Зміст

Вступ

Розділ 1. Класичний масаж, застосовуваний при плевриті, пневмонії, гострому бронхіті, емфіземі легень

1.1 Прийоми, використовувані при масуванні області спини

1.2 Прийоми, використовувані при масуванні грудної області

1.3 Прийоми, використовувані при масуванні шийного відділу

1.4 Класичний масаж, застосовуваний при хронічному бронхіті і бронхіальній астмі

Розділ 2. Використання різних видів масажу

2.1 Сегментарно-рефлекторний масаж

2.2 Інтенсивний масаж

2.3 Перкусійний масаж

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність. Масаж — це механічний вплив на тканини організму. За допомогою спеціальних прийомів, виконуваних руками або апаратами з лікувально-профілактичною чи гігієнічною метою.

Масаж діє фізіологічно і терапевтично, його елементи наявні в багатьох інших фізіотерапевтичних процедурах. Ультразвукова терапія, наприклад,— це особлива форма вібраційного масажу при дуже високій частоті механічних коливань (понад 20 000 на секунду). Усі види душів, зрошень є своєрідним гідромасажем (особливо душ Шарко, шотландський душ). Під час купання в морі масаж морськими хвилями має неабияке значення. При прийманні газових ванн (вуглекислих, кисневих, азотних і особливо перлинних) здійснюється тактильний і температурний масаж бульбашками газу.

Тривалий час застосування масажу не було науково обґрунтованим, тому він не завжди давав бажані результати. У другій половині XIX ст. почали вивчати в експерименті і в клініці фізіологічну дію масажу.

Новизна: багато лікарів пересвідчились на практиці, що масаж дуже добре допомагає при лікуванні багатьох захворювань, тому являється обовb6язковою частиною комплексного лікування.

Робоча гіпотеза – можна припустити, що застосування масажу при захворюваннях органів дихання сприяє швидшому одужанню.

Предмет дослідження – основні види та методика проведення масажу при захворюваннях органів дихання.

Об`єкт дослідження – процеси, які відбуваються в дихальній системі під час масажу.

Мета дослідження – проаналізувати основні особливості використання масажу при захворюваннях органів дихання.

Завдання дослідження:

1. охарактеризувати основні прийоми класичного масажу, який застосовується при захворюванні органів дихання;

2. розглянути різновиди масажу, які можна застосовувати при лікуванні захворювань органів дихання;

3) апробірувати даний вид масажу.

Практична значимість: Масаж — один з найдавніших фізичних методів вплину на організм, він бере свій початок з народної медицини. Його широко використовували у древньому Китаї Індії, Греції та Римі як лікувальний засіб чи для боротьби з втомою при фізичних вправах.

Розділ 1. Класичний масаж, застосовуваний при плевриті, пневмонії, гострому бронхіті, емфіземі легень

1.1. Прийоми, використовувані при масуванні області спини

Нижче приведені прийоми, що використовуються при лікуванні таких захворювань, як гострий бронхіт, пневмонія, емфізема легень, плеврит. Масування проводиться після того, як минає гостра стадія хвороби.

При даних захворюваннях застосовуються поглажування, розтирання, розминання, ударні прийоми, потряхування. Усі вони мають багато різновидів у техніку свого виконання. Найбільш підходящі прийоми для проведення сеансу підбирає масажист.

Поглажування

Будь-який масаж при захворюваннях органів дихання починається з поглажування. Даний прийом допомагає розслабитися і підготуватися до інших, більш інтенсивних і тривалих прийомів. При бронхіті, пневмонії, плевриті й емфіземі масажистом застосовуються різні типи поглажування. Це подовжнє, поперечне, прямолінійне, зиґзаґоподібне, колоподібне, щипцеподібне, хрестоподібне, S-подібне, вилкоподібне, граблеподібне, гребнеподібне поглажування. Кожний з даних прийомів має кілька різновидів в техніці виконання. Так, наприклад, прямолінійне поглажування проводиться подушечками пальців, фалангами пальців, внутрішньою стороною долоні, тильною стороною долоні, ребром долоні, стиснутими в куркуля пальцями.

Прямолінійне поглажування виконується в подовжньому або поперечному напрямку. Спочатку масажується верхня частина спини, ділянки C7-D10 (мал. 1). Потім проводиться масажування грудної області на ділянках D1-D9.

Після масування грудного відділу переходять до шийного відділу (ділянки З4-З6).

При подовжньому поглажуванні рука масажиста робить рух пряме, пропрасовуючи м'яза спини і визначаючи болючі ділянки. Їх варто запам'ятати, тому що на цих ділянках необхідно при змінювати менш інтенсивні рухи, щоб уникнути сильних болючих відчуттів. Крім цього, нажим у даній області може спровокувати тривалий приступ кашлю, що також небажано.

Рис. 1. Схема масажування спини

Дані поглажування проводяться фахівцем зверху вниз або знизу нагору, тобто від шийного відділу уздовж хребетного стовпа до середини спини, потім руху йдуть у зворотному напрямку. Поглажування подушечками чотирьох пальців проводиться таким чином, щоб вони були не притиснуті друг до друга, а ледве розведені в сторони. Великий палець у поглажуванні не бере участь (він відставлений убік або притиснутий до вказівного пальця). Поглажування великим пальцем також використовується і проводиться на невеликій ділянці, а потім масажист зміщає його на іншу ділянку. При цьому чотири пальці протистоять великому і відіграють роль опори. Подібний рух найкраще виконувати знизу нагору, а при русі зверху униз використовувати для масування чотири пальці.

Крім масування подушечками пальців, прийом виконується долонею і пальцями (мал. 2). Масажист проводить поглажування, налягаючи всією долонею і просуваючи її по всій ділянці. Краще не переривати руху, а дійшовши до потрібної точки, не відриваючи долоні від поверхні спини, повернутися у вихідне положення. При проведенні прямолінійного поглажування долонями масажист з'єднує пальці разом і трохи піднімає їх. Поглажування основою кисті повинно бути не поверхневим, а глибоким. У цьому випадку масування ділянки більш інтенсивне.

При прямолінійному подовжньому поглажуванні масажист просуває руку або руки в трьох напрямках. У першому випадку руху виконуються зверху униз від ділянки С7 до середини спини, потім у зворотному напрямку до вихідної точки. В другому випадку погладжують по діагоналі від середини спини до пахвових западин. У третьому прийом виконується долонями, що встановлені на ділянці не подовжньо, а поперечно. Кисті рук розгорнутий друг до друга, а великі пальці дивляться вниз. На даній ділянці поглажування проводиться паралельно. Долоні масажиста рухаються зверху вниз, доходять до середини спини (ділянка D10) і повертаються у вихідне положення.

Рис.2. Масажування долонею і пальцями

Після подовжнього масування ділянки можна проводити рухи в поперечному напрямку. Дуже часто масажисти застосовують подовжнє і поперечне поглажування комбіновано, чергуючи їх і виконуючи прийом то в одному, то в іншому напрямку. У поперечному напрямку прийом виконується найчастіше долонею і пальцями. Крім цього, масажист може провести поперечне поглажування подушечками або фалангами чотирьох пальців, долонями рук або підставою кисті.

При поперечному поглажуванні подушечками пальців рука (або руки) рухаються по ділянці праворуч ліворуч, потім ліворуч праворуч. Руки можуть пересуватися в одному напрямку, наприклад до правого боку, або в різних (одна рука до правого, інша до лівого боку). Права рука робить поглажування праворуч ліворуч, ліва рука робить те ж саме, але ліворуч праворуч. Руки рухаються одночасно назустріч одна одній, а коли досягають точки дотику, повертаються у вихідне положення.

Крім прямолінійного, застосовуються різні види інших поглажувань. Усі вони допомагають краще впливати на організм. Зиґзаґоподібне поглажування має різні техніки виконання, але найбільше часто масажисти проводять даний прийом подушечками чотирьох пальців. Дане поглажування можна виконувати як однієї, так і двома руками. Проводиться воно у швидкому темпі, кисть руки при цьому плавно повертається і змінює напрямок. Рухом кисті зверху вниз на ділянці виробляються зиґзаґи. У повільному темпі зиґзаґоподібне поглажування проводиться одною рукою з обтяженням.

Щипцеподібне поглажування виконується двома (вказівними і великим) або трьома (великими, середніми і вказівним) пальцями. При виконанні прийому ділянка шкіри захоплюється цими пальцями і ледве стискується.

S-подібне поглажування також виконується в подовжньому і поперечному напрямках. Його можна робити подушечками двох пальців (вказівними і середнього), що складені разом, або подушечками великих пальців. При цьому на ділянці пальці виконують s-подібний рух.

Хрестоподібне поглажування виконується кінцевими фалангами пальців, долонями або основами долонь. Для виконання даного прийому масажист вибирає потрібну ділянку (не дуже великий) і починає рух по діагоналі. При цьому права рука рухається праворуч ліворуч, а ліва рука - ліворуч праворуч. Руки не зіштовхуються, а кисть лівої руки проходить під кистю правої руки. Зручніше за все даний прийом виконувати кінцевими фалангами двох або чотирьох пальців. Обтяження масажист проводить за своїм розсудом.

Вилкоподібне поглажування виконується кінцевими фалангами вказівного і середнього пальців, що широко розведені в сторони й утворять букву V. Дане поглажування найкраще проводити одною рукою, рухаючись в подовжньому прямолінійному напрямку знизу нагору, а потім зверху вниз. Подібне поглажування виконується і двома руками.

Колоподібне поглажування масажист проводить небагато розставленими в сторони пальцями рук. Поглажування виконується подушечками чотирьох пальців, а великий палець при цьому відіграє роль опори. Колоподібне поглажування проводиться звичайно у швидкому і середньому темпі. Якщо прийом виконується долонею, то темп масування може бути середнім, якщо погладжують великим пальцем, то темп краще вибрати повільний. У цьому випадку поглажування буде не поверхневим, а більш глибоким.

Граблеподібне поглажування (мал. 3) виконується подушечками чотирьох пальців, сильно розведеними в сторони. Прийом проводиться найчастіше обома руками, рідше однієї.

Гребнеподібне поглажування виконується фалангами зігнутих пальців. Вони можуть бути щільно притиснутими або ледве розведені в сторони. Кисть руки дещо піднята. Гребнепордібне поглажування можна проводити в прямолінійному подовжньому або поперечному напрямку. Масаж іноді виконується з обтяженням.

Рис. 3. Гребнеподібне поглажування

Дані прийоми добре допоможуть розслабитися і підготувати тіло до наступних, більш інтенсивних прийомів. Варто пам'ятати, що масування особливе обережно варто виконувати в зоні легень: прийоми не повинні завдавати болю, викликати різких приступів кашлю. Якщо подібне відбулося, то потрібно перервати сеанс на кілька хвилин. У тому випадку, якщо приступи кашлю і болі не відновилися, можна продовжувати масування. У противному випадку сеанс краще перенести на інший час.

Розтирання

Розтирання найкраще застосовувати відразу після поглажування, тому що цей прийом створює більш сильний вплив на шкіру, збільшуючи її еластичність, а також на м'язи і тканини. Розтирання підсилює лімфо- і кровообіг, рух міжтканинної рідини. Напруженість м'язів при цьому стає менше, знижується нервова збудливість. Розтирання є перехідним прийомом між підготовчим поглажуванням і основним розминанням.

При плевриті, бронхіті, пневмонії й емфіземі легень застосовуються наступні види розтирання: поперечне, подовжнє, прямолінійне, зиґзаґоподібне, спіралевидне, колоподібне, S-подібне, щипцеподібне, вилкоподібне, граблеоподібне, гребнеподібне, пиляння, штрихування. Кожний з цих прийомів розділяється на кілька підвидів і має різні техніки виконання.

Розминання

Розминання є одним з основних прийомів, використовуваних у масажі. На нього приділяється найбільша кількість часу. Прийом має кілька видів, що розрізняються по техніці виконання. При лікуванні легеневих захворювань проводяться наступні види розминання: ординарний, подвійний ординарний, подвійний кільцевий, подвійний кільцевий комбінований, колоподібне і подвійний гриф. Крім цього, використовують накочування, розтягання, натиснення, зрушування, проминання. Прийоми виконуються кінцевими фалангами чотирьох пальців, кінцевими фалангами великих пальців, підставою долоні і пальцями, стиснутими в куркуля.

Розминання більш ефективно, ніж багато інших прийомів, через те, що пальці рук роблять більш сильний вплив на шкіру, м'язи і тканини. Рука масажиста захоплює масажовану ділянку, відтягує її, стискає і розгортає.

Рис. 4. Подвійне ординарне розминання