Постанови Кабінету Міністрів видаються з питань: затвердження положення, статуту, порядку, регламенту, правил, методики та в інших випадках, коли суспільні відносини потребують нормативно-правового врегулювання; затвердження, прийняття міжнародного договору або приєднання до нього. Вона має містити: нормативні положення, правові норми; конкретні правила поведінки суб’єктів суспільних відносин, що становлять предмет правового врегулювання цією постановою; визначення виду і міри негативних правових наслідків недотримання цих правил; умови та порядок дії інших нормативних актів або їх окремих норм, які врегульовують інші правовідносини і спрямовані на вирішення питань, що виникають у зв’язку із набранням чинності даною постановою; посилання на додатки; норми, пов’язані з набранням чинності постановою або її окремими положеннями, та в разі потреби - перелік суб’єктів контролю за їх виконанням тощо¹⁰.

Розпорядження - це акти з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань, що видаються Кабінетом Міністрів України і не мають нормативного характеру¹¹. Складається з назви, змісту, додатку (у разі потреби), підпис. Розпорядження має містити індивідуально визначенні вказівки (приписи) щодо виконання конкретних завдань чи вирішення питань оперативного характеру.

Розпорядження Кабінету Міністрів видаються з питань: схвалення програми, плану заходів, концепції, стратегії, основних напрямів реалізації державної політики та інших програмних документів концептуального характеру, концепції державної цільової програми та закону, директив, урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо; утворення та затвердження складу консультативних, дорадчих, інших допоміжних органів і робочих груп; виділення коштів резервного фонду державного бюджету; делегування повноважень Кабінету Міністрів центральним та місцевим органам виконавчої влади; передачі майна; кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру¹².

Порядок підготовки проектів постанов і розпоряджень КМУ закріплюється Регламентом Кабінету Міністрів України. Нормотворчий процес прийняття постанов Уряду складається з таких етапів: підготовка проектів постанов; внесення їх на розгляд КМУ; прийняття їх та введення в дію.

Право ініціативи у прийнятті актів Кабінету Міністрів України мають члени Кабінету Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Проекти актів Уряду готуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. До підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України можуть залучатися народні депутати України за їх згодою, науковці та інші фахівці.

Проекти актів Кабінету Міністрів України, що мають важливе суспільне значення та визначають права і обов'язки громадян України, підлягають громадському обговоренню в порядку, визначеному Регламентом Кабінету Міністрів України.

Головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, який здійснює його підготовку відповідно до своєї компетенції: міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації. З цією метою можуть бути утворені робочі групи.

До проекту акта Кабінету Міністрів обов’язково додаються:

1) пояснювальна записка, у якій викладаються підстава та мета розроблення проекту, результати аналізу проблеми, наводиться обґрунтування необхідності прийняття акта, зазначаються позиція заінтересованих органів та заходи, здійснені для врегулювання розбіжностей (якщо проект подано з розбіжностями), відображаються фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо визначення джерел покриття витрат, а також очікувані соціально-економічні результати реалізації акта. Якщо реалізація акта не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, про це окремо зазначається в записці. До пояснювальної записки можуть додаватися довідкові та інші інформаційно-аналітичні матеріали, що обґрунтовують необхідність прийняття акта;

2) довідка про погодження проекту;

3) протокол узгодження позицій;

4) висновок Мін'юсту, крім випадків, коли вноситься проект розпорядження Кабінету Міністрів з кадрових питань або про затвердження складу консультативних, дорадчих, інших допоміжних органів і робочих груп;

5) порівняльна таблиця, якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів;

6) проект акта та матеріали до нього разом з їх електронними копіями, що готуються у Microsoft Word, при цьому таблиці та діаграми готуються у Microsoft Excel.

Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України.

Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються на засіданнях Кабінету Міністрів України шляхом голосування більшістю голосів посадового складу Кабінету Міністрів України. У разі рівної кількості голосів голос Прем'єр-міністра України є вирішальним. За необхідності вжиття заходів з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та в інших невідкладних випадках за рішенням Прем'єр-міністра України розпорядження Кабінету Міністрів України може бути прийнято шляхом опитування членів Кабінету Міністрів України у порядку, передбаченому Регламентом Кабінету Міністрів України. Проект такого розпорядження надсилається всім членам Кабінету Міністрів України.

Акти КМУ набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено в таких актах. Датою видання акта є дата його прийняття на засіданні Кабінету Міністрів. Постанови Уряд, що стосуються прав і обов'язків громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування. Акти Кабінету Міністрів Секретаріат КМУ надсилає Мін'юсту для внесення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Постанови Уряду публікуються в офіційних виданнях - Офіційному віснику України та газеті "Урядовий кур'єр", крім тих, що мають гриф "Таємно", "Цілком таємно", "Особливої важливості" або "Для службового користування". Постанова набирає чинності після її опублікування в тому офіційному виданні, яке вийшло раніше. Постанови Кабінету Міністрів розміщуються на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.106 Конституції України Президент України зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності Конституції України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності.

Висновки

Отже, на основі опрацьованого матеріалу та проаналізованої літератури слід зазначити, що частина 1 статті 113 Конституції України та стаття 1 Закону України "Про Кабінету Міністрів України" визначають, що Уряд є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Він здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Кабінет Міністрів України як орган загальної компетенції має численні та різноманітні завдання, серед яких окреме місце займають такі, як: спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади; призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України. Ці завдання свідчать про керівну роль Уряду в системі органів виконавчої влади.

Таким чином, Кабінет Міністрів України посідає важливе місце в системі органів виконавчої влади, оскільки на основі наданих йому повноважень він видає постанови та розпорядження, які є обов’язковими до виконання. Розпорядження - це акти з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань, а постанови - це акти нормативного характеру.

Оскільки Кабінет Міністрів є органом загальної компетенції, то він має широкі повноваження у таких сферах: економіки та фінансів; соціальної політики, охорони здоров’я, спорту; культурної політики, освіти, науки, культури; екологічної безпеки держави; правової політики, законності і правопорядку; забезпечення прав і свобод людини та громадянина; зовнішньої політики, національної безпеки та обороноздатності тощо.

Також Уряд здійснює численні повноваження у взаємодії з іншими органами державної влади такими, як Президент України, з Радою національної безпеки і оборони України, Секретаріатом Президента України, а також консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами і службами, що утворюються Президентом України, з Верховною Радою України, з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та об’єднаннями громадян.

Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції та законів України реалізує свої повноваження шляхом прийняття рішень на його засіданнях більшістю голосів загального складу Кабінету Міністрів України.

Загальна чисельність членів Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України виходячи з його посадового складу на підставі подання про призначення на посади членів Кабінету Міністрів України, а самі посади членів Кабінету Міністрів України належать до політичних посад, на які не поширюється законодавство про державну службу та трудове законодавство. Статус членів Кабінету Міністрів України визначається Конституцією України, цим та іншими законами України.

Кабінет Міністрів має свій власний порядок формування та припинення діяльності, який визначається Конституцією України, Законом України "Про Кабінет Міністрів України",Регламентом Кабінету Міністрів України та іншими законами.

Організаційною формою роботи Кабінету Міністрів України є його засідання, які скликаються Прем'єр-міністром України і вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше ніж половина посадового складу Кабінету Міністрів України.

Отже, Кабінет Міністрів України є своєрідним штабом з організації виконавчо-розпорядчої діяльності всіх органів виконавчої влади. Він відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

2. Закон України "Про Кабінет Міністрів України" від 21.12.2006 р. // Урядовий кур`єр. - 2007. - 2 лютого.

3. Указ Президента України "Про склад Кабінету Міністрів України" від 15.12.1999 р. // Урядовий кур`єр. - 1999. - 17 грудня.

4. Постанова Верховної Ради України "Про формування складу Кабінету Міністрів України" від 18.12.2007 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2008. - № 1. - Ст.4.

5. Регламент Кабінету Міністрів України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. № 950 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 54 (03.08.07). - Ст.2180.

6. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підручник / За ред. Я.Ю. Кондрат`єва. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 464с.

7. Конституційне право України / За ред. В.Ф. Погорілка. - К.: Наукова думка, 2000. - 476с.

8. Совгиря О.В., Шукліна Н.Г. Конституційне право України: Навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2007. - 632с.

9. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 453с.

10. Шаповал В.М. Конституція і виконавча влада. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 80с.

11. Юридичні терміни. Тлумачний словник / В.Г. Гончаренко, П.П. Андрушко, Т.П. Базова та ін.; за ред. В.Г. Гончаренко. - 2-ге вид., стереотипне. - К.: Либідь, 2004. - 320с.

12. Ярмиш О.Н., Серьогін В.О. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Навч. посібник / За заг. ред. Ю.М. Тодики. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. - 672с.

Размещено на Allbest.ru

1 Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підручник / За ред. Я.Ю. Кондрат`єва. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 220.

2 Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 324.

3 Совгиря О.В., Шукліна Н.Г. Конституційне право України: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – С. 446.

4 Ярмиш О.Н., Серьогін В.О. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Навч. посібник / За заг. ред. Ю.М. Тодики. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – С.325.

5 Шаповал В.М. Конституція і виконавча влада. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 44.

6 Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підручник / За ред. Я.Ю. Кондрат`єва. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 238-240.

7 Совгиря О.В., Шукліна Н.Г. Конституційне право України: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – С. 465.

8 Юридичні терміни. Тлумачний словник / В.Г. Гончаренко, П.П. Андрушко, Т.П. Базова та ін.; за ред. В.Г. Гончаренко. – 2-ге вид., стереотипне. – К.: Либідь, 2004. – С. 173.

9 Юридичні терміни. Тлумачний словник / В.Г. Гончаренко, П.П. Андрушко, Т.П. Базова та ін.; за ред. В.Г. Гончаренко. – 2-ге вид., стереотипне. – К.: Либідь, 2004. – С. 245.

10 Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підручник / За ред. Я.Ю. Кондрат`єва. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 244.

11 Юридичні терміни. Тлумачний словник / В.Г. Гончаренко, П.П. Андрушко, Т.П. Базова та ін.; за ред. В.Г. Гончаренко. – 2-ге вид., стереотипне. – К.: Либідь, 2004. – С. 276.

12 Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підручник / За ред. Я.Ю. Кондрат`єва. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 253.