Рис. 5. Колоподібне розминання

Рис. 6. Розминання основою долоні

Рис. 7. Розтягування

Ударні прийоми

Ударні прийоми також можна використовувати при гострому бронхіті, плевриті, пневмонії й емфіземі легень. Вони виконуються на верхній зоні спини, на ділянках C7-D10.

Ударні прийоми викликають скорочення м'язових волокон, що проходять по всій довжині м'яза. Завдяки цьому збільшується приплив крові до масованої ділянки і підвищується тонус м'язів. До проведення ударних прийомів м'яза необхідно добре розслабити.

Ударні прийоми бувають різних видів. При легеневих захворюваннях використовують в основному поплескування, рублення, поколачування і пунктування.

Масажист виконує поплескування долонями рук. Прийом можна робити однієї або двома руками. В останньому випадку поплескування проводиться поперемінно або синхронно. Рублення виконується ребром долоні, пальці при цьому випрямлені, розведені і розслаблені. Удар наноситься ребром долоні і мізинцем, інші пальці в момент удару стуляються, а потім знову розводяться. Якщо не розводити пальці в сторони, а виконувати прийом стиснутими пальцями, то удар буде сильним і болісним. Цього варто уникати. Рублення найчастіше виробляється одною рукою в поперечному напрямку. Найкраще рухатися по верхній частині спини ліворуч праворуч, наносячи рубаючі удари.

Поколачування має кілька видів виконання, і усі вони застосовуються при масажі у випадку захворювання органів дихання. Прийом можна виконувати ліктьовим краєм кулака і тильною стороною зігнутих пальців так, щоб подушечки вказівного і середнього пальця торкалися долоні. Даний прийом також сприяє кращому вентилюванню легень.

Пунктування проводиться кінцевими фалангами пальців. Кисть руки при цьому як би нависає над масованою ділянкою. Прийом виконується у швидкому темпі легкими дотиками до масованої ділянки. Рухи здійснюються однієї або двома руками. Прийом дуже легкий, не викликає ніяких болючих відчуттів. Їм можна завершити серію ударних прийомів і переходити до наступного виду масування.

Вібрація

Вібрація являє собою масажний прийом, при якому вплив на масовану ділянка відбувається у вигляді коливань, що передаються з різною швидкістю й амплітудою. У вібрації багато загального з ударними прийомами, але є деякі специфічні відмінності.

Розрізняють переривчасту і непереривчасту вібрацію. Кожний з цих видів має кілька підвидів. Так, переривчаста вібрація (рис. ) буває пунктирною, палочковою і точковою. До непереривчастої вібрації (рис. ) відноситься струшування, струс і підштовхування. Непереривчаста вібрація виконується долонею або пальцями і з захопленням тканин.

Даний прийом потрібно проводити у швидкому темпі, рухаючи в поперечному або подовжньому напрямку.

Рис. 8. Переривчаста вібрація

Рис. 9. Не переривчаста вібрація

Рухи

Рухи за формою виконання розрізняють активні, пасивні і з опором. Руху мають багато різновидів. При плевриті, пневмонії, гострому бронхіті, емфіземі легень застосовують в основному зсув і вижимання.

Зсув нагадує поглажування, але при виконанні даного прийому відбувається більш сильний вплив на масажну ділянку через більшу швидкість переміщення рук масажиста і більш енергійного виконання. Даний прийом створює вплив не тільки на шкіру, але і на підшкірну клітковину, сполучну тканину і поверхневий шар м'язів. При виконанні цього прийому швидше відбувається кровопостачання хворих ділянок.

1.2 Прийоми, використовувані при масуванні грудної області

Для масажу грудної області використовуються практично ті ж самі прийоми, що і для верхньої частини спини. У результаті в цій області поліпшується кровопотік у грудних м'язах, збільшується крово- і лімфоутворення, напруга м'язів стає менше або зникає зовсім. Нерідко при виконанні прийомів починає відходити мокротиння. Варто заздалегідь подбати про цьому і приготувати спеціальний посуд для неї. Після звільнення бронхів масаж можна продовжити.

Варто пам'ятати про те, що масування потрібно робити акуратно, тому що близько знаходиться область серця і різкі інтенсивні рухи можуть спровокувати болючі відчуття в області грудини, викликати приступ кашлю.

При плевриті, пневмонії, гострому бронхіті й емфіземі легень для масування області грудей застосовуються поглажування, розтирання, розминання й ударні прийоми. Масування починають з поглажування, а потім переходять до більш інтенсивних прийомів.

1.3 Прийоми, використовувані при масуванні шийного відділу

При захворюваннях органів подиху, крім спинної області і грудного відділу, масуванню піддається і шийний відділ. Це зв'язано з тим, що мокротиння, піднімаючи з грудної області, може затримуватися в гортані. Для звільнення від неї і застосовується масаж шийного відділу. Масаж м'язів шиї допоможе зменшити біль у гортані і бічних поверхнях шиї, що виникає при кашлі або ковтанні, а також поліпшить крово- і лімфообігу, знімає напругу.

Коли хвороба знаходиться в гострій стадії, масаж застосовувати не слід, але як тільки ця стадія минає, масування шийного відділу допоможе якнайшвидшому лікуванню.

Масаж шиї варто проводити по обидва боки, починаючи з бічних ділянок, потім переходити до масажування задньої частини шиї і тільки після цього до передньої. Якщо під час масування виникне різкий біль або приступ кашлю, то масаж варто перервати. Після проходження приступу кашлю й відходження мокротиння масаж можна продовжити. Але якщо болючі відчуття не припинилися або відновилися, те масування краще відкласти на 1-2 дні.

При масуванні шийного відділу застосовуються поглажування, розтирання, розминання, ударні прийоми, потряхування. Виконання прийомів у цій області має деяку особливість. Найбільше легко масажувати задню частину шиї, тому що тут можна використовувати інтенсивні прийоми, проводити масаж з натиском або обтяженням. При масуванні бічних поверхонь натиск повинний бути незначним, а обтяження застосовується дуже рідко. Воно зовсім неприпустимо при масажі передньої частини шиї, де розташована гортань. Для масування цієї ділянки підходять тільки легкі прийоми, виконувати які випливає обережно й акуратно. В області щитовидної залози масування виключається зовсім.

1.4 Класичний масаж, застосовуваний при хронічному бронхіті і бронхіальній астмі

Для профілактики і лікування хронічного бронхіту і бронхіальної астми застосовуються різноманітні прийоми масажування. Вони схожі з тими, що виконуються при масажі у випадку інших захворювань органів дихання, але мають визначену специфіку. Головна відмінність у тому, що масаж проводиться не тоді, коли гостра стадія хвороби минала, а між приступами. Як тільки приступ проходить, можна небагато почекати (хворий повинний відпочити) і починати масажування. Це зв'язано з тим, що активний вплив на шкіру, м'язи, внутрішні органи допоможе хворому звільнитися від слизуватих пробок, що закупорюють бронхи. Тому при проведенні масажу варто заздалегідь подбати про спеціальний посуд, у якій хворий може робити відхаркування. При виконанні самих прийомів практично в кожнім випадку застосовується натиск, тиск, а самі прийоми виконуються з обтяженням. Це також зв'язано з тим, що більш інтенсивний і сильний вплив допоможе звільнити бронхи і легені. Але не слід забувати про те, що масаж може викликати сильні болючі відчуття. Якщо вони мають місце, то масаж варто перервати. Це також стосується появи запаморочення, нудоти, блювоти.

Розділ 2. Використання різних видів масажу

2.1. Сегментарно-рефлекторний масаж

Усе тіло людини можна умовно розділити на сегменти. Масування окремих сегментів дає гарний ефект при лікуванні багатьох легеневих захворювань.

Варто знати про те, що сегментарно-рефлекторний масаж виконується тільки на визначених, найбільш хворобливих ділянках тіла. Він проводиться при плевриті, пневмонії, гострому бронхіті, емфіземі легень, легеневої дистонії, коли гостра стадія хвороби минала, а при хронічному бронхіті і бронхіальній астмі між приступами.

Сегментарно-рефлекторний масаж є різновидом класичного, тому багато прийомів дуже схожі.

Масування потрібно починати так само, як і в класичному масажі, з поглажування. Спочатку масажист вибирає потрібний сегмент, що буде масажуватися. Потім розташовує руки таким чином, щоб вони знаходилися нижче тієї зони, де маються які-небудь порушення. Після цього проводиться відповідний прийом.

Рис.

Площинне поглажування - один з найпоширеніших прийомів. Масажист розташовує рук паралельно друг до друга по обох сторони від хребетного стовпа (рис. 44, а). Прийом виконується то однієї, те іншою рукою, тобто поперемінно.

Кожна рука виконує поглажування спочатку поверхневе, потім більш глибоке, з натиском. При хронічному бронхіті і бронхіальній астмі прийом виробляється з обтяженням. Його можна здійснити двома способами. У першому випадку кисть лівої руки міститься на кисть правої руки подовжньо, тобто пальці лівої і правої руки збігаються, а в другому випадку - поперек, тобто внутрішня сторона долоні лівої руки міститься на зап'ястя правої руки. У такий спосіб масажуються нижні сегменти на верхній стороні спини і груди.

Крім площинного поглажування, застосовується прийом пилки. Для його виконання масажист розташовує руки по обидві сторони від хребетного стовпа. При прямолінійному поглажуванні великі пальці сильно відводять назад, а інші чотири пальці випрямляють. При правильному виконанні прийому утвориться валик зі шкіри, що переміщається уперед у міру руху рук (мал. 44, б). У подовжньому напрямку прийом проводиться знизу нагору. Для більшого впливу руки масажиста не сковзають по шкірі, а рухаються разом з нею.

Вилкоподібне поглажування можна проводити як однієї, так і двома руками. Прийом здійснюється широко розставленими вказівним і середнім пальцями. Найчастіше масажисти виконують прийом з обтяженням. Якщо проводити поглажування двома руками, то їх розміщають по обох сторони хребетного стовпа. Рухи проводяться подовжньо і прямолінійно, подушечки пальців масажують ділянки знизу нагору уздовж хребетного стовпа. Вилкоподібне масування іноді проводять у вигляді штрихування. Для цього кисті рук розводять далеко в сторони і ставлять під кутом. Рухи виробляються знизу нагору зі зсувом шкіри. Нерідко масажисти виконують даний прийом з обтяженням.

При колоподібному вилкоподібному масуванні кисті рук містяться по обох сторони хребетного стовпа і роблять кругові рухи убік мізинця (мал. 45). Великі пальці при цьому відіграють роль опори.

Рухи виконуються знизу нагору і припиняються біля потиличної зони. Після цього руки повертаються у вихідну точку. Нерідко даний прийом виконується з обтяженням.

Розтирання при сегментарному масажі має кілька різновидів виконання: зиґзаґоподібне, спиралеподібне, колоподібне, S-подібне. Усі види розтирань виконуються як однієї, так і двома руками. При масуванні одною рукою майже завжди використовується обтяження.

Рис.

Після розтирання можна проводити розминання. Найчастіше масажисти починають серію розминаннь з натиснень. Вони проводяться подушечками великих пальців, що роблять рух уздовж хребетного стовпа. Натиснення проводяться декількома способами: ординарно правою або лівою рукою, двома руками, з обтяженням. Прийом виконується подушечками великих пальців або пальцями, стиснутими в куркуля.

При масуванні шийного відділу найкраще застосовувати подвійне кільцеве щипцеподібне розминання. При його виконанні особлива увага приділяється правильному захопленню шиї. Великий і вказівний палець захоплюють ділянки шкіри і починають руху. Їх можна робити зверху вниз - від потиличної області до основи шиї, і знизу нагору - від міжлопаткового проміжку до верхньої частини потиличної області.

Після виконання даного прийому можна переходити до масування лопаток. Масування виробляється чотирма пальцями, великий палець у цьому не приймає участі. Потім прийом виконується великим пальцем, яким розминають потрібні зони.

Ділянка під лопатками масажується вказівним і середнім пальцями, щільно притиснутими один на одного. Для виконання прийому масажист ставить ліву руку на плече, а правої починає розминання зони нижнього краю лопатки. При цьому м'язи і шкіра будуть зміщатися до плеча.

Після розминання масажист переходить до розтягання. Хворий повинен лежати на спині, масажист ставить кисті рук по обидві сторони його грудної клітки. Він командує хворому: "Вдих" - і при цьому робить рух, що розсовує, на області грудної клітки. При команді "Видихнув" він здавлює грудну клітку. Цей прийом допомагає активізації дихання. При виконанні даного прийому в хворого може виникнути різкий приступ кашлю і почати відходити мокротиння. Після відкашлювання хворої повинний зробити кілька глибоких вдихів, після чого можна продовжувати масування.

Завершується сегментарно-рефлекторний масаж легким швидким поглажуванням масажних зон.

2.2 Інтенсивний масаж

Інтенсивний масаж асиметричних зон має двох різновидів виконання. Даний вид масування застосовується при хронічному бронхіті і бронхіальній астмі і не використовується при гострих запаленнях. Варто пам'ятати про те, що він протипоказаний при серцево-легеневій недостатності і гіпертонії.

При інтенсивному масажі виділяються чотири зони, що піддаються впливу. Дві знаходяться на груди, і дві - на спині. У першому випадку масажуються нижні частини легень. При цьому застосовуються поглажування, розтирання, розминання і переривчаста вібрація. Потім цими ж прийомами масажують ліву сторону грудей, поперекову область, частину спини від поперекової зони до лівої лопатки і ліву лопатку.

В другому випадку масажист застосовує прийоми для масування нижньої частки лівої легені і верхньої частки правої легені. Перший і другий варіанти застосовуються поперемінно через кожні два дні. Курс лікування - 6-8 днів. Кожен сеанс триває 30-40 хвилин.

2.3 Перкусійний масаж

Перкусійний масаж виконується за допомогою постукування. Він допомагає відновити нормальний дихальний процес і поліпшує вентиляцію в бронхах і легенях. Даний вид масажу виконується на спині і грудях. Для цього масажист поміщає долоню лівої руки на масажовану ділянка, а правою рукою наносить удари. Вони повинні бути ритмічними і виконуватися в середньому темпі (50-60 ударів у хвилину). Спочатку варто провести масування грудної області, а потім спинний. Руху йдуть у подовжньому напрямку прямолінійно від нижньої реберної дуги до підключичної області, від нижнього краю лопаток по лопатках до верхньої зони. Всі удари проводяться на симетричних ділянках.

Варто пам'ятати, що перед проведенням перкусійних прийомів необхідно підготувати зони масування. Для цього проводяться розтирання. Після нанесення 2-3 ударів масажист проводить стискання грудної клітки. Кисті рук масажиста розташовуються при цьому в нижньобоковому відділі, ближче до діафрагми. Під час вдиху руки масажиста сковзають по міжреберних м'язах до хребта, а під час видиху - убік грудини. При проведенні прийому варто тримати чіткий ритм, тому масажист подає хворому команди "Вдих" і "Видихнув".