дотацій з відповідних бюджетів. Діти-сироти, діти-інваліди, діти з багатодітних та малозабезпечених сімей в мистецьких навчальних закладах навчаються безплатно.

З 20 березня 2000 року для дітей, підлітків та юнацтва в рамках програми служби у справах неповнолітніх працює "Телефон довіри". Щодня з 09.00 до 21.00 він анонімно й безкоштовно подає:

невідкладну консультативну допомогу підліткам, які перебувають у кризовому стані чи проблемній ситуації;

консультативно-психологічну, психотерапевтичну та психокорекційну допомогу дітям, батькам і вчителям у кризових ситуаціях;

консультативну допомогу педагогам шкіл, шкільним психологам. "Телефоном довіри" користуються щодня не менш як 50 дітей.

Міський психологічний центр проводить психологічну діагностику, індивідуальні й сімейні консультації; тренінги з профілактики й вирішення конфліктів, особистісного зростання, спілкування, ділового спілкування, тренінги для сімейних пар, а також проводить тематичні семінари-практикуми для батьків і спеціалістів, які працюють з дітьми.

Учням шкіл міста Центр надає психологічну й психокорекційну допомогу. Під час психологічних консультацій неповнолітніх і дорослих найтиповішими є такі проблеми:

- у дітей: страхи - 6,8%; комп'ютерна залежність - 5,3; агресія - 4,5;

проблема спілкування з однолітками - 4; крадіжки - 4;

внутрішньоособистісні проблеми - 3; втеча з домівки - 3;

профорієнтація - 2,9; конфлікти з батьками - 2,7; конфлікти з

вчителями - 2,6; порушення поведінки - 2,4; занижена мотивація навчання або її відсутність - 2,1; знижений життєвий тонус - 2,1; вади пізнавальної сфери - 2%;

- у батьків, опікунів, піклувальників: проблема взаємовідносин з дітьми - 16%; психотравма в сім'ї - 8; насилля в сім'ї - 3%.[1, c.152]

На перший погляд ця інформація не відповідає темі курсової, але її необхідно знати. І це ще одна специфіка роботи з важкими дітьми – якщо вчителю не вдається розв'язати певні проблеми соціального становища дитини, її психічного стану, треба неодмінно звернутись за допомогою до спеціальних служб. План індивідуальної роботи з важкими дітьми передбачає такі міри виховання.

Висновок

Підводячи підсумок роботи хочу зазначити, що поставлена мета була досягнута – досліджені і вивчені методи і принципи роботи з «важкими» дітьми, встановлена необхідність індивідуального підходу, визначена специфіка такої роботи. І ось найголовніше, що я зрозуміла: вся педагогічна діяльність повинна бути пронизана мажором, оптимізмом, і в боротьбі з поганим треба спиратися на добрі початки в душі дітей.

Я повністю погоджуюсь з твердженням, що необхідно не тільки ретельно вивчити своїх вихованців, а й вміти розділити їх проблеми, «відчути» дитину, «розуміти рухи дитячого серця.. А цьому неможливо навчитись за допомогою якихось спеціальних прийомів. Це дається лише завдяки високій емоційно – етичній культурі педагога.»[21,с.23]. Я переконана, що основним джерелом успіху процесу виховання і перевиховання є радість оптимістичного переконання дитини в своїх силах. Ніякий вихователь не зможе затвердити в душі дитини гарне, якщо сама дитина не прагне до цього [21,с.23-27].

Особисто для мене ця тема виявилась дуже цікавою. Всі свої думки і пропозиції були висловлені в основній частині роботи. Хочу запропонувати впровадити для вчителів положення про обов'язкове ознайомлення з психологічними методиками роботи з важкими учнями, детальне знання розвитку і становлення психіки в дітей, усвідомлення правил роботи з дітьми з порушеннями психічного стану та поведінки.

Хотілося б зазначити, що за наших часів деякі засоби майже втрачені. Одним з них є змагання. Але ж його розумне використання може привести до непоганих результатів. Тож я б запропонувала розглянути це як альтернативний засіб чіткому оцінювання, тобто повернення його в практику як одного з методів стимулювання і заохочення.

А взагалі хочеться повернутися до виразу, згаданому у вступі: не має «важких» дітей, а є важкі дорослі. Тож перше ніж братися за таку важку і відповідальну працю, необхідно почати з роботи над собою, адже, якщо вдасться привернути увагу вихованця, зрушити з мертвої точки моральної запущеності, то на довгий час вчитель стає прикладам для наслідування.

Виховати людину – значить виховати в нього перспективні шляхи, по яких розташовується його завтрашня радість.[13, c.562] Виховувати озлоблених, хворих, що жили тривалий час у важких умовах тваринної боротьби за існування дітей не легко. Важким дітям і самим важко. Потрібні велика чуткість, такт спостережливість, готовність прийти на допомогу, підтримати. Де в нас такі педагоги, які б були гідні до цього? «Треба допомогти дітям, на яких всією важкістю пали негоди життя, треба допомогти їм піднятися. На цю роботу повинні йти найкращі люди»[9,c. 235].

Закінчити роботу я б хотіла таким висловом видатного українського педагога і письменника В.А. Сухомлинського: «дитинство – найважливіший період людського життя, не підготовка до майбутнього життя, а справжнє блискуче, самобутне, неповторне життя. І від того, як пройшло дитинство, хто вів дитину за руку в дитячі роки, що ввійшло в його розум і серце з оточуючого світу, - від цього в визначний степені залежить, якої людиною стане сьогоднішній малюк.».[21, c.12]

Використана література

Академія педагогічних наук України. Інститут проблем виховання. Дитяча бездоглядність та безпритульність: історія, проблеми, пошуки. Оржеховська В.М., Виноградов В.Є., Бондаренко – К. 2004

Воспитание школьников – М. 1988, «Педагогика», март –апрель с.13-23

Воспитание школьников – М.,1989, «Педагогика», ноябрь – декабрь, с3-12

Гарри Шенфельдер – Должны ли дети быть трудными? – М. 1982. «Знание»

Довідник класного керівника, с.3 – 6.

Елена Волкова – Трудные дети или трудные родители? – М. 1992 «Профиздат»

Кочетов А.И. – Мастерство перевоспитания – М.,1986, «Просвещение»

Кочетов А.И., Верцинская Н.Н. – Работа с трудными детьми – М., 1986, «Просвещение»

Крупская Н.К.– Избранные педагогические произведения – М. 1955, Издательство Академии педагогических наук РСФСР

Кузин В.С. – Психология – М.,1974, «Высшая школа»

Лозова В.І.,.Троцко Г.В. – Теоретичні основи виховання – Харків, 2002, «ОВС»

Макаренко А. – Педагогическая поэма – М., 1977, «Молодая гвардия»

Макаренко А.С. – О воспитании – М.1990 Издательство политической литературы. Издание второе

Натанзон Э.Ш. – Трудный школьник и педагогический коллектив – М.,1984, «Просвещение»

Невский И.А. – Трудный успех – М.,1981

Никитин А.Ф. – Проблемы общения и воспитания – Тарту, 1975, т.1 с.49-60

Освіта України №92-93(589) 30 листопада 2004 р. с.10

Павлова М.В. – Педагогическая система А.С.Макаренко и современность – М., 1980, «Высшая школа»

Петрунек В.П., Л.Н.Таран – Нервные дети – М., 1971, «Знание»

Рідна школа №12 грудень 2003р. с.34

Сухомлинский В.А. – О воспитании – М.,1982, Издательство политической литературы, Издание четвёртое

Трудный подросток: причины и следствия – под ред. Татенко – К. «Радянська школа», 1985

Уильям Глассер – Школы без неудачников – М., 1991, «Прогресс»

Щекочихин Ю. – Трудный подросток – М., 1979, «Знание»

Щоденник роботи оперативної групи з дітьми асоціальної поведінки за 2003-2004 навчальний рік зош№90 м. Харкова

Дані з бесіди з завучем з виховної роботи зош № 90 Демочко О.З